вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"23" березня 2026 р. Справа № 925/392/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів: Євсікова О.О.
Корсака В.А.
секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025
у справі № 925/392/25 (суддя Восянович А.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична
компанія "Укренерго"
до Акціонерного товариства "Черкасиобленерго"
про стягнення коштів,
До Господарського суду Черкаської області з позовом звернулось приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - позивач; ПрАТ "НЕК "Укренерго"; Компанія; апелянт-2; скаржник-2) про стягнення з Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (надалі - відповідач; АТ "Черкасиобленерго"; Товариство; апелянт-1; скаржник-1) 109 604 345 грн. 22 коп. заборгованості, а саме: 108 671 742 грн. 86 коп. - основного боргу, 626 210 грн. 40 коп. - 3% річних та 306 391 грн. 96 коп. - інфляційних втрат, у зв'язку з неналежним виконанням договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041-ПД від 01 січня 2024 року.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 925/392/25.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 позов задоволено частково. Cтягнуто з АТ "Черкасиобленерго" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" 108 642 486 грн 30 коп. - основний борг, 620 961 грн 69 коп. - 3% річних, 306 391 грн. 96 коп. - інфляційних втрат та 847 585 грн 65 коп. - судового збору. В решті вимог позову відмовлено.
Як зазначено місцевим господарським судом, на момент розгляду справи по суті основна заборгованість відповідача складається з наступних періодів та сум: 38 298 995грн. 35 коп. (грудень 2024 року); 36 321 440 грн. 32коп. (січень 2025 року); 34 022 050 грн. 63 коп. (лютий 2025 року), а всього: 108 642 486 грн. 63 грн., та є доведеною з боку позивача. Крім того, враховуючи приписи статті 625 ЦК України, оскільки суму боргу за січень 2025 року позивачем було визначено невірно, то як наслідок 3% річних також розраховано неправильно, з відповідача, відповідно до перерахунку зробленого судом першої інстанції, підлягає стягненню 620 961 грн. 69 коп. - 3% річних та 306 391 грн. 96 коп. - інфляційних втрат.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, АТ "Черкасиобленерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25 у частині стягнення з АТ "Черкасиобленерго" 620 961 грн. 69 коп. - 3% річних, 306 391 грн. 96 коп. - інфляційних втрат.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення в частині стягнення з АТ "Черкасиобленерго" 620 961 грн. 69 коп. - 3% річних, 306 391 грн. 96 коп. - інфляційних втрат прийнято з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.
Апелянт-1 зазначає, що враховуючи підписання між сторонами акта коригування № ДУА-К-003670 до акта надання послуги № ДУА-0013290 від 31.01.2025, обов'язок зі сплати послуги за січень 2025 року в відповідача не настав, оскільки з урахуванням часу підписання акта коригування послуги, останній мав право його сплатити до 15.05.2025.
Також скаржник-1 вказує, що як вбачається з протоколів підписів рахунків наданих разом з позовною заявою: від 15.12.2024 № ДУ-0046691/0530-03041-ПД; від 24.12.2024 № ДУ-0047427/0530-03041-ПД; від 05.01.2025 № ДУ-0048169/0530-03041-ПД; від 11.01.2025 № ДУ-00048921/0530-03041-ПД; від 15.01.2025 № ДУ-0049662/0530-03041-ПД; від 25.01.2025 № ДУ-0050393/0530-03041-ПД; від 05.02.2025 № ДУ-0051124/0530-03041-ПД; від 11.02.2025 № ДУ-00051868/0530-03041-ПД; від 14.02.2025 № ДУ-0052600/0530-03041-ПД; від 25.02.2025 № ДУ-0053335/0530-03041-ПД; від 05.03.2025 № ДУ-0054066/0530-03041-ПД; від 11.03.2025 № ДУ-0054812/0530-03041-ПД (фактичний обсяг); вони підписані представником позивача КЕПом 07.04.2025, що свідчить про невчасне їх надання відповідачу. А відтак відповідач не мав змоги здійснити їх оплату.
За вказаного відповідач висновується, що позивачем не надано належних та допустимих доказів щодо надання йому цих рахунків. Більше того, між сторонами не було погоджено планового обсягу послуги, а відтак відповідач не міг сплачувати згідно планових обсягів наданих послуг. З урахуванням чого, як вважає відповідач, позивачем безпідставно розраховано розмір 3% річних, судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача 3% річних за грудень 2024 року починаючи з 19.12.2024, за січень 2025 року починаючи з 19.01.2025, за лютий 2025 року починаючи з 19.02.2025. Аналогічно з інфляційними втратами, позивачем безпідставно розраховано розмір інфляційних втрат, а судом першої інстанції безпідставно стягнуто з відповідача інфляційні втрати за грудень 2024 року починаючи з 19.12.2024.
В частині січня-лютого 2025 року, то, на думку відповідача, розмір штрафних санкцій слід проводити з 08.04.2025, оскільки рахунки на оплату та акти наданих послуг надані позивачем лише 07.04.2025. Таким чином, на момент звернення до суду у позивача виникло право на проведення нарахування штрафних санкцій виключно за грудень 2024 року. У свою чергу за січень-лютий 2025 року в відповідача не виник обов'язок зі сплати штрафних санкцій, оскільки позивач лише 07.04.2025 надав рахунки на оплату основної заборгованості.
Окремо відповідач звертає увагу, що скріншоти робочого столу комп'ютера надані позивачем до позовної заяви та до відповіді на відзив не можуть вважатись допустимим та належним доказом у справі. Крім цього дані скріни не містять доказів отримання відповідачем рахунків та актів приймання передачі раніше 07.04.2025. Надані до позовної заяви копії документів з назвою «підпис файлу 3517535_2025_ДУА-0012508.pdf» та «підпис файлу 3517535_2025_ДУА-0012508.pdf» суперечать протоколам створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису наявних у справі, що дає всі підстави ставити під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу електронного доказу. Окрім того, доказ у формі копії документа «підпис файлу 3517535_2025_ДУА-0012508.pdf» взагалі не можна вважати доказом, що може засвідчити підпис документа, оскільки не містить жодних реквізитів сторони відповідача. Відносно доказів поданих у формі копій документів «підпис файлу ДУА-0013290.pdf», «підпис файлу ДУА-0014068.pdf», то вони теж суперечать протоколам створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису, що наявні у справі та подані з порушенням процесуального законодавства. Останні викликають сумнів щодо відповідності поданих копій (паперової копії) оригіналу.
Згідно тверджень апелянта-1, судом першої інстанції безпідставно встановлено факт отримання відповідачем рахунків та актів приймання передачі з 19.12.2024, 19.01.2025, 19.02.2025 тобто з дат нарахування 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 07.10.2025, апеляційна скарга відповідача у справі № 925/392/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25. Розгляд апеляційної скарги Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25 призначено на 02.02.2026.
На адресу Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Компанія просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення у відповідній частині (3% річних та втрат від інфляції) - без змін. Згідно аргументів позивача, ним виставлені планові рахунки з грудня 2024 року по березень 2025 року, рахунки надіслані відповідачу та одержані останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Сторонами складені акти надання послуги за грудень 2024 року, січень 2025 року, лютий 2025 року, надіслані відповідачу та одержані останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн. Підписавши вищезазначені акти відповідач підтвердив факт належного надання ОСП послуги та відсутність будь-яких претензій щодо обсягу і вартості послуги. Аналогічно плановим платіжкам за фактично надану послугу як за актом відповідач не сплатив.
Позивач акцентує,що доводи відповідача стосовно того, що рахунки на оплату та акти надання послуг підписано позивачем лише 07.04.2025, а тому відповідач не мав змоги здійснити оплату, не відповідають умовам договору, оскільки відповідач помилково вважає дату створення протоколу перевірки КЕП з онлайн сервісу (07.04.2025), датою підписання актів наданих послуг та рахунків.
Позивач наголошує, що акти надання послуги за грудень 2024 року, січень 2025 року, лютий 2025 року підписані кваліфікованим та удосконаленим електронним підписом обома сторонами. З протоколів створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису вбачається, що підпис створено та перевірено успішно/дата та час 07.04.2025/, перевірка здійснена через офіційний веб сайт https://czo.gov.ua/edp legislation-clarification Центральний засвідчувальний орган Міністерства цифрової трансформації України.
Додатково позивачем зазначається, що ставлячи під сумнів розрахунок Компанії (щодо настання строку оплати), відповідач не скористався в суді першої інстанції своїм правом на подання до суду контррозрахунку, а відтак твердження щодо некоректності розрахунків позивача є необґрунтованими.
Також позивачем вказується, що сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та і переданий за допомогою відповідного сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб. Витягом з системи сервіс-онлайн підтверджується, що акти та рахунки на оплату були своєчасно одержані відповідачем та мають статус «Доставлено». Таким чином, на переконання позивача, доводи відповідача щодо відсутності у матеріалах справи доказів факту підписання сторонами зазначених документів спростовується вищенаведеними фактами позивача.
29.01.2026 до суду апеляційної інстанції відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі в частині 39 030,00 грн. Клопотання обґрунтовано тим, що між позивачем та відповідачем підписано акт коригування № ДУА К-0003711 від 07.05.2025 до акта надання послуги № ДУА-0014068 від 28.02.2025, за змістом якого обсяг наданої послуги зменшено на 328,635 МВт/год на суму 39 030,00 грн. У силу того, що визначення обсягу наданих послуг та формування актів коригування до наданих послуг здійснюється позивачем, саме останньому було відомо станом на 07.05.2025 про зменшення обсягу наданих послуг на суму 39 030,00 грн. Однак, через несвоєчасне отримання вказаного акта коригування до акта надання послуги №ДУА-0014068 від 28.02.2025 за змістом якого обсяг наданої послуги зменшено на 328,635 МВт*год на суму 39 030,00 грн., відповідач не міг надати даний акт коригування у суді першої інстанції. Відповідач наголошує, що ініціатором зменшення об'єму та вартості наданих послуг за лютий 2025 року був саме позивач та за умови добросовісності мав би теж надати даний акт до суду або зменшити позовні вимоги. Поряд з цим, предмет спору на суму 39 030,00 грн припинив існування ще у процесі розгляду справи до прийняття рішення у справі, що вбачається з підписаного акта коригування № ДУА К-0003711 від 07.05.2025 до акта надання послуги №ДУА-0014068 від 28.02.2025.
Крім того, відповідач зазначив, що ним 30.12.2025 згідно платіжної інструкції № 2404 сплачено кошти у розмірі 38 298 995,41 грн за послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за надані послуги у грудні 2024 року. Таким чином, 30.12.2025 відповідачем сплачено кошти у розмірі 38 298 995,41 грн за період, що входив у період стягнення за умовами позовної заяви.
