Cправа № 127/9911/26
Провадження № 1-кс/127/3968/26
Іменем України
09 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
особи, яка подала скаргу, ОСОБА_3 ,
представника особи, яка подала скаргу, адвоката ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає в невнесенні відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , яка надійшла до Вінницької обласної прокуратури 05 березня 2026 року, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає в невнесенні відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , яка надійшла до Вінницької обласної прокуратури 05 березня 2026 року.
Скарга мотивована тим, що 05.03.2026 року ОСОБА_3 звернулась до Вінницької обласної прокуратури із заявою про вчинення злочину патрульними поліцейськими ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а саме з їх боку мала місце службова недбалісь, яка виявилась в тому, що ОСОБА_7 під час виїзду на вилкик ОСОБА_3 відлучився для телефонної розмови, чим скористалась ОСОБА_8 , щоб завдати ОСОБА_3 тілесних ушкоджень. А також надання неправдивих свідчень. Так, свідчення, які надавали патрульні поліцейськиій ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у кримінальному провадженні 42025022110000424 суперечать подіями зафіксованим у відемоатеріалах з поративних відеореєстраторів які містяться в матеріалах провадження. Проте жодних дій, спрямованих на внесення наданих ОСОБА_3 відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та здійснення досудового слідства даним органом досудового слідства не вчинялося. Натомість 23.03.2026 року ОСОБА_3 в своїй поштовій скриньці знайшла простий лист від Вінницької обласної прокуратури, в якому містилась відповідь на вищезгадану заяву про вчинення злочину, з якої вбачається, що підстав для внесення відомостей до ЄРДР немає, посилаючись на правовий висновок, викладений у Постанові Касаційного кримінального суду Верховного суду України від 30.09.2021р. у справі №556/450/18. Разом з цим, як вбачається з заяви ОСОБА_3 , обставини які є вагомими та можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення містяться в матеріалах кримінального провадження №42025022110000434. А отже зробити висновок про вагомість обставин можливо лише отримавши матеріал даного кримінального провадження. А отримати їх можливо лише в межах досудового розслідування.
У зв'язку з наведеним, адвокат ОСОБА_4 звернувся до суду з даною скаргою, в якій просив суд зобов'язати Вінницьку обласну прокуратуру невідкладно внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за знаками кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.367, 384, 396 КК України, на підставі заяви ОСОБА_3 , яка надійшла до прокуратури 05 березня 2026 року.
В судовому засіданні особа, яка подала скаргу, та її представник скаргу підтримали в повному обсязі за викладених обставин та просили її задовольнити. У своїх поясненнях зазначили, що причиною звернення до Вінницької обласної прокуратури із заявою про злочин стало те, що співробітники поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 дали свідчення щодо обставин, які підлягають з'ясуванню та дослідженню в рамках кримінального провадження №42025022110000434, які суперечать обставинам, зафіксованим портативними відеореєстраторами. Таким чином, оскільки дані покази є доказами у кримінальному провадженні, орган досудового розслідування на їх підставі може дійти до неправильних висновків, що матиме негативні наслідки для досудового розслідування та його кінцевого результату.
Прокурор Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_9 заперечив проти задоволення скарги, оскільки вважає її необґрунтованою та безпідставною. Також суду пояснив, що Вінницьким РУП ГУНП у Вінницькій області за процесуальним керівництвом Вінницької окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025022110000434. Обставини, про які йде мова у заяві ОСОБА_3 від 19.02.2026, що надійшла до Вінницької обласної прокуратури 05.03.2026, як зазначає сама заявниця та її представник, стосується показів співробітників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були допитані в якості свідків у зазначеному кримінальному провадженні. В даному випадку, досудове розслідування наразі триває, а їх покази, як і записи з їх нагрудних відеореєстраторів, є доказами у кримінальному провадженні №42025022110000434, тож саме в його межах повинні бути дослідженими та отримати належну правову оцінку.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності уповноважених осіб під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.
Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Зокрема п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_3 звернулась до Офісу Генерального прокурора України із заявою від 19.02.2026 про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
27.02.2026 звернення ОСОБА_3 Офісом генерального прокурора України направлено до Вінницької обласної прокуратури, якою отримано 05.03.2026.
Відповідно до повідомлення Вінницької обласної прокуратури від 09.03.2026 №31-2401-25, адресованого заявниці, її звернення щодо можливих неправомірних дій працівників поліції розглянуто, однак підстави для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відсутні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач та прокурор.
Отже, обов'язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.
Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені в ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, зокрема: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім'я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім'я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.
Також, згідно з ч. 1 розділу 2 Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, до Реєстру вносяться відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.
Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб тощо), суб'єктивна та об'єктивна сторони кримінального правопорушення.
Діючим КПК України передбачена спрощена процедура початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки викладених в заяві обставин), яка полягає в тому, що для внесення відомостей до ЄРДР необхідно лише перевірити зміст самої заяви про кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній конкретних, відомих заявнику обставин об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). При цьому такі обставини мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
У зв'язку з наведеним, слідчий суддя приділяє особливу увагу змісту звернення заявника до правоохоронного органу та мотивів прийняття відповідним органом рішення про відмову у внесенні
Так судом встановлено, що підрозділом дізнання Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області за процесуального керівництва прокурорів Вінницької окружної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025022110000434, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.11.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, на підставі заяви ОСОБА_3 до Вінницької окружної прокуратури від 24.11.2025 про те, що «21.11.2025 невідома особа жіночої статі, поряд з будинком №53 по вул. Магістратській у місті Вінниці нанесла їй тілесні ушкодження».
У заяві ОСОБА_3 від 29.02.2025 зазначається про імовірне вчинення кримінального правопорушення співробітниками поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зокрема про допущену ними службову недбалість під час прибуття на виклик 21.11.2025 та надання неправдивих свідчень під час допиту в якості свідків у кримінальному провадженні №42025022110000434, внесеному до ЄРДР 25.11.2025, у зв'язку з чим вона просить внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Так як станом на теперішній час досудове розслідування в кримінальному провадженні №42025022110000434 триває, а наведені обставини, як зазначається самим же заявником, безпосередньо стосуються подій, які підлягають в його рамках з'ясуванню, дослідженню та наданні правової оцінки, слідчий суддя приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість рішення уповноваженої особи Вінницької обласної прокуратури про відмову у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 19.02.2026, яка надійшла з Офісу Генерального прокурора України 05.03.2026, оскільки такі обставини мають бути перевірені саме в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42025022110000434, внесеного до ЄРДР 25.11.2025.
Окрім того, в разі незгоди з рішеннями або діями (бездіяльністю) слідчого, дізнавача або прокурора під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, потерпіла сторона наділена правом оскарження таких рішень та дій/бездіяльності до слідчого судді в порядку, передбаченому статтею 303 КПК України, а не шляхом реєстрації окремого (нового) кримінального провадження стосовно обставин, які уже досліджуються.
Тож з урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що підстави для задоволення вимог скарги ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає в невнесенні відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , яка надійшла до Вінницької обласної прокуратури 05 березня 2026 року, в даному випадку відсутні.
У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За змістом ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги
На підставі викладеного, керуючись 22, 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 , в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Вінницької обласної прокуратури, яка полягає в невнесенні відомостей, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_3 , яка надійшла до Вінницької обласної прокуратури 05 березня 2026 року - залишити без задоволення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_10