Справа № 505/136/26
Провадження № 2/505/2391/2026
20 квітня 2026 року місто Подільськ
Подільський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді Білоуса В.М.
секретар судового засідання Негрескул Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат,-
Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат, посилаючись на те, що на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебуває ОСОБА_1 та отримувала пенсію по інвалідності, відповідно Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за період з 05.12.2012 по 30.11.2025. 11 грудня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління із заявою про призначення пенсії по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 05.12.2012 по 31.12.2013. За заявою від 11.12.2012 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи з 05.12.2012 по 31.12.2013 на підставі довідки МСЕК від 05.12.2012 серії 10 ААА № 959395. Подовження виплати пенсії по інвалідності проводилось на підставі довідок МСЕК від 11.12.2013 серії 10 ААВ № 584377, від 21.12.2015 серія 10 ААВ № 790531, від 11.10.2017 серії 12 ААА № 882723, по яким встановлено інвалідність безстроково. Відповідно до інформації з витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи “Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 06.10.2025 № ЦО-4565/1, ОСОБА_1 не встановлено групу інвалідності з 06.10.2025, що не дає підстав для виплати пенсії по інвалідності. У зв'язку з вищезазначеним у відповідача виникла переплата пенсії в сумі 12293,30 грн. за період з 06.10.2025 по 30.11.2025. Головним управлінням прийнято рішення про прийняття суми переплати пенсії на облік від 11.11.2025 № 4019. Узагальнюючи вищевказане, відповідач отримав пенсійну виплату в сумі 12293,30 грн. без достатньої на те правової підстави. Про суму переплати, її причину та необхідність її повернення, ОСОБА_1 повідомлено листом від 12.11.2025 № 1500-0404-8/186367. Станом на теперішній час переплата не погашена та згоди на добровільне погашення переплати пенсії від ОСОБА_1 не отримано. Просить суд стягнути з відповідача переплату пенсії у розмірі 12293,30 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн.
16.03.2026 року від представника відповідача адвоката Басюка Юрія Миколайовича надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого представник відповідача просить відмовити у задоволені позовних вимог Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області обґрунтовуючи тим, відповідачка не була належним чином повідомлена ні про сам факт перевірки інвалідності, яка була їй встановлена раніше, ні про невстановлення їй інвалідності з 06.10.2025, ні про наслідки такого рішення, оскільки ні вказана установа, ні позивач не повідомили її про вказаний факт. Відповідачу ОСОБА_1 стало відомо про вказані факти лише у грудні 2025 року, коли вона не отримала пенсію.
В судове засідання представник позивача Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області не з'явився, проте надіслав суду заяву, згідно якої просив розглянути справу без його участі та позовні вимоги по справі задовольнити в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, проте від представника відповідача адвоката Басюка Юрія Миколайовича надійшла заява, згідно якої, позовні вимоги не визнає, просить розглянути справу без його та відповідача участі, та відмовити у задоволенні позовних вимог по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають у зв'язку із наступним.
Судом встановлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області перебуває ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якій було призначено пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV.
За заявою від 11.12.2012 ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності ІІ групи з 05.12.2012 по 31.12.2013 на підставі довідки МСЕК від 05.12.2012 серії 10 ААА № 959395
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії №959395 від 05.12.2013 до довідки серії 10 ААА, відповідача ОСОБА_1 повторно визнано особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, дату чергового переогляду встановлено - 05 грудня 2013 року.
Згідно виписки з акта огляду медико-соціальної експертної комісії №882723 від 11.10.2017 до довідки серії 12 ААА, відповідача визнано особою з інвалідністю ІІ групи загального захворювання безстроково.
Відповідно витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» ОСОБА_1 не встановлено групу інвалідності з 06 жовтня 2025 року.
Згідно індивідуального перерахунку за період з 01.10.2025 по 30.11.2025, сума переплати пенсії ОСОБА_1 становить 12293,30 грн.
Позивачем відповідачу надсилався лист з вимогою повернути надмірно отримані кошти, однак відповідачем кошти не повернуто.
