Справа №:755/614/21
Провадження №: 2/755/6252/26
"20" квітня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась представник ЖБК «Арсеналець-24» - Гладченко Л.М. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.
Згідно заявлених вимог, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 29775,37 грн, 10 256,22 грн інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 2 589,94 грн, а разом 42 621,53 грн.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_1 та не є членом ЖБК через наявні борги за житлово-комунальні послуги. Відповідач споживав житлово-комунальні послуги, що надавались позивачем, проте не оплачував їх, у зв'язку з чим по квартирі АДРЕСА_1 за період з 2011 року по листопад 2020 року рахується заборгованість у розмірі 29 775,37 грн. Посилаючись на ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути, крім суми заборгованості, 10 256,22 грн втрат від інфляційних процесів та 3% річних у розмірі 2 589,94 грн.
Ухвалою судді Дніпровського районного суду міста Києва від 07.02.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідачем отримано не було, конверт разом з копією ухвали та копією позовної заяви з додатками повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.
Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені сторонами обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадженням, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи та прийняті судом, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Судом установлено, що відповідач є співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 66-68, 69).
Відповідно ч. 1 Розділу І Статуту Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-24», затвердженого рішенням загальних зборів членів ЖБК «Арсеналець-24», протокол №41 від 20 грудня 2016 року, ЖБК організовано з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва одного дев'ятиповерхового будинку на 116 квартир за кошти членів кооперативу, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (а.с. 7-24).
Згідно п. 15 Розділу ІІІ Статуту, житлово-будівельний кооператив здійснює експлуатацію та ремонт належного йому житлового фонду, прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу. Платня за користування тепловою та електричною енергією, газом, водопроводом та каналізацією в будинку кооперативу проводиться по тарифам встановленим для державного житлового фонду.
Згідно довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 01.01.2016 по 30.09.2019 року у відповідача наявна заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 16 465,29 грн. (а.с. 29-30).
Згідно довідки про нарахування та сплату по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_3 ) за період з 01.10.2019 по 01.12.2020 року у відповідача наявна заборгованість за надані житлово-комунальні послуги у розмірі 29 775,37 грн (з урахуванням сальдо за попередній період). (а.с. 31).
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 2011 року по 01.12.2020 у розмірі 29 775,37 грн.
Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).
Відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ст. 2 Закону України «Про кооперацію», кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.
Вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу (ст. 15 Закону України «Про кооперацію»).
Правовідносини, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг регулюються нормами ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», а також іншими нормативно-правовими актами у галузі цивільного, житлового законодавства та актами, що регулюють відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг.
Правовідносини із споживання житлово - комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово - комунальні послуги».
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать: житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Статтею 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що за рішенням співвласників багатоквартирного будинку (уповноваженого органу управління об'єднання співвласників багатоквартирного будинку), прийнятим відповідно до закону, договір про надання комунальної послуги укладається з виконавцем відповідної комунальної послуги, визначеним статтею 6 цього Закону: кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно (індивідуальний договір); від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою (колективний договір); об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об'єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір про надання комунальних послуг, як колективним споживачем.
Разом з тим, відсутність письмового договору щодо надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов'язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними зі згоди постачальника послуг.
В розрізі даного спору зобов'язання відповідача оплатити житлово-комунальні послуги не урегульовано окремим договором між сторонами спірних правовідносин, тому зобов'язання щодо сплати таких послуг визначено публічним договором надання цих послуг, відповідно до якого відповідач зобов'язаний сплати вартість фактично отриманих ним житлово-комунальних послуг.
Згідно ст. 66 ЖК України, плата за користування житлом (квартирна плата) обчислюється виходячи із загальної площі квартири (одноквартирного будинку).
Відповідно ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до положення ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
За нормою ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідач не виконує зобов'язання по оплаті наданих житлово-комунальних послуг, внаслідок чого за період з 2011 по листопад 2020 року включно утворилась заборгованість у розмірі 29 775,37 грн.
