Справа № 761/4844/26
Провадження № 1-кс/761/4250/2026
про арешт майна
23 лютого 2026 року місто Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111030002585 від 13.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
установив:
05.02.2026 за допомогою поштового зв'язку прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва із клопотанням (вхід № 12698 від 12.02.2026) про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111030002585 від 13.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання про арешт майна, прокурор ОСОБА_3 зазначив про таке.
Слідчими Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025111030002585 від 13.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
За версією органу досудового розслідування встановлено, що 13.12.2025 близько 16 год 30 хв, поблизу будинку АДРЕСА_1 , автомобіль марки «FORD» під керуванням невстановленої особи, рухаючись від с. Бакали в напрямку автодороги Р-17, здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці події. Після скоєння ДТП невстановлений водій на вказаному автомобілі втік з місця події. Під час огляду місця події виявлено уламки пластику із маркуванням «FORD».
На виконання доручення слідчого оперативними працівниками встановлено і допитано свідка ОСОБА_5 , який повідомив, що 13.12.2025 перебував в с. Мала Вільшанка. В населеному пункту він бачив автомобіль (мінівен) марки «FORD» світлого кольору із реєстраційним номером НОМЕР_1 , однієї літери не пам'ятає. Цим автомобілем керував чоловік віком 60-65 років.
Згідно протоколу перегляду відеозапису, вилученого на підставі постанови про зняття показань технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису від 12.01.2026 із домоволодіння АДРЕСА_1 , установлено, що приблизно в час скоєння ДТП по проїзній частині вулиці Миру рухається автомобіль світлого кольору в кузові «мінівен».
Згідно наявної інформації в базі «АРМОР» встановлено, реєстраційним номером НОМЕР_2, зареєстрований автомобіль «FORD S-MAX» жовтого кольору в кузові «мінівен». Даний автомобіль належить ОСОБА_6 , жителю АДРЕСА_2 .
Надалі шляхом перегляду та аналізу відеоматеріалів із оглядових та номерних камер інтегрованої системи відеоспостереження і відеоналітики Київської області встановлено, що автомобіль «FORD S-MAX», реєстраційний номер НОМЕР_2 , активно переміщався по м. Біла Церква та Білоцерківському району до 13.12.2025 включно. З 14.12.2025 по 25.12.2025 переміщення автомобіля «FORD S-MAX», реєстраційний номер НОМЕР_2 , камерами інтегрованої системи відеоспостереження і відеоналітики Київської області не фіксувалося. 3 25.12.2025 автомобіль «FORD S-MAX», реєстраційний номер НОМЕР_2 , знову активно переміщається по території м. Біла Церква та Білоцерківському районі.
При детальному аналізі фото та відеоматеріалів фіксації автомобіля «FORD S-MAX», реєстраційний номер НОМЕР_3 , з інтегрованої системи відеоспостереження і відеоналітики Київської області виявлено, що до 13.12.2025 на передньому бампері цього автомобіля наявні незначні пошкодження декоративної решітки в передньому бампері та лакофарбового покриття бамперу, які виникли в процесі експлуатації транспортного засобу. Починаючи з 25.12.2025 ці пошкодження на передньому бампері автомобіля «FORD S-MAX», реєстраційний номер НОМЕР_3 не спостерігаються, що свідчить про його заміну чи ремонт (в тому числі фарбування).
23.01.2026 слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва надано дозвіл на проведення обшуку гаража № НОМЕР_4 , гаражного кооперативу «Селекціонер» в м. Біла Церква Київської області, селекційна станція «Олександрія», вул. Експериментальна, без номеру, з метою відшукання автомобіля марки «FORD S-MAX» реєстраційний номер НОМЕР_2 , та пошкоджених внаслідок ДТП частин (елементів кузова) даного автомобіля.
04.02.2026 слідчим проведено обшук гаража № НОМЕР_4 , гаражного кооперативу «Селекціонер» в м. Біла Церква Київської області, селекційна станція «Олександрія», вул. Експериментальна, під час якого виявлено та вилучено: автомобіль «FORD S-MAX» реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 , передній бампер до автомобіля «FORD S-MAX» жовтого кольору, уламки пластику чорного кольору.
Після проведення обшуку, автомобіль «FORD S-MAX» реєстраційний номер НОМЕР_2 вилучений, після чого доставлений та поміщений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів за адресою: Київська обл., Білоцерківський р-н, 4 км. автодороги «Біла Церква-Володарка».
Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5 автомобіль марки «FORD S-MAX» реєстраційний номер НОМЕР_2 , належить ОСОБА_6 .
