Справа № 761/15573/25
Провадження № 1-кс/761/10925/2025
19 травня 2025 року м. Київ
Слідча суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва, клопотання прокурора другого відділу управління захисту інвестицій та розвитку спеціалізації прокурорів Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000993 від 22.08.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229, ч. 4 ст. 321, ч. 2 ст. 201 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора другого відділу управління захисту інвестицій та розвитку спеціалізації прокурорів Департаменту кримінальної політики та захисту інвестицій Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024000000000993 від 22.08.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 229, ч. 4 ст. 321, ч. 2 ст. 201 КК України, в якому прокурор просить накласти арешт на майно, яке було вилучене у період з 10 год. 49 хв. по 16 год. 23 хв. 11.04.2025, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2025 (справа № 761/12600/25), під час проведення обшукуза місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого, окрім зазначених в ухвалі суду предметів і документів виявлено та вилучено (тимчасово вилучене майно): ноутбук чорного кольору марки MSI із наліпкою S\N K1705N0031506 - 1 шт., на якому містились макети пакування, наліпок фальсифікованої продукції, тощо; системний блок чорного кольору марки OMEN, серійний номер 8С60391NX4 - 1 шт., на якому містились макети елементів пакування, наліпок фальсифікованої продукції, тощо; банкноти (купюри), візуально схожі на грошові кошти у кількості: 7050 євро, 37027 доларів США, 7980 румунський лей, 21900 польських злотих, 230000 угорських форинтів), із забороною користуватися, розпоряджатися та відчужувати вказане майно.
Дане клопотання обґрунтоване тим, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420240000000000993 від 22.08.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 229, ч. 4 ст. 321 КК України.
В ході досудового розслідування отримано інформацію про те, що до вказаної протиправної діяльності може бути причетний громадянин України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
11.04.2025, у ході проведення санкціонованого Шевченківським районним судом м. Києва (справа № 761/12600/25) обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у період 10 год. 49 хв. по 16 год. 23 хв., окрім зазначених в ухвалі суду предметів і документів виявлено та вилучено, вищезазначене майно.
Зважаючи на те, що предмети і речі, вилучені 11.04.2025 за місцем проживання ОСОБА_4 відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, їх було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
З урахуванням того, що вказані ноутбук марки MSI та системний блок марки OMEN використовуються для вчинення злочину, і стороні обвинувачення необхідно їх надати для проведення відповідної комп'ютерно-технічної судової експертизи, було прийнято рішення про їх вилучення у ході обшуку.
Також зважаючи на обставини вчинення кримінального правопорушення та зібрані в рамках досудового розслідування матеріали, сторона обвинувачення вважає, що вищевказані предмети, схожі на грошові кошти, призначалися і використовувалися для фінансування та матеріального забезпечення кримінального правопорушення і одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та є доходами від нього. З урахуванням викладеного, вказані предмети, сході на грошові кошти було вилучено в ході обшуку.
Таким чином, з метою забезпечення спеціальної конфіскації, як виду покарання за вчинене кримінальне правопорушення, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а також з метою забезпечення збереження речових доказів у кримінальному провадженні, незастосування заходів забезпечення кримінального провадження шляхом накладення арешту на таке майно може призвести до його відчуження, знищення та перетворення.
З огляду на обставини вчинення зазначеного кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза відчуження, розпорядження, користування майном, здійснення його передачі, переміщення, вивезення, зміни власників, які є речовими доказами, виникла необхідність в накладені арешту на зазначене майно (або майнові права на це майно), з метою належного збереження речових доказів, та забезпечення можливості продальшої спеціальної конфіскації.
Прокурор ОСОБА_3 або інший уповноважений прокурор у кримінальному провадженні №42024000000000993 від 22.08.2024, будучи належним чином повідомленим про дату і час судового розгляду, до суду не прибув. Разом з тим, до початку судового розгляду через канцелярію суду надійшла заява прокурора ОСОБА_3 в якій останній просить долучити копії додаткових матеріалів на обґрунтування доводів, викладених у клопотанні, а також проводити судовий розгляд раніше поданого клопотання про арешт майна без його участі.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Враховуючи, що прокурор був повідомлений завчасно та належним чином, разом з тим, до початку судового розгляду клопотання просив проводити судове засідання за його відсутності, слідча суддя прийшла до висновку про можливість розгляду клопотання про арешт майна без участі уповноваженого прокурора.
Разом з тим, ч. 2 ст. 172 КПК України передбачає, що клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Таким чином, слідча суддя з метою уникнення ймовірних ризиків відчуження або приховування майна до розгляду слідчим суддею по суті клопотання про арешт, приходить до висновку про необхідність розгляду клопотання детектива про арешт майна без виклику власника майна - або його представника.
Вивчивши клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідча суддя вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Згідно зі ст.ст. 131, 132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Положеннями ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Зі змісту клопотання прокурора ОСОБА_3 про арешт майна та доданих до нього матеріалів кримінального провадження №42024000000000993 від 22.08.2024 вбачається, що Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 420240000000000993 від 22.08.2024 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 201, ч. 3 ст. 229, ч. 4 ст. 321 КК України.
В рамках даного провадження 31.03.2025 ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надано дозвіл на проведення обшуку приміщень, будівель споруд та сховищ за місцем проживання ОСОБА_4 та розташованих на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_4 .
У свою чергу, із мотивувальної частини ухвали вбачається, що слідчим суддею надано дозвіл на проведення обшуку приміщень, будівель споруд та сховищ за місцем проживання ОСОБА_4 та розташованих на території домоволодіння за вказаною адресою з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукування та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, перелік яких вказано в ухвалі суду.
Так, на виконання вказаної ухвали, 11.04.2025, у ході проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , у період 10 год. 49 хв. по 16 год. 23 хв., окрім зазначених в ухвалі суду предметів і документів виявлено та вилучено зазначене у клопотанні прокурора майно.
У відповідності до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Враховуючи, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 31.03.2025 не було надано дозволу на вилучення вказаних у клопотанні прокурора речей, таке майно, в силу вимог чинного КПК України, має статус тимчасово вилученого майна.
Постановою старшого детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України від 14.05.2025 року у ході проведення обшуку речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №42024000000000993 від 22.08.2024 року.
Так, згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
У свою чергу, відповідно до санкції ч. 2 ст. 201 КК України до особи, яку суд визнає винною у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбачених даною статтею Особливої частини КК України, передбачено застосування покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Разом з тим, ч. 11 ст. 170 КПК України закріплює, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження №42024000000000993 від 22.08.2024 та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини провадження, слідча суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні детектива ляхом встановлення заборони відчужувати та розпоряджатися вказаним у клопотанні майном та з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).
При цьому, слідча суддя зазначає про те, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідча суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язана на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є арешт майна.
З огляду на наведене, з метою збереження речового доказу в стані, придатному для використання у кримінальному провадженні №42024000000000993 від 22.08.2024, та забезпечення схоронності майна для проведення судових експертиз, з метою тимчасового позбавлення можливості відчужувати вказане майно, необхідно накласти арешт на вказане у клопотанні прокурора майно, у вигляді заборони використання, розпорядження та відчуження вказаного майна.
Крім того, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження №42024000000000993 від 22.08.2024, а також встановлену органом досудового розслідування у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , майна, слідча суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного в клопотанні прокурора майна з метою забезпечення можливої конфіскації, оскільки санкція статті Кримінального кодексу України, за якою підозрюється ОСОБА_4 передбачає покарання у виді конфіскації майна, яке суд може призначити останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення.
Крім того, існують реальні ризики передачі та відчуження вказаного майна, передбачені абзацом 1 ч. 1 ст. 170 КПК України.
Разом з тим, слідча суддя не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Підстав сумніватися в співмірності такого обмеження права власності завданням кримінального провадження у слідчої судді не виникає.
Керуючись вимогами ст.ст. 131, 132, 170-173, 309, 369-372, 395 КПК України, слідча суддя,
Клопотання прокурора - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене 11 квітня 2025 року у ході проведення обшуку за місце проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , майно, а саме:
- ноутбук чорного кольору марки MSI із наліпкою S\N K1705N0031506 - 1 шт., на якому містились макети пакування, наліпок фальсифікованої продукції, тощо;
- системний блок чорного кольору марки OMEN, серійний номер 8С60391NX4 - 1 шт., на якому містились макети елементів пакування, наліпок фальсифікованої продукції, тощо;
- банкноти (купюри), візуально схожі на грошові кошти у кількості: 7050 євро, 37027 доларів США, 7980 румунський лей, 21900 польських злотих, 230000 угорських форинтів),
із забороною користуватися, розпоряджатися та відчужувати вказане майно.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Відповідно до ст. 174 КПК України, арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Повний текст ухвали оголосити 23 травня 2025 року о 10 год. 55 хв.
Слідча суддя ОСОБА_1