Справа № 589/2371/24
Провадження № 2/589/296/25
06 жовтня 2025 рокум. Шостка
Шосткинський міськрайонний суд Сумської області в особі головуючого судді Лєвши С.Л., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (письмове провадження) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
28 травня 2024 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») через підсистему «Електронний суд», звернулось до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 38203 грн 20 коп. за Договором №5564865 про надання споживчого кредиту від 20 лютого 2022 року (далі -Договір-1).
В обґрунтування заявлених позовних вимог, позивач зазначив, що 20 лютого 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (далі - ТОВ «Авентус Україна») та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено в електронному вигляді Договір-1, відповідно до умов якого, товариство зобов'язалося надати у власність позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах зазначених в договорі, а позичальник зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти за його користуванням. Згідно з умовами договору позивач передав відповідачу кошти в сумі 7000 грн на строк 360 днів. Відповідно до п. 1.5.1 Договору-1 стандартна процентна ставка становить 1,99 відсотків в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п.1.4 Договору-1.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за Договором-1 виконало та надало відповідачу кредит в сумі 7000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку ОСОБА_1
25 березня 2022 року відповідач здійснила оплату на рахунок ТОВ «Авентус Україна» в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 3,50 грн.
У зв'язку з введенням воєнного стану та з метою врегулювання кредитних правовідносин з клієнтами, а також зменшення їх фінансового навантаження, ТОВ «Авентус Україна» було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25.02.2022 по 30.04.2022 за всіма кредитними договорами. У період з 01.05.2022 по 21.09.2022 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.
Позивачем нараховано проценти за 80 календарних днів (22.09.2022 - 10.12.2022) в межах строку договору відповідно до наступного: 7000 грн х 1,99% = 139,3 грн х 80 календарних днів = 11144 грн.
Отже, станом на дату звернення до суду заборгованість Відповідача по Кредитному договору перед Позивачем не сплачена і складає 7000 грн - тіло кредиту та 20059,20 грн - нараховані проценти, нараховані позивачем проценти за 80 календарних днів - 11144 грн, всього - 38203,20 грн.
29 травня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу №29.05/23-Ф, відповідно до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» відступив ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», а ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийняв належні ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги за Кредитними Договорами згідно з Реєстром.
Отже, заборгованість відповідача по Договору-1 складає 38203 грн 20 коп., з яких: 7000 грн сума кредиту; 31203 грн 20 коп. нараховані проценти за користування коштами.
14 червня 2024 року ухвалою суду прийнято справу до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у якій роз'яснено учасникам, право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу роз'яснено право подати відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали.
Ухвалу про відкриття провадження разом із позовною заявою та додатками до неї було надіслано відповідачу рекомендованим листом з повідомленням на адресу зареєстрованого місця проживання, але повернутий з відміткою АТ «Укрпошта» - «за закінченням терміну зберігання». (а.с. 30, 31)
Станом на 06 жовтня 2025 відзив на позов та заперечення від відповідача ОСОБА_1 до суду не надійшли.
Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі, не надходили.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
20 лютого 2022 року ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» уклала Договір-1 з ТОВ «Авентус Україна», відповідно до умов якого, ТОВ «Авентус Україна» зобов'язалося на умовах, встановлених Договором, надати споживачу кредит у гривні, а споживач ОСОБА_1 зобов'язалась одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором-1. За умовами укладеного договору (п. 1.3, 1.4 Договору) сума кредиту складає 7000 грн на строк 360 днів.
Відповідно до п.1.5.1 Договору стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту вказаного в п.1.4. цього Договору.
Згідно із ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 № 675-VIII (далі - Закон №675- VIII) електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закон №675- VIII регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно із ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закон №675- VIII одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Таким чином, між ОСОБА_1 та ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір, який підписано відповідачем електронним підписом шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, відповідно до ч. 6, 8 ст.11, ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомилась і погодилась з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч.13 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до Договору-1 кредит наданий відповідачу у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані ОСОБА_1 ТОВ «Авентус Україна» з метою отримання кредиту.
Відповідно до інформації наданої Акціонерним банком «Укргазбанк» 11 серпня 2025 року № БТ-10517, пластикова картка НОМЕР_1 належить ОСОБА_1 , за вказаною карткою закріплений рахунок № НОМЕР_2 , на який 21 лютого 2022 року було зараховано грошові кошти в сумі 7000 грн за допомогою р2р переказу. (а.с.25)
Відтак вказаний доказ з врахуванням пункту 2.1 Кредитного договору є належним і достатнім доказом виконання ТОВ «Авентус Україна» зобов'язання за договором щодо надання 7000 грн кредиту відповідачу.
Проте, відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала. У подальшому відповідач оплату за Договором-1 також не здійснювала.
29 травня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» (Фактор) укладено договір факторингу №29.05/23-Ф, відповідно до умов якого, Фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Згідно із ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом згідно зі статтею 514 ЦПК України.
Відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (частина третя статті 656 ЦК України); (б) дарування (частина друга статті 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Вивчивши умови Договру-1, розрахунок заборгованості за період з 20.02.2022 по 28.05.2023 року, суд дійшов наступного.
З розрахунку заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом нараховувалися в період з 01 травня 2022 року по 21 вересня 2022 року? загальний розмір процентів за вказаний період склав 20059 грн 20 коп.
Разом з цим в позовній заяві позивач вказує, що у зв'язку з введенням воєнного стану було прийнято рішення про призупинення нарахування процентів та надання кредитних канікул за користування кредитними коштами в період з 25 лютого 2022 року по 30.04.2022. Проте у період з 01.05.2022 по 21.09.2022 було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою і позивачем нараховано проценти за 80 календарних днів (22.09.2022 по 10.12.2022) в межах строку кредитування в розмірі 11144 грн.
Також у позові зазначено, що ТОВ «Авентус Україна» закінчило нарахування, а позивач почав здійснювати нарахування з наступного дня.
Проте, яка вбачається з Договору факторингу №29.05/23-Ф, цей договір був укладений між позивачем та ТОВ «Авентус Україна» 29.05.2023.
Також, як вбачається з витягу з реєстру боржників від 29 травня 2023 року до Договору факторингу №29-05/2023 від 29.04.2023, ТОВ «Авентус Україна» відступило право вимоги ТОВ «Фінтраст Україна» боржника ОСОБА_1 в загальному розмірі 27059 грн 20 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 7000 грн, та заборгованості за процентами в розмір 20059 грн 20 коп.
Отже, з викладеного виходить, що позивач нарахував проценти в межах кредитування, але за період в якому ще не був підписаний договір про відступлення прав первісним кредитором.
Нарахування відсотків на користь нового кредитора можливе лише з дати підписання договору відступлення права вимоги (цесії). Право нараховувати проценти існує лише в межах погодженого строку кредитування. Після його закінчення (або вимоги строкового погашення) нарахування відсотків за користування кредитом припиняється. Якщо проценти нараховані за час, коли позивач ще не мав права вимоги, такі вимоги є безпідставними.
Отже, враховуючи вказане вище, суд доходить висновку, що позивач не мав права нараховувати проценти у період з 22.09.2022 по 10.12.2022 в розмірі 11144 грн, оскільки в цей період позивач не був фактором, а тому в цій частині позову суд вважає відмовити позивачу.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заборгованість за Договором-1 відповідача перед позивачем складає в загальному розмірі 27059 грн 20 коп., з яких: заборгованість за сумою кредиту 7000 грн, заборгованість процентів за користування кредитом 20059 грн 20 коп., таким, що відповідає умовам Договору-1.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, а саме до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в розмірі 27059 грн 20 коп., в іншій частині позову слід відмовити.
Вирішуючи питання щодо судових витрат в справі, суд вважає правомірним покласти на відповідача понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1715 грн 79 коп.
Що стосується витрат на правову допомогу, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: копію договору №28/03-2024 про надання правничої допомоги від 28.03.2024, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Городніщевою Є.О., копію ордера на надання правничої (правової) допомоги, рахунок на оплату №850-20/05-2024 від 20 травня 2024 року, платіжну інструкцію в національній валюті від 23 травня 2024 року за №5107 на суму 10000 грн, призначення платежу: сплата за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви ОСОБА_1 згідно з р/ф №850-20/05-2024 від 20.05.2024.
Клопотання та/або заперечення від відповідача щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що з відповідача на користь позивача належить стягнути витрати за надання професійної правничої допомоги пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 7083 грн 00 коп.
Керуючись ст. 10, 12, 76, 81, 141, 263-265, 268, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: поштовий індекс 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2) заборгованість за Договором №5564865 про надання споживчого кредиту від 20 лютого 2022 року в розмірі 27059 (двадцять сім тисяч п'ятдесят дев'ять) гривень 20 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса місця знаходження: поштовий індекс 03150, місто Київ, вулиця Загородня, будинок 15, офіс 118/2) судовий збір в розмірі 1715 (одна тисяча сімсот п'ятнадцять) гривень 79 копійок, та 7083 (сім тисяч вісімдесят три) гривні витрат на професійну правову допомогу, а загалом стягнути 8798 (вісім тисяч сімсот дев'яносто вісім) гривень 79 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша