Справа № 991/2651/26
Провадження 1-кс/991/2666/26
09.04.2026 м. Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , у відкритому судовому засіданні, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
1.20.03.2026 ОСОБА_3 засобами електронної пошти звернувся до Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), передбачену п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, оскільки такі не внесли відомості про кримінальне правопорушення за його заявою від 18.03.2026 до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
2.Цього ж дня, згідно з протоколом автоматизованого визначення слідчого судді, скарга передана на розгляд слідчій судді ОСОБА_1 .
3.Скаржник, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду скарги, у судове засідання 24.03.2026, 06.04.2026 та 09.04.2026 не прибув. Водночас, 07.04.2026 слідчій судді надійшла заява скаржника, у якій він, окрім іншого, просив проводити розгляд скарги без його участі.
4.Також, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася захисник ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 . Проте у судове засідання не з'явилася, про причини неявки не повідомила.
5.І хоч розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу чи її захисника, представника (ч. 3 ст. 306 КПК України), але небажання скаржника користуватися цими правами жодним чином не позбавляє слідчу суддю обов'язку розглянути скаргу по суті. Отже, слідча суддя з урахуванням також засади диспозитивності вважає за необхідне та можливе розглянути скаргу за відсутності ОСОБА_3 та адвоката ОСОБА_4 .
6.Прокурор САП ОСОБА_5 надіслав письмові заперечення, в яких просив провести судове засідання без участі прокурора САП та у задоволенні скарги відмовити. Оскільки КПК України не встановлює перешкод для розгляду скарги у випадку неприбуття представника суб'єкта, дії або бездіяльність якого оскаржується, слідча суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представника САП.
7.Дослідивши скаргу, слідча суддя дійшла до висновку про необхідність відмови у її задоволенні, з огляду на таке.
8.Скарга, з урахуванням заяви та доповнень ОСОБА_3 , які надійшли слідчій судді 07.04.2026 та 08.04.2026, мотивована тим, що 18.03.2026 ОСОБА_3 засобами електронної пошти звернувся до САП із заявою про вчинення 27.10.2023 детективом Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6 у приміщенні нотаріуса ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366-2 КК України.
9.У заяві ОСОБА_3 зазначав про те, що в декларації, поданій 28.04.2025, детектив ОСОБА_6 зазначив, що фактичне місце проживання із 17.12.2025 є Київська обл., Обухівський р-н, с. Ходосівка. Позаяк детектив вказав таке житло як фактичне місце проживання, то, на переконання скаржника, воно має внутрішнє оздоблення, меблі та усі необхідні комунікації. Право власності на такий будинок, площею 225,3 кв. м, зареєстровано за батьком детектива ОСОБА_6 - ОСОБА_8 , який придбав його 27.10.2023 за ціною 1 459 200 грн, а також земельну ділянку за ціною 4 010 600 грн, а всього за - 5 469 800 грн.
10.Разом з тим, скаржник переконаний, що ОСОБА_8 не мав достатніх доходів на придбання будинку та земельної ділянки. Адже, згідно із поданою ним 24.05.2020 декларацією, останній задекларував наявність у нього та його дружини коштів у загальному розмірі 564 858 грн. За таких обставин, ОСОБА_3 стверджує, що сума коштів непідтвердженого походження у ОСОБА_8 на момент укладення договору купівлі-продажу від 27.10.2023 складала 4 904 942 грн.
11.Окрім того, у заяві ОСОБА_3 , методом порівняння цін продажу, як він стверджує, подібних будинків, навів власні розрахунки ринкової вартості будинку, площею 225,30 кв. м. у с. Ходосівка Обухівського району Київської області, яка за такими підрахунками складає 20 542 467,70 грн, що еквівалентно 562 681 доларів США станом на 27.10.2023.
12.Отже, за твердженням ОСОБА_3 , вартість придбаного у 2023 році ОСОБА_8 будинку могла бути заниженою у 3-5 разів, як наслідок ОСОБА_8 приховав реальну вартість нерухомості у розмірі 6 530 200 - 14 530 200 грн.
