Номер провадження 2/754/522/26
Справа №754/13192/25
Іменем України
13 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:
Головуючого - судді Галась І.А.,
при секретарі - Кирилова А.А.
за участі: представника позивача - ОСОБА_1
позивача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради, 3-тя особа - П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про надання додаткового строку для прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) звернувся до суду з позовом до Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради (м. Киїхв, вул.. Хрещатик, 36), 3-тя особа - П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про надання додаткового строку для прийняття спадщини.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Доказом даного факту є свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 видане 24.12.2024 року, Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №1512. Після смерті батька ОСОБА_3 відкрилась спадщина до складу якої увійшла частина квартири АДРЕСА_2 , що належала спадкодавцю на момент смерті. Її батько проживав сам у зазначеній квартирі, дуже часто не відкривав двері, забаоикадовувався старими речами у квартирі та не завжди відчиняв вхідні двері до квартири. Вона постійно приходила до нього, намагалась прибирати та викидати наношене ним сміття з вулиці та старі речі. Вона приносила йому продукти харчування та одяг. На протязі другої половини 2024 року вона неодноразово приїздила до квартири свого батька але зайти до неї не змогла бо були залиті замки невідомою речовиною, схожою на клей. Вона зверталась неодноразово до поліції Деснянського району м. Києва що не має змоги потрапити до квартири батька а також 12.12.2024 р. зверталась із заявами про розшук свого батька. У подальшому вона отримала дозвіл поліції на відкриття майстром дверей квартири та вивіз сміття із квартири. Після початку робіт по вивозу сміття в ході яких було виявлено тіло її батька. Відразу були повідомлені усі відповідні служби. Відповідно до постанови Деснянського управління поліції в м. Києві від 20.12.2024 р. зазначено, що у провадженні слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувють матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за №12024100030003284 від 20.12.2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що 19.12.2024 р. за адресою: АДРЕСА_3 виявлено труп з ознаками міміфікації ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без видимих ознак насильницької смерті. В довідці про причину та дату смерті видану 23.12.2024 р. за № 020-2949 зазначено що приблизна дата смерті ОСОБА_3 становить 25.06.2024 року. У свідоцтві про смерть виданого Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) зазначено дату смерті приблизно 25 червня 2024 року. 18 березня вона звернулась із заявою до державного нотаріуса Демяносової В.Ф. П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори в якій просила відкрити спадкову справу та видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом.
Для підтвердження родиних відносин нею були надані наступні документи: копія свідоцтва про народження ОСОБА_4 , серія НОМЕР_2 видане 16.06.1965 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Московського району відділу РАГС м. Києва, та зроблено актовий запис за №1132. В даному свідоцтві, в графі батько - зазначено - ОСОБА_3 . - Копія свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 , укладеного 06.02.1987 року, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , виданого Палацом реєстрації шлюбів та новонароджених міста Києва, актовий запис - 528.- Копія паспорту ОСОБА_3 , копія картки платника податків. - Копія пенсійного посвідчення ОСОБА_3 - Копія паспорту ОСОБА_2 , копія картки платника податків. - Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 серія НОМЕР_1 видане 24.12.2024 року, Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), актовий запис №1512. -Копія довідки про причину смерті ОСОБА_3 - Копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі про реєстрацію спадкової справи. - Копія постанови нотаріуса у відмові вчинення нотаріальних дій. - Копія постанови про уточнення анкетних даних. - Копія заяви до поліції від 24.04.2025 р. - Копія відповіді з поліції про звернення ОСОБА_2 18.03.2025 року вона отримала від нотаріуса Демяносової В.Ф. постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій з роз'ясненням процедури звернення до суду з питанням про визначення їй додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до п.3 ст.1272 Цивільного кодексу України. Нажаль вона не змогла у визначений строк ЦК України термін звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини на протязі 6 місяців із дня смерті спадкодавця, оскільки їй не було відомо про смерть її батька. Вона вважала що термін на відкриття спадкової справи починається від дати отримання нею свідоцтва про смерть. Вона отримала свідоцтво про смерть батька 24 грудня 2024 року і це був останній день за підрахуванням нотаріуса для відкриття спадщини,їй треба було займатися похованням та врегулюванням інших питань для поховання батька. Таким чином вона дізналась про смерть батька 19.12.2024 та отримала свідоцтво про смерть ІНФОРМАЦІЯ_3 . Тому вважає що нею пропущений строк на відкриття спадщини із поважних причин. Таким чином вона є єдиною спадкоємицею першої черги і вона вимушена звернутися до суду про поновлення та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З огляду на викладене позивач просить суд: Витребувати з П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиці (м.Київ) належним чином завірену копію спадкової справи №98/2025, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 . Визначити ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 реєстраційний номер облікової картки платника податків № НОМЕР_4 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 .
