Справа №534/1563/21
Провадження №2/534/126/26
16 квітня 2026 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
в складі суду: головуючого судді Морозова В.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Костюченко О.А.,
представника відповідача - адвоката Морозова О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
06.09.2021 КВП «Теплоенерго» м. Горішні Плавні Полтавської області звернулось до суду із згаданим позовом до відповідачки, в якому просили стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 72 192 (сімдесят дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 43 коп. та понесені судові витрату у зв'язку з розглядом справи в суді в розмірі 2 270 грн.
Позивач, посилаючись на вимоги законодавства обґрунтовував позов тим, що комунальне виробниче підприємство «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» надає послуги з гарячої води та теплопостачання на умовах, визначених Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року.
Позивач надавав комунальні послуги у вигляді централізованого постачання гарячої води, централізованого опалення, у зв'язку з чим належним чином виконав свої зобов'язання. В свою чергу боржник не виконує свої зобов'язання щодо сплати послуг з теплопостачання та гарячої води, які надавалися в їх житло, за затвердженими установленому порядку тарифами.
Оплата за спожиту теплову енергію відповідачам нараховується щомісяця, згідно показань комерційного обліку, який встановлено на будинку АДРЕСА_1 в пропорційному відношенні до площі житла відповідачів. Оплата за гарячу воду нараховується за нормою 3,334 м3 на одну особу.
Відповідач послуги з централізованого опалення та гарячої води отримувала в повному обсязі, але сплачували за них невчасно та не в повному обсязі в зв'язку з чим станом на 01 лютого 2021 року заборгованість з надання послуг централізованого опалення та гарячої води становить 72 192 (сімдесят дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 43 коп.
Заочним Рішенням Комсомольського міського суду Полтавської області від 30.06.2022 року - позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» заборгованість за послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання в сумі 72 192(сімдесят дві тисячі сто дев'яносто дві) грн. 43 коп. Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 судові витрати, які складають з судового збору в сумі 2270 грн.
Відповідач звернувся до суду із заявою, в якій просить суд поновити ОСОБА_1 , строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі № 534/1563/21.
Скасувати заочне рішення Комсомольського міського суду Полтавської області від 30.06.2022 у справі № 534/1563/21 за позовом КВП «Теплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, і призначити справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 27.01.2026 заяву залишено без руху.
03.02.2026 представник відповідача усунув недоліки заяви.
Ухвалою Горішньоплавнівського міського суду Полтавської області від 10.02.2026 задоволено заочне рішення у справі № 534/1563/21 за позовом Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості скасовано, призначено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи.
10.02.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго». Відмовити Комунальному виробничому підприємству «Теплоенерго» у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості, що утворилася до 06 вересня 2018 року, у зв'язку зі спливом строку позовної давності. Зобов'язати Позивача здійснити перерахунок заборгованості виключно в межах строку позовної давності та з урахуванням фактичного (доведеного) надання послуг. У задоволенні позову в частині необґрунтованих нарахувань - відмовити.
27.02.2026 представником позивача подано відповідь на відзив, в якому представник просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Також представником відповідача подано заперечення, в яких останні просить суд застосувати строки позовної давності до позовних вимог КВП «Теплоенерго». Відмовити у задоволенні позовних вимог КВП «Теплоенерго» в частині стягнення заборгованості, що утворилася до 06 вересня 2018 року.
04.03.2026 ухвалою суду підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, за змістом, яких підтримав відзив на позовну заяву та заперечення, серед іншого, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Представник позивача повідомлений належним чином у судове засідання не з'явився.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази та надавши їм правову оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, з точки зору належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, зважаючи на те, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, дійшов наступних висновків про відмову у задоволенні позову, у зв'язку з недоведеністю позивачем належними, допустимими доказами позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За ч. 2 ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Частина 3 статті 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 76 ЦПК України ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтями 77-80 ЦПК України регламентовано вимоги щодо належності, допустимості, достовірності, достатності доказів.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Стаття 89 ЦПК України визначає процесуальний порядок надання оцінки доказів судом.
Так, за ч. 1 цієї статті ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до частини 2 вказаної статті ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 3 ст. 89 ЦПК України).
У справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави суд виносить рішення на користь тієї сторони, сукупність доказів якої є більш переконливою порівняно з сукупністю доказів іншої сторони (ч. 4 ст. 89 ЦПК України).
Суд погоджується з твердженнями представника Відповідача, а саме, що Позивач звернувся до суду з позовом 06 вересня 2021 року (дата реєстрації позовної заяви судом, вх. № 6452/21).
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим Позивачем (а.с. 42-43), заявлена до стягнення сума (72 192,43 грн.) включає в себе заборгованість, що утворилася за період, який значно перевищує межі трьох років до дати подання позову.
Так, у наданому Позивачем розрахунку станом на січень 2019 року вже зазначено вхідне сальдо (борг на початок періоду) у значному розмірі, що свідчить про включення до ціни позову боргів за 2016, 2017 та 2018 роки.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Для зобов'язань з визначеним строком виконання (якими є щомісячні комунальні платежі) перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Таким чином, строк позовної давності за вимогами КВП «Теплоенерго» охоплює лише період у три роки, що передували зверненню до суду, а саме: з 06 вересня 2018 року по 06 вересня 2021 року.
Вимоги щодо стягнення заборгованості, яка виникла до 06.09.2018 року, не підлягають задоволенню у зв'язку зі спливом строку позовної давності.
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Щодо необґрунтованості розрахунку заборгованості суд зазначає наступне.
Суд також погоджується з твердженнями представника Відповідача щодо некоректності нарахувань.
Так, Позивачем надано розрахунок заборгованості, який починається з 01.01.2019 року, проте у графі «Сальдо» вже зазначена сума боргу, походження якої не підтверджено жодним первинним документом. Позивач не надав помісячного розрахунку за попередні періоди, що унеможливлює перевірку правильності нарахувань та зарахування оплати.
Також, нарахування плати за послуги з централізованого постачання гарячої води здійснювалося Позивачем за нормами споживання, без урахування факту відсутності споживання послуг та/або наявності/відсутності квартирних засобів обліку, що призвело до штучного завищення суми боргу.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином суд дійшов висновку, що Позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності боргу, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Представник Позивача не спростував доводи представника Відповідача.
Керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України, -
У задоволені позову Комунального виробничого підприємства «Теплоенерго» м. Горішні Плавні» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування позивача: Комунальне виробниче підприємство «Теплоенерго» м. Горішні Плавні», ЄДРПОУ 13940851, юридична адреса: 39801, Полтавська область, м. Горішні Плавні, вул. Молодіжна, 8.
Відомості, які суд не оголошує щодо учасників справи при проголошенні рішення суду:
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя В'ячеслав МОРОЗОВ
Повний текст рішення виготовлено 20.04.2026.