13.Окрім того, у заяві ОСОБА_3 зазначав, що при аналізі реєстраційних документів купівлі-продажу і витягів на право власності об'єкту нерухомості, придбаного 27.10.2023, установлено, що продавець ОСОБА_9 ввів в експлуатацію 12.02.2019 житловий будинок площею 225.3 кв. м на земельній ділянці 0.10 га із кадастровим номером 3222487001:01:006:0302, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Така ж адреса значиться і в технічному паспорті об'єкта від 01.08.2018. Наявні документи підтверджують, що будинок введений в експлуатацію в 2019 році за адресою АДРЕСА_1 , і на момент придбання 27.10.2023 йому було всього 4 роки, що є об'єктом нового будівництва. Проте, у договорі купівлі-продажу від 27.10.2023 вказано іншу адресу цього житлового будинку і земельної ділянки, а саме: АДРЕСА_2 .
14.Надалі, як зазначається у заяві, на підставі договору купівлі-продажу від 27.10.2023 нотаріусом зроблено два витяги на право власності, в яких зазначено, що зареєстровано право власності ОСОБА_8 на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 3222487001:01:006:0302 - АДРЕСА_1 . Така невідповідність розташування будинку за однією адресою, а земельної ділянки за іншою, викликала у заявника сумніви у цьому правочині. Водночас, ОСОБА_3 переконаний, що метою зміни номеру було приховати адресу реального розташування будинку задля приховання злочину.
15.Окрім того, у заяві ОСОБА_3 зазначав про те, що ринкову вартість будинку та земельної ділянки у договорі купівлі-продажу від 27.10.2023 зазначено на підставі підроблених експертиз. Адже ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 03.10.2023 у справі №760/19342/23 накладено арешт на печатки ТОВ «Центр оцінки «ЕПОС» та ТОВ «Бюро оцінки Авеню», які проводили оцінку вартості будинку та експертну грошову оцінку земельної ділянки, отож не зрозуміло, яким чином проставлено їх печатки на відповідних висновках.
16.Зазначені ОСОБА_3 факти, на його переконання, зводяться до того, що могло бути фіктивне оформлення житлового будинку батька детектива ОСОБА_6 , який із дружиною фактично проживає у м. Вінниця. Адже вже через місяць після придбання будинок перейшов у фактичне користування ОСОБА_6 та його родини.
17.Наведені обставини, на переконання ОСОБА_3 , свідчать про вчинення таких кримінальних правопорушень: (1) незаконного збагачення (ст. 368-5 КК України), позаяк ОСОБА_8 не мав підтверджених джерел доходів для придбання будинку та земельної ділянки; (2) підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст. 358 КК України) та шахрайства (ст. 191 КК України), адже було умисно змінено адресу, а саме номер житлового будинку та земельної ділянки; (3) зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 КК України) та службової недбалості (ст. 367 КК України), адже оцінювачем надано звіт про експертну грошову оцінку, у якому занижена вартість житлового будинку; (4) декларування недостовірної інформації (ст. 366-2 КК України), адже, вірогідно, відбулося фіктивне оформлення названих житлового будинку та земельної ділянка на батька детектива ОСОБА_6 , у той час як вони перебувають у фактичному володінні останнього; (5) службового підроблення (ст. 366 КК України), якщо детектив впливав на внесення недостовірних даних до офіційних документів; (6) зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України), якщо детектив використовував своє службове становище для фіктивного оформлення нерухомості.
18.Водночас, ОСОБА_3 зазначив, що наведені ним у заяві злочини вчинено у складі організованої групи у складі: (1) організатора - детектива ОСОБА_6 , (2) виконавців: ОСОБА_8 , який оформив на себе житловий будинок та земельну ділянку, тим самим приховавши незаконно отримані кошти його сином ОСОБА_6 ; нотаріуса ОСОБА_7 , який вніс недостовірні відомості у реєстраційні документи, а також погодився вказати їх занижену вартість, чим водночас спричинено шкоду державі в частині недоплати податку орієнтовно від реальної вартості об'єкту нерухомості; оцінювача ТОВ «Бюро оцінки Авеню», яке надало звіт із заниженою вартістю будинку; (3) пособників: ОСОБА_9 , який з прямим умислом відчуження земельної ділянки за заниженою вартістю з метою отримання реальних коштів готівкою і приховання оплати податку, погодився на протиправні дії; дружини ОСОБА_6 - ОСОБА_10 , яка до 01.09.2025 працювала на посаді головного спеціаліста у Національному агентстві з питань запобігання корупції (далі - НАЗК) та мала забезпечити безперешкодне проведення перевірки декларації чоловіка при аналізі щорічних декларацій. Її мета і умисел були приховати отриману неправомірну вигоду її чоловіком ОСОБА_6 .
