Справа №567/481/26
Провадження №2/567/514/26
20 квітня 2026 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася в Острозький районний суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якому просить розірвати шлюб, зареєстрований 07.10.2022 року Острозьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (актовий запис №148).
Вказує, що від даного шлюбу сторони мають спільних дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначає, що подружні стосунки між ними не склалися, так як вони мають різні характери, погляди на сімейне життя, виховання дітей, спільний побут, між ними відсутні почуття любові, родинної близькості та взаєморозуміння. Шлюбне життя не склалося через несумісність поглядів на подружнє життя та сімейні цінності, що негативно впливає на неї. В сім'ї склалися такі відносини, при яких сумісне проживання стало неможливим. Вони з відповідачем припинили шлюбні відносини з 2024 року та не мають наміру їх відновлювати. Вказує, що перспективи для збереження шлюбу відсутні, оскільки два роки вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, подружніх стосунків не підтримують, спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають. Вони не змогли побудувати сімейні відносини на почуттях взаємної любові поваги та взаємодопомоги, між ними втрачений інтерес один до одного.
Зазначає, оскільки вона з відповідачем не змогли побудувати сімейні відносини між собою на почуттях взаємної любові, поваги, взаємодопомоги та довіри, їхній шлюб існує формально, а тому подальше спільне життя подружжя і збереження їхнього шлюбу суперечить її інтересам.
Вважає, що шлюб між сторонами існує формально, так як вони разом як сім'я не проживають, фактичних шлюбних відносин не підтримують, між ними відсутні будь-які формальні ознаки, які характеризують сім'ю.
Подальший зміст підтримувати сімейні відносини вважає недоцільним і таким, що суперечить моральним принципам позивачки, що й спонукало звернутися до суду з вищевказаним позовом.
Просила позовні вимоги задовольнити, та судові витрати стягнути з відповідача.
Ухвалою суду від 30.03.2026 року відкрито провадження, справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачка в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України, правом подати до суду відзив на позовну заяву не скористався, заперечень щодо позову до суду не подав, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони з 07 жовтня 2022 року перебувають у шлюбі, який зареєстрований 07.10.2022 року Острозьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (актовий запис №148), що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 07.10.2022 року.
Під час шлюбу у сторін народилися діти : син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28.03.2023 року, та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 11.03.2023 року.
Згідно адресної довідки Острозької міської ради Рівненської області від 27.03.2026 року позивачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою : АДРЕСА_1 .
З витягу з реєстру територіальної громади № 2025/011377740 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
З доводів позивачки судом встановлено, що сторони з лютого 2024 року разом не проживають та наведена обставина з приводу окремого проживання відповідачем не заперечується.
Відповідно до ст.51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка, а відповідно до ст.56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини.
Аналогічне положення містить ч.1 ст.24 Сімейного кодексу України, в якій також зазначено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Статтею 5 Протоколу №7 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та щодо його розірвання.
Шлюб припиняється внаслідок його розірвання, згідно ч.2 ст.104 Сімейного кодексу України.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 втратили почуття любові один до одного, на даний час шлюб фактично припинено, оскільки як сім'я вони з 2024 року разом не проживають, спільного господарства не ведуть, спроби відновити шлюбні відносини сторони не роблять. Таким чином, шлюб існує формально, а тому вбачаються підстави для його розірвання в судовому порядку.
З матеріалів справи вбачається, що сім'я фактично розпалася, оскільки сторони спільного побуту, бюджету, взаємних прав та обов'язків не мають, подружніх стосунків не підтримують, що свідчить про формальне існування шлюбу, а відтак суд приходить до висновку про те, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, у зв'язку із чим визнає причину розірвання шлюбу поважною і розриває шлюб між сторонами без вжиття заходів щодо примирення.
Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Згідно ст.110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ч.2 ст.114 Сімейного кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
В судовому засіданні встановлено, що шлюб між сторонами існує формально. На даний час фактично шлюб припинено і подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї є неможливим.
Окрім того, суд бере до уваги, що позов про розірвання шлюбу було подано до суду 18.03.2026 року, сторони з клопотанням про надання строку на примирення до суду не звертались, у зв'язку з цим суд приходить до висновку про те, що у позивачки та відповідача було достатньо часу для прийняття виваженого рішення про необхідність розірвання шлюбу.
При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з ОСОБА_2 слід стягнути на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 331,20 грн., які було сплачено позивачкою при зверненні до суду із вказаним позовом.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.5, 12, 13, 141, 211, 258, 263-265, 273 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстрований 07.10.2022 року Острозьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (актовий запис №148).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1 331,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.