Відповідно до положень статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі ст. 1 вказаного Закону пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 9 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно ч. 1 ст. 30 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно ст. 34 Закону пенсія по інвалідності призначається на весь строк встановлення інвалідності.
Згідно ч. 1 ст. 50 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, регулюється Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 за № 6-4 (далі Порядок).
Відповідно п. 3, 4 вказаного Порядку суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішення про стягнення приймає територіальний орган Пенсійного фонду України, в якому пенсіонер перебуває на обліку як одержувач пенсії. У разі припинення виплати пенсії відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» решта переплати пенсії, що стягувалася за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України, або суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.
За приписами ч. 1, 4 ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.
Аналіз зазначених норм чинного законодавства свідчить, що зайво сплачені суми пенсії можуть бути утримані позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних. Вказаний перелік підстав для утримання надміру виплачених сум пенсії є вичерпним.
Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Положеннями ст.1215 ЦК України визначені випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
Аналіз положень ст.1215 ЦК України дає підстави для висновку про те, що за загальним правилом безпідставно набута особою пенсія не підлягає поверненню, натомість закон встановлює два виключення з цього правила: по-перше, якщо її виплата є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
Отже, виходячи із характеру та суті даного спору, вимог діючого законодавства, суд вважає, що обов'язковому доказуванню під час розгляду даної справи підлягає факт рахункової помилки позивача при виплаті пенсії відповідачу та недобросовісності (зловживань) з його боку.
На правильне застосування вказаних норм звертав увагу Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі №545/163/17.
Таким чином, повернення надмірно виплаченої суми пенсії передбачає стягнення зазначеної суми у випадку, якщо є рахункова помилка позивача при виплаті пенсії та така надмірна сплата відбулась з вини набувача, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.
Законодавство України встановлює два виключення з цього правила:
по - перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату;
по - друге, у разі недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15-ц (провадження №14-445цс18), постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 607/4570/17-ц (провадження № 61-29030св18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.02.2019 по справі №404/4822/15-ц (провадження №14-55цс19) зазначено, що повернення надмірно сплачених сум пенсій можливе шляхом стягнення таких сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, зокрема, у випадку надання ним недостовірних (явно неправильних) даних, тобто у випадку недобросовісної поведінки набувача.
Отже, механізм повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме через його зловживання.
Зазначене узгоджується з правовими позиціями викладеними у постановах Верховного Суду від 31.01.2019 (справа №554/6495/17-ц), від 31.10.2019 (справа №607/657/17) та від 20.03.2019 (справа №345/1493/17-ц).
Такі ж висновки містяться у рішеннях ЄСПЛ у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».
Отже, для правильного вирішення питання про утримання надміру сплачених сум пенсії орган, що уповноважений призначати пенсії, має достеменно встановити, що факт переплати пенсії, що враховуються при її обчисленні, відбувся у зв'язку із поданням пенсіонером завідомо недостовірних відомостей.
Правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-91цс14 (постанова від 02 липня 2014 року) визначено, що до правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст. 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.
Відповідно до ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсію, заподіяну шкоду.
Згідно ч.ч. 1-3ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Позивачем не надано доказів на підтвердження обставин про те, що відповідач вчинив зловживання з метою безпідставного отримання пенсії.
Крім того, позивачем не зазначено обставин та не надано відповідних доказів на підтвердження того, що при виплаті пенсії відповідачу була допущена рахункова помилка.
Крім того, у справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04, остаточне рішення від 20.01.2012) Європейський суд з прав людини у п. 71 рішення вказав: «… потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, п. 58, ECHR 2002-VIII). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), п.74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), n. 58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі «Трґо проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не було доведено установлених законом обставини для стягнення з відповідача надміру виплаченої суми пенсії. Відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог, відповідно до положень ст.141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст.12, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 293, 352, 354 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 1212, 1215 ЦК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених сум пенсійних виплат - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 20 квітня 2026 року.
Суддя: