Справа № 953/9941/25
Провадження № 2/638/3663/26
Іменем України
15 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Тимченка А.М.,
за участю секретаря судового засідання Кондратюк І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У вересні 2025 року АТ «ТАСКОМБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 9345288102 від 10.03.2021 у розмірі 85182,08 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує зобов'язання за кредитним договором № 9345288102 від 10.03.2021, укладеним з ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», правонаступником якого у договорі є позивач, внаслідок чого у відповідача обліковується заборгованість у загальному розмірі 85182,08 грн, з яких: 46193,58 грн - заборгованість за тілом кредиту, 38988,50 грн. - заборгованість за процентами. Невиконання відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором зумовило звернення до суду з цим позовом за захистом порушених прав та законних інтересів.
Ухвалою Київського районного суду міста Харкова від 25 вересня 2025 року позовну заяву передано за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Харкова.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Харкова від 28 листопада 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін про судове засідання, встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом в ухвалі від 28 листопада 2025 року строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав, у зв'язку з чим суд розглядає справу на підставі наявних матеріалів згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
В судове засідання сторони не з'явилися. Позивач просив справу розглянути за його відсутністю. Відповідач, будучи належним чином повідомленим про судове засідання, причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи не звертався.
З урахуванням викладеного, керуючись ч. 3 ст. 131, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, на підставі ухвали від 15 квітня 2026 року суд провів заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 10 березня 2021 року ОСОБА_1 та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» уклали кредитний договорів № 9345288102, відповідно до п. 1.1. якого Кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Згідно з п. 1.3. Кредитного договору Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в Паспорті кредиту №5288102, який є невід'ємною частиною цього Договору.
Згідно з п. 2.1. Кредитного договору всі інші умови кредитного договору, викладені в Паспорті кредиту та в Умовах отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР», які розміщені на сайті ТОВ «ФК «ЦФР».
Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору цей Договір, паспорт кредиту №5288102 та Умови отримання фінансових кредитів ТОВ «ФК «ЦФР» - складають єдиний кредитний договір.
Відповідно до умов Паспорту кредиту №5288102 та Кредитного договору №9345288102 від 10 березня 2021 року позичальнику надано грошові кошти на наступних умовах:
- сума кредиту - 64043,00 гривень;
- строк користування - 36 місяців;
- річні проценти - 0, 01 % від суми боргу за договором;
- щомісячні проценти - 3,45 % від суми кредиту.
Кредит надається безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору (п. 4 Паспорта кредиту).
Позичальник підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних Позичальником умов кредитування.
Відповідно до п. 5.1. Умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» (далі за текстом - Умови отримання кредитів) Позичальник зобов'язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти.
Випискою по особовим рахункам кредитного договору № НОМЕР_1 підтверджується видача ОСОБА_1 шляхом безготівкового перерахування кредитних коштів у спосіб та у розмірі, зазначених у Кредитному договорі.
На підставі Договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 та Витягу з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № 171221 від 17.12.2021 року, ТОВ «ФК «ЦФР» відступило, а АТ «ТАСКОМБАНК» прийняло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №9345288102 від 10 березня 2021 року на суму заборгованості 48472,70 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості, складеним АТ «ТАСКОМБАНК», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 9345288102 від 10 березня 2021 року станом на 01.05.2025 складає 85182,08 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 46193,58 грн; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 6,78 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 38981,72 грн.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Відповідно до ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч. 1 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Згідно зі ст. 1046, 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Тобто належним виконанням зобов'язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, розмірі та у валюті, визначеними Кредитним договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання.
Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 516 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі (ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті обставин цієї справи, суд зазначає, що позивач належними, допустимими та достовірними доказами довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог та які входять до предмету доказування у справі, а саме факт укладення між ТОВ «ФК «ЦФР» та відповідачем кредитного договору № 9345288102 від 10.03.2021 року на умовах, встановлених судом; належне виконання первісним кредитором своїх зобов'язань за договором щодо видачі відповідачу кредитних коштів у розмірі та в порядку, передбачених договором; неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо повернення суми кредиту та сплати процентів за користування кредитом відповідно до умов договору, що підтверджується відповідними виписками по рахунку, які відповідають вимогам п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 та п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, отже є належними та допустимими доказами щодо наявності та розміру заборгованості відповідача за кредитним договором.
Крім того, відповідачем доведено обставини щодо набуття ним прав кредитора у зобов'язанні на підставі договору факторингу, презумпцію правомірності якого під час судового розгляду не спростовано, а судом не встановлено обставин нікчемності цього договору. Суд враховує, що матеріали справи не містять доказів отримання відповідачем повідомлення про відступлення права вимоги, проте за змістом ч. 2 ст. 516 ЦК України неотримання боржником повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не звільняє його від обов'язку погашення заборгованості, а лише наділяє його право на погашення заборгованості первісному кредитору, у зв'язку з чим новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків, оскільки у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Таким чином, за умови, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким боржник не мав жодних перешкод для виконання свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Відповідач, всупереч вимогам ст. 81 ЦПК України, не надав суду доказів належного, тобто відповідно до умов договору, виконання своїх зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом ані на рахунок позивача, ані на рахунок попереднього кредитора. Також відповідач не надав власного контррозрахунку заборгованості, підтвердженого відповідними належними та допустимими доказами, не спростував розмір заборгованості за договором.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про необхідність судового захисту цивільних прав позивача, у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги у повному обсязі та стягує з ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Кредитним договором № 9345288102 від 10.03.2021 у розмірі 85182,08 грн, з яких: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 46193,58 грн; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 6,78 грн; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 38981,72 грн.
На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача сплачений останнім судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 4, 10, 12-13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279-280, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором № 9345288102 від 10 березня 2021 року у розмірі 85182 (вісімдесят п'ять тисяч сто вісімдесят дві) грн 08 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
позивач - Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ 09806443, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, 01032;
відповідач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса останнього відомого зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .
Повне заочне рішення складено 15 квітня 2026 року.
Суддя А.М. Тимченко