Справа № 564/1227/26
15 квітня 2026 року
Суддя Костопільського районного суду Рівненської області Снітчук Р. М. розглянувши матеріали, що надійшли від Головного управління ДПС у Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, жительки АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , працюючої продавцем на АЗС за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 878/Ж12/17-00-07-05-24 від 17.02.2026 17 лютого 2026 року при проведення фактичної перевірки АЗС з магазином, за адресою с. Мала Любаша Рівненського Рівненської області, а/д Городище-Рівне-Старокостянтинів, 121 км+500 м, де здійснює свою господарську діяльність ТОВ «Петрол Контракт», головним державним інспектором ГУ ДПС у Рівненській області було виявлено, що продавець ОСОБА_1 порушила встановлений порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а саме: проведення розрахункових операцій черех РРО з порушенням використання режиму програмування із застосуванням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів, чим порушила п. 11 ст. 3 Закону України від 06.07.1995 №265/95-ВР «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг» (зі змінами та доповненнями).
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явилася, подала до суду письмове заперечення, згідно з якого просила провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу вказаного правопорушення. Зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Фабула протоколу про адміністратитвне правопорушення не містить конкретної суті правопорушення, зокрема часу, способу його вчинення, не долучено доказів у підтвердження її вини.
Відповідно до ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, обов'язковою не визнана.
Згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Виходячи з вимог ст. 280 цього Кодексу, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з диспозицією ч. 1 ст.155-1 КУпАП адміністративна відповідальність наступає за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У протоколі про адміністративне правопорушення№ 878/Ж12/17-00-07-05-24 від 17.02.2026 зазначено, що 17.02.2026 ОСОБА_1 порушила встановлений порядок проведення розрахунків, а саме проведення розрахункових операцій через РРО з порушенням використання режиму програмування із застосуванням коду товарної підкатегорії згідно з УКТЗЕД для підакцизних товарів.
До протоколу на підтвердження викладених у ньому обставин долучено акт фактичної перевірки №2224/Ж5/17-00-07-05-17/44800308 від 17.02.2026
Проте, вказаний акт не може бути беззаперечним доказом у даній справі, оскільки на підтвердження відомостей, які зазначені у ньому, до матеріалів справи не долучено відповідних документів, які б вказували на наявність вини ОСОБА_1 у порушенні режиму програмування при здійсненні операцій через РРО підакцизних товарів.
Будь-яких інших доказів на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 155-1 КУпАП, до протоколу не долучено, зокрема копій фіксальних чеків, звітів, акту зняття залишків підакцизних товарів.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Оцінюючи надані суду докази в їх сукупності, суд керується основними конституційними засадами судочинства, визначеними статтею 129 Конституції України, до яких відноситься забезпечення доведеності вини і змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також статтею 62 Конституції України та загальними принципами права, згідно яких усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Подані до суду матеріали не містять об'єктивних та фактичних даних, які б підтверджували, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст.155-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з положеннями, викладеними у справах ЄСПЛ «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelin v. Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року) у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Отже, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, не знайшла свого підтвердження належними та достатніми доказами. Наявність протоколу, без підтвердження іншими доказами, залишається припущенням, яке трактується на користь обвинувачуваної особи і саме по собі не може бути покладено в основу висновку про винуватість особи.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП, у зв'язку з чим провадження у справі підлягає до закриття.
На підставі наведеного та керуючись ч.1 ст. 155-1, ст. 247 КУпАП,
Справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
.
Постанова може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Костопільський районний суд Рівненської області.
СуддяР. М. Снітчук