19.На підтвердження своїх тверджень ОСОБА_3 надав: (1) копію довідки про оціночну вартість об'єкта нерухомості від 27.01.2026, виконану оцінювачем ОСОБА_11 , відповідно до якої ринкова вартість житлового будинку та земельної ділянки складає 26 256 509,07 грн, а саме 22 564 983,39 грн та 3 691 525,68 грн, відповідно; (2) копії Звітів про оцінку майна від 31.01.2026, виконаних оцінювачем оціночної компанії «АНАЛІТИК» ОСОБА_12 , відповідно до яких ринкова вартість будинку становить 20 542 467,70 грн, що за курсом Нацбанку України станом на дату оцінки (27.10.2023) складає 562 681 доларів США, а ринкова вартість земельної ділянки становить 4 457 532,30 грн, що за курсом Нацбанку України станом на дату оцінки (27.10.2023) складає 122 097 доларів США.
20.Також, у заяві, яка надійшла від ОСОБА_3 07.04.2026, останній навів посилання на матеріали журналістських розслідувань у мережі Інтернет, а також, вірогідно, витяги з текстів ухвал слідчих суддів ВАКС, у яких наводяться встановлені журналістами та слідчими суддями дані щодо вартості земельних ділянок та будинків у селі Ходосівка Обухівського району Київської області.
21.Окрім того, у заяві ОСОБА_3 зазначав про те, що відповідно до декларації, поданої 30.03.2024, ОСОБА_6 19.12.2019 придбав автомобіль Тойота Прадо, 2010 року випуску, за ціною 48 000 грн. Водночас, відповідно до відомостей із майданчику продажу автомобілів, вартість такого транспортного засобу станом на 13.01.2026 складала від 1 100 000 до 2 000 000 грн, а на дату набуття могла складати більше 35 000 євро. Надалі у 2024 році ОСОБА_6 подарував цей автомобіль своєму родичу, як стверджує ОСОБА_3 , з метою продажу його за ринковою вартістю і отримання реального прибутку від такого продажу. Отож, ОСОБА_3 , переконаний, що ОСОБА_6 приховав необґрунтований дохід у 2019 році, водночас сумарного задекларованого доходу ОСОБА_6 та його дружини очевидно було недостатньо для придбання названого автомобіля.
22.Поряд з цим, ОСОБА_3 покликався на те, що у декларації за 2018 рік, поданій 07.12.2019, ОСОБА_6 зазначав у власності автомобіль Kia Sorento, 2008 року випуску, придбаний 14.08.2008 за ціною 48 000,00 грн, за які і придбав Тойота Прадо, 2010 року випуску. Водночас, ринкова вартість такого автомобіля станом на 13.01.2026 у мережі Інтернет значиться від 10 000 євро (500 000 грн), що може складати вартість на дату набуття 20 000 євро. Проте ОСОБА_6 у декларації за 2019 вказав суму відчуження автомобіля Kia Sorento, 2008 року випуску, також 48 000 грн. Отож, за твердженням ОСОБА_3 , ОСОБА_6 приховано суму незаконного доходу у розмірі 19 000 євро.
23.Водночас, ОСОБА_3 зазначав, що після опублікування інформації у засобах масової інформації, вірогідно, детектив НАБУ ОСОБА_6 разом із дружиною ОСОБА_10 вдались до погроз оцінювачам, а саме оцінювачі почали відмовлятись виконувати оціночні роботи по вартості об'єктів будинку, землі та авто.
24.Покликаючись на такі обставини, ОСОБА_3 у заяві просив перевірити наведені у ній факти можливого вчинення кримінального правопорушення детективом ОСОБА_6 та внести відомості до ЄРДР за ст. 366-2 КК України.
