Справа № 127/11983/26
Провадження № 1-кс/127/4658/26
Іменем України
14 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, -
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.
Клопотання мотивоване тим, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025022420000121 від 02.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, в ході здійснення якого виникла необхідність в накладенні арешту на майно вилучене 08.04.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 .
Прокурор ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак попередньо суду надано матеріали кримінального провадження та копії документів на обґрунтування клопотання.
Власник майна в судове засідання не з'явився.
Відповідно до частини першої статті 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливе розглянути клопотання у відсутність учасників процесу, відповідно до вимог частини першої статті 172 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи те, що учасники процесуальної дії в судове засідання не з'явились, слідчий суддя вважає за можливе розглянути дане клопотання без застосування технічних засобів фіксування.
Дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання є обґрунтованим, а відтак підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою статті 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини другої статті 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
З матеріалів справи вбачається, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42025022420000121 від 02.07.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що заступник начальника НОМЕР_1 прикордонного загону з тилу, полковник ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зловживаючи службовим становищем, діючи в умовах воєнного стану та за попередньою змовою з начальником відділення матеріального забезпечення відділу тилового забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону, майором ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також іншими невстановленими службовими особами НОМЕР_1 прикордонного загону, організували схему отримання неправомірної вигоди у вигляді меблевої продукції від місцевого підприємця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Сказинці Могилів-Подільського району Вінницької області, який проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Зокрема, за вказівкою ОСОБА_5 , шляхом внесення неправдивих відомостей до офіційних документів НОМЕР_1 прикордонного загону, ОСОБА_7 з грудня 2021 року по березень 2023 року фіктивно працевлаштований у військовій частині № НОМЕР_2 на посаді водія автотранспортних засобів (асенізаторний автомобіль), а з березня 2023 року по теперішній час фіктивно перебуває на посаді садівника відділення матеріального забезпечення відділу тилового забезпечення вказаної військової частини.
Водночас, за злочинною вказівкою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 вносить неправдиві відомості до «Табеля обліку використання робочого часу» про нібито перебування ОСОБА_7 на робочому місці протягом усього робочого дня, хоча останній фактично на робочому місці відсутній, натомість займається підприємницькою діяльністю з виготовлення меблевої продукції на центральному ринку м. Могилів-Подільський, у тому числі на замовлення ОСОБА_5 в обмін на вказане фіктивне працевлаштування у військовій частині.
У результаті неправомірних нарахувань ОСОБА_7 грошового забезпечення державі завдано збитків на суму понад 500 (п'ятсот) тисяч гривень.
Крім того, під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 42025022420000121 від 02.07.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, виявлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.
Так, військові посадові особи однієї із військових частин, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, вносять завідомо неправдиві відомості до офіційних документів, чим вчиняють службове підроблення.
Додатково встановлено, що начальник складу відділення матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_1 прикордонного загону, молодший сержант ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у порушення вимог розпорядку дня військової частини, перебуваючи за її межами, здійснює ремонтні роботи в будинку, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 0510400000:00:012:0588, яка належить ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 30 березня 2026 року у справі 127/10280/26 надано дозвіл прокурору Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 , а також групі прокурорів та слідчих у кримінальному провалженні №42025022420000121 від 02.07.2025, на проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з метою відшукання та вилучення речей та документів, а саме: чорнових записів, записників, терміналів стільникового зв?язку на яких може бути наявне листування осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень.
Так, 08.04.2026 на підставі ухвали слідчого судді Вінницького міського суду (справа № 127/10280/26) проведено санкціонований обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого виявлено та вилучено:
-мобільний телефон марки «OPPO» моделі «A53», IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , із SIM-карткою з номером НОМЕР_5 .
Наведені обставини підтверджуються витягом з ЄРДР №42025022420000121 від 02.07.2025 та іншими документами доданими на обґрунтування клопотання.
Постановою прокурора від 09.04.2026 вилучене майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні.
Згідно з пунктом першим частини другої статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до частини третьої статті 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Наведене свідчить про те, що вищевказане майно, яке було вилучене під час огляду місця події є тимчасовим вилученим майном та відповідно до статті 98 КПК України має значення речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки містить відомості, які можуть бути використані, як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на дане майно слід накласти арешт.
Таким чином, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також з метою унеможливлення подальшого відчуження майна на час досудового розслідування та забезпечення його схоронності, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про накладення арешту на вищевказане майно, підлягає задоволенню.
В той же час, відповідно до частини п'ятої статті 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підставу застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
Згідно зі статтею 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини першої статті 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.
Положеннями статті 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп'ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту.
У разі необхідності слідчий чи прокурор виготовляє за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп'ютерних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста.
Як уже зазначалося, частиною п'ятою статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає перелік майна, на яке накладено арешт; підставу застосування арешту майна; перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.
З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне зобов'язати прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні здійснити зняття інформації з мобільного телефону марки «OPPO» моделі «A53», IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , із SIM-карткою з номером НОМЕР_5 , після чого передати вказаний мобільний телефон на відповідальне зберігання власнику майна - ОСОБА_4 .
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 172, 173, 234, 236, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке вилучене 08.04.2026 під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на мобільний телефон марки «OPPO» моделі «A53», IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , із SIM-карткою з номером НОМЕР_5 .
Зобов'язати прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 або іншу уповноважену особу у кримінальному провадженні здійснити зняття інформації з мобільного телефону марки «OPPO» моделі «A53», IMEI: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , із SIM-карткою з номером НОМЕР_5 , після чого передати вказаний мобільний телефон на відповідальне зберігання власнику майна - ОСОБА_4 .
Виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 .
Зобов'язати прокурора Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя