08 квітня 2026 рокум. ЛьвівСправа № 914/2259/17
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М. Кравчук
О.В. Зварич,
секретар судового засідання Постолатій В.Р.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 б/н від 12.12.2025 (вх.№01-05/3710/25 від 15.12.2025)
на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 (повне судове рішення складено 07.02.2018, суддя Мазовіта А.Б.)
у справі № 914/2259/17
за позовом: Корпорації «Шиппинг Технолоджи Лімітед», м. Сент-Джон, Канада
та Акціонерної Корпорації «Мерибені Енерджі Корпорейшн», м. Сент-Джон, Канада
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіватокомплектація», м. Львів
про: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства
за участю представників сторін:
від скаржника: не з'явився;
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Корпорації «Шиппинг Технолоджи Лімітед» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіватокомплектація» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства.
Позовні вимоги мотивовані тим, що що учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» є Корпорація «Шиппинг Технолоджи Лімітед» із часткою у статутному капіталі товариства 37,202%, Акціонерна Корпорація «Мерибені Енерджі Корпорейшн» із часткою у статутному капіталі товариства 62,672% та ОСОБА_2 із часткою у статутному капіталі товариства 0,125%. Як стало відомо позивачам, 24.02.2016 року відбулися загальні збори учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», на яких, серед іншого, було прийнято рішення про внесення змін до статуту ТзОВ «Львівавтокомплектація» шляхом викладення статуту в новій редакції.
Як зазначено у протоколі зборів від 24.02.2016 року, уповноваженим представником позивачів на вказаних зборах виступав ОСОБА_3 . Однак, станом на 24.02.2016 у нього були відсутні повноваження на представництво інтересів позивачів на загальних зборах учасників ТзОВ «Львівавтокомплектація».
Таким чином, учасники, які станом на 24.02.2016 в сукупності володіли більш як 50% голосів, на загальних зборах не були присутні, участі в розгляді та голосуванні з питань порядку денного не приймали, про проведення вищевказаних зборів не повідомлялися. З огляду на наведене, позивачі просили суд визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація», що оформлені протоколом б/н від 24.02.2016.
В судових засіданнях представник відповідача позов визнав повністю.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 позов задоволено, визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» (ідентифікаційний код 33982081), що оформлені протоколом б/н від 24.02.2016 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівавтокомплектація» (ідентифікаційний код 33982081), що оформлені протоколом б/н від 24.02.2016 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівкомплектація»,вул. Стрийська, 45 (ідентифікаційний код 33982081) на користь Корпорації «Шиппинг Технолоджи Лімітед», м. Сент-Джон, вул. Ротсей Авеню, 660, блок Е, приміщення 155, Канада (код компанії 516018) 1 600 грн. 00 коп. судового збору.
Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 (особою, яка не брала участі в справі) подано апеляційну скаргу б/н від 12.12.2025 (вх. № 01-05/3710/25 від 15.12.2025), в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги; скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 у справі №914/2259/17 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на думку апелянта набрання законної сили рішенням суду першої інстанції може бути підставою для припинення договірних відносин з приводу оренди приміщень по вулиці Науковій, 16 згідно договору від 15.05.2025 року.
Рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Львівавтокомплектація», що оформлені протоколом б/н від 24.02.2016 р. внесено зміни до Статуту, згідно яких розширено повноважень керівника ТзОВ «Львівавтокомплектація».
Після внесення цих змін керівником ТзОВ «Львівавтокомплектація» було вчинено правочин щодо відчуження майна, серед яких- приміщення за адресою м. Львів, вул. Наукова, 16, що розташоване у гуртожитку під літерою А-9 та складається з кімнати - №202б, якою на даний час згідно договору оренди користується ОСОБА_4 .
Таким чином, на думку апелянта - рішення загальних зборів учасників ТзОВ «Львівавтокомплеткація», що оформлені протоколом б/н від 24.02.2016 р. є однією з підстав набуття ПП «Синерджі консалтинг» приміщень за адресою: м. Львів, вул. Наукова, 16, що розташоване у гуртожитку під літерою А-9 та складається з кімнати - №202б, якою згідно договору оренди на даний час користується ОСОБА_4 .
У судове засідання 08.04.2026 представник скаржника не з'явився.
У судове засідання 08.04.2026 позивач та відповідач не з'яивився, заяв, клопотань чи відзиву на апеляційну скаргу до суду не скерували.
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.
Відповідно до ст.254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою особи, яка не брала участі у справі, але суд вирішив питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, така особа користується процесуальними правами і несе процесуальні обов'язки учасника справи.
ГПК України передбачено право осіб, які не брали участі у справі, подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції, але при дотриманні певних умов.
Так, особа, яка звертається з апеляційною скаргою в порядку, передбаченому статтею 254 ГПК України, повинна довести наявність у неї правового зв'язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес чи обов'язок і такий зв'язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.
Слід зазначити, що судове рішення, оскаржуване не залученою до участі у справі особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах.
Рішення є таким, що прийнято про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині цього рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.07.2018 у справі № 911/2635/17).
Після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з'ясовує, чи прийнято оскаржуване судове рішення безпосередньо про права, інтереси та (або) обов'язки скаржника і які конкретно.
Встановивши такі обставини, суд вирішує питання про залучення скаржника до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору та, як наслідок, скасовує судове рішення на підставі пункту 4 частини 3 статті 277 ГПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права є в будь - якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо господарський суд прийняв судове рішення про права, інтереси та (або) обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі.
Якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося, то апеляційний господарський суд своєю ухвалою закриває апеляційне провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 264 Господарського процесуального кодексу України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт апеляційного оскарження (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 у справі №905/947/18).
Колегією суддів встановлено, що скаржник - ОСОБА_1 не брала участі у справі №914/2259/17.
Так, предметом позову у цій справі є вимога Корпорації «Шиппинг Технолоджи Лімітед», м. Сент-Джон, Канада та Акціонерної корпорації «Мерибені Енерджі Корпорейшн», м. Сент-Джон, Канада про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "Львівавтокомплектація" від 24.02.2016. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилалися на порушення їх корпоративних прав, як учасників ТОВ “Львівавтокомплектація» (відповідача), та відсутність кворуму на оспорюваних загальних зборах учасників товариства від 24.02.2016.
Із системного аналізу положень ст.ст.88, 143 ЦК України, ст.ст.88, 167 ГК України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства» вбачається, що корпоративні права учасників господарського товариства визначаються законом і статутними (установчими) документами. Корпоративні відносини за своїм суб'єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових).
При розгляді спорів, що виникають із корпоративних відносин, слід керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у ч.1 ст.167 ГК України, а саме: корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином, законодавство визнає статус учасника товариства лише за особою, яка є власником частки у його статутному капіталі.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник - ОСОБА_1 не є учасником (засновником) ТОВ «Львівавтокомплектація».
Так, предметом позову у цій справі є вимога Корпорації «Шиппинг Технолоджи Лімітед», м. Сент-Джон, Канада та Акціонерної корпорації «Мерибені Енерджі Корпорейшн», м. Сент- ОСОБА_5 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ «Львівавтокомплектація» від 24.02.2016. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачі посилалися на порушення їх корпоративних прав, як учасників ТОВ “Львівавтокомплектація» (відповідача), та відсутність кворуму на оспорюваних загальних зборах учасників товариства від 24.02.2016.
Із системного аналізу положень ст.ст.88, 143 ЦК України, ст.ст.88, 167 ГК України, ст.10 Закону України «Про господарські товариства» вбачається, що корпоративні права учасників господарського товариства визначаються законом і статутними (установчими) документами. Корпоративні відносини за своїм суб'єктним складом є такими, що виникають між господарським товариством та його учасником (засновником), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками) господарських товариств, що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства (крім трудових).
При розгляді спорів, що виникають із корпоративних відносин, слід керуватися поняттям корпоративних прав, наведеним у ч.1 ст.167 ГК України, а саме: корпоративними є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Таким чином, законодавство визнає статус учасника товариства лише за особою, яка є власником частки у його статутному капіталі.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник - ОСОБА_1 не є учасником (засновником) ТОВ «Львівавтокомплектація».
Недотримання вимог закону та установчих документів юридичної особи під час скликання і проведення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю не може визнаватися порушенням прав тих осіб, які не є учасниками (акціонерами, членами) цієї юридичної особи.
Поряд з тим, судом встановлено, що рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 у справі №914/2259/17 не містить жодних суджень чи висновків суду саме про права та обов'язки скаржника - ОСОБА_6 .
Посилання скаржника на те, що визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Львівавтокомплектація», яке оформлене протоколом б/н від 24.02.2016, впливає на права ОСОБА_1 , оскільки може слугувати в подальшому підставою для розірвання договору оренди, колегія суддів вважає недостатніми щоб дійти висновку про порушення оскаржуваним рішенням прав скаржника чи наявності правового зв'язку між скаржником та сторонами у справі.
Колегією суддів встановлено, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права та обов'язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалося. При цьому, скаржником не доведено наявність безпосереднього матеріально-правового зв'язку із предметом позову і спору у цій справі, як і того, що оскаржуване рішення суду стосується інтересів, прав та обов'язків ОСОБА_1 .
З огляду на встановлене судом вище, скаржник не навів обставин та не довів належними і допустимими доказами вирішення судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні будь-яких питань щодо його прав, інтересів та (або) обов'язків.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 264 ГПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов'язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов'язки такої особи не вирішувалося.
Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду дійшла висновку про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 12.12.2025 (вх. № 01-05/3710/25 від 15.12.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 у даній справі на підставі ст.264 ГПК України.
При цьому, колегія суддів не розглядає інших доводів скаржника, що викладені у апеляційній скарзі щодо суті спору, оскільки дійшла висновку про закриття апеляційного провадження на підставі п.3 ч.1 ст.264 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 234, 264 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд
1.Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 б/н від 12.12.2025 (вх. № 01-05/3710/25 від 15.12.2025) на рішення Господарського суду Львівської області від 29.01.2018 у справі №914/2259/17.
2.Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбаченні ст.ст.287-288 ГПК України.
3. Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.В. Зварич