вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"20" квітня 2026 р. Справа№ 910/3198/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
розглянувши апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 (повний текст складено 07.11.2025)
у справі №910/3198/25 (суддя Маринченко Я.В)
за позовом Приватного підприємства фірма «Абсолют-Холдінг»
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
про скасування наказу, визнання права та зобов'язання вчинення дій, -
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/3198/25 позов задоволено частково.
Скасовано наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву №1024 від 29.09.2023 «Про прийняття рішення про приватизацію об'єкта малої приватизації - окремого майна - нежитлового будинку корпусу №2, загальною площею 5927 кв.м. (м. Київ, вул. Васильківська, 1).
Визнано за Приватним підприємством фірма «Абсолют-Холдінг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1; ідентифікаційний код 14370964) право на приватизацію шляхом викупу об'єкта приватизації - нежитлового будинку корпусу №2 площею 5927 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 1.
Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) прийняти рішення про приватизацію шляхом викупу Приватним підприємством фірма «Абсолют-Холдінг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1; ідентифікаційний код 14370964) державного майна - нежитлового будинку корпус №2 площею 5927 кв.м., який розташований за адресою: 03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1.
Присуджено до стягнення з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, буд. 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) на користь Приватного підприємства фірма «Абсолют-Холдінг» (03040, м. Київ, вул. Васильківська, буд. 1; ідентифікаційний код 14370964) витрати по сплаті судового збору у розмірі 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, 26.12.2025 через підсистему «Електронний суд» Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: Демидова А.М. - головуючий суддя, судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/3198/25 залишено без руху. Надано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву строк десять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 10 900 грн 80 коп.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2026 (головуючий суддя: Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Владимиренко С.В.) клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про продовження строку усунення недоліків задоволено частково. Продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 05.01.2026 у справі № 910/3198/25, строком на десять днів з дня винесення даної ухвали.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.02.2026 (головуючий суддя: Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Євсіков О.О.) апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/3198/25 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Демидова А.М.: головуючий суддя, судді: Євсіков О.О., Ходаківська І.П. Відмовлено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі №910/3198/25. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі № 910/3198/25 залишено без руху. Надано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву строк п'ять днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 10 900 грн 80 коп.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.03.2026 (головуючий суддя: Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П., Євсіков О.О.) апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/3198/25 та додані до неї матеріали повернуто скаржнику у зв'язку з неусуненням недоліків скаржником.
02.04.2026 через підсистему «Електронний суд» Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повторно звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/3198/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Водночас апелянтом у своїй апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2026 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва 30.10.2025 у справі №910/3198/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Судом встановлено, що апеляційна скарга була подана скаржником безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3198/25; відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду міста Києва.
13.04.2026 матеріали справи №910/3198/25 надійшли до суду апеляційної інстанції та були передані судді-доповідачу.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України та підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (стаття 2 Закону України «Про судовий збір»).
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Статтею 4 названого Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру розмір судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22 вказала на те, що особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням підсистеми «Електронний суд», мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України «Про судовий збір».
Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву було подано до Північного апеляційного господарського суду з використанням підсистеми «Електронний суд».
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що в даному випадку наявні підстави для застосування частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», якою передбачено пониження сплати судового збору, оскільки апеляційну скаргу подано 02.04.2026 через підсистему «Електронний суд».
Матеріали справи №910/3198/25 свідчать про те, що Приватне підприємство фірма «Абсолют-Холдінг» звернулося до суду першої інстанції з позовом у даній справі в 2025 році.
Так, станом на 1 січня 2025 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у справі №910/3198/25 є 3 (три) вимоги немайнового характеру (про скасування наказу, визнання права та зобов'язання вчинення дій).
Із урахуванням вказаних приписів Закону України «Про судовий збір», того, що судовий збір за подання позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений станом на 1 січня відповідного року, в якому було подано позов (станом на 01.01.2025 це 3 028,00 грн), а також враховуючи те, що при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, при зверненні до суду з цією апеляційною скаргою судовий збір мав бути сплачений в розмірі 10 900,80 грн (3 028,00 грн х 3) х 150% х 0,8).
Однак, скаржником не додано до апеляційної скарги доказів на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Згідно частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Крім того, за змістом статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційнаскарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до статті 115 Господарського процесуального кодексу України строки, встановлені законом або судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Згідно частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, клопотання (заява) про відновлення процесуального строку повинне містити пояснення щодо причин пропуску такого строку і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними.
Частиною 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Господарського суду міста Києва було прийнято 30.10.2025, повний текст складено 07.11.2025 та доставлено до електронного кабінету Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву 10.11.2025 о 17 год. 09 хв, що підтверджується матеріалами справи. Отже, враховуючи, що у судовому засіданні 30.10.2025 було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, то строк на апеляційне оскарження зазначеного рішення починає відраховуватися з дня повного складення судового рішення, а саме з 07.11.2025 і останнім днем 20-денного строку є 27.11.2025.
Однак, до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на зазначене рішення вперше апелянт звернувся лише 26.12.2025 через підсистему «Електронний суд», тобто з пропущенням встановлених процесуальних строків та повторно після повернення апеляційної скарги апелянту - 02.04.2026.