Будь-яких доказів на спростування наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач суду не надав, як і не надав доказів щодо належного виконання грошових зобов'язань щодо сплати за надані житлово-комунальні послуги.
Разом із тим, суд враховує той факт, що відповідач є власником частини квартири АДРЕСА_1 . Власником іншої частини вказаної квартири є ОСОБА_2 . (а.с. 66-68, 69)
Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Таким чином, з урахуванням викладеного, позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в частині стягнення основної суми заборгованості підлягають задоволенню частково - пропорційно до частки права власності, а саме 14 887,69 грн.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2016 по листопад 2020 року у розмірі 10 256,22 грн, три проценти річних за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.01.2016 по листопад 2020 року у розмірі 2 589,94 грн, про що суду надано розрахунок заборгованості (а.с.28).
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша стаття 1050 ЦК України). За змістом частини другої до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно аналізу практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, підраховуючи суми стягнень, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в певний період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур'єр».
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.
На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3 % / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення.
Виходячи з того, що судом вимоги про стягнення основної суми заборгованості задоволено частково на суму 14 887,69 грн, то відповідно сума інфляційних втрат та 3 % річних підлягають стягненню пропорційно розміру боргу, а саме інфляційна складова - 5 128,11 грн, 3 % річних - 1294,97 грн.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат та трьох процентів річних за прострочення виконання зобов'язання щодо оплати вартості житлово-комунальних послуг, підлягають задоволенню повністю частково.
З урахуванням викладеного позовні вимоги Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-24» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, інфляційних втрат та трьох процентів річних підлягають задоволенню частково, а саме стягнути з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Арсеналець-24» заборгованість за житлово-комунальні послуги у загальному розмірі 21 310,77 грн.
Що стосується розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із статтею 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційного розміру задоволених позовних вимог, що складає 1051,00 грн.
Щодо стягнення витрат на правничу допомогу.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об'єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).
Як визначено в статті 14 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатське бюро є юридичною особою, створеною одним адвокатом, і діє на підставі статуту. Найменування адвокатського бюро повинно включати прізвище адвоката, який його створив. Стороною договору про надання правової допомоги є адвокатське бюро. Адвокатське бюро може залучати до виконання укладених бюро договорів про надання правової допомоги інших адвокатів на договірних засадах. Адвокатське бюро зобов'язане забезпечити дотримання професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
01.12.202 між ЖБК «Арсеналець-24» та Адвокатським бюро «Законне рішення ОСОБА_3 » укладено договір №17/20 про надання правової (правничої) допомоги, за яким бюро приймає доручення ЖБК «Арсеналець-24» щодо надання ЖБК «Арсеналець-24» правової (правничої) допомоги стосовно стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) заборгованості за управління житловим будинком (утримання будинку) та за спожиті житлово-комунальні послуги на користь ЖБК «Арсеналець-24» (а.с. 71-76).
В розділі 4 даного договору сторонами погоджено гонорар та умови розрахунків.
Відповідно до п. 4.5 договору, сторони домовились, що ЖБК «Арсеналець-24» при підписанні цього договору оплачує бюро усю вартість послуг, що зазначена у п. 4.3 Договору, у розмірі 4800,00 грн.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно платіжного доручення №117 від 18.12.2020 року ЖБК «Арсеналець-24» сплатило Адвокатському бюро «Законне рішення ОСОБА_3 » кошти за договором №17/20 від 01.12.2020 року в розмірі 4800,00 грн (а.с. 77).
З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 400,00 грн.
Керуючись статтями 322, 360, 526, 610, 612, 625 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-24» (ЄДРПОУ 22908757, місцезнаходження: м. Київ, вул. Райдужна, буд. 47) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Житлово-будівельного кооперативу «Арсеналець-24» заборгованість за житлово-комунальні послуги в сумі 14 887,69 грн, інфляційні втрати - 5 128,11 грн, 3 % річних - 1 294,97 грн, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 051,00 грн, витрати на правничу допомогу - 2 400,00 грн.
В іншій частині позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Суддя: