СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/8210/26
пр. № 3/759/2640/26
17 квітня 2026 року суддя Святошинського районного суду міста Києва Васильєва К.О., розглянувши матеріали, які надійшли зі Святошинського УП ГУНП у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП невідомий, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 25.03.2026 близько 18 год. 00 хв. знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила домашнє насильство фізичного та психологічного характеру відносно свої матері ОСОБА_2 , чим завдала шкоди психічному та фізичному здоров'ю потерпілої. Своїми діями ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнала та пояснила, що 25.03.2026 у квартиру, де вона мешкає разом із матір'ю та дитиною приходили працівники органів опіки, проводили перевірку через конфлікт, який стався 08.03.2026. Мати надавала їм пояснення. Після чого у них виник словесний конфлікт. Мати пішла в свою кімнату та зачинили двері зсередини. Вона вибила двері у кімнату матері та забрала в останньої мобільний телефон, оскільки вона придбала як двері, так і телефон за власні кошти та вважає, що має право розпорядитись ними. Крім того, вважає, що в квартирі не має бути замків на дверях у кімнату.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що 25.03.2026 у них вдома були співробітники Служби у справах дітей. Раніше у них з донькою були конфлікти. Після того як працівники Служби пішли, у них із донькою виник конфлікт, вона пішла у власну кімнату та зачинила двері на замок зсередини. ОСОБА_1 вибила двері та забрала телефон, тягала її за волосся. На даний час вони примирилися, проте їй некомфортно проживати у квартирі не маючи можливості зачинитись у кімнаті.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №636463 від 25.03.2026, складений відносно ОСОБА_1 , інші матеріали, суддя дійшов наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Положеннями ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, є всі підстави для притягнення останньої до адміністративної відповідальності та накладення на неї адміністративного стягнення в межах, установлених у санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, а саме у виді адміністративного штрафу.
При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушниці, ступеню її вини, відсутності обставин, що обтяжують її відповідальність, вважаю, що стягнення у виді штрафу відповідає вимогам ст. 23, 33 КУпАП і є домірним скоєному. Накладення такого стягнення відповідає принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу.
Разом з тим, підстав для застосування положень ст. 39-1 КУпАП, а саме для направлення на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, з урахуванням наявних матеріалів справи та її фактичних обставин, судом не встановлено.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, міститься у ст. 5 вказаного Закону.
У розпорядженні суду відсутні документи,. які б свідчили про те, що ОСОБА_1 , відноситься до осіб, які підлягають звільненню від сплати судового збору, а відтак, з неї слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
Керуючись ст.ст. 9, 23, 33, 39-1, 40-1, 173-2, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя, -
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір за винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 (шістсот шістдесят п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя К.О. Васильєва