Справа № 761/12889/25
Провадження №1-кп/761/2233/2026
іменем України
12 лютого 2026 року місто Київ
Шевченківський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Шевченківського районного суду міста Києва, обвинувальний акт та угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12024110000000312, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, громадянина України, військовослужбовця, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України (далі - КК України),
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
установив:
І. Історія провадження.
31.03.2025 до Шевченківського районного суду міста Києва від заступника керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 надійшов (Вх. № 31585) обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні № 12024110000000312, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2024 відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.03.2025 головуючим суддею у справі визначено ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 01.04.2025 призначено підготовче судове засідання у зазначеному кримінальному провадженні.
II. Формулювання обвинувачення та стаття закону України про кримінальну відповідальність, яка передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа.
ОСОБА_3 обвинувачується у тому, що він, будучи т.в.о. директора ДП «Конверсенергопром», 17.08.2017, в робочий час доби, більш точний час в ході досудового розслідування не встановлений, у м. Рівне, більш точне місце в ході досудового розслідування не встановлено, діючи від імені вказаного Державного підприємства, неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, передбачаючи можливість завдання шкоди державним інтересам унаслідок своїх протиправних дій, не подавши органові управління звернення щодо погодження укладення договору разом із документами, визначеними в п. 2 Порядку, уклав «Договір про будівництво житлового комплексу Київській області, Броварському районі, село Требухів» на земельній ділянці кадастровим номером 3221289001:01:080:0002 (далі - Договір) з ПП «Бау Комплект» (код ЄДРПОУ 35368309, надалі - Сторона-2) в особі директора ОСОБА_7 , маючі можливість діяти так, як того вимагали інтереси служби, виконати належним чином свої обов'язки та дотриматись вимог Порядку та Статуту підприємства, підписав Договір від 17.08.2017, тим самим розпорядився вищевказаною земельною ділянкою.
У подальшому, внаслідок вищевказаних протиправних дій, 22.03.2024, приблизно о 10 год 50 хв, у приміщенні офісу нотаріуса за адресою: м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 38, ТВО директора Державного підприємства «Конверсенергопром ОСОБА_3 , діючи від імені вказаного підприємства, всупереч вимогам Порядку укладення державними підприємствами, установами, організаціями, а також господарськими товариствами, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, у яких утворення наглядової ради не є обов'язковим відповідно до закону, а також у яких утворення наглядової ради не передбачено статутом, договорів про спільну діяльність та управління майном, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 296 від 11.04.2012 та Статуту ДП «Конверсенергопром», затвердженого наказом Міністра оборони України № 295 від 27.05.2006, уклав з ОК «ЖБК «Д.Комфорт» (код ЄДРПОУ 44316811) в особі представника ОСОБА_8 та ПП «Бау Комплект» в особі директора ОСОБА_9 Договір про зміну сторони та внесення змін до договору про будівництво житлового комплексу котеджного типу в с. Требухів Броварського району Київської області, який посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Рівненської області ОСОБА_10 , який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_11 за реєстровим номером 254.
Внаслідок неналежного виконання обов'язків ОСОБА_3 та укладання вищезазначеного договору та змін до договору - земельна ділянка з кадастровим номером 3221289001:01:080:0002 безпідставно вибула на користь ОК «ЖБК «Д.Комфорт» на праві постійного користування та її забудови, чим завершено вчинення службової недбалості.
Відповідно до висновку оціночно - земельної експертизи від 23.08.2024 право постійного користування земельною ділянкою з кадастровим номером 3221289001:01:080:0002 становить 37 506 751,00 гривень.
Таким чином, 22.03.2024, приблизно о 10 год 50 хв, у приміщенні офісу нотаріуса за адресою: м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 38, ОСОБА_3 , неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, маючи можливість діяти так, як того вимагали інтереси служби, виконати належним чином свої обов'язки відповідно до вимог Порядку та Статуту підприємства, підписав договір про внесення змін до договору від 17.08.2017, відповідно до яких з моменту його підписання ДП «Конверсенергопром» передає ОК «ЖБК «Д.Комфорт» майнові права на 100% Об?єкту будівництва на земельній ділянці з кадастровим номером 3221289001:01:080:0002, а ОК «ЖБК «Д.Комфорт» під забудову передається вказана земельна ділянка у повному обсязі на праві постійного користування та її забудови, тим самим розпорядився майном, а саме земельною ділянкою з кадастровим номером 3221289001:01:080:0002, вартістю 37 506 751 грн (тридцять сім мільйонів п?ятсот шість тисяч сімсот п?ятдесят один) гривень, яка у двісті п?ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та відповідно до примітки 4 статті 364 КК України є тяжкими наслідками, що призвело до спричинення матеріальної шкоди Броварській міській раді.
Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у службовій недбалості, тобто у неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та громадським інтересам, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
ІІІ. Позиції учасників судового провадження.
Під час підготовчого судового засідання подано угоду від 09.07.2025 про визнання винуватості, укладену між заступником керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 .
Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні зазначив про відповідність умов угоди про визнання винуватості вимогам законодавства і просив затвердити її. Підтвердив добровільність укладання угоди сторонами.
За твердженням сторони обвинувачення, умовами угоди не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, а виконання взятих на себе за угодою зобов'язань обвинуваченим не є неможливим для нього.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив, що усвідомлює суть висунутого йому обвинувачення, беззаперечно визнає вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, не заперечує фактичних обставин, викладених в обвинувальному акті і в угоді про визнання винуватості. Підтвердив, що укладання угоди про визнання винуватості носить добровільний характер, а виконання взятих на себе за угодою зобов'язань є реальним. Скарги на дії, рішення чи бездіяльність слідчих і прокурорів під час досудового розслідування відсутні, жодного примусу, спрямованого на укладання угоди, з боку сторони обвинувачення або інших осіб, не було.
Зазначив, що обізнаний про вид та розмір покарання, яке йому буде призначено у випадку затвердження угоди, погоджується на нього, а також підтвердив, що усвідомлює правові наслідки призначення такого покарання.
Також обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив, що цілком розуміє наявність у нього права на повний судовий розгляд, у якому прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують; права мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення; права подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь.
Підтвердив розуміння наслідків укладення та затвердження угоди, визначених у статті 473 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), а також наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Просив суд затвердити угоду про визнання винуватості.
Захисник ОСОБА_5 підтримав угоду про визнання винуватості, наголосив на тому, що її укладення є добровільним актом усіх сторін. Підтвердив, що захисник залучений до процесу укладання угоди з моменту ініціювання, він пояснив обвинуваченому істотні умови угоди та наслідки її укладання. Правову кваліфікацію діяння ОСОБА_3 не оспорює, жодних скарг на дії слідчих та прокурорів під час досудового розслідування не має.
У підготовче засідання не з'явився представник потерпілої особи, повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи. Водночас в матеріалах справи наявні заяви представника потерпілої особи про розгляд справи без його участі.
Крім того, в матеріалах справи наявна письмова згода представника потерпілої особи ОСОБА_12 на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні.
ІV. Мотиви, з яких cуд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам законодавства при ухваленні вироку, а також положення законодавства, якими він керувався.
При вирішенні питання про затвердження угоди суд має встановити, що укладена сторонами угода відповідає вимогам законодавства і відсутні підстави для відмови в її затвердженні.
Дослідивши зміст угод про визнання винуватості, заслухавши думки прокурора, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов таких висновків.
ІV.І. Щодо відповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України.
Відповідно до частини 2 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого. Угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (пункт 1 частини 4 статті 469 КПК України).
Санкція частини 2 статті 367 КК України, інкримінованої ОСОБА_3 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.
За таких обставин в частині інкримінованого діяння укладення прокурором угоди про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_3 не суперечить вимогам частини 2 статті 469 КПК України та пункту 1 частини 4 статті 469 КПК України щодо тяжкості кримінального правопорушення.
Пунктом 9 частини 2 статті 52 КПК України передбачено, що у разі укладення угоди про визнання винуватості участь захисника є обов'язковою та забезпечується з моменту ініціювання укладення угоди. Судом встановлено, що угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 складена та підписана 09.07.2025 у присутності його захисника - адвоката ОСОБА_5 , про що свідчить підпис останнього на тексті угоди. Крім того, в судовому засіданні сторони підтвердили участь захисника з моменту ініціювання угоди.
Вимоги до змісту угоди про визнання винуватості закріплені у статті 472 КПК України. Суд встановив, що угода про визнання винуватості відповідає формальним і змістовним вимогам, оскільки містить усі необхідні реквізити та обставини. Вона містить формулювання обвинувачення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Сформульоване в угодах обвинувачення відображає істотні фактичні обставини, які є тотожними викладу обставин в обвинувальному акті і підтверджені в судовому засіданні обвинуваченим.
Суд встановив, що правова кваліфікація діяння обвинуваченого ОСОБА_3 є правильною, що з'ясовано та підтверджено у судовому засіданні. Кримінально-правова оцінка суспільно-небезпечних дій обвинуваченого, викладена в угоді, в цілому відповідає ознакам, встановленим у нормах кримінального закону.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 підтвердив кожну із обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується, та які викладені в угоді та обвинувальному акті. У присутності захисника визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину. Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні погодилися з кваліфікацією діяння, зазначеною в обвинувальному акті і угоді.
Відтак невідповідності умов угоди вимогам КПК України та КК України суд не встановив.
ІV.ІІ. Щодо відповідності умов угоди інтересам суспільства.
Відповідно до пункту 2 частини 7 статті 474 КПК України суд відмовляє у затвердженні угоди у разі невідповідності її умов інтересам суспільства.
Під суспільним інтересом у кримінальному процесі розуміють певні вигоди для всього суспільства, без задоволення яких неможливо забезпечити його всебічний, стабільний та демократичний розвиток. Вони визнані державою, забезпечені правом, а їх задоволення є гарантією існування і розвитку суспільства вцілому. У кримінальному провадженні суспільний інтерес загалом виражений в його завданнях, визначених статті 2 КПК України, та полягає у захисті особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпеченні швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура. З урахуванням комплексності і неоднорідності завдань кримінального провадження, оцінюючи суспільний інтерес, суд має встановити баланс між зацікавленістю обвинуваченого отримати м'якше покарання та запитом суспільства отримати від обвинуваченого щось на заміну такому пом'якшенню.
Укладення угоди в цій категорії справ за рахунок зменшення процесуального навантаження на сторону обвинувачення і зміщення акцентів на інші провадження сприятиме запобіганню, виявленню чи припиненню більшої кількості кримінальних правопорушень.
Також у випадку постановлення судом рішення на підставі угоди про визнання винуватості, умовами укладення якої є добровільність та беззастережне визнання особою своєї винуватості, значно прискорить і судовий розгляд. Адже обвинувачений не заперечує фактичних обставин кримінального правопорушення та їх юридичної оцінки. З юридичною оцінкою діянь також погоджується захисник, який є спеціалістом у галузі права. Укладення і затвердження угоди при дотриманні встановлених законом умов має наслідком скорочення часу досудового розслідування і судового розгляду справи, економію державних ресурсів і особистих ресурсів учасників провадження, зменшення навантаження на прокуратуру, адвокатуру та суди, в яких вивільнюється час і ресурс на виконання своїх завдань і функцій.
Затвердження угоди забезпечить притягнення обвинуваченого до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення і його виправлення. Зазначене сприятиме формуванню у обвинуваченого і інших членів суспільства антикримінальної правосвідомості та усвідомлення невідворотності відповідальності за вчинені правопорушення.
З огляду на беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості вбачається недоцільним застосовування загального порядку кримінального провадження.
У свою чергу, характер та тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, його особи та ставлення до вчиненого, щире каяття вказує на його бажання виправитись. Виправлення особи, що вчинила злочин, також відповідає суспільному інтересу, адже покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами (частина 2 статті 50 КК України).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відповідність угоди про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 суспільному інтересу.
ІV.ІІІ. Щодо порушення умовами угоди прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб.
Відповідно до пункту 3 частини 7 статті 474 КПК України під час перевірки угоди на відповідність вимогам законодавства суд також перевіряє чи не порушують умови угоди права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
У матеріалах справи наявна письмова згода представника потерпілої особи ОСОБА_12 на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні.
Дослідивши зміст угоди про визнання винуватості, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд встановив, що умови угоди не порушують прав, свобод чи інтересів сторін або інших осіб. Умови угоди не є невиправдано обтяжливими для жодної із сторін кримінального провадження.
ІV.ІV. Щодо добровільності укладення угоди.
Відповідно до пункту 4 частини 7 статті 474 КПК України при вирішенні питання про наявність підстав для затвердження угоди суд має переконатися, що укладення угоди є добровільним. Будь-який примус зі сторони обвинувачення або третіх осіб, спрямований на укладення угоди, або інші обставини, які викликають сумнів у добровільності угоди, зумовлює відмову у її затвердженні судом.
Обвинувачений ОСОБА_3 , а також його захисник ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердили добровільність укладення угоди про визнання винуватості та спільну узгодженість усіх викладених у ній умов. Зазначили про відсутність зі сторони прокурора примусу, погроз, насильства, обіцянок чи впливу будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Жодних скарг на дії, рішення чи бездіяльність слідчих та прокурорів під час досудового розслідування, а також «претензій» до захисника в процесі здійснення захисту, обвинувачений не має.
Прокурор ОСОБА_4 також вказав на спільну узгодженість усіх викладених в угодах умов, підтвердивши добровільність їх укладення зі сторони обвинувачення.
З огляду на зазначене, а також відсутність будь-яких обставин, які б свідчили про укладення угод сторонами під будь-яким впливом, суд дійшов висновку, що їх укладення носить добровільний характер та не суперечить бажанню та волі сторін.
ІV.V. Щодо можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
Пункт 5 частини 4 статті 474 КПК України зобов'язує cуд перевірити угоду на предмет можливості виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань.