25.Слідчою суддею здійснено запит до САП щодо надання інформації про результати розгляду заяви ОСОБА_3 03.04.2026 у відповідь надійшли письмові заперечення прокурора ОСОБА_5 з додатками, у яких зазначено, що до САП надійшла заява ОСОБА_3 від 18.03.2026 про можливе вчинення детективом НАБУ ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 366-2 та ст. 368-5 КК України. Згідно з положеннями ч. 5 ст. 216 КПК України, у разі встановлення підрозділом внутрішнього контролю НАБУ кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 354, 364-370 КК України, які були вчинені службовою особою НАБУ (крім Директора НАБУ, його першого заступника та заступника), такі кримінальні правопорушення розслідуються детективами зазначеного підрозділу.
26.У зв'язку із зазначеним, САП 23.03.2026 заяву ОСОБА_3 листом № 07/3-2013ВИХ-26 скеровано до Управління внутрішнього контролю НАБУ для прийняття рішення згідно з вимогами чинного законодавства. Зазначені відомості повідомлені ОСОБА_3 на його електронну адресу.
27.Покликаючись на наведене, прокурор вважає, що заява ОСОБА_3 від 18.03.2026 розглянута у передбачений законом спосіб.
28.Отже, установлено, що наразі САП відомості за заявою скаржника до ЄРДР не внесені.
29.Виходячи з наведеного, слідча суддя доходить висновку, що скарга подана особою, яка має право подавати таку скаргу, у визначений ч. 1 ст. 304 КПК України строк.
30.Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
31.Отже, бездіяльність, яка підлягає оскарженню відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, передбачає три обов'язкові ознаки: (1) прокурор, слідчий (детектив) наділені обов'язком вчинити певну процесуальну дію; (2) така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК строк; (3) відповідна процесуальна дія прокурором, слідчим (детективом) у встановлений строк не вчинена. Тобто, наведена норма дозволяє оскаржити слідчому судді не будь-яку бездіяльність, а лише ту, що стосується обов'язків, строк виконання яких чітко регламентований кримінальним процесуальним законом.
32.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
33.Ознакам, зазначеним у п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, відповідає бездіяльність, яка виникає внаслідок невиконання вимог ч. 1 ст. 214 КПК України.
34.Отже, оскаржена ОСОБА_3 бездіяльність відповідає ч. 1 ст. 303 КПК України.
35.Також згідно із ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду.
36.У силу ч. 2 ст. 33-1 КПК України слідчі судді Вищого антикорупційного суду здійснюють судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду відповідно до частини першої цієї статті.
37.Остання встановлює, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних кримінальних правопорушень, передбачених в примітці ст. 45 КК України (статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, та кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 КК України), а також статтями 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК України. Водночас, повинна бути наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
38.Так, п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України передбачено таку умову, як предмет кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди у кримінальних правопорушеннях, передбачених статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 364, 410 Кримінального кодексу України, у п'ять тисяч і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на час вчинення кримінального правопорушення (якщо кримінальне правопорушення вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб'єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків).
39.У заяві ОСОБА_3 повідомляв про ймовірне вчинення, окрім інших, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК України, детективом НАБУ.
40.Також, ОСОБА_3 стверджував, що описані дії вчинялися детективом НАБУ з метою приховання одержання ним неправомірної вигоди, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України.
41.Отже, скарга в частині повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. 364, 368 КК України, серед інших, службовою особою правоохоронного органу, підлягає розгляду в цьому суді, якщо розмір шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням перевищує, визначений п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України. Поряд з цим, слідча суддя зазначає, що заявнику на етапі повідомлення про злочин може бути не відомий розмір предмета кримінального правопорушення або розмір завданої шкоди, водночас такий може бути встановлено за результатами досудового розслідування після внесення відповідних відомостей до ЄРДР та відповідати розміру, встановленому у п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України.
42.Також у скарзі йде мова про можливе вчинення цим же детективом у співучасті з іншими особами кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190, 358, 365-2, 366, 366-2, 367, 368-5 КК України. Тому з урахуванням положень п. 20-2 розділу XІ «Перехідні положення» КПК України, слідча суддя вважає, що загалом по такій скарзі має здійснюватися судовий контроль Вищим антикорупційним судом.
43.На підставі викладеного, скарга відповідає вимогам ст. 303, ч. 1 ст. 304 та ч. 1 ст. 306 КПК України.
44.Поряд з цим, слідча суддя зауважує, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулося, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України).
45.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
46.Тобто, реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення такого кримінального правопорушення.
47.Такі висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 30.09.2021 (справа № 556/450/18), у якій зазначено: «...слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР...».
48.Слідча суддя враховує, що особа, яка звертається із заявою про вчинення кримінального правопорушення, може не володіти докладною інформацією про його обставини, втім, таке повідомлення має містити відомості про існування обставин, які прямо чи опосередковано можуть свідчити про наявність ознак вчиненого кримінального правопорушення. Заявник не має обов'язку доводити факт вчинення кримінального правопорушення, однак наведення фактичних обставин, які спонукають його вважати, що кримінальне правопорушення було вчинене, є ознакою обґрунтованості повідомлення та надає можливість їх перевірити.
49.Однак, на переконання слідчої судді, скарга ОСОБА_3 не містять обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень.
50.Як уже зазначала слідча суддя, ч. 1 ст. 214 КПК України не встановлює обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити відомості до ЄРДР за будь-якою заявою, а тільки тією, що містить відомості про вчинення кримінального правопорушення. Також така позиція відповідає усталеній судовій практиці в Україні та позиції ВС, що викладалась вище.
51.На переконання слідчої судді, твердження скаржника про вчинення кримінальних правопорушень ґрунтуються на відомостях, які не дають змоги попередньо кваліфікувати такі діяння саме як кримінальні правопорушення.
52.Першочергово слідча суддя зазначає, що відповідно до долученої ОСОБА_3 до матеріалів скарги копії договору купівлі-продажу земельної ділянки та житлового будинку, який розташований на ній від 27.10.2023, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_7 та зареєстрованим в реєстрі за № 4339, ОСОБА_8 придбав у ОСОБА_9 нерухоме майно, а саме житловий будинок АДРЕСА_2 , загальною площею 225,3 кв. м., житловою площею 93,8 кв. м., та земельну ділянку кадастровий номер 3222487001:010:006:0302, площею 0,1000 га, місце розташування якої: АДРЕСА_1 /а.с. 42, 43, 61, 62 т. 1/.
53.У договорі зазначається, що відповідно до звіту про оціночну вартість об'єкта нерухомості, складеного ТОВ «БЮРО ОЦІНКИ АВЕНЮ» 26.10.2023, ринкова вартість житлового будинку становить 1 459 200,00 грн, а відповідно до звіту про експертно-грошову оцінку земельної ділянки, складеного ТОВ «ЦЕНТР ОЦІНКИ «ЕПОС», ринкова вартість земельної ділянки становить 4 010 600,00 грн.
54.Відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру декларацій (далі - Реєстр декларацій), у виправленій щорічній декларації за звітний 2024 рік, поданій детективом ОСОБА_6 28.04.2025, на яку покликався ОСОБА_3 у заяві, детектив зазначив, що у нього на праві безоплатного користування із 17.12.2023 перебуває земельна ділянка, загальною площею 1000 кв. м., за адресою: Київська область, Обухівський район, село Ходосівка, вартість якої за останньою грошовою оцінкою складає 4010600 грн, а також житловий будинок загальною площею 225,3 кв. м., за такою ж адресою, вартість якого за останньою грошовою оцінкою складає 1459200 грн. Згідно із зазначеною у декларації інформації, власником земельної ділянки та будинку є ОСОБА_8 .
55.Отож, всупереч тверджень ОСОБА_3 , детектив ОСОБА_6 у декларації, поданій 28.04.2025 зазначив відомості про перебування у його фактичному володінні названих об'єктів нерухомості, а також дату набуття їх у фактичне користування, їх фактичного власника, а також вартість, відповідно до договору купівлі-продажу та реєстраційних документів.
