Номер провадження: 33/813/804/26
Номер справи місцевого суду: 521/20647/25
Головуючий у першій інстанції Леонов О. С.
Доповідач Таварткіладзе О. М.
17.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в особі судді-доповідача Таварткіладзе О.М., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Постановою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення і застосовано до неї адміністративні стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у сумі 34000,00 гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 роки, без оплатного вилучення транспортного засобу..
Не погоджуючись з зазначеною постановою суду, 13.03.2026 року через засоби поштового зв'язку? ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі апелянт ставить питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду з тих підстав, що він не був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи, не був присутнім в судовому засіданні 10.12.2025, про оскаржувану постанову дізнався лише 09.02.2026 через застосунок «Дія». З цих підстав апелянт просить поновити строк.
Ознайомившись з зазначеним клопотанням та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про повернення даної апеляційної скарги особі, яка її подала, з нижченаведених підстав.
Відповідно до приписів ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Тобто, відповідно до вимог ст. 294 КУпАП десятиденний строк на оскарження постанови суду першої інстанції необхідно рахувати з дня винесення постанови, а не з дня отримання копії постанови суду.
Правом на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, розпоряджається на власний розсуд в межах процесуального закону.
Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений з поважних причин. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; їх накладення дозволене за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватись з легітимною метою та повинні зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленого метою (VOLOVIK v. UKRAINE, N15123/03, § 55, ЄСПЛ, від 06 грудня 2007 року).
Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (PONOMARYOV v. UKRAINE, №3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, №17160/06 та № 35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21 грудня 2010 року).
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вже звертався до апеляційного суду з апеляційною скаргою на постанову судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2025 року та з відповідним клопотанням про поновлення строку на її оскарження.
Так, постановою Одеського апеляційного суду від 05.03.2026 року відмовлено в задоволені клопотання Заруби Андрія Зіновійовича про поновлення строку на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, разом з доданими до неї матеріалами.
Зокрема, постановою апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 був повідомлений належним чином, про дату судового засідання розгляду даної справи про адміністративне правопорушення про, що в протоколі про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 508677, останнього під його власний підпис ознайомлено, що судове засіданні відбудеться 10.12.2025 року о 10:00 год у Хаджибейському районному суді м. Одеси.
Отже, з аналізу вказаної постанови вбачається, що доводи даного клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, ідентичні тим, на які судом апеляційної інстанції надано обґрунтовану відповідь.
Нових посилань, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, клопотання не містить.
Апеляційний суд звертає увагу апелянта, що ні нормами КПК України, ні положеннями КУпАП суд не наділений повноваженнями здійснювати переоцінку обставин та доказів і піддавати сумніву висновки, зроблені судом та наведені у судових рішеннях, крім як в порядку апеляційного та касаційного перегляду судових рішень за наявності певних умов.
Отже, з огляду на викладене, апеляційний суд констатує, що на доводи, на які посилається апелянт як на підставу для поновлення строку, була вже надана оцінка судом апеляційної інстанції, яким вже було відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Подання апеляційної скарги з вказівкою на ті самі обставини поновлення строку на апеляційне оскарження, яким вже була надана оцінка у відповідній постанові апеляційного суду про повернення апеляційної скарги через відсутність правових підстав вважати, що строк пропущений з поважних причин, має ознаки недобросовісної процесуальної поведінки і не може за таких обставин свідчити про не допуск до правосуддя.
За наведених підстав, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для розгляду клопотання захисника Заруби А.З. про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки питання про поновлення останньому строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2025 року вже було предметом розгляду апеляційного суду та у задоволенні якого апелянту було відмовлено, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
При цьому слід роз'яснити, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з вмотивованим клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження та з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Хаджибейського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2025 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - повернути особі, яка її подала.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду О.М. Таварткіладзе