вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"15" квітня 2026 р. Справа№ 910/4645/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Коробенка Г.П.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.04.2026
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 (повне рішення складено 07.07.2025)
у справі № 910/4645/25 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Комунального підприємства "Кривбасводоканал"
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт з експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 406 097,13 грн,
Короткий зміст і підстави позовних вимог
Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт з експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 1 218 291,40 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані самовільним приєднанням відповідачем до систем централізованого водопостачання.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25 у задоволенні позову відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що обставини в підтвердження як порушення засобів обліку води так і самовільного приєднання та/або самовільного користування мають бути підтверджені відповідним документом, а саме актом про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, який має відповідати вимогам, визначеним у Правилах та не можуть встановлюватися на підставі неналежно оформленого Акту, який в тому числі, не був складений безпосередньо під час огляду, а відтак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження самовільного користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, в зв'язку з чим , відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Кривбасводоканал" 21.07.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25 скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Підстави апеляційної скарги обґрунтовуються наступними доводами.
Скаржник зазначає, що 10 жовтня 2024 уповноваженими представниками позивача під час технічного обстеження систем водопостачання станції Саксагань водокористування якої в точці приєднання: врізка ст. Саксагань ТУ БМЕС-10 (камера в Тернівському районі) було встановлено факт порушення експлуатації та користування системами водопостачання в частині порушення цілісності пломбувального дроту встановленої раніше охоронної пломби, накладеної Виробником, що в свою чергу, у відповідності до п.2 розділу IV Правил №190, вважається самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, про що складено відповідний акт №36/24.
Скаржник посилається на те, що відсутність підписів на акті про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування представника відповідача не спростовує факту порушення відповідачем договору та законодавства, щодо забезпечення цілісності обладнання вузлів обліку та не втручання в їх роботу.
Також скаржник зазначає, що доказів оскарження споживачем дій виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення в порядку, встановленому пунктом 5 Розділу IV Правил № 190, відповідачем на момент розгляду спору суду надано не було та не надано останнім і доказів виконання зобов'язань щодо оплати виставленого позивачем рахунку № 982/1662/р.IV від 10.10.2024 вартості витрат води та приймання стічних вод.
З огляду на викладене, скаржник вважає вимоги позивача щодо примусового стягнення суми заборгованості є обгрунтованими та таким, що підлягали до задоволення, відтак місцевий господарський суд дійшов передчасного висновку про відмову у задоволенні позову у даній справі.
Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вказав на те, що позивачем не доведено факту вчинення відповідачем самовільного приєднання до системи централізованого водопостачання та водовідведення, а відтак відсутній один із основних елементів складу цивільного правопорушення, такий як протиправна поведінка та вина відповідача.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.07.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Сітайло Л.Г., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/4645/25. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25 до надходження до суду матеріалів справи.
04.08.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/4645/25.
Розпорядження Керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, у зв'язку перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці.
Згідно Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2025 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Тищенко А.І., Коробенко Г.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25, справу призначено до розгляду на 16 жовтня 2025 року о 16 год 00 хв.
У зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. з 16.10.2025 по 22.10.2025, судове засідання у призначений час не відбулось.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2025 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25 призначено на 10 грудня 2025 року о 15 год 20 хв.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.12.2025 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25 відкладено на 12 лютого 2026 року о 14 год 00 хв.
У судовому засіданні 12.02.2026 Північним апеляційним господарським судом оголошено перерву до 11.03.2026 о 09 год 50 хв.
У зв'язку участю головуючого судді Кравчука Г.А. у черговому з'їзді суддів України з 10.03.2026 по 11.03.2026, судове засідання у призначений час не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2026 розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25 призначено на 15 квітня 2026 року о 10 год 00 хв.
Явка представників сторін.
У судове засідання 15.04.2026 з'явилися представники позивача та відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача у судовому засіданні 15.04.2026 просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається з матеріалів справи, 1 лютого 2019 року між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (далі - виробник, позивач) та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр будівельно-монтажних робіт з експлуатації будівель та споруд" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - споживач, відповідач) укладено Договір на надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 920/УЗ/ЦБМЕС-1911/Ю з Протоколом розбіжностей (далі - Договір), за умовами якого виробник зобов'язується цілодобово надавати споживачеві послуги, що відповідають вимогам чинного законодавства централізованого водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.
Орієнтовний обсяг послуг з централізованого водопостачання складає 152226 м3/рік та орієнтовний об'єкт послуг з централізованого водовідведення складає 98049 м3/рік (п. 1.1 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору тарифи на послуги централізованого водопостачання та водовідведення на день підписання договору затверджені відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг №2003 від 21.12.2018. З 01.01.2019 тарифи становлять: на централізоване водопостачання споживачам, які є суб'єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - 3,65 грн. за 1 м3 (без ПДВ); на централізоване водовідведення - 10,96 грн. за 1 м3 (без ПДВ).