56.Слідча суддя зазначає, що твердження ОСОБА_3 про наявність у нього сумнівів у дійсності звітів, виконаних ТОВ «ЦЕНТР ОЦІНКИ «ЕПОС» та ТОВ «БЮРО ОЦІНКИ АВЕНЮ», є лише його припущеннями. Позаяк, з відкритих даних Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме зі змісту наявної ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 03.10.2023 у справі № 760/19342/23, на яку покликався ОСОБА_3 , установлено, що дійсно під час проведення обшуку 23.08.2023 вилучено печатки товариств з аналогічними назвами. Проте, відповідно до ухвали, у кримінальному провадженні, у межах якого постановлено таку ухвалу, встановлюються обставини злочину, які не пов'язані з обставинами, на які покликається ОСОБА_3 у заяві, скерованій до САП.
57.Отож, сам лише факт вилучення під час обшуку 23.08.2023 печаток ТОВ «ЦЕНТР ОЦІНКИ «ЕПОС» та ТОВ «БЮРО ОЦІНКИ АВЕНЮ» не свідчить про недійсність звітів, виконаних їх оцінювачами 26.10.2023.
58.Поряд з цим, висновки ОСОБА_3 щодо невідповідності вартості придбаних 27.10.2023 ОСОБА_8 будинку та земельної ділянки, їх фактичній вартості здійснені на підставі аналізу ринку нерухомості у с. Ходосівка. Однак, ринкова вартість об'єкту нерухомості залежить не лише від його місця розташування, а і від його технічних характеристик. Проте у заяві ОСОБА_3 відсутні відомості про те, що під час проведення аналізу ринку нерухомості у с. Ходосівка, ним були враховані будь-які технічні характеристики будинків, ціни на які взято для розрахунку ринкової вартості. Так само, слідчій судді не надано даних про те, що такі дані були враховані оцінювачем ОСОБА_11 , яка 27.01.2026 склала довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості. Ба більше, із цієї довідки взагалі неможливо встановити, які дані використовувала оцінювач під час проведення такого дослідження.
59.Що ж до наданих ОСОБА_3 копій звітів про оцінку майна (будинку) /а.с. 29-37 т. 1/ та про експертну грошову оцінку земельної ділянки /а.с. 49-60 т. 1/, то з таких вбачається, що їх складено 31.01.2026, а датою оцінки є - 27.10.2023. Водночас, у звітах зазначено, що строк дії звіту та висновку про вартість складає 6 місяців від дати оцінки за умови, що за вказаний період не відбудеться суттєвих змін у соціально-економічній ситуації України. Отож, висновується, що на дату складення звітів, термін їх дії, з огляду на зазначену у них дату оцінки, вже минув.
60.Окрім того, у звітах зазначається, що оцінювачем 27.10.2023 здійснено візуальний огляд об'єктів оцінки 27.10.2023, тобто за понад 2 роки до складення таких звітів. Ба більше, звіти не містять будь-яких описів результатів таких візуальних обстежень (характеристик об'єктів оцінки, їх фото, тощо). Водночас, наведені у висновках звіти щодо вартості об'єктів зроблені шляхом порівняльного методу подібних об'єктів, в основу яких фактично взято лише їх місце розташування та площі, без врахування інших факторів та характеристик, які безпосередньо впливають на формування ринкової вартості.
61.Наведене ставить під сумнів висновки, зроблені оцінювачем у звітах про оцінку майна (будинку) та про експертну грошову оцінку земельної ділянки. А тому на їх даних не можуть ґрунтуватись висновки про вартість об'єктів нерухомості.
62.Отже, покликання заявника щодо заниження вартості будинку та земельної ділянки під час їх придбання ОСОБА_8 , та відповідно недекларування детективом ОСОБА_6 їх реальної вартості, є лише його припущеннями.
63.Такими ж припущеннями є покликання заявника на відсутність у ОСОБА_8 достатніх доходів для придбання будинку та земельної ділянки. Адже такі його висновки засновані на даних щодо майнового стану ОСОБА_8 , зазначеного ним 24.05.2020 у декларації за 2019 рік. У той же час, правочин щодо придбання будинку та земельної ділянки було здійснено наприкінці 2023 року. Відомостей, що ОСОБА_8 майже протягом чотирьох років не мав доходів, або такі були недостатніми для придбання нерухомості, у заяві не наведено.
64.Поряд з цим, наведені ОСОБА_3 твердження щодо розбіжностей у адресі місця розташування придбаних ОСОБА_8 житлового будинку та земельної ділянки самі по собі не свідчать про наявність ознак будь-якого кримінального правопорушення, зокрема умислу у ОСОБА_6 на їх приховання. Адже факт користування вказаними об'єктами нерухомості ОСОБА_6 не приховав та зазначив про це у декларації.