До клопотання відповідачем додано нові докази, зокрема: Акт коригування диспетчеризації від 07.05.2025; платіжну інструкцію диспетчеризації № 2404.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось й Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 в частині відмови у позові щодо стягнення боргу в розмірі 29 256,56 грн. та ухвалити нове, яким в цій частині закрити провадження у справі. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 скасувати в частині відмови у позові щодо стягнення 3% річних у розмірі 5 248,71 грн. та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги у цій частині, а саме стягнути 626 195,97 грн. 3% річних (згідно розрахунку, зазначеного у апеляційній скарзі).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення в частині стягнення 66 671,02 грн 3% річних прийняте внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, при невідповідності висновків встановленим обставинам справи, а відтак підлягає скасуванню.
Апелянтом-2 зазначається, що позивач позовну заяву до суду подав 14.04.2025. Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 21.04.2025 відкрито провадження у справі. Ухвалою господарського суду Черкаської області від 20.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. 01 квітня 2025 року між позивачем та відповідачем підписано акт коригування № ДУА-К-003670 до акта надання послуги № ДУА-0013290 від 31 січня 2025 року за змістом якого обсяг наданої послуги було зменшено на 246,342 МВт/год на суму 29 256 грн. 56 коп. Відтак, загальний обсяг наданих послуг за актом від 31 січня 2025 року склав 36 321 440 грн. 32 коп. (зменшено сума з 36 350 696,88 грн. до 36 321 440,32 грн. на суму коригування - 29 256,56 грн.). Тому, на думку позивача, провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу у сумі 29 256 грн. 56 коп. підлягало закриттю.
Окремо скаржник-2 вказує, що за його перерахунком сума нарахованих за висновком суду 3% річних повинна складати 626 195,97 грн. замість задоволених судом 620 961,69 грн. (різниця складає 14,43 грн.) Судом здійснено перерахунок в сторону збільшення на суму 3% річних 5 248,71 грн. (відмовлено судом).
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.10.2025, апеляційна скарга позивача в справі №925/392/25 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Євсіков О.О., Корсак В.А.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.12.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25. Об'єднано апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду. Розгляд апеляційних скарг Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25 призначено на 02.02.2026.
Судовою колегією зазначається, що письмового відзиву на апеляційну скаргу Товариства від Компанії на адресу Північного апеляційного господарського суду не надходило, що відповідно до частини 3 статті 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції в апеляційному порядку.
До апеляційного господарського суду від позивача надійшли письмові пояснення, в яких Компанія вказує, що між сторонами підписано акт коригування № ДУА _К-0003711 від 07.05.2025 до акта надання послуги № ДУА-0014068 від 28.02.2025, за змістом якого обсяг наданої послуги зменшено на 328, 635 МВт/год на суму 39 030,00 грн. (коригування лютий 2025). Сума заборгованості за лютий 2025 року становить 33 983 020,63 грн. Також позивач зазначив, що відповідач стверджує, що заборгованість за грудень 2024 у розмірі 38 298 995,35 грн. погашена платіжною інструкцією від 30.12.205 № 2404 у розмірі 38 298 995,41 грн. Відтак. позивач вважає, що погашення заборгованості відповідачем за грудень 2024 при розгляді справи у суді першої інстанції здійснено після винесення судового рішення.
В судовому засіданні 02.02.2026 оголошено перерву до 18.03.2026.
Представник апелянта-1 в судовому засіданні 18.03.2026 вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі та просив її задовольнити.
У судовому засіданні 18.03.2026 представник скаржника-2 підтримав вимоги апеляційної скарги та клопотав про її задоволення згідно викладених в ній відповідних розрахунків.
У судовому засіданні 18.03.2026 судом апеляційної інстанції оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та проголошення його в судовому засіданні 23.03.2026.
У судове засідання 23.03.2026 з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився.
Окремо колегія суддів вказує, що представник відповідача, який заявив клопотання про відеоконференцзв'язок (ВКЗ), не вийшов на зв'язок та знаходився у стані «офлайн», про що зазначено в протоколі судового засідання за 23.03.2026 у цій справі.
Апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Щодо долучених скаржником-1 до матеріалів справи нових доказів, а саме: Акта коригування диспетчеризації від 07.05.2025; платіжної інструкції диспетчеризації № 2404, колегія суддів вказує, що згідно з частинами 1-3 статті 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; у випадку визнання поважними причини неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк, суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 статті 80 ГПК України).
У розумінні наведених положень, докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані учасниками справи одночасно з заявами по суті справи у суді першої інстанції, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена суду позивачем та належним чином обґрунтована.
У свою чергу, статтею 269 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції, передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Системний аналіз положень статей 80 та 269 ГПК України дозволяє зробити висновок, що докази, якими учасники справи обґрунтовують свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом, і саме на учасника справи покладено обов'язок подання таких доказів. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, - наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.
Частиною 8 статті 80 ГПК України також передбачено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Водночас, апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце під час розгляду справи судом першої інстанції.
Відтак, суд апеляційної інстанції не вправі надавати оцінку вказаним доказам під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення, так як наведені у них обставини не були відомі суду під час розгляду спору по суті у суді першої інстанції, а отже не можуть впливати на оцінку законності чи обґрунтованості рішення.
Відповідно до положень статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, надані сторонами нові докази не приймаються судом, оскільки прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів на стадії апеляційного провадження, за відсутності визначених статтею 269 ГПК України підстав для їх прийняття, тобто, без наявності належних доказів неможливості їх отримання та подання до суду першої інстанції з причин, що не залежали від відповідних заявників, фактично порушує принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, адже у такому випадку суд створює стороні більш сприятливі умови в розгляді конкретної справи.
Тому, долучені апелянтом-1 на стадії апеляційного розгляду нові докази, зокрема: Акт коригування диспетчеризації від 07.05.2025; платіжна інструкція диспетчеризації № 2404, не приймаються апеляційним господарським судом до уваги на стадії апеляційного розгляду цієї справи.
Окремо колегія суддів звертає увагу, що у відповідному клопотанні відповідач не просив про поновлення йому процесуального строку на прийняття нових доказів судом апеляційної інстанції.
Додатково судовою колегією акцентується, що предмет даного апеляційного розгляду не становить оскарження стягнутого згідно оскаржуваного рішення 108 671 742 грн. 86 коп. - основного боргу в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0530-03041-ПД від 01 січня 2024 року, що є окремою підставою, яка унеможливлює прийняття нових доказів, що подані відповідачем, судом апеляційної інстанції в силу приписів ст. 269 ГПК України.
Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши в судовому засіданні 18.03.2026 пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги апелянта-1 в межах викладених останнім доводів та вимог, а також про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги скаржника-2 виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго", ОСП, Виконавець) є юридичною особою, що утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" у приватне акціонерне товариство".
НЕК "Укренерго" є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - ДП "НЕК "Укренерго") відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України, п. 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 № 802, п. 3.2 Статуту НЕК "Укренерго" (публічно доступний за адресою https://ua.energy/about/status/).
НЕК "Укренерго" виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії (п. 55 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії").
Згідно з п. 10. ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про надання послуг з диспетчерського управління.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 29 вересня 2023 року №1763 внесено зміни до Кодексу системи передачі, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309 (далі - КСП), зокрема до типової форми договору про надання послуг з передачі електричної енергії (далі - договір на передачу) та типової форми договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління (далі - договір на диспетчеризацію), які є додатками 5 та 6 до КСП.
Пунктом 3 постанови визначено термін приведення діючих договорів на диспетчеризацію та/або договорів на передачу у відповідність до вимог, встановлених постановою за спрощеною процедурою приєднання на умовах діючих договорів (індивідуальних характеристик, зазначених в додатках до цих договорів, реквізитів тощо) (далі - спрощена процедура) до 01 січня 2024 року.
Порядок укладення договору на диспетчеризацію та/або договору на передачу з 01 січня 2024 року знаходиться на сайті НЕК "Укренерго" за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rmku/reyestratsiya-uchasnykiv- rynku/dogovory/.
01 січня 2024 року, з метою приведення договірних відносин у відповідність до Кодексу системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.03.2018 № 309 (зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 29.09.2023 № 1763, якою в тому числі внесено зміни до типового договору про надання послуг з диспетчерського управління), сторони домовились укласти договір шляхом приєднання користувача до умов договору про надання послуг з диспетчерського управління (далі - договір приєднання), затвердженого Наказом НЕК "Укренерго" від 22.12.2023 № 742 та розміщеного на сайті НЕК "Укренерго" за посиланням: https://ua.energy/uchasnikam_rinku/reyestratsiya-uchasnykivrynku/dogovory/.
Заявою - приєднанням відповідач надав письмову згоду на приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського управління, яка підписана головою правління відповідача КЕП 10 листопада 2023 року.
Повідомленням від 01 січня 2024 року № 01/60961 про приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського управління позивач проінформував про те, що відповідача приєднано до умов договору про надання послуг з диспетчерського управління. Ідентифікатор договору №0530-03041-ПД. Дата акцептування 01 січня 2024 року.
З моменту акцептування заяви-приєднання до договору в порядку встановленому Кодексом системи передачі, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 309 (із змінами) (далі - КСП), користувач набуває всіх прав та зобов'язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами договору, КСП та чинним законодавством України.
08 травня 2025 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань внесено запис про зміну організаційно правової форми відповідача (з Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (ідентифікаційний код 22800735) на акціонерне товариство "Чекрасиобленерго"" (ідентифікаційний код 22800735).
Відповідно до п. 1.1. розділу 1 договору - цей договір є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі (далі - Користувач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 ЦК України шляхом приєднання користувача до умов цього договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до цього договору.
Послуга, яка надається за цим договором згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016:2010), має код: 35.12.
Відповідно до п. 2.2. розділу 2 договору користувач зобов'язується здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Згідно п. 2.3. розділу 2 договору під час виконання вимог цього договору, а також питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавства України, зокрема Законом України "Про ринок електричної енергії", Правилами ринку, Кодексу системи передачі, Кодексу комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що забезпечують функціонування ринку електричної енергії України та ОЕС України.
За п. 13.1 розділу 13 цей договір набуває чинності з дати акцептування заяви - приєднання, зазначеної в повідомленні ОСП, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява - приєднання. Цей договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії цього договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.
Відповідно до п. 9.7 розділу 9 договору цей договір може бути змінений ОСП (позивачем) в односторонньому порядку у разі внесення змін або скасування нормативно - правових актів, що регулюють відносини, пов'язані з наданням послуги.
У такому випадку зміни до цього договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності.
Згідно п. 9.8 договору розділу 9 цей договір із змінами оприлюднюється на офіційному вебсайті ОСП.
Якщо користувач не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився із зміненим договором.
Постановою НКРЕКП від 28.05.2024 № 1036 затверджені зміни до Кодексу системи передачі, а саме: п. 4. Преамбулу додатка 5 до Кодексу системи передачі доповнено знаками та словами "ECRB код (унікальний ідентифікатор учасника оптового енергетичного ринку".
В редакції постанови НКРЕКП від 29.09.2023 № 1763 - внесені зміни у додаток 5 КСП - типовий договір про надання послуг з диспетчерського (оперативно - технологічного) управління викладений в новій редакції, що додається.
07.06.2024 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НКРЕКП від 28.05.2024 № 1036 затверджені нові умови договору, затвердженого Наказом НЕК "Укренерго" від 07.06.2024 за № 344, розміщеного на сайті НЕК "Укренерго".
Пунктом 2.3 п. 2 наказу НЕК "Укренерго" "Про затвердження умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління" від 07 червня 2024 року № 344 встановлено "організувати направлення користувачам системи передачі повідомлення щодо внесення змін до типової форми договору та затвердження його нових умов в термін до 10 червня 2024 року".
Відповідач з 07 червня 2024 року не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змін (з 07 червня 2024 року), тобто вважається, що відповідач погодився із зміненим договором (п. 9.8 договору).
На це, як вважає судова колегія, слушно звернув увагу й суд 1-ої інстанції.
Нині чинна редакція договору про надання послуг з диспетчерського управління в редакції постанови НКРЕКП від 28 травня 2024 року № 1036 (затвердженої наказом НЕК 07 червня 2024 року №344).
Відповідно до п. 2.1 вищевказаного договору він регулює оперативно-технологічні відносини під час взаємодії сторін в умовах паралельної роботи у складі об'єднаної енергетичної системи України.
За договором ОСП безперервно надає послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а саме управління режимами роботи ОЕС України з виробництва, передачі, забезпечення планових перетоків електричної енергії по міждержавних лініях зв'язку ОЕС України з енергосистемами суміжних країн, розподілу та споживання електричної енергії для забезпечення здатності енергосистеми задовольняти сумарний попит на електричну енергію та потужність у кожний момент часу з дотриманням вимог енергетичної, техногенної та екологічної безпеки (далі - Послуга).
Оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НКРЕКП відповідно до затвердженої ним методики (порядку) та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постанови, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою (п. 3.2 договору).
За послуги, надані у 2024 році, сторони застосовували тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в розмірі 104 грн. 57 коп. без урахування ПДВ, встановлений пунктом 1 постанови НКРЕКП від 09 грудня 2023 року № 2323 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ПрАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2024 рік", що була оприлюднена на офіційному вебсайті НКРЕКП і набрала законної сили з 01 січня 2024 року.
За послуги, надані у 2025 році, сторони застосовували тариф на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління в розмірі 98 грн. 97 коп. без урахування ПДВ, встановлений пунктом 1 постанови НКРЕКП від 19 грудня 2024 року № 2201 "Про встановлення тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління ПРАТ "НЕК "УКРЕНЕРГО" на 2025 рік", що була оприлюднена на офіційному веб-сайті НКРЕКП і набрала законної сили з 01 січня 2025 року.
Відповідно до п. 3.5 договору користувач здійснює оплату планової вартості послуги за кожну декаду розрахункового періоду згідно із зазначеною системою платежів і розрахунків:
1 платіж - до 18 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в першій декаді розрахункового періоду;
2 платіж - до 28 числа розрахункового періоду в розмірі планової вартості послуги, наданої в другій декаді розрахункового періоду;
3 платіж - до 08 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в розмірі планової вартості послуги, наданої в третій декаді розрахункового періоду.
Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (включно) на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих ОСП або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (Сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису особи, уповноваженої на підписання документів в електронній формі.
Коригування обсягів та вартості наданої послуги відповідного розрахункового періоду здійснюється за наступною версією даних комерційного обліку, що надається АКО протягом 10 календарних днів з дати проведення процесу врегулювання в "Системі управління ринком", що здійснюється на вимогу та в терміни, передбачені Правилами ринку.
Оплату вартості послуги, після коригування обсягів та вартості послуг, користувач здійснює до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому отримано акт коригування до акта послуги (включно), або акт надання послуги щодо проведення донарахувань в минулих періодах (включно).
Акти надання послуги та акти коригування до актів надання послуги та рахунки у відповідному розрахунковому періоді виконавець ОСП направляє користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (із застосуванням Сервісу) або надає користувачу два примірники акта надання послуги та/або акта коригування до актів надання послуги в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом зі своєї сторони (п. 3.7 договору).
Позивачем виставлені планові рахунки з грудня 2024 року по березень 2025 року.
У грудні 2024 року, в відповідності до п. 3.5 договору позивачем було надано (сформовано):
для здійснення 1 платежу - рахунок-фактуру від 15 грудня 2024 року № ДУ-0046691/0530-03041-ПД на суму 12 140 511 грн. 25 коп. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 18 грудня 2024 року;
для здійснення 2 платежу - рахунок-фактуру від 24 грудня 2024 року № ДУ-0047427/0530-03041-ПД на суму 12 473 950 грн. 60 коп. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 28 грудня 2024 року;
для здійснення 3 платежу - рахунок-фактуру від 05 січня 2025 року № ДУ-0048169/0530-03041-ПД на суму 13 698 441 грн. 16 коп. з ПДВ, що, відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 08 січня 2025 року.
З протоколів створення та перевірки електронного підпису вбачається, що наведені вище рахунки було підписано: 15 грудня 2024 року; 24 грудня 2024 року; 05 січня 2025 року (а.с. 45-47 на звороті т. 1).
Зазначені рахунки надіслані відповідачу та одержані останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн.
31 грудня 2024 року сторонами складено акт надання послуги за грудень 2024 року, в відповідності до якого, фактичний обсяг наданої послуги за вказаний період склав 305 210,189МВт/год. вартістю 38 298 995 грн. 35 коп. з ПДВ.
Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 11 січня 2024 року № ДУ-0048921/0530-03041-ПД.
Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачу 11 січня 2025 року, що підтверджується даними витягу із сервісу "Укренерго онлайн" (а.с. 55 т. 1). відповідач підписав акт 14.01.2025 року (а.с. 54 на звороті т. 1).
Строк оплати за цим актом згідно п. 3.7 договору - до 15 січня 2025 (включно).
У січні 2025 року, у відповідності до п. 3.5 договору позивачем було надано (сформовано):
для здійснення 1 платежу - рахунок-фактуру від 15 січня 2025 року № ДУ-0049662/0530-03041-ПД на суму 11 553 724 грн. 15 коп. з ПДВ, підписаний позивачем 15 січня 2025 року (а.с. 48 на звороті т. 1), що відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 18 січня 2025 року;
для здійснення 2 платежу - рахунок-фактуру від 25 січня 2025 року № ДУ-0050393/0530-03041-ПД на суму 11 920 124 грн. 87 коп. з ПДВ, підписаний позивачем (а.с. 49 на звороті т. 1), що відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 28 січня 2025 року;
для здійснення 3 платежу - рахунок-фактуру від 05 лютого 2025 року № ДУ-0051124/0530-03041-ПД від 05 лютого 2025 року на суму 12 999 937 грн. 85 коп. з ПДВ, підписаний позивачем (а.с. 50 на звороті т. 1), що, відповідно до п. 3.5 договору, мав бути оплачений до 08 лютого 2025 року.
Зазначені рахунки надіслані відповідачу та одержані останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн.
Вищевказані платежі відповідачем здійснені не були.
31 січня 2025 року сторонами складено акт надання послуги за січень 2025 року у відповідності до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 306 075,047 МВт/год. вартістю 36 350 696 грн. 88 коп. з ПДВ. (а.с. 57 на звороті).
Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 11 лютого 2025 року № ДУ-0051868/0530-03041-ПД (а.с. 59 т. 1).
Зазначений акт та рахунок надіслані відповідачу та одержані останнім 11 лютого 2025 року, що підтверджується даними витягу із сервісу "Укренерго онлайн".
Відповідач підписав акт 14.02.2025 року (а.с. 58 т. 1).
Строк оплати за цим актом згідно з п. 3.7 договору - до 15 лютого 2025 року (включно).
У лютому 2025 року, в відповідності до п. 3.5 договору позивачем було надано (сформовано):
для здійснення 1 платежу - рахунок-фактуру від 14 лютого 2025 року № ДУ-0052600/0530-03041-ПД на суму 12 021 107 грн. 04 коп. з ПДВ, підписаний позивачем (а.с. 51 на звороті т. 1), що відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 18 лютого 2025 року;
для здійснення 2 платежу - рахунок-фактуру від 25 лютого 2025року № ДУ-0053335/0530-03041-ПД на суму 12 332 803 грн. 16 коп. з ПДВ, підписаний позивачем (а.с. 52 на звороті т. 1), що відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 28 лютого 2025 року;
для здійснення 3 платежу - рахунок-фактуру від 05 березня 2025 року № ДУ-0054066/0530-03041-ПД на суму 9 653 753 грн. 00 коп. з ПДВ, підписаний позивачем (а.с. 53 на звороті т. 1), що відповідно до п. 3.5 договору мав бути оплачений до 08 березня 2025 року.
Зазначені рахунки надіслані відповідачу та одержані останнім, що підтверджується даними витягу з сервісу АСКОД Онлайн.
Вищевказані платежі відповідачем здійснені не були.
28 лютого 2025 року сторонами складено акт надання послуги за лютий 2025 року у відповідності до якого фактичний обсяг наданої послуги склав 286 467,706 МВт/год. вартістю 34 022 050 грн. 63 коп. з ПДВ (а.с. 60 т. 1).
Разом з вказаним актом позивачем складено та надіслано рахунок-фактуру від 11 березня 2025 року № ДУ-0054812/0530-03041-ПД.
Зазначені акт та рахунок надіслані відповідачеві та одержані останнім 11 березня 2025 року, що підтверджується даними витягу із сервісу "Укренерго онлайн".
Акт за лютий 2025 року підписано відповідачем 12.03.2025 (а.с. 60 на звороті т. 1).
Строк оплати за цим актом згідно з п. 3.7 договору - до 15 березня 2025 року (включно).
Відповідно, зобов'язання відповідача щодо оплати послуги за лютий 2025 року становило 34 022 050 грн. 63 коп.
Згідно акта від 01 квітня 2025 року, у зв'язку із зміною фактичних обсягів електричної енергії та/або вартості був складений акт коригування за № ДУА_К-0003670 до акта надання послуги № ДУА-0013290 від 31 січня 2025 року, яким зменшено фактичний обсяг (-246,342 МВт/год та скоригована вартість на зменшення суми - 29 256 грн. 56 коп., що підтверджується копією акта корегування від 01 квітня 2025 року (а.с. 85 т. 1)).
Вказаний акт відповідач підписав 03 квітня 2025 року.
При цьому, станом на момент проведення коригування, строк оплати за отримані в січні 2025 року послуги вже настав (до 15 лютого 2025 року включно), а за наслідками коригування борг відповідача не збільшився.
Відтак, загальний обсяг наданих послуг за актом від 31 січня 2025 року складає 36 321 440 грн. 32 коп.
Отже, основна заборгованість відповідача складається з наступних періодів та сум:
- 38 298 995 грн. 35 коп. (грудень2024 року);
- 36 321 440 грн. 32коп. (січень 2025 року);
- 34 022 050 грн. 63 коп. (лютий 2025 року).
Всього 108 642 486 грн. 63 грн.
В межах вказаного судовою колегією також зазначається, що згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина 3 статті 96 ГПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини 2 статті 73 ГПК України).
Відповідно до п.п. 11.3, 11.5, 11.6, 11.7 договору акти надання послуг, акти коригування до актів надання послуг, акти звірки розрахунків наданої послуги, і рахунки, будь - які повідомлення за цим договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою Сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням і або доставлені кур'єром під розписку за адресою, зазначеною в цьому договорі.
Водночас, згідно з п. 11.5 договору будь-які документи, що створюються/ укладаються сторонами під час виконання договору (у тому числі акт надання/ послуги або акт коригування до акта наданої послуги), можуть бути підписані сторонами як у паперовій формі шляхом проставлення власноручного підпису уповноваженої особи на час тимчасового нефункціонування Сервісу, про що ОСП зобов'язаний повідомити на своєму вебсайті, так і в електронній формі з використанням електронного підпису (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом) за допомогою Сервісу, який забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та знаходиться в мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/. Один документ повинен бути підписаний обома сторонами в один і той самий спосіб (залежно від форми документа).
При цьому, за умовами п. 11.6 договору електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через Сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу "Доставлено" у Сервісі.
Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та і переданий за допомогою Сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов'язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичному документу, який міг би бути створений однією зі Сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.
Витягом з системи Сервіс онлайн (а.с. 63 т. 1) підтверджується, що акти та рахунки на оплату були своєчасно одержані відповідачем та мають статус "Доставлено".
З урахуванням вказаного, вмотивованими є висновки місцевого господарського суду про те, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 108 642 486 грн. 30 коп. основного боргу.
При цьому, колегія суддів вказує, що як вже зазначалось, коригування обсягу наданої послуги в січні 2025 року відбулося 01.04.2025, тобто до подачі позову до суду (14.04.2025).
Отже, в даному випадку відсутні підстави для закриття провадження у справі, а тому, на переконання судової колегії, обґрунтованими є висновки суду І-ої інстанції про те, що в цій частині вимог слід відмовити у позові, оскільки право позивача, як на момент звернення до суду, так і на момент ухвалення оскаржуваного рішення, - не порушено. Тим самим, відсутніми були підстави для закриття, згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення 29 256 грн. 56 коп.
У свою чергу, з огляду на дату створення протоколів перевірки КЕП з онлайн сервісу - 07.04.2025, що не є датою підписання актів наданих послуг та рахунків в силу умов договору, судовою колегією відхиляються, як необґрунтовані, твердження апелянта-1 щодо відсутності у нього змоги здійснити оплату відповідних актів та рахунків згідно визначених умовами договору строків та про ненастання строку для оплати відповідних актів.
Крім цього, необґрунтованими є й доводи апелянта-2 про наявність підстав для скасування оскаржуваного рішення в частині 29 256 грн. 56 коп. та закриття провадження у справі в цих межах.
Згідно оскаржуваного рішення місцевим господарським судом, серед іншого, стягнуто з АТ "Черкасиобленерго" на користь ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" 620 961 грн 69 коп. - 3% річних та 306 391 грн. 96 коп. - інфляційних втрат. За розрахунками суду попередньої інстанції, оскільки суму боргу за січень 2025 року позивачем було визначено невірно, то як наслідок 3% річних також розраховано неправильно, а тому з відповідача підлягає стягненню 620 961 грн. 69 коп. - 3% річних та 306 391 грн. 96 коп. - інфляційних втрат.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом наведеної норми нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таких висновків у подібних правовідносинах Велика Палата Верховного Суду дійшла в постановах від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15-ц, у постанові від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц, у постанові від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду неодноразово та послідовно, аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України зазначала, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимогою (постанови від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 (пункт 43), від 09.02.2021 у справі № 520/17342/18 (пункт 7.53), від 19.07.2023 у справі № 910/16820/21 (пункт 8.45), від 03.10.2023 у справі № 366/203/21).
Дії відповідача, які полягають в порушенні зобов'язання щодо своєчасної оплати послуг, є порушенням договірного (грошового) зобов'язання, що є підставою для захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 ЦК України.
Поряд із цим, у статтях 525, 526 ЦК України унормовано, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних, що становив 626 210,40 грн., колегія суддів зазначає, що такий є арифметично не вірним.
Так, здійснивши перерахунок 3% річних в межах акта від 31.01.2025 на суму 36 350 696,88 грн., з урахуванням акта коригування за № ДУА_К-0003670 до акта надання послуги № ДУА-0013290 від 31 січня 2025, судова колегія висновується, що правильний розрахунок 3% річних в цій частині є наступним:
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 16/02/2025 до 01/04/2025 36 350 696,88 x 3 % x 45 : 365 : 10045134 447,78 грн.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 02/04/2025 до 07/04/2025 36 321 440,32 x 3 % x 6 : 365 : 100617 911,94 грн.
Всього 3% річних - 152 359,72 грн.
Тобто, різниця в розрахунку, зробленого судом 1-ої інстанції в цій частині складає - 14,43 грн.: 152 374,15 - 152 359,72.
Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 626 195,97 грн., з розрахунку: 312 356,59 грн. + 204 063,78 грн. + 109 775,60 грн.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність підстав для відмови в позові в частині стягнення з відповідача 5 248,71 грн. 3% річних.
Відтак доводи апеляційної скарги позивача частково знайшли своє підтвердження.
Крім цього, з огляду на вимоги апеляційної скарги апелянта-1, перевіривши здійснений позивачем розрахунок втрат від інфляції нарахованих за лютий 2025 року, що становить:
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення
IIc (100,80 : 100) = 1.00800000
інфляційне збільшення:
38 298 995,35 x 1.00800000 - 38 298 995,35 = 306 391,96 грн., колегія суддів вважає такий арифметично вірним та здійсненим з врахуванням відповідних норм матеріального права.
В свою чергу, з урахуванням наведених висновків щодо суті спору колегією суддів відхиляються, як необґрунтовані, твердження скаржника-1 про відсутність підстав для стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції.
Щодо посилань апелянта-1 на те, що не має підстав для стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції за прострочення сплати планових обсягів наданих послуг колегією суддів зазначається наступне.
По-перше, що умовами договору при розрахунках між сторонами враховуються як поетапні (планові) так і фактичні обсяги, при цьому положеннями такого правочину чітко передбачена передоплата вартості послуги, яка має бути вчинена до відповідної дати розрахункового місяця. Плановий і фактичний обсяг послуги не замінюють один одного, тобто у користувача відсутнє право вибору - платити за плановий обсяг чи за фактичний обсяг. Користувач зобов'язаний здійснювати оплату послуг у строки та на умовах, визначених договором.
По-друге, як вже акцентувалось, невиконане зобов'язання із сплати кожного чергового планового платежу існує у часі з моменту його виникнення і не припиняється по закінченню розрахункового місця, а підлягає виконанню в межах проведення розрахунку за фактичний обсяг наданих послуг.
По-третє, користувач (відповідач) зобов'язаний вчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за послуги на умовах, визначних договором (п. 4.2.1).
Відтак, як вважає апеляційний господарський суд, висновки суду 1-ої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції в рамках визначених сум 620 961 грн. 69 коп. та 306 391 грн. 96 коп. є, з огляду на доводи апелянта-1, достатньо вмотивованими.
Враховуючи наведені висновки у цій постанові по суті спору в частині правових підстав для стягнення з відповідача 3% річних за відповідні періоди, зважаючи на прострочення виконання останнім грошового зобов'язання за договором, колегією суддів критично оцінюються заперечення скаржника-1 в цих межах.
Окремо судова колегія звертає увагу, що оскаржуваним рішенням стягнуто з відповідача на користь позивача 108 671 742 грн. 86 коп. основного боргу.
Як вже акцентувалось, відповідне рішення суду в означеній частині апелянтами не оскаржується.
Отже, на переконання колегії суддів, аргументи апелянта-1 не знайшли свого підтвердження в межах заявлених вимог, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції через необґрунтованість у розумінні ст.ст. 74, 76, 80, 86, 269 ГПК України. Інші доводи скаржника-1, прийняті до уваги, однак вони не спростовують вищенаведені висновки про наявність підстав для відмови у задоволенні апеляційної скарги останнього. Водночас, підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги - суд апеляційної інстанції в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України не встановив.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.
Отже, за загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов'язку доказування визначається предметом спору.
Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, зобов'язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).
Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому, за висновками колегії суддів, доводи апеляційної скарги Товариства про те, що оскаржуване рішення в частині стягнення з АТ "Черкасиобленерго" 620 961 грн. 69 коп. - 3% річних, 306 391 грн. 96 коп. - інфляційних втрат прийнято з порушенням норм матеріального права та неповним з'ясуванням судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, - не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
В свою чергу, відповідно до п. 2 ч. 1, ч. 4 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
З огляду на зазначене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що доводи, викладені позивачем у апеляційній скарзі частково знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, в зв'язку з чим рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25 в частині відмови у стягненні 5 248,71 грн 3% річних підлягає зміні, з викладенням резолютивної його частини в межах стягнення 3% річних та судового збору в цих рамках у відповідних редакціях, а апеляційна скарга Компанії, - частковому задоволенню.
У свою чергу, у іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25 залишається без змін.
Згідно ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору, що були понесені сторонами в суді апеляційної інстанції покладаються на відповідача (АТ "Черкасиобленерго"), з огляду на: зміну оскаржуваного рішення та часткове задоволення позову в частині 3% річних, а також часткове задоволення апеляційної скарги, - з розрахунку пропорційного розподілу судових витрат; відмову в задоволенні апеляційної скарги апелянта-1.
Керуючись ст.ст. 129, 269, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 275, 276, 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25 - залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25 - задовольнити частково.
3. Рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25 в частині відмови у стягненні 5 248,71 грн 3% річних - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в частині стягнення 3% річних та судового збору в цих межах у наступній редакції:
«Стягнути з Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (адреса: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, 285; код ЄДРПОУ 22800735) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (адреса: 01032, м. Київ, вул. вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) 3% річних - 626 195,97 грн (шістсот двадцять шість тисяч сто дев'яносто п'ять гривень 97 копійок).
Стягнути з Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (адреса: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, 285; код ЄДРПОУ 22800735) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (адреса: 01032, м. Київ, вул. вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) витрати по сплаті судового збору - 7 514,35 грн (сім тисяч п'ятсот чотирнадцять гривень 35 копійок) за подачу позовної заяви до суду першої інстанції».
4. Стягнути з Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (адреса: 18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Гоголя, 285; код ЄДРПОУ 22800735) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (адреса: 01032, м. Київ, вул. вул. Симона Петлюри, 25; код ЄДРПОУ 00100227) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції - 3 471,54 грн (три тисячі чотириста сімдесят одна гривня 54 копійки).
5. В іншій частині рішення Господарського суду Черкаської області від 02.09.2025 у справі № 925/392/25 - залишити без змін.
6. Доручити Господарському суду Черкаської області видати накази на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.
7. Судові витрати зі сплати судового збору щодо апеляційних скарг, понесених сторонами, покласти на Акціонерне товариство "Черкасиобленерго".
8. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 17.04.2026.
Головуючий суддя С.О. Алданова
Судді О.О. Євсіков
В.А. Корсак