2-а/130/5/2026
130/242/26
"09" квітня 2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді Порощука П.П.
за участі секретаря судових засідань Корнійчук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії-
До Жмеринського міськрайонного суду Вінницькоїобласті для розгляду за підсудністю з Вінницького окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Позовні вимоги обгрунтовано тим, що позивач із застосунку Резерв+ дізнався, що він перебуває в розшуку. Жодних порушень військового обліку з його боку вчинено не було. Позивач зазначає, що не порушував правила військового обліку, повістки на його адресу не надходили. До адміністративної відповідальності позивач не притягувався, а тому вважає, що в розшук позивача подано помилково та безпідставно. На адресу відповідача було відправлено адвокатський запит щодо інформації про причину подачі позивача у розшук. У відповідь на адвокатський запит ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 26.11.2025 року повідомив, що позивач 01.12.2024 року не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою, яка йому була відправлена поштою: Також у листі вказано, що відсутні протокол та постанова у справі про адміністративне правопорушення за вищевказаними фактами. З даною відповіддю відповідача позивач не згоден, повістки він не отримував, так як згідно конверта, який надано у відповідь на адвокатський запит вбачається, що повістка нібито направлялася на адресу АДРЕСА_1 , а при оновленні даних позивач вказував адресу проживання АДРЕСА_1 . Більше того в Резерв+ відсутні будь-які відомості про вчинення позивачем правопорушення, а тому відсутні підстави подачі його у розшук. Таким чином позивач просить: - визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивачем;- зобов'язати відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення позивачем правил військового обліку; - зобов'язати відповідача направити до Головного управління Національної поліції в Вінницькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача, як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за ст.210 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для сладання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року.
Ухвалою від 02.02.2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі в порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін.
02.04.2026 року до суду надійшов відзив.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Лопарев Е.В.підтримав заявлені вимоги, ппросив позов задовольнити.
Представник відповідача Олійник Ю.В. в судове засідання не з'явилася, попередньо надала на електронну адресу суду заяву про проведення розгляду справи у її відсутність, в задоволенні позову просила відмовити з підстав викладених у відзиві.
Згідно із ч 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 1 ст.72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , 14.03.1987 року є громадянином України, паспорт серії НОМЕР_1 від 04.02.2004 року (а.с.9), РНОКПП НОМЕР_2 (а.с.10),
Відповідно до еВОД, сформованого в застосунку «Резерв+», від 17.11.2025 року ОСОБА_1 перебуває на обліку як військовозобов'язаний в ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 , дата уточнення даних: 18.02.2025 року; наявний запис: «Порушення військового обліку» причина звернення до Нацполіції - не прибули за повісткоюдо ТЦК та СП (а.с.14).
За поясненням позивача, після формування зазначеного вище еВОД він дізнався, що вважається таким, що порушив правила військового обліку, однак відомості про правопорушення у цьому реєстрі відсутні (а.с.17).
На адвокатський запит 26.11.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 було повідомлено, що ОСОБА_1 було направлено поштовим відправленням повістку №1224400 про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 09.00 год .01.12.2024 року. Громадянин ОСОБА_1 не прибув та не повідомив про причини неявки до ІНФОРМАЦІЯ_3 . У зв'язку з цим до Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області було подано звернення для доставлення останнього до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначено, що протокол про адміністативне правопорушення не складався, надано копії повістки, конверту та поштового повідомлення, які направлялися позивачу за адресою АДРЕСА_1 (а.с.10-13).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ст.65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з п.20 ч.1 ст.106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку із військовою агресією російської федерації в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України про продовження строку дії воєнного стану в Україні, затвердженими відповідними законами, дія воєнного стану неодноразово продовжувалась та станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12 травня 2015 № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року в Україні оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону України від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (надалі - Закон № 3543-XII) мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (надалі - Закон № 2232-ХІІ).
Згідно з ч.1 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Закону № 2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), […] пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Згідно із ч.2 ст.1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, […].
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону № 2232-ХІІ військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; […] проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; […] дотримання правил військового обліку.
Частиною 2 ст. 14 Закону № 2232-ХІІ передбачено, що взяття громадян України на військовий облік призовників здійснюється у Р(М)ТЦК та СП за місцем проживання, а відповідно до ч.3 ст.33 цього закону військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно із приписами ст. 34 Закону № 2232-ХІІ персонально-якісний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до ЄДРПВР. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів покладається на відповідні Р(М)ТЦК та СП (ч. 1). Персонально-первинний облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів передбачає облік відомостей щодо таких осіб за місцем їх проживання. Ведення персонально-первинного обліку покладається на виконавчі органи сільських, селищних, міських рад (ч.4).