За змістом угоди обвинувачений ОСОБА_3 зобов'язався беззастережно визнати свою винуватість в обсязі висунутого обвинувачення під час судового провадження. У судовому засіданні обвинувачений підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, надав відповідні показання щодо себе, визнав свою винуватість та щиро розкаявся.
На підставі викладеного cуд дійшов висновку про можливість виконання взятих обвинуваченими на себе за угодою зобов'язань.
ІV.VІ. Щодо відповідності умов угоди вимогам закону в частині призначення покарання.
За приписами статті 472 КПК України суттєвою умовою, яку має містити угода про визнання винуватості, є узгоджене сторонами угоди покарання. Відтак суд має перевірити узгоджене між прокурором та обвинуваченою покарання на предмет відповідності вимогам закону.
Частина 1 статті 65 КК України передбачає, що суд призначає покарання:
1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу;
2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу;
3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У випадку затвердження вироком угоди про примирення або про визнання вини суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
Санкція частини 2 статті 367 КК України, інкримінованої ОСОБА_3 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від двох до п'яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п'ятдесяти до семисот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого. Відповідно зазначене кримінальне правопорушення згідно з приписами статті 12 КК України належить до нетяжких злочинів.
Сторони узгодили обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за частини 2 статті 367 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади в державних та комунальних підприємствах, установах чи організаціях, органах державної влади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75 КК звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.
Частиною 5 статті 65 КК України передбачено, що у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.
У справі існують пом'якшуючи обставини, передбачені ст. 66 КК України: щире каяття, відшкодування шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.
Відповідно до угоди про визнання вини, внаслідок вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_3 збитків державі не завдано. Завдану шкоду відшкодовано в повному обсязі шляхом повернення земельної ділянки у власність потерпілої особи.
Крім того, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 , який є військовослужбовцем, раніше не судимий, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має постійне місцепроживання, позитивно характеризується.
Відтак, оскільки умови угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим, за участю захисника, їх форма та зміст відповідають вимогам КПК України, КК України, враховуючи вищезазначені обставини та дані про обвинуваченого в сукупності з низкою пом'якшуючих обставин, при відсутності тяжких наслідків та відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, за необхідне затвердити угоду про визнання винуватості та призначити обвинуваченому ОСОБА_3 узгоджене покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади в державних та комунальних підприємствах, установах чи організаціях, органах державної влади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 75 КК України суд приймає рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням у випадку затвердження угоди про примирення або про визнання вини, якщо сторонами угоди узгоджено покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, позбавлення волі на строк не більше п'яти років, а також узгоджено звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає, що вищезазначені обставини в своїй сукупності дають підстави дійти висновку про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства та звільнення його від відбування покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік, відповідно до вимог ст. 75 КК України.
Також суд вважає за необхідне при звільненні від відбування покарання з випробуванням покласти на обвинуваченого, відповідно до ст. 76 КК України, такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до органу, який здійснює контроль за виконанням вироку; повідомляти уповноважений орган, який здійснює контроль за виконанням вироку, про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України на період проходження військової служби нагляд за ОСОБА_3 , як особою, звільненою від відбування покарання з випробуванням, здійснюється командиром військової частини за місцем проходження служби, а у разі звільнення з військової служби - уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання засудженого.
На думку суду, узгоджене сторонами покарання за своїм видом та розміром відповідає характеру тяжкості вчиненого діяння та особі обвинуваченого, а також загальним засадам призначення покарання, встановленим законом України про кримінальну відповідальність, і здатне забезпечити досягнення мети призначення покарання.
V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку на підставі угоди.
Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.
Відповідно до обвинувального акта у кримінальному провадженні експерти не залучались.
Питання про відшкодування інших понесених процесуальних витрат стороною обвинувачення чи стороною захисту не піднімалось.
Питання доцільності застосування іншого запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та зважаючи на те, що відповідно до ст. ст. 22, 26 КПК України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Керуючись статтями 2, 22, 12, 65-67, 69, 75, 77, 367 Кримінального кодексу України, статтями 373-376, 469-475, 532 Кримінального процесуального кодексу України, суд
постановив:
Затвердити угоду від 09.07.2025 про визнання винуватості, укладену між заступником керівника Дарницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_6 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі захисника ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 12024110000000312, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.06.2024, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України.
На підставі угоди про визнання винуватості від 09.07.2025 обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки з позбавленням права обіймати посади в державних та комунальних підприємствах, установах чи організаціях, органах державної влади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , періодично з'являтися для реєстрації до органу, який здійснює контроль за виконанням вироку; повідомляти уповноважений орган, який здійснює контроль за виконанням вироку, про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва до Київського апеляційного суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Роз'яснити учасникам провадження, що згідно з положеннями статті 476 КПК України у разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.
Суддя ОСОБА_13