Справа № 761/14522/26
Провадження № 1-кс/761/9820/2026
16 квітня 2026 року
слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Костомукша російської федерації, громадянин рф, з вищою освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого, маючого малолітню дитину, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні №12025100000001513, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025 року, -
16 квітня 2026 року до Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, у кримінальному провадженні №12025100000001513, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.11.2025 року.
В обґрунтування клопотання, прокурор зазначає, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001513 від 28.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 286-1 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 28.11.2025, приблизно о 21 год. 16 хв., водій ОСОБА_4 , не маючи посвідчення водія на право керування транспортними засобами, керуючи в стані алкогольного сп'яніння автомобілем марки «Tesla Model 3», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись першою (крайньою правою) смугою проїзної частини з'їзду з шляхопроводу зі сторони вул. Богатирської в напрямку просп. Оболонського у м. Києві, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.2 «Пішохідний перехід» та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 - 5.38.2 «Пішохідний перехід» Правил дорожнього руху України.
В цей час, проїзну частину з'їзду з шляхопроводу по зазначеному нерегульованому пішохідному переходу, перетинала малолітня пішохід ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка рухалась справа наліво відносно напрямку руху транспортного засобу. Разом з малолітнім пішоходом проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу перетинав неповнолітній ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Під час руху ОСОБА_4 допустив порушення вимог пунктів 1.5, 2.1 (а), 2.3 (б), 2.9 (а) та 18.1 Правил дорожнього руху України: пункт 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків; підпункт (а) пункту 2.1: водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; підпункт (б) пункту 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; підпункт (а) пункту 2.9: водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; пункт 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека. Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_4 виявились у тому що він, не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, який впливає на увагу і реакцію водія, а також порушує його координацію та швидкість реакції, будучи обізнаним, що транспортний засіб є джерелом підвищеної небезпеки, умисно та зухвало ігноруючи вимоги Правил дорожнього руху України, безвідповідально ставлячись до можливості настання негативних наслідків, 28.11.2025 розпочав керування автомобілем марки «Tesla Model 3», р.н. НОМЕР_1 , в процесі якого, 28.11.2025, близько 21 год. 16 хв., рухаючись першою (крайньою правою) смугою проїзної частини з'їзду з шляхопроводу, зі сторони вул. Богатирської в напрямку просп. Оболонського у м. Києві, достеменно знаючи, що він повинен постійно стежити за дорожньою обстановкою та відповідно реагувати на її зміни, будучи заздалегідь поінформованим про наближення до нерегульованого пішохідного переходу, позначеного дорожньою розміткою 1.14.2 «Зебра» та інформаційно-вказівними дорожніми знаками 5.38.1 - 5.38.2 ПДР України, усвідомлюючи, що пішохідний перехід призначений для перетину проїзної частини пішоходами, які мають безперечну перевагу в русі на даній ділянці дороги, з моменту, коли вступили на перехід, а водій, в свою чергу, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитись, будучи зобов'язаним завчасно прийняті такі заходи по керуванню транспортним засобом, які б забезпечили безперешкодний та безпечний перетин проїзної частини пішоходами по пішохідному переходу, не зміг вірно оцінити дорожню обстановку та її зміни, не впевнився, що на пішохідному переході немає пішоходів, відволікся від керування транспортним засобом, внаслідок чого, створюючи своїми діями небезпеку для руху, а також загрозу життю та здоров'ю громадян, виїхав на нерегульований пішохідний перехід, який розташований поблизу будинку №2Т по просп. Оболонському у м. Києві, де здійснив наїзд на малолітнього пішохода ОСОБА_6 , яка перетинала проїзну частину просп. Оболонського у м. Києві на ділянці з'їзду зі шляхопроводу, рухаючись справа наліво відносно напрямку руху автомобіля марки «Tesla Model 3», р.н. НОМЕР_1 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди малолітній ОСОБА_6 спричинено тілесні ушкодження, внаслідок яких вона загинула на місці пригоди.
29 листопада 2025 року о 00 годині 50 хвилин ОСОБА_4 було фактично затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
29 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
01 грудня 2025 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Надалі, 15 січня 2026 року заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 28.02.2026.
Також, 19 січня 2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном до 28 лютого 2026 року включно.
У подальшому, 19 лютого 2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 6 (шести) місяців, тобто до 29 травня 2026 року.
Окрім цього, 23 лютого 2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном до 23 квітня 2026 року включно.
Разом з тим, слідчий зазначає, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що ОСОБА_4 може переховуватись від органу досудового розслідування, суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення у якому підозрюється, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.
З огляду на вищевказане, орган досудового розслідування звернувся до Шевченківського районного суду м.Києва з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засідання клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_9 підтримав та просив задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 у судовому засіданні думку захисника підтримав та просив відмовити у задоволенні клопотання про продовження строку тримання його під вартою.
Слідчий суддя, заслухавши клопотання, думку учасників процесу, дослідивши клопотання, долучені до нього матеріали, приходить до наступного висновку.
Так, судом встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100000001513 від 28.11.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. ст. 286-1 КК України.
29 листопада 2025 року о 00 годині 50 хвилин ОСОБА_4 було фактично затримано на підставі ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
29 листопада 2025 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.
01 грудня 2025 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
Надалі, 15 січня 2026 року заступником керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 строк досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні продовжено до трьох місяців, тобто до 28.02.2026.
Також, 19 січня 2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном до 28 лютого 2026 року включно.
У подальшому, 19 лютого 2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до 6 (шести) місяців, тобто до 29 травня 2026 року.
Окрім цього, 23 лютого 2026 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва підозрюваному ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном до 23 квітня 2026 року включно.
Слідчий суддя, дослідивши копії матеріалів кримінального провадження, а також повідомлення про підозру ОСОБА_4 вважає доведеним зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 з інкримінованими кримінальними правопорушеннями, що підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами, сукупність яких дають підстави вважати, що вірогідність причетності підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України, є обґрунтованою, що дає підстави для продовження застосування до нього запобіжного заходу, з метою здійснення подальшого розслідування.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі ст. 7 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на засадах, в тому числі, верховенства права, згідно якої людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, законності, згідно якої під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, а також забезпечення права на свободу та особисту недоторканність, згідно якої ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.
Разом із цим, слід зауважити, що на даному етапі провадження слідчий суддя не має процесуальних повноважень вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувальних заходів.
Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованого злочину і правильності кваліфікації його дій є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.
Крім того, зважаючи на імовірну тяжкість майбутнього покарання, слідчий суддя вважає доведеним ризик можливості підозрюваним ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Разом з тим, слідчий суддя вважає наявним ризик перешкоджання підозрюваним ОСОБА_4 кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній розуміючи тяжкість можливого покарання може вчиняти дії, що ускладнюватимуть проведення досудового розслідування, оскільки останній неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення ПДД України.
Встановлюючи ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик незаконного впливу існує як на початковому етапі кримінального провадження, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Слідчий суддя враховує, що покази свідків у вказаному кримінальному провадженні мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та можуть суттєво вплинути на становище ОСОБА_4 як підозрюваного, а тому наявні обґрунтовані підстави вважати, що останній наділений потенційною можливістю впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою схилити їх не давати правдиві, послідовні показання у ході досудового розслідування та/або змінити свої показання у подальшому в суді, для уникнення або мінімізації кримінальної відповідальності.
При продовженні запобіжного заходу, слідчим суддею враховуються конкретні обставини справи та дані про особу ОСОБА_4 , його вік та стан здоров'я, міцність його соціальних зв'язків у тому числі, наявність постійного місця проживання, його репутацію, а також спосіб його життя та поведінку, які на думку суду, не є достатнім стримуючим фактором для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя звертає увагу на мотив та спосіб вчинення кримінального правопорушення, яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, наявність реальних ознак справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистості, а також враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Оскільки слідчим суддею встановлено ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідчий суддя вважає, що стосовно ОСОБА_4 , необхідно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні.
Слідчий суддя вважає доведеним прокурором те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти названим вище ризикам, оскільки на даному етапі особисте зобов'язання, застава, особиста порука чи домашній арешт не є достатніми для гарантування поведінки підозрюваного, виходячи із встановлених судом ризиків та тяжкості кримінального правопорушення.
Враховуючи положення ч.4 ст.183 КПК України, а саме те, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні , щодо злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за необхідне не визначати розмір застави відносно підозрюваного ОСОБА_4 .
Таким чином суд вважає, що підозрюваному ОСОБА_4 необхідно продовжити строк тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор».
Також, з урахуванням вимог частин 3 та 5 статті 115 КПК України слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк дії ухвали про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, а саме до 29 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 49, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 309, 372, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах строку досудового розслідування, а саме до 29 травня 2026 року включно.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.
Слідчий суддя ОСОБА_10