Справа № 638/24083/25
Провадження № 2/638/4142/26
20 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючої судді - Яковлевої В.М.,
за участю секретаря судового засідання - Сікорського А.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали цивільної справи за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно
02 грудня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Світлана Миколаївна Мироненко через систему «Електронний суд» звернулася до Шевченківського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно.
20 лютого 2026 року представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом - адвокат Ольга Бєлєвцова звернулась до суду із зустрічним позовом про припинення спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 03.03.2026 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно, зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно.
Об'єднано в одне провадження вимоги за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно.
Разом з тим 19.04.2026 представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом) - адвокат Ольга Олегівна Бєлєвцова через систему «Електронний суд подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій вказала, що ОСОБА_2 бажає збільшити позовні вимоги у зустрічному позові.
Вважати зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 збільшеними і розглядати їх в такій редакції:
1. Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 ( колишня АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
2. Провести поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , та виділити в натурі ОСОБА_2 з житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 127,6 кв.м., житловою площею-75,6 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами (приміщення № І коридор площею 5,5 кв.м., 1-1 кухня площею 6,1 кв.м.,1-2 житлова площею 14,1 кв.м., 1-3 житлова площею 11,9 кв.м.,1-4 житлова площею 12,0 кв.м., 1-5 санвузол площею 5,4 кв.м. Всього загальною площею 55,0 кв.м., житловою площею 38,0 кв., та надвірні будівлі: гараж літ. «Ж», огорожа № 4, 1/2 дворового водопроводу № 5, хвіртка № 8, замощення І) що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що складає 1/2 частку у праві спільної часткової власності, згідно правовстановлюючих документів), а ОСОБА_1 житловий будинок літ. «З-2» загальною площею 99,1 кв.м., у тому числі житловою- 29,7 кв.м., балкон літ. «з» , з житлового будинку літ. «А-1» загальною площею 127,6 кв.м., житловою площею 75,6 кв.м. з надвірними будівлями та спорудами (приміщення № 2-1 коридор площею 11,4 кв.м., 2-3 житлова площею 10,4 кв.м., 2-5 житлова площею 13,5 кв.м.,2-6 житлова площею 13.7 кв.м., 2-8 кухня площею 11,0 кв.м., 2-9 коридор площею 6,2 кв.м., 2-10 санвузол площею 6,4 кв.м. Всього загальною площею 72,6 кв.м, житловою площею 37,6 кв.м. та надвірні будівлі льох літ. «И», 1/2 дворового водопроводу № 5, ворота № 6, огорожа № 7, огорожа № 9), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (що складає 1/2 частки у праві спільної часткової власності, згідно правовстановлюючих документів).
3.Припинити спільну часткову власність на житловий будинок АДРЕСА_1 .
4. Визнати за ОСОБА_2 право власності в цілому на житловий будинок літ. «А-1» з прибудовою літ. а, прибудовою літ.а2, ганком літ.а3, Документ сформований в системі «Електронний суд» 19.04.2026 2 загальною площею 55,0 кв.м., житловою площею 38,0 кв. (приміщення №І коридор площею 5,5 кв.м., 1-1 кухня площею 6,1 кв.м.,1-2 житлова площею 14,1 кв.м., 1-3 житлова площею 11,9 кв.м.,1-4 житлова площею 12,0 кв.м., 1-5 санвузол площею 5,4 кв.м.) та надвірні будівлі: гараж літ. «Ж», огорожа №4, дворовий водопровід №5, огорожа №8, замощення І), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
ІІ. Прийняти зустрічний позов ОСОБА_2 зі збільшеними позовними вимогами до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 , так як обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним. Позови виникають з одних правовідносин і задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Також зазначила, що судовий збір за додаткову позовну вимогу буде сплачено, після розгляду клопотання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 .
Також представником відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом) - адвокатом Ольгою Олегівною Бєлєвцовою через систему «Електронний суд подано клопотання про витребування доказів, яке обгрунтоване тим, що наразі з метою встановлення кола всіх спадкоємців померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а отже й кола учасників справи № 638/24083/25, виникає необхідність у витребуванні у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Полтєвої Інни Олексіївни (адреса робочого місця - м. Харків, Салтівське шосе, 244, телефон - НОМЕР_1 , е-mail - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Інформаційної довідки про те: хто подав заяву про прийняття спадщини або заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ? Чи було спадкодавцем складено на чиє б то не було ім'я заповіт? Чи видавалось свідоцтво про право на спадщину, після його смерті?
У підготовче судове засідання учасники справи не з'явились, про час, дату та місце судового засідання повідомлялись своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України.
Представник відповідача за первісним позовом (представник позивача за зустрічним позовом - адвокат Ольга Бєлєвцова через систему «Електронний суд» подала заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі та участі відповідача за первісним позовом позивача за зустрічним позовом).
В свою чергу, представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 - адвокат Світлана Миколаївна Мироненко через систему «Електронний суд» також подала заяву про проведення підготовчого судового засідання без її участі та участі позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом).
Щодо заяви про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Тобто законом встановлено строк на подання заяви про збільшення розміру позовних вимог у цій справі - до закінчення підготовчого засідання.
З урахуванням того, що заяву про збільшення позовних вимог подано встановлений законом строк, позивачем за зустрічним позовом дотримано вимоги до форми та змісту заяви, тому суд приймає до розгляду заяву про збільшення позовних вимог.
В свою чергу, відповідно до частини 4 статті 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Судовий збір - це грошова сума, що сплачується особою, яка звертається до суду. Розмір судового збору визначається законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви), з яких правовідносин він виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові і рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2026 року встановлено в сумі 3328 гривень.
За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Одночасно, відповіднодо ч.3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
При цьому суд вказує, що при подачі зустрічної позовної заяви 19.02.2026 судовий збір було визначено з урахуванням ціни позову - 267400,00 грн (а.с.122, т.1).
Водночас в матеріалах справи містяться висновки про вартість майна - житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 з метою визначення ринкової вартості об'єкта оцінки, де вказано про ринкову вартість спірного майна: 955000,00 грн та 741697,00 грн відповідно (а.с.168, т.1).
Таким чином з метою визначення точної суми судового збору, який підлягає доплаті за нову позовну вимогу за зустрічним позовом, позивачу необхідно навести детальний розрахунок судового збору і вказати нову ціну позову з урахуванням збільшення позовних вимог за зустрічним позовом.
Отже, позивачу за зустрічним позовом необхідно доплатити судовий збір у встановленому розмірі за позовну вимогу про визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями, розташованими за адресою: АДРЕСА_1 ), в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та надати докази його сплати для приєднання до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду (ч. 12-13 ст. 187 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, суд залишає без руху зустрічну позовну заяву з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог та надає позивачу за зустрічним позовом п'ятиденний строк для усунення її недоліків, шляхом доплати судового збору у встановленому законом розмірі.
Щодо клопотання про витребування доказів суд зазначає наступне.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завдання цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ.
Приписами частини першої статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною першою статті 84 ЦПК України передбачено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Статтею 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до частини другої, шостої статті 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить висновку, що витребувані докази мають значення для встановлення наявності або відсутність обставин (фактів), якими позивачка обґрунтовує свої вимоги. Крім того, витребувана інформація має значення для всебічного та повного з'ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення.
Таким чином, беручи до уваги предмет спору, заявлені вимоги і наявні у матеріалах справи докази, з метою повного, всебічного з'ясування обставин справи, ухвалення законного та обгрунтованого рішення, а також враховуючи, що обставини цивільних справ з'ясовуються судом на засадах змагальності, керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку, практику Європейського суду з прав людини, яка зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі «Жоффре де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року), враховуючи, що витребувані докази мають важливе значення для даної справи, а позивач не має можливості їх отримати особисто, суд доходить висновку про необхідність витребування вищезазначених доказів.
Керуючись статтями 49, 84, 187, 189, 197, 200 ЦПК України, суд
постановив:
Прийняти до розгляду заяву представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом - адвоката Ольги Олегівни Бєлєвцової про збільшення позовних вимог за зустрічним позовом.
Подальший розгляд справи проводити з урахуванням збільшених позовних вимог за зустрічним позовом.
Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення спільної часткової власності, виділ в натурі та визнання права власності на нерухоме майно (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог) - залишити без руху для виконання вимог статей 175 і 177 ЦПК України протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Клопотання представника відповідача за первісним позовом (представника позивача за зустрічним позовом - адвоката Ольги Олегівни Бєлєвцової - задовольнити.
Витребувати у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Полтєвої Інни Олексіївни (адреса робочого місця - м. Харків, Салтівське шосе, 244, телефон - НОМЕР_1 , е-mail - ІНФОРМАЦІЯ_2) інформаційну довідку про те:
- Хто подав заяву про прийняття спадщини або заяву про відмову від спадщини після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ?
- Чи було спадкодавцем складено на чи є б то не було ім'я заповіт?
- Чи видавалось свідоцтво про право на спадщину після його смерті?
Встановити строк виконання ухвали до 20 травня 2026 року.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом. Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 20 квітня 2026 року.
Суддя В.М. Яковлева