Справа № 589/1822/26
Провадження № 2-о/589/111/26
про залишення заяви без руху
14 квітня 2026 рокум. Шостка
Суддя Шосткинського міськрайонного суду Сумської області Курбанова А.Р., отримавши заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - диплому молодшого спеціаліста серії ІС №003654, виданого 01.03.1996 р. про навчання у Шосткинському медичному училищі на ім'я ОСОБА_1 .
Ознайомившись з даною заявою, вважаю, що остання підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Право на звернення в суд не є абсолютним і на цьому неодноразово зауважував Європейський суд з прав людини, оскільки певна визначена процедура звернення за захистом свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права повинна бути передбачена нормами національного законодавства. І за таких обставин кожна особа, звертаючись до суду із позовом, повинна його (цього порядку) дотримуватися (рішення «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року).
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, суд розглядає в порядку окремого провадження.
Частиною третьою ст. 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Таким чином, заява про встановлення факту, що має юридичне значення має відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.ст.175, 177 ЦПК України, так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст. 318 ЦПК України.
Разом з тим, судом встановлено, що дану заяву було подано без додержання вимог, викладених в ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, суд не бере до уваги доводи заявника ОСОБА_1 за змістом заяви про те, що він звільнений від сплати судового збору, зокрема, при зверненні з даною заявою відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права, з вимогами про захист якого заявник звернувся у цій справі.
Вказані висновки суду узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо застосування цих норм, висловленою у постанові від 09 жовтня 2019 року по справі № 9901/311/19.
Так, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (провадження № 14-730цс19) зроблено висновок, що відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону № 3551-XII.
Таким чином, зважаючи на те, що в даній справі заявником не порушуються питання щодо поновлення, захисту його прав як учасника бойових дій, з порушенням яких Закон № 3674-VI власне й пов'язує звільнення від сплати судового збору, він не звільнений від сплати судового збору за подання даної заяви, а тому судовий збір має бути сплачений ним на загальних підставах.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025р. прожитковий мінімум для працездатних осіб становить - 3328 грн.
Відповідно до пп.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за заяву у справах окремого провадження, подану фізичною особою, становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, при цьому заявником заявлено одну вимогу про встановлення одного юридичного факту, тобто заявник за подання до суду даної заяви має сплатити 665 грн. 60 к. судового збору.
При цьому, слід звернути увагу заявника ОСОБА_1 , що за наявності інших підстав для його звільнення від сплати судового збору, останній повинен зазначити про це в своїй заяві про усунення недоліків з посиланням на відповідну норму закону та долучити докази на підтвердження таких обставин. Також суд роз'яснює право на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, наявність вказаного недоліку, за переконанням суду, перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження, та тягне за собою правові наслідки, передбачені ч. 1 ст. 185 ЦПК України, а відтак вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для його усунення шляхом сплати судового збору і надання суду документів, що це підтверджують.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 260-261, 294-297 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення вказаного недоліку протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
У разі не усунення недоліку у встановлений в ухвалі строк, заява буде вважатися неподаною і повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області А.Р.Курбанова