Справа № 752/8841/26
Провадження №: 3/752/3233/26
16 квітня 2026 року суддя Голосіївського районного суду м. Києва Вдовиченко О.О., за участю прокурора Зусько І.М., розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, які надійшли від УСР в м. Києві ДСР НПУ про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , обіймала посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-6 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, №464 від 01.04.2026, ОСОБА_1 , обіймаючи посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія даного Закону, у порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», 05.10.2023 припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 25.03.2025 о 13:16 несвоєчасно, без поважних причин подала декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави, або місцевого самоврядування, за 2023 рік (після звільнення) (далі - Декларація), шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) у власному персональному електронному кабінеті, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 визнала свою вину та щиро розкаялась.
Прокурор Зусько І.М. підтримала протокол та просила визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 850 грн..
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , думку прокурора та захисника, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Так, Наказом Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 11.08.2023 №146-к «Про призначення на посаду ОСОБА_1 » ОСОБА_1 призначено на посаду головного спеціаліста відділу організаційної роботи, внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з 14.08.2023.
Відповідно до посадової інструкції, посада головного спеціаліста відділу організаційної роботи, внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації належить до категорії «В» посад державної служби.
Статтею 8 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець зобов'язаний, зокрема, дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з підпунктом «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Статтею першою Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Отже, ОСОБА_1 будучи державним службовцем, є суб'єктом на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктом декларування та суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
05.10.2023 ОСОБА_1 була попереджена про обмеження, заборони та зобов'язання, встановлені Законом України «Про запобігання корупції» про що поставила відповідний підпис.
Відповідно до наказу Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 05.19.2023 №188-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи, внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з 05.10.2023.
Абзацом 2 частини 2 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані до 1 квітня наступного року після року припинення діяльності подати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Наказом Національного агентства з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) від 23.07.2021 № 448/21 «Про затвердження Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.07.2021 за № 986/36608, затверджено Порядок формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Реєстру.
Відповідно до розділу II вказаного порядку суб'єкти декларування подають до Реєстру зазначені в пункті 1 цього розділу документи шляхом заповнення електронних форм відповідних документів. Суб'єкти декларування подають зазначені документи через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті після реєстрації в Реєстрі. Після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ шляхом накладання на нього особистого кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису відповідно до вимог законодавства. Кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).
Пунктом 1 частини 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 08.11.2023 № 252/23 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.11.2023 за № 1965/41021, суб'єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і на даний час.
Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022 № 2115-IX установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюється.
Абзацом 4 частини 27 Розділу ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).
Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.
Отже, ОСОБА_1 , 05.10.2023 припинивши діяльність пов'язану із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування була зобов'язана подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті до 00 годин 00 хвилин 01 квітня 2024 року.
Відповідно до публічної частини Реєстру ОСОБА_1 подала Декларацію (ідентифікатор документа - 875e7235-cb42-4a8c-815a-2a97b47ecf61), лише 25.03.2025 о 13:16, а отже не своєчасно.
За частиною першою статті 172-6 КУпАП відповідальність настає за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до послідовності дій користувача Реєстру, які вчиняла ОСОБА_1 за період з 01.01.2024 по 26.03.2025, остання у перше здійснила вхід до Реєстру лише 31.01.2024. Дії направлені на заповнення/перегляд розділів документа - 875e7235-cb42-4a8c-815a-2a97b47ecf61 розпочала вчиняти 25.03.2025. Перша дата реєстрації у Реєстрі - 29.12.2021.
У своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначила, що відповідно до наказу №188-к від 05.10.2023 р. «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням з посади головного спеціаліста відділу організаційної роботи, внутрішньої політики та зв'язків з громадськістю Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації з 05.10.2023. ОСОБА_1 зазначила, що була ознайомлена з вимогами, обмеженнями та відповідальністю, встановленими Законом України «Про запобігання корупції». Про обов'язок подати щорічну декларацію після звільнення вона дізналась у кінці березня 2025 року, після того як отримала 23 березня 2025 року листа від НАЗК з вимогою подати таку декларацію, що вона одразу зробила та подала її 25 березня 2025 року о 13:16 (дотримавшись визначеного строку у листі НАЗК 10 діб). При звільненні, з її слів, про необхідність подання щорічної декларації після звільнення її ніхто не повідомив. Наскільки їй було відомо, всім хто звільнявся в той період, також було повідомлено що таку декларацію подавати не потрібно. Після отримання повідомлення від правоохоронних органів, щодо необхідності подання декларації після звільнення, вона одразу її подала. Причин, які можна було б віднести до поважних за несвоєчасне подання вказаних декларацій не було. Жодного умислу за несвоєчасне подання декларації не мала. Інших причин, щодо несвоєчасної подачі декларації не мала. ОСОБА_1 вважає, що її дії відповідають роз'ясненням НАЗК.
Пояснення ОСОБА_1 не спростовують наявності її вини у несвоєчасному поданні декларації, оскільки саме на суб'єкта декларування покладається персональний обов'язок знати та дотримуватись вимог фінансового контролю, встановлених Законом України «Про запобігання корупції», з якими, як вона сама зазначає, була ознайомлена. Посилання на те, що при звільненні їй нібито не повідомили про необхідність подання щорічної декларації після звільнення, а також на усні роз'яснення щодо інших осіб, не звільняє її від виконання прямо передбаченого законом обов'язку та не є поважною причиною пропуску встановленого строку. Те, що декларацію було подано лише 25 березня 2025 року після отримання листа НАЗК, свідчить не про належне виконання обов'язку, а про його виконання із запізненням лише після офіційного нагадування уповноваженого органу. Крім того, сама ОСОБА_1 прямо зазначила, що поважних причин несвоєчасного подання декларації не було, що додатково підтверджує наявність у її діях складу правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення, передбачений частиною першою статті 172-6 КУпАП, є формальним, оскільки не передбачає настання наслідків.
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення за несвоєчасне подання декларації буде відсутня у разі об'єктивної неможливості вчасного її подання, тобто поважних причин (неналежна робота Реєстру, хвороба, інша непереборна сила, що унеможливлює вчасне подання декларації), і подальше несвоєчасне подання декларації не утворює складу адміністративного правопорушення, окрім випадків, коли суб'єкт правопорушення вже після усунення таких причин, свідомо бездіє тривалий час і не подає декларацію.
Отже, поважних причин, які б перешкодили ОСОБА_1 вчасно подати Декларацію шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті, не встановлено.
Таким чином, ОСОБА_1 будучи суб'єктом декларування, 05.10.2023 припинивши діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, 25.03.2025 о 13:16 несвоєчасно, без поважних причин подала Декларацію, шляхом заповнення електронної форми через мережу Інтернет з використанням програмних засобів Реєстру у власному персональному електронному кабінеті.
Водночас, суд враховує ступінь суспільної небезпеки внаслідок несвоєчасного подання ОСОБА_1 декларації, з урахуванням мети запровадженого механізму електронного декларування.
Зокрема, метою декларування є забезпечення можливості об'єктивного фінансового контролю за майновим станом осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування.
У свою чергу, здійснення фінансового контролю здійснюється шляхом здійснення перевірок достовірності декларацій антикорупційними органами, проведення стосовно службовців моніторингу способу їх життя з метою перевірки відповідності рівня життя задекларованим майну та доходам.
З огляду на це, несвоєчасне подання декларації після звільнення з пропуском терміну на тиждень не свідчить про намір суб'єкта декларування приховати від антикорупційних органів інформацію про свій майновий стан.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
При цьому, у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визнання діяння малозначним, виходячи з того, що його наслідки не представляють суспільної небезпеки, не завдали або не здатні завдати значної шкоди суспільним або державним інтересам, правам та свободам інших осіб.
Будь-яких застережень щодо неможливості застосування до окремих складів адміністративних правопорушень положень ст. 22 КУпАП закон не містить.
Вирішуючи питання про звільнення особи від адміністративної відповідальності при малозначності правопорушення на підставі ст. 22 КпАП, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу порушника, наявність обставини, що пом'якшує відповідальність та відсутність обставин, що її обтяжують.
Суд зазначає, що обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення є визнання вини та щире каяття. Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Згідно з ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про малозначність вчиненого адміністративного правопорушення, тому вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 172-6 КУпАП, оголосивши йому усне зауваження.
Такий вид адміністративного стягнення буде мати достатній вплив на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення і дозволить запобігти вчиненню нею в подальшому нових правопорушень.
Відповідно до ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження, органом (посадовою особою), який уповноважений розглядати справу, виноситься постанова про закриття справи.
Керуючись ст. 22, 283, 284 КУпАП, суд
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на підставі ст. 22 КУпАП звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП за малозначністю вчиненого діяння на підставі ст. 22 КУпАП та обмежитись відносно неї усним зауваженням.
Провадження у справі закрити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.О. Вдовиченко