Справа № 405/7074/25
Провадження №3/405/1907/25
10 березня 2026 року Подільський районний суд міста Кропивницького у складі: головуючого судді Іванової Л.А., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Соколовської Є.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, працює в ТОВ «Техноторг», механік, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Подільського районного суду міста Кропивницького з Управління патрульної поліції в Кіровоградській області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.173-2 КУпАП серії ВАД №081722 від 30 жовтня 2025 року, зі змісту якого вбачається, що 30 жовтня 2025 року о 18:00 год. в АДРЕСА_3 , ОСОБА_1 вчинив відносно своєї дружини ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме: умисні дії психологічного характеру, які виражалися в образах нецензурною лайкою, вчинені сварки та побитті посуду, погрозах фізичною розправою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю ОСОБА_2 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Соколовська Є.В. (діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії ВА №1130734 від 06 листопада 2025 року) в судовому засіданні підтримали клопотання, зареєстроване судом 02.12.2025 року за вх. №36789, за яким просили закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, зазначивши, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП не визнає, при цьому, ОСОБА_1 зазначив, що 30 жовтня 2025 року з ОСОБА_2 була обопільна сварка із взаємними образами на побутовому ґрунті, жодного насильства по відношенню до ОСОБА_2 він не чинив. Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали складені виключно зі слів ОСОБА_2 , будь-яких належних, допустимих та достатніх доказів у їх логічному взаємозв'язку на підтвердження вчинення ним ( ОСОБА_1 ) адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП до суду, - не надано.
Крім того, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Соколовською Є.В. додатково зазначено, що сумісне життя у сторін не склалося, на цей час шлюбні стосунки у сторін припинені, внаслідок цього ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького із позовною заявою про розірвання шлюбу (судова справа № 405/7105/25), після чого 07 листопада 2025 року ОСОБА_2 , як власник житлового будинку, зняла ОСОБА_1 з місця зареєстрованого проживання за адресою житлового будинку, який є спільною сумісною власністю подружжя. Зазначене підтверджується скріншотом із Дії ОСОБА_1 . За цією адресою ОСОБА_1 був зареєстрований з 02 квітня 2025 року, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 02 квітня 2025 року.
Відносини між сторонами спору стали погіршуватись після звільнення ОСОБА_1 з лав ЗСУ, внаслідок чого між ними відбувались конфлікти через відсутність взаєморозуміння та претензії матеріального характеру один до одного, що призвело до втрати почуття поваги один до одного. З літа 2025 року за місцем спільного проживання між сторонами регулярно мали місце суперечки на побутовому ґрунті та зауваження один до одного, що супроводжувалось взаємними образливими висловлюваннями. В своїх письмових поясненнях ОСОБА_2 фактично підтвердила, що сварка, яка виникла між сторонами 30 жовтня 2025 року пов'язана саме з розлученням між ними.
Крім того, зазначила, що виникнення сварки, нецензурні висловлювання під час сварки не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Відтак лише факт конфліктної ситуації між подружжям не може свідчити про психологічне насильство в сім'ї у розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
Окрім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 погрожував фізичною розправою ОСОБА_2 , проте ні в заяві, ні в поясненнях ОСОБА_2 не зазначено про будь-які погрози зі сторони ОСОБА_1 , в тому числі, погрози фізичною розправою. Як вбачається з протоколу, будь-які свідки вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства відсутні, додані до протоколу документи та відео не підтверджують факту погроз фізичною розправою зі сторони ОСОБА_1 по відношенню до ОСОБА_2 , а тому встановити достеменно на підставі чого працівником поліції вказано такий вид домашнього насильства, як погроза фізичною розправою, неможливо.
Під час складення протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 працівником поліції було порушено вимоги ст. 255 КУпАП та не зібрано достатніх доказів, які б підтверджували вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, до матеріалів справи не додано достатніх доказів його вчинення, зокрема, фотофіксацію та відеофіксацію. До протоколу додано відеофіксацію розмови працівника поліції з ОСОБА_1 , з якої не вбачається жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, судом була повідомлена належним чином про дату, час та місце судового засідання, при цьому, при цьому засобами електронної пошти направила до суду заяву, зареєстровану судом 10 березня 2026 року за вх. № 1413, за якою зазначила, що вона є потерпілою у справі про адміністративне правопорушення №405/7074/25 щодо вчинення домашнього насильства ОСОБА_1 . Просила закрити провадження у справі у зв'язку з її тривалою хворобою та неможливістю бути присутньою в судовому засіданні.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , в його інтересах захисника - адвоката Соколовську Є.В., дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази по справі, як кожен окремо так і в їх сукупності, всебічно, повно і об'єктивно встановивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, виходячи з наступного.
Встановлено, що посадовою особою порушено провадження в справі про адміністративне правопорушення шляхом складання протоколу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за вчинення ним 30 жовтня 2025 року о 18:00 год. в АДРЕСА_3 , психологічного насильства відносно своєї дружини ОСОБА_2 , за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Судом були досліджені письмові пояснення потерпілої ОСОБА_2 , які містяться в матеріалах справи, за якими 30 жовтня 2025 року о 18:00 год. за адресою: АДРЕСА_3 , її чоловік ОСОБА_1 вчинив сварку, в ході якої почав лаятися, голосно кричав, замахнувся в її сторону, а потім почав бити посуд і погрожувати побити весь посуд, що є в кухні. Також з його сторони є психологічний тиск по відношенню до неї, так як вони перебувають на стадії розлучення. Додому ОСОБА_1 приходить через день, адресу, де і з ким знаходиться, - не вказує, та останнім часом став дуже агресивним, вживає багато алкоголю, що призводить до агресії та психологічного тиску по відношенню до неї.
Частиною 1 статті 173-2 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень; погрози, образи чи переслідування; позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Відповідно до Закону України "Про попередження насильства в сім'ї" насильство в сім'ї - це будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім'ї стосовно іншого члена сім'ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім'ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров'ю.
Суб'єкт адміністративного проступку - загальний (фізична осудна особа, яка досягла 16- річного віку); особливий (особа, на яку вже було накладено адміністративне стягнення за вчинення аналогічного правопорушення - ч. 2 цієї статті).
Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу.
Положеннями ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що:
- домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;
- психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до положень ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають у процесі запобігання та протидії домашньому насильству. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на таких осіб: 1) подружжя; 2) колишнє подружжя; 3) наречені; 4) мати (батько) або діти одного з подружжя (колишнього подружжя) та інший з подружжя (колишнього подружжя); 5) особи, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у шлюбі між собою, їхні батьки та діти; 6) особи, які мають спільну дитину (дітей); 7) батьки (мати, батько) і дитина (діти); 8) дід (баба) та онук (онука); 9) прадід (прабаба) та правнук (правнучка); 10) вітчим (мачуха) та пасинок (падчерка); 11) рідні брати і сестри; 12) інші родичі: дядько (тітка) та племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри, двоюрідний дід (баба) та двоюрідний онук (онука); 13) діти подружжя, колишнього подружжя, наречених, осіб, які мають спільну дитину (дітей), які не є спільними або всиновленими; 14) опікуни, піклувальники, їхні діти та особи, які перебувають (перебували) під опікою, піклуванням; 15) прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, їхні діти та прийомні діти, діти-вихованці, діти, які проживають (проживали) в сім'ї патронатного вихователя. Дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству поширюється також на інших родичів, інших осіб, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання, а також на суб'єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству.
При цьому, з досліджених судом доказів також встановлено, що 05.04.2014 заявник ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб. Від спільних шлюбних стосунків мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, а саме: з 25.02.2022 року ОСОБА_1 перебував у лавах ЗСУ, що підтверджується витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_2 (по строковій частині) №23 від 25 лютого 2022 року.
26.04.2025 року ОСОБА_1 звільнений з ЗСУ за станом здоров'я на підставі висновку ВЛК про непридатність до військової служби, терміном до 01.07.2027 року, що підтверджується витягом із наказу командира в/ч НОМЕР_3 (по строковій частині) №123 від 26 квітня 2025 року.
10.07.2025 року ОСОБА_1 встановлено 2-гу групу інвалідності внаслідок захворювання, одержаного в період проходження військової служби, що підтверджується копією витягу №83/25/812/ВТ від 10.07.2025 року.
Сумісне життя у сторін не склалося, шлюбні стосунки у сторін припинені, та рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 22 грудня 2025 року (справа №405/7105/25) за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.04.2014 року, актовий запис №169.
Крім того, 07.11.2025 року ОСОБА_2 , за якою зареєстровано право власності на житловий будинок за адресою АДРЕСА_3 , за договором купівлі-продажу від 11.03.2025 року, зняла ОСОБА_1 з місця зареєстрованого проживання, зокрема, за адресою будинку, який є спільною сумісною власністю подружжя, який був придбаний у шлюбі. Зазначене підтверджується скріншотом із Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. За цією ж адресою ОСОБА_1 був зареєстрований з 02.04.2025 року, що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади від 02.04.2025 року.
Відносини між сторонами стали погіршуватись після звільнення ОСОБА_1 з лав ЗСУ, внаслідок чого між ними відбувались конфлікти через відсутність взаєморозуміння та претензії матеріального характеру один до одного, що призвело до втрати почуття поваги один до одного. З літа 2025 року за місцем спільного проживання між сторонами регулярно мали місце суперечки та зауваження один до одного, що супроводжувалось взаємними образливими висловлюваннями.
Крім того, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Подільського районного суду міста Кропивницького від 16 грудня 2025 року (справа №405/7260/25), яке набрало законної сили 16 січня 2026 року заяву ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_1 про видачу обмежувального припису, - залишено без задоволення, при цьому, суд прийшов до висновку, що заявником ОСОБА_2 належним чином не доведено факт вчинення ОСОБА_4 будь-якого виду домашнього насильства по відношенню до заявника, як і не доведено ймовірність того, що останній вчинятиме відносно неї в майбутньому домашнє насильство.
З огляду на викладене вище, та враховуючи надані безпосередньо під час судового засідання пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , судом встановлено, що конфлікти між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були пов'язані з процесом розлучення та претензій матеріального характеру, що супроводжувалися взаємними докорами та наявністю протилежних інтересів, різним баченням вирішення спірних питань.
Для того, щоб відрізнити насильство від конфлікту, необхідно звернути увагу на те, що насильство є результатом свідомих дій людини і характеризується такими основними ознаками: умисність; спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, економічних, чи пов'язаних з вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Насильство - це умисні дії однієї або кількох осіб, що спричиняють шкоду іншій особі, порушують права і свободи та відбуваються в умовах значної переваги сил тих, хто скоює ці дії, що унеможливлює самозахист особи, котра страждає від цих дій. Якщо у вказаних діях відсутня хоча б одна з наведених ознак, такі дії не є насильством.
Конфлікт - це зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що може призвести до активних дій, ускладнень, боротьби. Під час конфлікту часто відсутні одна чи кілька вищеперерахованих ознак. Ескалація конфлікту може привести до насильства, та не обов'язково завжди приводить.
Таким чином, самі по собі, зокрема, виникнення сварки, нецензурні висловлювання під час сварки не формують собою домашнє насильство та утворюють склад адміністративного правопорушення лише у тому випадку, коли такі спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи. Відтак лише факт конфліктної ситуації між подружжям не може свідчити про психологічне насильство в сім'ї у розумінні вимог статті 173-2 КУпАП та Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
З огляду на викладене вище, судом не встановлено достеменних відомостей, які б свідчили б про вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства. Конфлікт, який виник між ним та ОСОБА_2 , носить обопільний характер, мав місце в процесі розлучення, який є одним із найскладніших етапів у житті подружжя. На цій стадії емоційне напруження надзвичайно загострюються, що неминуче провокує гострі конфлікти та непорозуміння. Стверджувати, що внаслідок сварки (конфлікту), хтось із сторін постраждав більше, ніж інший, чи зазнав шкоди, підстав немає.
Відповідно до положень ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі вищевикладеного, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 домашнього насильства психологічного характеру, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, в зв'язку з чим провадження в даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись статтями 247, 251, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суд, -
закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №081722 від 30 жовтня 2025 року), на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови, - без змін, чи зміні постанови.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького Лілія Андріївна Іванова