65.Зрештою, слідча суддя зазначає, що відповідно до відкритих даних Реєстру декларацій подана 28.04.2025 ОСОБА_6 виправлена декларація за 2024 рік, пройшла автоматизовану перевірку НАЗК. Водночас, відомостей про те, що стосовно цих обставин уповноваженим органом - НАЗК було складено протокол про адміністративне правопорушення або ж обґрунтований висновок, слідчій судді не надано.
66.З цього приводу слідча суддя також бере до уваги, що повідомлення ОСОБА_3 щодо можливих порушень антикорупційного законодавства детективом ОСОБА_6 надіслано для перевірки до Управління внутрішнього контролю НАБУ. Тобто навіть після повідомлення ОСОБА_3 уповноваженим органом не приймалось будь-яких рішень щодо наявності порушення антикорупційного законодавства у діях детектива щодо декларування недостовірної інформації.
67.Водночас, у заяві взагалі не наведено будь-яких даних щодо обставин ймовірного отримання ОСОБА_6 неправомірної вигоди, для приховання якої, за твердженнями ОСОБА_3 , здійснено дії щодо фіктивного оформлення нерухомості на його батька та заниження її вартості.
68.Отож, твердження ОСОБА_3 щодо вчинення з цією метою інших кримінальних правопорушень, про які він зазначає у заяві, є лише припущеннями не заснованими на фактичних даних.
69.Такими ж припущеннями є покликання ОСОБА_3 щодо приховання детективом ОСОБА_6 вартості автомобіля Тойота Прадо, 2010 року випуску, придбаного 19.12.2019, а також автомобіля Kia Sorento, 2008 року випуску, придбаного 14.08.2008 та надалі відчуженого за ціною 48 000 грн. Адже за змістом заяви, висновки ОСОБА_3 щодо реальної, за його твердженням, вартості транспортних засобів ґрунтуються на висновках, зазначених у дописах особи « ОСОБА_13 » з покликанням на матеріали журналістського розслідування та аналізу інформації з інтернет-ресурсу (веб-сайту оголошень з продажу транспортних засобів), достовірність інформації на яких неможливо перевірити.
70.Що ж до висновків, виконаних 22.12.2025 та 20.01.2026 оцінювачем ОСОБА_14 , скрін-зображення яких наведені ОСОБА_3 у заяві, то з таких взагалі не зрозуміло, якими даними він оперував під час визначення ринкової вартості автомобілів Kia Sorento, 2008 року випуску, станом на 14.08.2008, та Тойота Прадо, 2010 року випуску, станом на 19.12.2019.
71.Отже, доводи заяв ОСОБА_3 про вчинення зазначених ним кримінальних правопорушень, на переконання слідчої судді, є необґрунтованими припущеннями не заснованими на фактичних даних.
72.Натомість, самих лише абстрактних припущень про можливе вчинення кримінальних правопорушень, викладених у заяві, недостатньо для того, щоб розпочати досудове розслідування, оскільки підставою для початку досудового розслідування є фактичні дані та конкретні обставини, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення.
73.З цього приводу, слідча суддя звертає увагу, що після внесення відомостей до ЄРДР органом досудового розслідування мають проводитись слідчі дії, необхідні для встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення, які передбачають обов'язкове втручання в права та свободи особи у тій чи іншій мірі. Водночас, здійснення такого на основі припущень, без наявності об'єктивних даних, які б вказували на чинення кримінального правопорушення, є недопустимим.
74.З огляду на наведене, обставини, викладені в заяві, не потребують перевірки засобами кримінального процесу.
75.Отже, оскільки викладене скаржником у заяві не містить відомостей про вчинення кримінального правопорушення, відсутня і бездіяльність уповноважених осіб САП щодо невнесення відомостей до ЄРДР за такою заявою.
76.На підставі наведеного, слідча суддя вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні скарги.
З огляду на викладене, керуючись статтями 214, 303, 307, 371-372 КПК України, слідча суддя
Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб САП.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до такої палати протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідча суддя ОСОБА_1