Вилучене майно 04.02.2026 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки, на думку прокурора, вони зберегли на собі сліди, які відображають наслідки події, є об'єктами, які зберегли на собі сліди та відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, які є необхідними для проведення експертних досліджень, має суттєве значення для встановлення істини у даному провадженні, швидкого, повного та неупередженого розслідування, встановлення та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності.
Крім того, на думку прокурора, необхідно провести ряд слідчих дій та експертних досліджень з використанням даного автомобіля, бамперу та уламків пластику, які були вилучені під час обшуку гаражного приміщення, які мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин вчинення дорожньо-транспортної пригоди та прийняття рішення за результатами досудового розслідування. Повернення зазначеного транспортного засобу та вказаних деталей, та їх зберігання за межами спеціального майданчика для утримання транспортних засобів може призвести до їх видозмінення, ремонту та відновлювальних робіт, штучної зміни конструктивних властивостей, механічних слідів утворених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди або відчуження на користь третіх осіб та як наслідок, це може призвести до втрати технічних властивостей автомобіля та знищення або спотворення доказової інформації, яка має суттєве значення для кримінального провадження та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Зазначений транспортний засіб, а також вилучені його деталі та уламки пластику, в своїй сукупності є унікальними по своїй суті та мають індивідуальні ознаки, які зможуть експертам надати відомості, які характерні лише для дорожньо-транспортної пригоди яка відбулася, мають суттєве значення для встановлення об'єктивних обставин дорожньо-транспортної пригоди, механізму його розвитку та в цілому для прийняття обґрунтованого та законного рішення у кримінальному провадженні.
У зв'язку викладеним, з метою збереження вилученого майна, запобігання можливості його приховування, псування, знищення, перетворення, відчуження у сторони обвинувачення виникла необхідність у накладенні арешту на зазначене майно, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 170 України.
Відповідно до протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 12.02.2026, слідчим суддею визначено ОСОБА_1 .
Прокурор відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Водночас у прохальній частині клопотання просив проводити розгляд справи без його участі.
Власник майна у судове засідання не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Разом з тим, неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Таким чином, враховуючи, що учасники провадження, повідомлялись про дату, час та місце судового розгляду, у судове засідання не з'явились, враховуючи, що участь їх не є обов'язковою, слідчий суддя вважає за можливе розглянути клопотання прокурора про арешт майна за відсутності не з'явившихся осіб.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України під час розгляду скарги фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалось.
Дослідивши клопотання та додані на його обґрунтування матеріали, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити про таке.
Так, слідчими Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12025111030002585 від 13.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва у зазначеному кримінальному провадженні здійснюється, зокрема прокурорами Київської обласної прокуратури.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2026 у справі № 761/2115/26 надано дозвіл на проведення обшуку гаража № НОМЕР_4 гаражного кооперативу «Селекціонер» в м. Біла Церква Київської області, селекційна станція «Олександрія», вул. Експериментальна, без номера, з метою відшукання автомобіля «FORD S-MAX» НОМЕР_6 , та пошкоджених внаслідок ДТП частин (елементів кузова) даного автомобіля.
Відповідно до протоколу обшуку від 04.02.2026 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 26.01.2026 під час проведення обшуку виявлено та вилучено, зокрема майно на яке прокурор просить накласти арешт.
Звернення прокурора 05.02.2026 з клопотанням про арешт на зазначене тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучене майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).
Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Крім того, у випадку, передбаченому ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.
Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.
Постановою старшого слідчого Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 майно, на яке сторона обвинувачення просить накласти арешт, визнано речовими доказами.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в цьому випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що ці докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в цьому кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.
Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано це клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування та відчуження майна, яке визнано речовими доказами постановою слідчого від 05.02.2026, приходить до висновку про наявність на цьому етапі досудового розслідування достатніх підстав для накладення арешту на вищезазначене майно.
На думку слідчого судді, накладення арешту на майно в цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна для третіх осіб. Що стосується прав та законних інтересів власників майна, то слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них. При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що арешт майна є тимчасовим заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, який в подальшому може бути скасований у визначеному законом порядку.
Керуючись статтями 2, 7, 22, 26, 98, 170-173, 309, 395, 532 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні № 12025111030002585 від 13.12.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке 04.02.2026 виявлено та вилучено під час проведення обшуку гаража № НОМЕР_4 гаражного кооперативу «Селекціонер» в м. Біла Церква Київської області, селекційна станція «Олександрія», вул. Експериментальна, без номера, а саме на: автомобіль марки «FORD S-MAX» реєстраційний номер НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_5 , передній бампер до автомобіля «FORD S-MAX» жовтого кольору та уламки пластику чорного кольору, із забороною відчуження, розпоряджання та користування арештованим майном.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_8