Відповідно до ч. 9 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: […] військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; […].
Згідно із ч. 10 ст. 1 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, які […] перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, […] зобов'язані: […] прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) ТЦК та СП, […] для оформлення ВОД, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або ВЛК відповідного Р(М)ТЦК та СП, […] проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Отже, перебування на обліку у відповідних ТЦК та СП за місцем проживання, проходження ВЛК у передбачених законом випадках та з'явлення (прибуття) до ТЦК та СП за викликом є складовими обов'язку військовозобов'язаних.
Згідно із ч.5 ст.33 Закону №2232-ХІІ військовий облік призовників, військовозо-бов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі Порядок № 1487).
Підпунктом 2 п.1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) визначено, що військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом Р(М)ТЦК та СП, […] до ТЦК та СП, […] у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) Р(М)ТЦК та СП, […] для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення ВОД, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, […].
Як зазначено вище, Указом Президента України №69/2022 Про загальну мобілізацію від 24 лютого 2022 року оголошено загальну мобілізацію.
Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 3543-XII мобілізаційна підготовка та мобілізація є складовими частинами комплексу заходів, які здійснюються з метою забезпечення оборони держави, за винятком цільової мобілізації.
Згідно із ч.3 ст.22 Закону № 3543-XII під час мобілізації військовозобов'язані […] зобов'язані з'явитися на збірні пункти ТЦК та СП у строки, зазначені в отриманих ними по вістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).
Згідно з п.21 Порядку № 560 за викликом Р(М)ТЦК та СП […] резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в п о в і с т ц і, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних ВОД з військово-обліковими даними ЄДРПВР (ТЦК та СП), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Відповідно до п. 28 Порядку № 560 виклик громадян до Р(М)ТЦК та СП чи їх відділів, […] під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
Пунктом 30 Порядку № 560 передбачено, що повістка може формуватися за допомогою ЄДРПВР, або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником Р(М)ТЦК та СП.
Згідно із п. 30-2 Порядку № 560 повістки, сформовані за допомогою ЄДРПВР, можуть:
- централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов'язаним та резервістам засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення;
- друкуватися та вручатися військовозобов'язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.
Згідно із п. 6 Порядку № 560 призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:
оповіщення резервістів та військовозобов'язаних про виклик до районного (об'єднаного районного) ТЦК та СП чи його відділу, міського (районного у містах, об'єднаного міського) ТЦК та СП, […];
прибуття резервістів та військовозобов'язаних до районного (міського) ТЦК та СП, […] уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до ЄДРПВР;
проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби; […].
Відповідно до п. 41 Порядку № 560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до Р(М)ТЦК та СП або його відділу […] є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку: […].
Матеріали справи не містять доказів направлення повістки для її вручення позивачу за вказаною ним адресою проживання. Отже, відповідачем не доведено обставин порушення позивачем військового обов'язку з'явитись (прибути) за викликом ІНФОРМАЦІЯ_2 для уточнення даних.
Разом із цим суд зазначає, що відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із приписами ст. 42 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, […] проходження служби у військовому резерві, […] прибуття за викликом до ТЦК та СП, […], а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Пунктом 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку № 1487) встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, […] притягуються до адміністративної відповідальності згідно із КУпАП.
Пунктом 79 Порядку № 1487 встановлено, що Р(М)ТЦК та СП розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням призовниками, військовозобов'язаними та резервістами, […] правил військового обліку, […].
Згідно із приписами ст. 235 КУпАП, ТЦК та СП розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, […] (ст.ст. 10, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені ТЦК та СП розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ТЦК та СП.
Статтями 210, 210-1, 211 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку (210), порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (210-1), зіпсуття або недбале зберігання призовниками, військовозобов'язаними і резервістами військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату (211).
Пунктом 79 Порядку № 1487 встановлено, що Р(М)ТЦК та СП звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного Р(М)ТЦК та СП, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абз. 3 п. 56 цього Порядку.
При цьому відповідно до ч. 6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції ТЦК та СП, […], як що особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик ТЦК та СП, […], будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у ТЦК та СП, […] підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відповідно до ч.8 ст.258 КУпАП у випадках, передбачених ч.ч. 6 і 7 цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Пунктом 16 Порядком № 560 встановлено, що керівники територіальних органів (підрозділів) поліції з набранням чинності Указом Президента України про оголошення (продовження) мобілізації та/або з отриманням розпорядження про проведення заходів мобілізації відповідного голови (начальника) обласної, Київської та Севастопольської міської, районної держадміністрації (військової адміністрації):
[…]
організовують за зверненням ТЦК та СП, органів СБУ або розвідувальних органів України, адміністративне затримання та доставлення органами (підрозділами) поліції до зазначених центрів та органів резервістів та військовозобов'язаних, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 210 і 210-1 КУпАП […];
забезпечують внесення до реєстрів та баз (банків) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, інформацію про осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 210 і 210-1 КУпАП, провадження у справах за якими здійснюється ТЦК та СП;
[…]
організовують проведення поліцейськими перевірок в осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років ВОД (ВОД в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу, та у разі відсутності у такої особи ВОД (ВОД в електронній формі) чи наявності інформації в реєстрах та базах (банках) даних, що входять до єдиної інформаційної системи МВС, про р о з ш у к такої особи, - здійснення адміністративного затримання та доставлення такої особи до найближчого ТЦК та СП.
Отже, у випадку виявлення ТЦК та СП фактів порушення військовозобов'язаним правил військового обліку (зокрема, передбачених ч. 4 ст. 37 Закону № 2232-ХІІ) відповідна посадова особа (керівник) зазначеного ТЦК та СП вповноважена у визначеному законодавством порядку притягнути військовозобов'язаного до відповідальності за порушення правил військового обліку із прийняттям відповідного протоколу/постанови та внести до ЄДРПВР відомості про таке притягнення.
Як встановлено судом, відповідачем (керівником) протокол/постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку не складались.
Також суд вважає за необхідне зважити на наступне.
Згідно із приписами ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року № 1951-VIII (далі - Закон № 1951-VIII) ЄДРПВР - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов'язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до ч.8 ст.5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об'єднані районні), міські (районні у місті, об'єднані міські) ТЦК та СП, […].
Згідно із п.п.1,2 ч.1 ст.3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення даного Реєстру є: обов'язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Зако ном відомостей про призовників, військовозобов'язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру.
Частиною 3 ст. 13 Закону № 1951-VIII встановлено, що до Реєстру вносяться відомості, визначені ст. 6 цього Закону, […].
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону № 1951-VIII до Реєстру заносяться та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості про призовників, військовозобов'язаних та резервістів:
1) персональні дані;
2) службові дані.
Частиною 1 ст. 7 Закону № 1951-VIII встановлений перелік персональних даних призовника, військовозобов'язаного та резервіста (який є вичерпний), пунктом 20-1 якого передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов'язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.ст. 210, 210-1 КУпАП (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
При цьому зазначений перелік не передбачає внесення до Реєстру (інформація з якого відображається у мобільному застосунку «Резерв+») загальних відомостей про «порушення призовником, військовозобов'язаним та резервістом правил військового обліку».
Враховуючи наведене, а також беручи до уваги приписи ст.19 Конституції України, суд приходить до висновку, що внесення відповідачем до ЄДРПВР відомостей про те, що з боку позивача має місце «порушення правил військового обліку», - є перевищенням наданих чинним законодавством повноважень.
Як наслідок, позовні вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача, які полягають у внесені до ЄДРПВР відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог позивача про зобов'язання виключити з ЄДРПВР дані про порушення позивачем правил військового обліку, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів ч.ч. 1-2 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: […] 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно із правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року по справі № 21-1465а15, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи наведене, беручи до уваги висновок суду про протиправність дій відповідача з внесення до ЄДРПВР відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, суд вважає належним способом захисту порушеного права позивача зобов'язати відповідача виключити з ЄДРПВР відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Визначаючись щодо розподілу судових витрат суд виходить з такого.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, […].
Згідно з квитанцією від 05.12.2025 року при зверненні до суду з даним позовом позивачем було сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн. (а.с.18).
Враховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог позивача, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 1211,20 грн.
На підставі викладеного вище та керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 12, 72-77, 94, 139, 192-193, 242-246, 257-258, 262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_5 направити до Головного управління Національної поліції в Вінницькій області повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , як такого, що вчинив адміністративне правопорушення за ст.210 КУпАП до обласного, районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки для сладання протоколів про адміністративні правопорушення, відповідно п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 року.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення може бути подана апеляція до Сьомого апеляційного адміністративного
суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Порощук П.П.