Справа №534/3165/25
Провадження №2/534/1329/25
Іменем України
20 квітня 2026 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Малюк М.В.,
за участю: секретаря судового засідання Савченко Я.О.,
учасники справи не з'явилися,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
(1) Стислий виклад позиції позивача.
1. Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (надалі - позивач, АТ «А-Банк») звернулося до суду із зазначеним позовом до відповідача, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (надалі також відповідач) заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101714950584896 від 06.05.2024 в розмірі 115 637,76 та судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13.06.2024 відповідач звернувся до позивача із заявою щодо отримання банківських послуг, підписав Анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в АТ «А-Банк». 12.01.2025 будучи клієнтом банку відповідач уклав з позивачем кредитний договір №АВН0СТ155101714950584896, на підставі якого відповідачу було надано грошові кошти в сумі 40 000,00 грн, строком на 36 місяців, зі сплатою процентів у розмірі 85,00% річних. Зазначає, що у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з повернення кредиту, станом на 13.11.2025 виникла заборгованість на загальну суму 66 968,63 грн, що складається із: загального залишку заборгованості за наданим кредитом у сумі 39 763,22 грн, загального залишку заборгованості за відсотками - 24 799,64 грн, загального залишку за пенею - 2 405,77 грн.
3. Відповідач правом відзиву на позовну заяву не скористався, у встановлений судом строк відзив на позов не подав.
(2) Процесуальні дії у справі. Заяви (клопотання) учасників справи
4. 08.01.2026 Горішньоплавнівським міським судом Полтавської області постановлено ухвалу, якою відкрите провадження у справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з (повідомленням) викликом сторін.
5. У відповідності до вимог частини 5, 6 статті 272 ЦПК України ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано сторонам, зокрема, відповідачеві за адресою місця проживання, зареєстрованого у встановленому законом порядку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
6. Поштові повідомлення повернулися на адресу суду з відміткою адресат (відповідач) відсутній. Відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання проставлено 25.02.2026, 27.03.2026.
7. Тож, відповідач вважається таким, що отримав ухвалу про відкриття провадження у справі (пункт 5 частини шостої статті 272 ЦПК України), є обізнаним про судовий розгляд цієї справи, але відзив на позовну заяву не подав.
8. Сторони в судове засідання не з'явились, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
9. Представник позивача звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав. Проти прийняття рішення по справі у заочному порядку не заперечував.
10. Відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав. Правом відзиву на позовну заяву не скористався.
11. У відповідності до вимог частини 1 статті 281 ЦПК України, 20.04.2026 судом постановлено ухвалу про проведення заочного розгляду цієї справи.
12. Оскільки розгляд справи здійснюється судом у відсутність учасників справи, згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу судом не здійснювалось.
(3) Фактичні обставини, встановлені Судом
13. Суд дослідив та оцінив докази у справі й встановив, що :
14. 13.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до АТ «А-Банк» з приводу отримання банківських послуг, на підтвердження чого підписав анкету-заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк».
15. Проставленням власноручного або цифрового власноручного (на екрані телефону/термінала) підпису під цією анкетою-заявою відповідач підтвердив, що до укладення цієї угоди ознайомився з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк», які розміщені за посиланням: www.a-bank.com.ua/terms, з інформацією, яка розміщується на вебсайті та доступна за посиланням www.a-bank.com.ua, в повному об'ємі відповідно до ч.2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб.
16. 13.06.2024 відповідачем підписано заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком.
17. На підставі цієї заяви відповідачу було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 .
18. 12.01.2025 відповідачем також підписано заяву про надання послуги «Швидка готівка» № ABH0CT155101736688256679. Вказана заява підписана електронним підписом.
19. Згідно з цією заявою позивач зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 40 000,00 грн (пункт 4 Заяви).
20. Строк кредитування - 36 місяців з 12.01.2025 по 11.01.2028 включно (пункт 5 Заяви).
21. Процентна ставка (фіксована) - 85 % на рік.
22. Розмір щомісячного платежу - 3124,56 грн (пункт 7 Заяви).
23. Денна процентна ставка становить - 0,17% (пункт 8 Заяви).
24. Платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту - 5169155123455006 (пункт 9 Заяви).