Ухвалою суду від 18 серпня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по названій справі.
Витребувати у П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) копію спадкової справи № 98/2025, щодо майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
26 серпня 2025 року представником Київської міської ради Н.Зелінською на адресу суду подано відзив відповідно до якого просять рішення у цивільній справі №754/13192/25 ухвалити відповідно до чинного законодавства України. Розгляд справи проводити за відсутністю представника Київської міської ради.
Відповідно до ухвали суду, яка внесена до протоколу судового засідання від 22.09.2025 року, суд ухвалив забезпечити докази в цивільній справі, шляхом Витребування у П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) копію спадкової справи № 98/2025, щодо майна померлого ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На виконання вимог судової повістки від 01 грудня 2025 року та ухвали від 18 серпня 2025 року П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) надали копію спадкової справи № 98/2025 заведеної після померлого приблизно 25 приблизно червня 2024 року ОСОБА_3 .
Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та наполягали на їх задоволені.
Відповідач та третя особа до судового розгляду справи не з'явились.
Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності сторін.
У частинах першій, другій та п'ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
Обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, відповідно до копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 видане 16.06.1965 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Московського району відділу РАГС м. Києва ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась ОСОБА_4 , про що зроблено актовий запис за №1132. В графі батько - зазначено - ОСОБА_3 .
Відповідно до Копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_3 виданого Палацом реєстрації шлюбів та новонароджених міста Києва, ОСОБА_4 зареєструвала шлюб з ОСОБА_5 06 лютого 1987 року про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено актовий запис - 528. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 ». (свідоцтво на рос. мові)
Відповідно до постанови Деснянського управління поліції в м. Києві від 20.12.2024 р. зазначено, що у провадженні слідчого відділу Деснянського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві перебувють матеріали досудового розслідування, внесені до ЄРДР за №12024100030003284 від 20.12.2024 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.
Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 виданого 24.12.2024 року, Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ОСОБА_3 приблизно ІНФОРМАЦІЯ_7 помер, про що 24 грудня 2024 року складено відповідний актовий запис №1512.
Відповідно до копії довідки про причину смерті (до форми №106/о№20-2949) ОСОБА_3 1937 р.н. помер приблизно 25 приблизно ІНФОРМАЦІЯ_8 , причина смерті не встановлена в зв'язку з гнильними змінами трупа.
18.03.2025 року вих. №1146/02-31/8 Державним нотаріусом П'ятнадцятої Київської державної нотаріальної контори Демяносовою В.Ф. відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті її батька - ОСОБА_3 , оскільки пропущено строк для прийняття спадщини згідно ст. 1270 ЦПК України,
Відповідно до витягу №79754110 від 21.01.2025 року зі спадкового реєстру спадкова справа за ОСОБА_3 дата смерті приблизно ІНФОРМАЦІЯ_4 заведена 21.01.2025 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
У Рішенні від 23.05.2001 № 6-рп/2001 Конституційний Суд України зазначив, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина та відповідно до частини другої статті 64 Конституції України не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану (абзац четвертий пункту 3 мотивувальної частини).
Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
В свою чергу, відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Якщо ж у спадкоємця перешкод не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про спадкову масу, то положення ч. 3 ст. 1272 ЦК України не застосовуються.
Аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, які не залежали від волі позивача.
Отже, на підставі вказаних доводів та письмових доказів, суд прийшов до висновку про те, що у позивача існували об'єктивні, непереборні, істотні труднощі у вчиненні ним дій по поданню до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті її батька. Причини пропуску строку на подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини наведені позивачем у позові судом приймаються як поважні.
Рішення повинно відповідати вимогам ст.ст. 213, 215 ЦПК України, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Виходячи з вище викладених обставин справи, які були встановлені у судовому засіданні, та нормативних положень Законів України, ураховуючи практику Європейського суду з прав людини та Верховного Суду України, суд вбачає за необхідне задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 12, 263-265, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1270, 1272 ЦК України, суд -
Позов ОСОБА_2 до Київської міської територіальної громади в особі Київської міської ради, 3-тя особа - П'ятнадцята Київська державна нотаріальна контора Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) про надання додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 тривалістю два місяці з дня набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: