Провадження № 1-кп/643/633/26
Справа № 643/1605/26
21.04.2026 м. Харків
Салтівський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження № 12025221170003076, внесеного до ЄРДР 02.11.2025, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Харків, громадянина України, не одруженого, не працюючого, із середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,
встановив:
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальні правопорушення, винуватим у вчиненні яких визнається обвинувачений.
Судом встановлено, що 01.11.2025 року вранці в період часу з 08:00 до 08:52, точний час судовим розглядом не встановлено, гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 прийшли до свого сусіда ОСОБА_7 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 для з'ясування обставин конфлікту, який трапився напередодні, 31.10.2025 року у вечірній час за місцем мешкання ОСОБА_7 , за участю співмешканки ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Перебуваючи в приміщенні вищевказаної квартири, де, окрім ОСОБА_7 знаходився його товариш ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 між ОСОБА_5 та ОСОБА_7 виник словесний конфлікт, під час якого у ОСОБА_4 виник раптовий злочинний намір, направлений на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень.
Так, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки, та свідомо бажаючи їх настання. ОСОБА_4 діючи на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин з метою спричинення раніше незнайомому ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, знаходячись позаду на відстані витягнутої руки від ОСОБА_5 , який знаходився в положенні стоячи спиною до останнього, діючи умисно, зі значною силою наніс один удар лівою рукою (кулаком) в область обличчя з лівої сторони ОСОБА_5 , від чого останній впав на підлогу, не втримавшись на ногах, після цього ОСОБА_4 , продовжуючи свої умисні протиправні дії, спрямовані на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, підійшов до ОСОБА_5 який лежав на підлозі, обличчям до низу, та наніс йому два удари ногою в область тіла, а саме ребер, завдавши останньому фізичного болю та не спричинивши тілесних ушкоджень. Протиправні дії ОСОБА_4 були припинені співмешканкою ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , яка в подальшому вивела ОСОБА_5 з квартири, залишивши ОСОБА_4 на місці скоєння злочину, та в цей же день звернулась за медичною допомогою ОСОБА_5 .
В результаті злочинних дій ОСОБА_4 , потерпілому ОСОБА_5 були спричинено, згідно висновку судово-медичної експертизи №12-14/872-А/25 від 11.12.2025, тілесні ушкодження у вигляді закритого двостороннього перелом нижньої щелепи: тіла в ділянці між 43 та 42 зубів справа та в ділянці кута щелепи зліва, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я понад 21 день згідно п.п. 2.2.1 а,б,в і 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затвердженим наказом №6 МОЗ України від 17.01.1995 р.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, а саме - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
ІІ. Позиція обвинуваченого
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України визнав в повному обсязі.
Підтвердив, що наведені в обвинуваченні всі обставини вчинення злочину встановлено, а також наведено у обвинувальному акті вірно. Висловивши жаль щодо скоєного, щиро каявся. Вважає можливим обмежитись його допитом та застосувати положення ч.3 ст.349 КПК України, оскільки висунуте обвинувачення йому цілком зрозуміле, він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Прокурор ОСОБА_3 підтримала обвинувальний акт щодо вчинення ОСОБА_4 , кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 122 КК України. Просила суд, з урахуванням думки обвинуваченого, здійснювати розгляд, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України, та обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого та щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Суд, зважаючи на повне визнання вини обвинуваченим за ч.1 ст. 122 КК України, повідомлення ним фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які відповідають обставинам, викладеним в обвинувальному акті, заслухавши думки учасників судового провадження, за відсутності заперечень та сумнівів у добровільності їх позицій на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та ухвалив обмежитись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, що характеризують обвинуваченого ОСОБА_4 щодо речових доказів.
При цьому, суд виходить з того, що злочин, вчинений обвинуваченим, не є складним, обвинувачений не має будь-яких фізичних чи психічних вад, розуміє суть пред'явленого обвинувачення, розуміє зміст фактичних обставин справи, які не оспорює, усвідомлює неможливість у подальшому оспорити ці фактичні обставини в апеляційному порядку, про що заявив у судовому засіданні. Відтак, у даному випадку відсутні сумніви щодо добровільності й істинності позиції обвинуваченого з цього питання.
IV. Призначення покарання.
Дані про особу обвинуваченого.
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 встановлено, що обвинувачений громадянин України, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, на утриманні нікого не має, не працює, має середню освіту, раніше не судимий.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, щиросердно розкаявся у скоєному, що визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання.
Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.
Застосовне законодавство.
Відповідно до ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Згідно ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
Верховним Судом неодноразово зазначалось, що заходи примусу повинні ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства (постанови від 31.01.2023 у справі № 759/6139/22, від 27.10.2022 у справі № 546/526/18, від 30.11.2022 у справі № 379/1657/18).
Мотиви призначення покарання.
Прокурор просила призначити обвинуваченому покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі на строк два роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням встановивши іспитовий строк два роки.
Просила суд вирішити питання щодо речових доказів.
Обвинувачений погодився з позицією прокурора.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, особу винного, який раніше не судимий, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченим нових злочинів, що відповідатиме вимогам ст.50, 65 КК України, призначити ОСОБА_4 покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 122 КК України у виді обмеження волі, однак враховуючи особу винного, його щире каяття у скоєному, відсутність обставин, що обтяжують його покарання, молодий вік обвинуваченого, суд приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого можливе без відбування покарання, але в умовах нагляду за його поведінкою уповноваженим органом з питань пробації за місцем його проживання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільняє його від відбування покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 1, 2 ч.1 ст. 76 КК України.
V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку.
Процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта по кримінальному провадженню відсутні
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.
Питання з речовими доказами суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
На підставі ч.15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд обмежується проголошенням його резолютивної частини.
На підставі викладеного, керуючись статтями 100, 124, 349, 368-371, 373, 374, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ухвалив:
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбування покарання у виді 2 (два) роки обмеження волі з випробуванням та призначити йому 2 (два) роки іспитового строку, поклавши на нього наступні обов'язки, передбачені ст. 76 КК України: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
Компакт диск DVD+R, на якому записано дві цифрові копії в яких міститься інформація, щодо викликів до ЕМД «оператора 103» за фактом виклику з номеру телефона НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_3 до гр. ОСОБА_5 , 1985 р.н., залишити в матеріалах кримінального провадження.
Компакт диск DVD+R, на якому записано дві цифрові копії в яких міститься інформація, щодо викликів до ІП «АРМ оператора 102» ІКС ІПНП, 23.08.2025, за фактом події, яка сталася 01.11.2025 за адресою: м. Харків, пр-т Ювілейний, 38-Б, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_1