Справа № 464/7970/21 Головуючий у 1 інстанції: Горбань О.Ю.
Провадження № 22-ц/811/4181/25 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.
20 квітня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого: Ванівського О.М.
суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Волкова Сергія Вікторовича на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 02 грудня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
В листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, у якому просила визнати об'єктом спільного майна подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 481 401 грн компенсації за належну їй частку однокімнатної квартири АДРЕСА_1 ; припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 02 рудня 2025 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Кардопольця Антона Сергійовича про зупинення провадження у справі - задоволено.
Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Не погоджуючись з даною ухвалою представник ОСОБА_1 - адвокат Волков Сергій Вікторович оскаржив таку в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі посилається на порушення судом норм процесуального права.
Вказує, що суд зупиняючи провадження у справі, не звернув належної уваги на те, що відповідач отримав копію позовної заяви та додані до неї документи, ще до моменту його призову на військову службу та мав достатньо часу до його мобілізації для формування та висловлення позиції щодо предмету позову. Окрім того, суд не взяв до уваги те, що відповідач користується правничою допомогою адвоката через якого має можливість висловитися щодо позовних вимог та реалізовувати інші процесуальні права у справі.
Вважає, що зупинення провадження у цій справі суперечить меті та принципам цивільного судочинства, принципам інституту зупинення провадження, створює перешкоди позивачу в доступі до правосуддя, що має наслідком невиправдане затягування судового процесу та порушення права особи на своєчасний судовий розгляд.
Просить ухвалу суду скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.
Згідно ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Згідно з ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6 (повернення заяви позивачеві(заявникові)), 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі "Axen v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року "VarelaAssalinocontrelePortugal", заява № 64336/01).
Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд апеляційної інстанції створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів та апеляційної скарги, а також надав сторонам строк для подачі відзиву.
Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача надано суду докази, що на час звернення до суду із заявою про зупинення провадження у справі згідно копії витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 № 314 від 14.10.2025 року старший бойовий медик реактивної артилерійської батареї сержант ОСОБА_2 відряджений до складу сил та засобів 14 бригади оперативного призначення 1 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » угруповання стратегічного угруповання військ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » для виконання бойових (спеціальних) завдань з 14 жовтня 2025 року.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Судом встановлено, що 24.11.2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Кардопольцев Антон Сергійович подав клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку із перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України.
На підтвердження проходження служби відповідачем представник ОСОБА_3 подав: копію витягу з наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 314 від 14.10.2025 року; копію довідки, виданої начальником відділення кадрової роботи ВЧ НОМЕР_1 від 10.11.2025 № 6490; копію довідки про грошове забезпечення та інші види виплат за період з 01.10.2023 по 31.10.2025 року. від 12.11.2025 року № 431; копія посвідчення ветерана НОМЕР_2 від 28.03.2024 року.
Статті 251-252 ЦПК України містять вичерпний перелік підстав для зупинення провадження по справі.
Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 251 цього Кодексу суд зобов'язаний зупинити провадження у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадках, зокрема, встановлених п. 2 ч.1 ст. 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначені норми права забезпечують дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які мобілізовані на військову службу у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Правила, визначені пунктом 2 частини першої статті 251 ЦПК України, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 листопада 2025 року у справі № 754/947/22 погодилась з доводами колегії суддів Третьої судової палати щодо наявності підстав для відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування положень пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України (аналогічні положення містяться в пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та пункті 5 частини першої статті 236 КАС України), сформульованих у постановах колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 09 листопада 2022 року у справі № 753/19628/17, від 29 березня 2023 року у справі № 756/3462/20, від 13 березня 2025 року у справі № 557/1226/23, колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11 березня 2025 року у справі № 904/4027/22 та колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 року у справі № 852/2а-1/24 (провадження № А/990/24). У наведених справах вирішувалися питання щодо зупинення провадження у справі за участю сторони, яка була військовослужбовцем.
Отже, під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України та аналогічних процесуальних норм права, визначених у пункті 3 частини першої статті 227 ГПК України та в пункті 5 частини першої статті 236 КАС України, судам потрібно виходити з такого:
1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»;
2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі;
3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Суд першої інстанції під час вирішення питання щодо зупинення провадження встановив, що відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Вказана обставина підтверджується документами доданими представником відповідача до клопотання.
Враховуючи, що з 24 лютого 2022 року в Україні введено правовий режим воєнного стану, внаслідок чого Збройні Сили України як цілісна структура були переведені на організацію і штати воєнного часу, а також беручи до уваги факт проходження відповідачем військової служби в період дії воєнного стану, який є об'єктивною обставиною, що перешкоджає його участі в розгляді справи, і відсутність беззастережної волі військовослужбовця ОСОБА_2 щодо продовження розгляду справи, колегія суддів вважає оскаржувану ухвалу такою, що відповідає вимогам пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України.
Таким чином, колегія суддів пришла до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Згідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Волкова Сергія Вікторовича залишити без задоволення.
Ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 02 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.
Повний текст постанови складено 20 квітня 2026 року.
Головуючий: Ванівський О.М.
Судді Цяцяк Р.П.
Шеремета Н.О.