25. Загальна сума до повернення з урахуванням суми кредиту, відсотків та комісій становить (загальна вартість кредиту) 112484,78 грн (пункт 10 Заяви).
26. Відомості про перерахування позивачем - АТ «А-Банк» відповідачеві кредитних коштів, передбачених кредитним договором, на поточний рахунок, відкритий останньому, у матеріалах справи відсутні.
(4) Норми права, які застосовані Судом. Оцінка Суду.
27. Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок їх у сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов таких висновків.
28. Позивачем пред'явлено позов, предметом якого є вимоги позивача до відповідача про стягнення боргу за кредитним договором.
29. До спірних правовідносин належать застосуванню норми глави 71 Цивільного кодексу України щодо кредитних правовіносин (далі - ЦК України).
30. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
31. Так згідно з вимогами статті 1 ЗУ «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором (пункт 11 частини 1 статті 1).
Кредитодавець - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право надавати споживчі кредити;
Споживач - фізична особа, яка уклала або має намір укласти договір про споживчий кредит;
Споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту.
Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника (пункти 7, 9-11 ЗУ «Про споживче кредитування»).
32. Отже між сторонами спору виникли правовідносини з приводу споживчого кредитування, особливості яких регулюються Законом України «Про споживче кредитування».
33. Частиною 4 статті 16 означеного Закону передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - щонайменше на три календарні місяці кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит.
34. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
35. Якщо кредитодавець відповідно до умов договору про споживчий кредит вимагає здійснення платежів, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі платежі або повернення споживчого кредиту здійснюються споживачем протягом 30 календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла - 60 календарних днів з дня одержання від кредитодавця повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про споживчий кредит, вимога кредитодавця втрачає чинність.
36. Відтак вказаним Законом передбачене досудове врегулювання спору щодо дострокового повернення кредиту.
37. Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
38. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.
39. Згідно зі статтею 1049 цього Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
40. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина 2 статті 1046 ЦК України).
41. Реальним (від лататинського res - річ) вважається договір, що є укладеним з моменту передачі речі або вчинення іншої дії. Для укладення реального договору необхідна наявність двох юридичних фактів: а) домовленість між його сторонами стосовно істотних умов договору; б) передача речі однією стороною іншій стороні або вчинення іншої дії. При визначенні реального договору суд посилається на позицію ОП КЦС ВС у постанові від 23.01.2019 у справі № 355/385/17.
42. Отже кредитний договір є реальним договором, тобто вважається укладеним з моменту передання позичальникові грошей.
43. Тому обов'язковими умовами підтвердження укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору має бути сукупність таких фактів як: узгодження між сторонами істотних умов кредитного договору та передання кредитодавцем/позивачем позичальникові/відповідачеві грошових коштів, що є предметом кредитного договору (частина перша статті 638, частини 1.2 статті 640 ЦК України).
44. За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
45. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
46. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (стаття 77 ЦПК України).
47. Частиною другою статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
48. Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
49. Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
50. З огляду на предмет доказування для позивача в цій справі, зокрема факту реальності вимоги, тобто перерахування кредитних коштів, ураховуючи вимогу про допустимість та належність доказів суд зауважує, що означений факт може бути підтверджений первинними документами, які містять обов'язкові реквізити (найменування особи (юридична або фізична), яка склала документ, назву документа, дату і місце його складання, зміст та обсяг операції, одиницю її вимірювання, підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу - ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)).
51. Основними нормативними актами, які встановлюють вимоги до форми та змісту первинних документів в бухобліку є: Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV; положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
52. У постанові від 29.01.2020 у справі № 755/18920/18 Верховний Суд зазначив, що наданий банком розрахунок заборгованості, як доказ існування між сторонами кредитних правовідносин, наявності заборгованості та її розміру, сам по собі не є належним та допустимим доказом укладення кредитного договору та наявності заборгованості за цим договором, оскільки будь-яких доказів перерахування кредитних коштів на картку чи на рахунок відповідача, позивачем не надано.
53. Належними доказами, які можуть підтвердити наявність кредитної заборгованості та її розмір, можуть бути виключно первинні документи, оформлені згідно з нормами статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
54. У пункті 51 «Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України», затвердженого Постановою Правління НБУ від 04.07.2018 №75, зазначено, що первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі реквізити:
1)назву документа (форми);
2)дату складання;
3)найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи , який/яка склав/склала документ/від імені якої складений документ;
4)зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиниці її виміру;
5)посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення;
6)особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу - ініціатора здійснення операції; найменування одержувача коштів, номер(и) рахунку(ів)).
55. Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть біти підставою для бухгалтерського обліку.
56. Тож, документ, який не містить достатніх відомостей про операцію або взагалі не містить ніякої інформації про фінансову операцію, не може вважатися доказом перерахування кредитних коштів.
57. У даному випадку, суд доходить висновку про безпідставність вимог позивача з огляду на недоведеність ним факту надання відповідачеві кредитних коштів.
58. Суд наголошує, що за своєю правовою природою кредитний договір є реальним договором, тож вважається укладеним із моменту передачі кредитором позичальникові грошових коштів.
59. За наведених обставин, позивачем не виконано процесуального обов'язку щодо доведення обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, зокрема не доведено перерахування кредитних коштів відповідачеві.
60. У цьому випадку ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням процесуальних дій, зокрема, щодо подання доказів, несе позивач.
61. Суд не бере до розгляду меморіальний ордер № TR.43469727.33660.65455 від 12.01.2025, доданий до позову, оскільки він не стосується предмета доказування. Так, за його змістом відповідач не є одержувачем коштів, він має статус платника, а отримувачем коштів зазначене ПАТ «Акцент-Банк».
Інформація в меморіальному ордері № TR.43469727.33661.65455 від 12.01.2025 стосовно рахунку, на який перераховано кошти, не збігається з інформацією щодо відкритого відповідачеві рахунку (див пункт 17 цього рішення). Докази відкриття та належності власно відповідачеві рахунку, про який йдеться в цьому ордері (UA 983077700000026200319193996), відсутні.
62. Суд також не бере до розгляду виписку по кредиту № 20.00.0002218696 від 13.11.2025, оскільки вона не містить реквізитів притаманних первинним документам та не містить інформації про перерахування відповідачеві кредиту.
63. Позивачем не надано доказів, що дозволили б суду пересвідчитися, що грошові кошти, передбачені кредитним договором, перераховані позивачем відповідачеві та отримані останнім.
64. Крім цього слід зазначити, що згідно з правовою кваліфікацією укладений між сторонами кредитний договір є договором споживчого кредитування.
65. Встановлені судом обставини щодо строку кредитування (див пункт 20 цього рішення), дозволяють суду дійти висновку, що позивач звернувся до суду з позовом до спливу встановленого договором строку повернення кредиту.
66. Підстави та порядок реалізації кредитодавцем права вимагати дострокового повернення споживчого кредиту встановлені частиною 4 статті 16 ЗУ «Про споживче кредитування», якою передбачено, що у разі затримання споживачем сплати частини споживчого кредиту та/або процентів щонайменше на один календарний місяць, кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, якщо таке право передбачене договором про споживчий кредит. Кредитодавець зобов'язаний у письмовій формі повідомити споживача про таку затримку із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені.
67. Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні вимоги позивача про дострокове повернення кредиту.
68. У своїх висновках суд застосовує висновок ВП ВС у постанові від 26.05.2020 у справі № 638/13683/15-ц.
69. У своїй заяві до суду позивач просив розглянути справу у його відсутність, клопотання про витребування аба подання додаткових доказів та інших документів не заявляв.
70. Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (частина 4 статті 12 ЦПК України).
71. З огляду на принцип диспозитивності цивільного судочинства, визначений статтею 13 ЦПК України, суд не може з власної ініціативи збирати докази у цій справі.
72. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
73. Частиною 6 статті 81 ЦПК України передбачено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
74. Зважаючи на викладене, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами, по-перше, факту надання кредитних коштів відповідачеві, про стягнення яких пред'явлено до останнього позов; по-друге, досудового врегулювання спору, а тому в задоволенні позову слід відмовити.
75. Керуючись ст ст. 12, 13, 77, 78, 81, 89, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд, -
1. Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
2. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
3. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
4. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
5. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
6. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
7. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування позивача: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», ЄДРПОУ 14360080, адреса: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11.
Повне ім'я відповідача: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Марина МАЛЮК