Згідно з п. 3.4 Договору визначення обсягу спожитих послуг з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється на підставі даних засобів обліку води, встановлених споживачем у відповідності до виданих виробником технічних умов та оформлюється актом про приймання-передавання послуг. Акт про приймання-передавання послуг оформлюється в двох примірниках, по одному для кожної сторони.
У відповідності до п. 3.5 Договору при розрахунку об'єму скинутих стічних вод споживача враховується додатковий обсяг стічних вод, що утворюється внаслідок випадання атмосферних опадів, сніготанення та здійснення поливально-мийних робіт під час прибирання територій і неорганізовано потрапляє в мережі водовідведення споживачів у мережі водовідведення виробника, як при загально сплавній, так і при роздільній системі водовідведення, визначається за формулою Правил №190 і сплачується споживачем в строк і на умовах визначених п.3.1 Договору.
Пунктом 4.2 Договору визначено, що споживач зобов'язаний утримувати мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, забезпечувати належний стан запірної арматури, вживати своєчасних заходів до запобігання аварійним ситуаціями та їх ліквідації, усунення порушень щодо надання послуг в установлені законодавством строки, а також забезпечити повноважним представникам виробника за службовим посвідченням безперешкодний доступ до приладів обліку та внутрішніх мереж водопостачання і водовідведення.
Згідно з п. 5.1 Договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим Договором, зокрема за порушення цілісності засобів обліку води та стоків споживача, а також встановлених на них представниками територіальних органів у сфері метрологічної діяльності та виробником пломб і деталей пломбування.
У відповідності до п. 5.3 Договору у разі безоблікового водокористування споживачем, виробник виконує розрахунок витрат води згідно пунктів 3.3, 3.4 Правил № 190 (за пропускною спроможністю труди вводу при швидкості руху води в ній 2,0 м/сек та дією повним перерізом протягом 24 годин на добу. Розрахунковий період встановлюється з дня початку порушення. Якщо термін початку порушення встановити неможливо, розрахунковий період становить один місяць.
Водокористування вважається безобліковим, якщо споживач самостійно приєднався до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення або самостійно користується ним.
Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє в частині надання послуг з водопостачання та водовідведення до 31.12.2019, а в частині здійснення розрахунків за надані послуги - до повного погашення заборгованості.
Договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення його строку однією зі сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (пункти 8.1 та 8.2 Договору).
10.10.2024 представниками позивача складено Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування № 36/24, у якому вказано про те, що виявлено порушення пломбувального дроту та відсутність пломб КП "Кривбасводоканал" на лічильнику та обвідній лінії, що є порушенням п.2 Розділу IV Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення у редакції Міністерства розвитку громад та територій України від 19.04.2021 № 97.
На підставі вищевикладеного, за період 30 діб відповідачу було нараховано плату згідно розділу IV Правил користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення в населених пунктах України, розмір якої склав 1 218 291,40 грн. та направлено відповідачу Лист № 28-20/16338 від 18.10.2024 з вимогою здійснити плату в розмірі 1 218 291,40 грн. із відповідним рахунком.
23.12.2024 та 17.02.2025 на адресу відповідача було надіслано Вимоги № 31-27/19974 від 16.12.2024 та № 28-20/3140 від 13.02.2025 про сплату заборгованості в розмірі 1 218 291,40 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
З огляду на вищенаведене, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, плату за самовільне приєднання до систем централізованого водопостачання в розмірі 406 097,13 грн. нараховану за 10 діб з 30.09.2024 по 10.10.2024.
Відповідач в свою чергу, заперечуючи проти позову, у суді першої інстанції зазначав, що 09.10.2024 позивач направив повідомлення (вих. №28-20/15515) до виробничого структурного підрозділу "Дніпровська дирекція" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (м.Кривий Ріг) про направлення 10.10.2024 на 9.30 год. представника дирекції на ст. Саксагань з метою проведення перевірки систем водопостачання та водовідведення, обстеження засобів обліку та наявності витоків води. 10.10.2024 представниками позивача спільно з представниками (контролерами водопровідного господарства) ВСП "Дніпровська дирекція" філії "Центр будівельно монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (м.Кривий Ріг) було проведено технічне обстеження систем водопостачання по підключенню водопровідних мереж відповідача по станції Саксагань до водопровідних мереж КП "Кривбасводоканал". Відповідач зазначає, що після прибуття на місце обстеження представниками позивача та представниками ВСП "Дніпровська дирекція" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" було виявлено пошкодження майна відповідача, а саме: порушено цілісність запірної арматури (гвинтовий замок) на кришці люка оглядового колодязя (ймовірно спиляно болгаркою). Контролером Криворізької дільниці водопостачання ВСП "Дніпровська дирекція" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (м.Кривий Ріг) було викликано співробітників правоохоронних органів засобами телефонного зв'язку на номер 102 для встановлення факту пошкодження майна. Після прибуття поліції та фіксування пошкодження майна було здійснено спуск представниками позивача в оглядовий колодязь, де також було виявлено пошкодження опломбування вузла комерційного обліку: порушено цілісність схоронних пломб КП "Кривбасводоканал" в кількості 2 штуки, встановлених на лічильнику води Д-80 мм (схоронна пломба С 71716142) та на засувці Д-200 мм (схоронна пломба С 71716143), відповідно до акту опломбування лічильника. Пломби порушені шляхом перерізання пломбувального дроту. Повірочна пломба Держспоживстандарту залишилась неушкодженою, дата державної повірки - 08.12.2022. За результатами проведеного обстеження позивачем було складено Акт б/н від 10.10.2024 технічного обстеження систем водопостачання та водовідведення споживача послуг централізованого водопостачання та водовідведення за Договором №920 від 21.02.2019. Відповідач зазначає, що копію цього Акту було вручено контролеру водопровідного господарства ВСП "Дніпровська дирекція" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (м.Кривий Ріг) Чепуренко Л.В. на місці обстеження. Також представниками позивача в день обстеження, 10.10.2024, було складено Акт 1005 встановлення охоронних пломб та деталей опломбування і Припис № 1476. Відповідач зазначає, що 11.10.2024 працівником позивача було надано до ВСП "Дніпровська дирекція" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (м.Кривий Ріг) копію Акта № 36/24 про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 10.10.2024.
Таким чином, відповідач зазначав, що в порушення пункту 4 розділу IV Правил № 190, Акт №36/24 від 10.10.2024 про виявлення самовільного приєднання та/ або самовільного користування складений представниками позивача без участі представника відповідача на місці обстеження, а був привезений працівником позивача та залишений на робочому столі контролера водопровідного господарства ВСП "Дніпровська дирекція" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" Чепуренко Л.В. 11.10.2024 та в ньому відсутній підпис третього представника позивача, а також підписи свідків, враховуючи відсутність підпису зі сторони представника відповідача, а отже позивачем не доведено факту вчинення відповідачем самовільного приєднання до систем централізованого водопостачання та водовідведення.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
За приписами ч. 2 ст. 22 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" споживачі питної води зобов'язані, зокрема: раціонально використовувати питну воду, не допускати її витоків із внутрішньобудинкових мереж та обладнання; вчасно повідомляти підприємства питного водопостачання про виявлені пошкодження на об'єктах централізованого питного водопостачання і водовідведення, які їм належать або якими вони користуються; утримувати в належному технічному і санітарному стані водопровідні мережі та обладнання.
В силу приписів ч. 1 ст. 23 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" підприємства питного водопостачання та централізованого водовідведення мають право, зокрема, здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків та споруд, вимагати термінового усунення витоків з водопровідних мереж та обладнання, забезпечувати встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку питної води відповідно до Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання".
Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначено Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р.
Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.
Згідно з вказаними Правилами самовільне користування користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення за відсутності договору про надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення із виконавцем комунальної послуги, а також у випадку порушення споживачами умов укладеного між сторонами договору.
Відповідно до пункту 1 Розділу IV Правил не допускається будь-яке самовільне приєднання об'єктів водоспоживання до діючих систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення (включаючи приєднання до будинкових вводів, внутрішньобудинкових мереж або до мереж споживачів).
Пунктом 2 Розділу IV Правил визначено, що самовільним приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення вважається, зокрема: приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, здійснене за відсутності технічних умов; приєднання до систем централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, виконане без участі представників виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення або із порушенням вимог розділу III цих Правил; користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення без укладання із виконавцем послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення договору про надання таких послуг; самостійне приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, відсутність або невідповідність нормам розміщення споживачем засобів комерційного обліку води; зафіксовані виконавцем послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення факти пошкодження пломб, індикаторів впливу магнітного поля, втручання у роботу та виведення з ладу вузлів комерційного обліку води.
Споживачі, у яких виявлено порушення, відповідно до цього пункту підлягають відключенню від системи централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення, а витрати на від'єднання/приєднання оплачуються цими споживачами.
Відповідно до п. 4 Розділу IV Правил факт самовільного приєднання до систем централізованого питного водопостачання та/або централізованого водовідведення згідно з пунктами 1, 2 цього розділу фіксується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення за участю споживача, який самовільно приєднався до цих систем, про що складається акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування (додаток 4).
Якщо споживач відмовляється підписати акт, він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов'язковим зазначенням їх персональних даних; при цьому в акті робиться відповідний запис про таку відмову.
У разі незгоди споживача з діями виконавця послуги з централізованого водопостачання/централізованого водовідведення споживач може оскаржити їх в установленому законом порядку (п. 5 Розділу IV Правил).
Отже, Правилами встановлено алгоритм дій позивача, як виконавця послуг з водопостачання і водовідведення, у разі виявлення ним самовільного користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, в тому числі у разі виявлення факту пошкодження пломб.
При цьому з положень цих Правил не вбачається можливість складання акту за результатами такого обстеження за відсутності споживача (представника споживача), а у разі його відмови від підписання акту він підписується представником виконавця послуги з централізованого водопостачання / централізованого водовідведення та не менше ніж двома свідками з обов'язковим зазначенням їх персональних даних, а також запису про відмову споживача від відпису.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач факт присутності свого представника під час обстеження 10.10.2024 не заперечує, однак зазначає, що копію Акта № 36/24 про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування від 10.10.2024 працівником позивача було надано до ВСП "Дніпровська дирекція" філії "Центр будівельно-монтажних робіт та експлуатації будівель і споруд" АТ "Укрзалізниця" (м.Кривий Ріг) 11.10.2024.
Як вбачається з наданого позивачем Акту № 36/24 від 10.10.2024, останній підписаний лише двома представниками позивача із зазначених у ньому трьох представників, а саме Шишкавецькою О.П. та Черниш Катериною, в свою чергу представником споживача не підписаний, відмітки про відмову споживача від підпису не містить, як і не містить підписів не менше ніж двох свідків з обов'язковим зазначенням їх персональних даних.
При цьому, з наявної в матеріалах справи Пояснювальної третього представника позивача - Ігнацкевича В'ячеслава, підпис якого відсутній на означеному Акті, вбачається, що Акт № 36/24 від 10.10.2024 не містить його підпису, оскільки не був складений безпосередньо під час огляду 10.10.2024, що узгоджується із наведеними відповідачем обставинами, щодо нескладення Акт № 36/24 від 10.10.2024 під час огляду.
Відтак, належні докази як відмови від підписання споживачем означеного Акту, так і залучення свідків, як це передбачено пунктом 4 розділу 4 Правил, у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, якими суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою (постанова Верховного Суду від 22.04.2021 у справі № 904/1017/20).
Так, відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язку вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19; пункт 9.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 904/2104/19, провадження № 12-57гс21).
Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") наголошено, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 01.12.2020 у справі №904/1103/20 та від 25.06.2020 у справі №924/266/18.
Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.06.2023 у справі № 916/2037/21 викладено наступну правову позицію щодо використання електронних доказів.
Відповідно до частин першої, другої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що Акт про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування № 36/24 від 10.10.2024 не є достовірним доказом, він складений зацікавленою стороною в односторонньому порядку, тому не може підтверджувати обставини, викладені у цьому Акті, та, у тому числі, не доводить дій відповідача, направлених на безоблікове водокористування.
Таким чином, оскільки обставини в підтвердження як порушення засобів обліку води так і самовільного приєднання та/або самовільного користування мають бути підтверджені відповідним документом, а саме актом про виявлення самовільного приєднання та/або самовільного користування, який має відповідати вимогам, визначеним у Правилах та не можуть встановлюватися на підставі неналежно оформленого Акту, який в тому числі, не був складений безпосередньо під час огляду, а відтак матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в підтвердження самовільного користування системами централізованого питного водопостачання та централізованого водовідведення, в зв'язку з чим, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову у даній справі.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, враховуючи викладене вище, дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25, наведене місцевим судом мотивування є достатнім для обґрунтування свого рішення за аргументами та доказами, які наявні у матеріалах справи. При цьому, рівень деталізації судом своїх доводів в будь-якому разі не призвів до неправильного вирішення справи, тому підстави для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25, відсутні.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним у апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76 Господарського процесуального кодексу України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частини 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, скаржником не надано до суду належних і допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які він посилається в апеляційній скарзі. Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
Отже, підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог процесуального та матеріального права, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25 задоволенню не підлягає. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі № 910/4645/25 слід залишити без змін.
З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника, в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбасводоканал" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4645/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 у справі №910/4645/25 залишити без змін.
3. Справу №910/4645/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 20.04.2026.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді Г.П. Коробенко
А.І. Тищенко