Cправа № 127/12854/26
Провадження № 1-кс/127/4990/26
Іменем України
16 квітня 2026 року м. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника (в режимі ВКЗ) ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12026020020000233, внесеного до ЄРДР 14.04.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася в с. Сосонка, Вінницького району Вінницької області, громадянка України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, -
До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції №1 Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області лейтенанта поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_4 ..
Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026020020000233 від 14.04.2026, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваної ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 , 13.04.2026, використовуючи власний мобільний телефон марки «Samsung», в застосунку для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», від невідомого акаунту під псевдонімом « ОСОБА_7 », отримала пропозицію про здійснення підпалу автомобіля за грошову винагороду. Після чого, у ОСОБА_4 , виник злочинний умисел, спрямований на знищення чужого майна шляхом підпалу, з корисливих мотивів.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , 13.04.2026 близько 23 год. 20 хв., перебуваючи за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, буд. 3, помітив автомобіль марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 бежевого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 належить ОСОБА_8 , який вона вирішила підпалити.
Після цього, 13.04.2026 приблизно о 23 год. 23 хв., знаходячись за адресою:
м. Вінниця, вул. Привокзальна, буд. 3, діючи умисно, з метою знищення чужого майна шляхом підпалу, використовуючи заздалегідь підготовлені для вчинення злочину полімерну пляшку, об'ємом 2 л., з легкозаймистою речовиною - бензином, розлила його на передню частину вказаного автомобіля марки «Mercedes-Benz», д.н.з. НОМЕР_1 та підпалила за допомогою заздалегідь принесених з собою сірників, внаслідок чого легкозаймиста речовина спалахнула та виникла пожежа, яка в подальшому була ліквідована працівниками ГУ ДСНС України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області. Після чого, ОСОБА_4 залишила місце події та не прийняла будь - яких мір для ліквідації пожежі.
Своїми умисними діями ОСОБА_4 , заподіяла потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а саме - умисне пошкодження чужого майна, вчинене шляхом підпалу.
14.04.2026 о 20:20 год. ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
15.04.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці с. Сосонка Вінницького р-н. Вінницької обл., проживаючій за адресою: АДРЕСА_1 , громадянці України, раніше не судимій, - повідомлено про те, що вона підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 Кримінального кодексу України, тобто, умисне знищення чужого майна, шляхом підпалу.
Вина підозрюваного ОСОБА_4 в інкримінованому їй злочині підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, зокрема:
Протоколом огляду місця події від 14.04.2026.
Протоколом огляду місця події від 14.04.2026.
Протоколом допиту потерпілого від 14.04.2026.
Протоколом затримання у порядку ст. 208 КПК України.
Протоколом допиту підозрюваної ОСОБА_4 .
Протоколом обшуку від 14.04.2026.
Протоколами допиту свідків.
Іншими матеріалами кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 194, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років, яка відповідно до частини 5 статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 183 Кримінального процесуального кодексу України, відносно ОСОБА_4 може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки вона являється раніше не судимою особою, яка підозрюється у вчиненні злочинів, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваної ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань, кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_4 є запобігання спробам вчинення ним іншого кримінального правопорушення, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Підставою застосування запобіжного заходу стосовно підозрюваної ОСОБА_4 є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Разом із цим, у вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені частиною 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема:
підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та, або суду (п.1 ч.1 ст. 177 КПК України).
- даний ризик доводиться тими обставинами, що ОСОБА_4 не має сталих соціальних зв'язків, тому слідство дійшло до висновку, що остання при нагоді може залишити межі міста і переховуватись від слідства так як останню нічого не стримує.
2) підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого, у цьому кримінальному провадженні (п.3 ч.1 ст.177 КПК України).
- даний ризик доводиться тим, що ОСОБА_4 розуміючи, що їй, у разі доведення вини, загрожує покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк, таким чином, вона може впливати на свідків, потерпілого, з метою зміни останніми своїх показів в суді.
3) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України),
даний ризик доводиться тими обставинами, що підозрювана ОСОБА_4 , у разі обрання їй більш м'якого запобіжного заходу, продовжить вчиняти злочини, оскільки не має постійного джерела доходу. Легко піддається впливу сторонніх осіб для легкої наживи, шляхом вчинення злочинів з корисливих мотивів.
Застосування до підозрюваного іншого більш м'якого запобіжного заходу не може запобігти вищевказаним ризикам, оскільки:
1) особисте зобов'язання, є недостатньо суворим запобіжним заходом, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та міру можливого покарання, особу підозрюваного;
2) особиста порука, оскільки в ОСОБА_4 відсутні поручителі, які заслуговують на довіру та зможуть доставити останнього до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу;
3) домашній арешт, оскільки підозрювана ОСОБА_4 , не має власного житла, крім того матиме змогу переховуватись від органів досудового розслідування з метою уникнення відповідальності.
У рішенні Європейського суду (Справа «Клоот проти Бельгії» від 12.12.1991) зазначено, що тяжкість обвинувачення, а також обставини справи, можуть виправдати рішення судових органів про взяття та утримання особи під вартою для того, щоб запобігти спробам вчинити нові злочини.
Також, у рішенні Європейського суду (Справа «Нінеску проти республіки Молдови» від 15.07.2014) зазначено, що ризик переховування обвинуваченого від суду повинен оцінюватись в контексті чинників, пов'язаних з його особистістю, а саме з його моральними цінностями, житлом, родом занять, майном, сімейними зв'язками і всіма видами зав'язків з державою, в якій відбувається кримінальне переслідування.
Всі вищевказані обставини, у своїй сукупності свідчать про те, що застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу до підозрюваної ОСОБА_4 в рамках даного кримінального провадження є недоцільним та малоефективним, оскільки вони не можуть запобігти наявним ризикам. У зв'язку із цим, існує необхідність застосування до підозрюваної ОСОБА_4 найбільш суворого забіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За наведених підстав слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існують та тривають ризики, зокрема те, що ОСОБА_4 , може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити свою злочинну діяльність, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання їй менш суворого запобіжного заходу.
Підозрювана та її захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, слідчому судді пояснили, що ризики не доведені, просили застосувати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний із позбавленням волі.
Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.
Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.
Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останньої та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.
Зокрема, слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, розлучена, дітей на утриманні не має, працює, раніше не судима.
Проте, не дивлячись на вищенаведене, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
На теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення, враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, тяжкість покарання за скоєний злочин, особу підозрюваної, ту обставину, що кримінальне правопорушення по якому повідомлено про підозру призвело до тяжких наслідків, а також наявність обгрунтованих ризиків, які тривають, тому слідчий суддя під час розгляду клопотання дійшов висновку, що підозрювана ОСОБА_4 перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання їй більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.
При цьому, підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.
На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України - обґрунтована.
З огляду на вищенаведене, враховуючи те, що прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме - тримання під вартою може запобігти встановленим в судовому засіданні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваною обов'язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що з метою надання підозрюваній ОСОБА_4 права на альтернативний вид запобіжного заходу, останній необхідно визначити заставу.
На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 20 години 20 хвилин 12 червня 2026 року, в межах строку досудового розслідування.
Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 12 червня 2026 року.
Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов'язки:
прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
не відлучатись із населеного пункту, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
утриматись від спілкування із особами, які являються свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні.
Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на неї обов'язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрювану обов'язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.
Строк дії обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Вінницького міського суду
Вінницької області ОСОБА_9