Як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження посилається на те, що Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву двічі було подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Перший раз Регіональним відділенням 27.11.2025 було подано апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 без порушення процесуального строку через електронний кабінет підсистеми «Електронний суд», але як було з'ясовано пізніше, апеляційну скаргу було помилково подано через Господарський суд міста Києва, що призвело до відмови у реєстрації документа. В подальшому, відсутність світла через стабілізаційні та екстрені графіки відключення не дозволило своєчасно з'ясувати обставину відмови в реєстрації апеляційної скарги, що також призвело до порушення строку на апеляційне оскарження. Також Регіональне відділення просить суд прийняти до уваги факт, що з 10.11.2025 по 25.12.2025 у місті Києві пролунало більш 40 повітряних тривог. Ці обставини не сприяли нормальній роботі, призвело до технічних помилок та порушень процесуальних строків.
Вдруге апеляційну скаргу Регіональним відділенням було подано 26.12.2025, але без сплати судового збору у зв'язку із напруженням наприкінці бюджетного року та скороченим графіком роботи Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві. Ухвалою суду від 05.01.2026 апеляційну скаргу Регіонального відділення було залишено без руху та надано десять днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків, сплату судового збору. Але як потім було з'ясовано, Регіональне відділення не мало можливості сплатити судовий збір у визначений судом строк у зв'язку із обмеженим обсягом надходжень на початку фінансового року, та 12.01.2026 апелянтом було подано клопотання про продовження строку на усунення недоліків. Ухвалою суду від 19.01.2026 клопотання Регіонального відділення частково задоволено, продовжено строк на усунення недоліків строком на десять днів з дня отримання ухвали. Регіональне відділення з метою усунення недоліків апеляційної скарги та виконання вимог ухвали суду від 19.01.2026 прагнуло сплатити судовий збір, але станом на 29.01.2026 відповідно до листів-повідомлень Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві від 14.01.2026 №07-08.2-06/669 та від 27.01.2026 № 07-08.2-06/1261 у зв'язку із поданням заяв стягувачів у справі №910/5746/25, 910/5792/25 та 910/18810/23 операції по рахункам Регіонального відділення з бюджетними коштами за всіма рахунками, кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету та економічної класифікації видатків бюджету, крім платежів, визначених пунктом 25 Порядку №845, було зупинено Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві до повного погашення сум стягувачам на невизначений строк. 03.02.2026 у зв'язку із ситуацією з рахунками апелянтом було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до розгляду апеляційної скарги по суті. Ухвалою суду від 18.02.2026 судом у задоволенні клопотання відмовлено та надано п'ять днів на усунення недоліків з дня отримання ухвали. Ухвалу від 18.02.2026 Регіональним відділенням отримано 19.02.2026 о 19.45 год, про що свідчать відомості карти руху документа. Строк усунення недоліків спливав 24.02.2026. Станом на 24.02.2026 Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві видаткові операції Регіонального відділення було ще зупинено до повного погашення сум стягувачам, про що свідчить лист №07-08.2-06/3067 від 10.03.2026 Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві. Отже, лише 10.03.2026 Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві видаткові операції Регіонального відділення було розблоковано.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва 30.10.2025 у справі №910/3198/25, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження не є поважними з огляду на наступне.
Зі змісту статті 119 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідної заяви (клопотання) скаржника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, в кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює докази, що наведені в обґрунтування заяви (клопотання) про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до чинного законодавства, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Сама ж наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття апеляційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України»).
Як зазначено вище, Європейський суд з прав людини у пункті 41 свого рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Проаналізувавши доводи Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, колегія суддів дійшла висновку, що фактично доводи скаржника по-перше, зводяться до доводів, які стосуються питань ефективності внутрішньої організації роботи підприємства та не можуть слугувати причинами, які об'єктивно унеможливили вчинення скаржником відповідної процесуальної дії для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва 30.10.2025 у справі №910/3198/25.
По-друге, колегія суддів зазначає, що апелянтом до зазначеного клопотання не додано жодних доказів на підтвердження тих обставин, на які, як на причини пропуску встановленого строку посилається апелянт.
Крім того, колегія суддів наголошує, що як зазначає апелянт у своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження 10.03.2026 Головним управлінням Державної казначейської служби України у місті Києві видаткові операції Регіонального відділення було розблоковано, проте апелянтом у строк до 16.03.2026 не було усунуто недоліків апеляційної скарги стосовно сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/3198/25 та у зв'язку з чим 16.03.2026 зазначену апеляційну скаргу було повернуто апелянту.
Враховуючи вищевикладене, розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів приходить до висновку, що наведені скаржником в обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження причини не можна вважати поважними, а наведені скаржником обставини об'єктивно непереборними та такими, що не давали змоги Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву вчасно звернутись до суду із апеляційною скаргою.
У зазначеному клопотанні апелянт не наводить жодних обставин, які були об'єктивно непереборними, не залежали від його волевиявлення та були пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду із відповідною апеляційною скаргою у встановлені законом строки.
Відповідно до положень частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З врахуванням викладеного та на підставі частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/3198/25 без руху.
Керуючись статтями 174, 234, 255, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву на рішення Господарського суду міста Києва від 30.10.2025 у справі №910/3198/25 залишити без руху.
2. Роз'яснити Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали особа має право усунути недоліки, надавши суду апеляційної інстанції відповідну заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо існують інші підстави для поновлення строку та сплатити судовий збір у розмірі 10 900,80 грн.
3. Попередити Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, що якщо відповідну заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями Північного апеляційного господарського суду та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко