Справа № 638/6930/26
Провадження № 1-кп/638/1563/26
10 квітня 2026 року м. Харків
Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120262260500000031 від 05 березня 2026 року, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Червоний Лиман Барвінківського району Харківської області, з середньо-спеціальною освітою, який неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 раніше судимий:
1) 24.04.2025 Шевченківським (Дзержинським) районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 3-х років пробаційного нагляду,
2) 05.03.2026 Шевченківським районним судом м. Харкова за ст. 126-1, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця обмеження волі;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України,
встановив:
ОСОБА_3 засуджений вироком Шевченківського (Дзержинського) районного суду міста Харкова від 24.04.2025 за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 3-х років пробаційного нагляду.
Ізюмським районним відділом №2 філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області (далі «Ізюмський РВ №2») 23.06.2025 отриманий та прийнятий до виконання вирок Шевченківського (Дзержинського) районного суду м. Харкова від 29.05.2025 за справою № 638/3868/25.
ОСОБА_3 27.08.2025 поставлений на облік і викликаний до інспекції з метою роз?яснення умов відбуття призначеного покарання у виді 3 років пробаційного нагляду, де з останнім проведено співбесіду та індивідуально-профілактичні бесіди під час яких засудженому роз?яснено порядок та умови відбування покарання у виді 3-х років пробаційного нагляду із покладанням на засудженого обов?язків, передбачених ст. 59-1 КК України. Окрім цього ОСОБА_3 було роз?яснено положення ст. 49-3 КВК України «Наслідки ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду», у тому числі щодо недопущення систематичного (трьох і більше) вчинення адміністративних правопорушень.
Проте, ОСОБА_3 , будучи засудженим, достовірно знаючи про умови відбування призначеного йому покарання вчинив адміністративні порушення: 29.09.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУПАП; 15.07.2025 за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП; 06.08.2025 за ч. 2 ст. 175-1 КУпАП; 12.10.2025 за ч. 3 ст. 173-2 КУПАП; 12.10.2025 за ч. 2 ст. 178-2 КУПАП; 13.10.2025 за ч. 2 ст. 175-1 КУПАП; 29.11.2025 за ч. 2 ст. 175-1 КУпАП, чим порушив порядок та умови відбування призначеного вироком суду покарання у виді недопущення вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень та ухилився від відбування призначеного судом покарання.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст. 389 КК України, тобто ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Судом встановлено, що відповідно до положень частини другої статті 302 КПК України обвинуваченому прокурором роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також те, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду кримінального провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, та ОСОБА_3 подав заяву про роз'яснення йому вказаних положень та надання добровільної згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
При цьому до обвинувального акту додана письмова заява обвинуваченого ОСОБА_3 складена в присутності захисника ОСОБА_4 , згідно якої він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 2 ст. 389 КК України, згоден зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України та згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Положеннями ч.2 та ч.3 ст.381 КПК України передбачено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акту. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Враховуючи викладене, підстав для призначення розгляду у судовому засіданні даного обвинувального акту, відповідно до частини третьої статті 382 КПК України, суд не вбачає. А тому суд розглянув обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень частини другої статті 382 КПК України.
Вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні кримінального-правопорушення проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, доведена повністю.
Дії обвинуваченого суд вважає за необхідне кваліфікувати за ч.3 ст.389 КК України, як ухилення засудженого від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення у даному провадженні, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків; дані про особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено, що він є уродженцем с. Червоний Лиман Барвінківського району Харківської області, з середньо-спеціальною освітою, який неодружений, на утриманні неповнолітніх дітей та осіб похилого віку не має, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 . На обліку та під динамічним спостереженням у лікарів нарколога та психіатра не перебуває. 09 червня 2022 року був призваний на військову службу за мобілізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ). Згідно довідки № 147/об, інформація про несення служби ОСОБА_3 в ЗСУ в ІНФОРМАЦІЯ_3 відсутня. Має посередню характеристику.
Раніше судимий:
1) 24.04.2025 Шевченківським (Дзержинським) районним судом м. Харкова за ст. 126-1 КК України до покарання у виді 3-х років пробаційного нагляду,
2) 05.03.2026 Шевченківським районним судом м. Харкова за ст. 126-1, ст. 71 КК України до 1 року 1 місяця обмеження волі.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, що обтяжують покарання, відсутні.
Вказаним кримінальним правопорушенням майнова шкода не завдана.
Враховуючи те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення, а також запобігання вчиненню інших кримінальних правопорушень, враховуючи відомості про особу обвинуваченого, який є неодноразово судимий, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання в межах санкції ч. 3 ст. 389 КК України, а саме у виді обмеження волі.
Суд також зазначає, що вироком Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 березня 2026 року було затверджено угоду про примирення від 04 березня 2026 року, укладену між ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 та визнано останнього винним у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ст.126-1 КК України та призначено йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 04.03.2026 року покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі. На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до даного покарання частково приєднано не відбуте покарання за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 24.04.2025 року та з врахуванням вимог п.5 ч.1 ст.72 КК України остаточно призначено ОСОБА_3 покарання у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця обмеження волі.
У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій - третій ст. 70 КК України. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком.
У зв'язку з наведеним, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 70 КК України, покарання обвинуваченому слід призначити за сукупністю кримінальних правопорушень в порядку ст. 70 КК України з врахуванням вказаного вироку у виді обмеження волі.
З наданих матеріалів досудового розслідування, обмежень визначених ч. 3 ст. 61 КК України, судом не встановлено. Підстав для застосування ст. 69, ст. 75 КК України суд не знаходить.
Суд переконаний в тому, що визначена міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів, кримінальних проступків).
Згідно з вимогами ст. 58 КВК України, строк покарання у виді обмеження волі обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.
Процесуальні витрати у даному провадженні відсутні.
Речові докази відсутні.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.3 ст.389 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік 2 місяці.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, з урахуванням вироку Шевченківського районного суду м. Харкова від 05 березня 2026 року, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 2 (два) місяці.
Початок строку відбуття покарання, остаточно призначеного за сукупністю вироків, обчислювати з моменту прибуття і постановки засудженого на облік у відповідній установі виконання покарань (виправному центрі).
Вирок може бути оскаржений через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим - в той же строк з часу отримання копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1