Єдиний унікальний № 371/547/26
Номер провадження № 1-кс/371/112/26
"16" квітня 2026 р. м. Миронівка
Миронівський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5
адвоката обвинуваченого ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миронівка заяву ОСОБА_7 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження ЄУН 371/547/26,
14.04.2026 на адресу Миронівського районного суду Київської області обвинуваченим ОСОБА_7 подано заперечення на дії головуючого судді ОСОБА_8 в рамках кримінального провадження №12023111220000388 (справа №371/547/26). Обвинувачений в своїх запереченнях посилається на те, що в провадження судді Миронівського районного суду Київської області перебуває кримінальне провадження №12023111220000388 (справа №371/547/26). ОСОБА_7 вказав про те, що суддя ОСОБА_8 в судовому засіданні позбавив його права на захист з боку обраного ним адвокатом на власний розсуд, водночас, в супереч його бажанню та волі прийняв рішення призначити безоплатного адвоката за рахунок держави. Після прибуття в судове засідання адвоката ОСОБА_9 , ОСОБА_7 було заявлено відмову від участі захисника в судовому засіданні. Проте, суддя ОСОБА_8 розглянув клопотання та продовжив обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначені обставини вказують на те, що суддя ОСОБА_8 проігнорував заперечення обвинуваченого, чим порушив норми кримінального процесуального права, що викликає сумніви у його неупередженості. З цих підстав, ОСОБА_7 висловив недовіру судді ОСОБА_8 .
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав відвід судді ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження ЄУН 371/547/26.
Захисник підтримав заяву ОСОБА_7 про відвід судді від розгляду кримінального провадження.
Прокурор у судовому засіданні заперечував щодо задоволення відводу судді ОСОБА_8 , оскільки з'явлення даного відводу є ознаками зловживання права з боку обвинуваченого.
Потерпілі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судовому засіданні підтримали думку прокурора вважають, що це є затягування розгляду справи.
Суд, розглянувши заявлений відвід, дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.
Вимоги законності складу суду в конкретному судовому провадженні спрямована на забезпечення права на справедливий суд, закріпленого в ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, яка є частиною національного законодавства.
Згідно з пунктом 1 статті 6 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом,встановленим законом, якийвирішуватиме спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановити обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчому судді, судді, присяжному, прокурору, слідчому, захиснику, представнику, експерту, спеціалісту, перекладачу, секретарю судового засідання може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст.ст. 75, 76 КПК України.
Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичом чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Порядок вирішення питання про відвід врегульований ст. 81 КПК України, зі змісту якої вбачається, що відвід може бути заявлено слідчому судді або судді (суддям), які здійснюють судове провадження, та його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 «Про незалежність судової влади» від 13 червня 2007 року, висловлено правову позицію відповідно до якої процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Виходячи з наведеного, суд зазначає, що незгода учасників процесу при вирішенні процесуальних питань суддею не може бути розцінена як прояв упередженості суду, а тому не може бути підставою для відводу судді. Незгода з прийнятим суддею процесуальним рішенням має здійснюватися у порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством України, яким передбачено процедуру оскарження будь-яких процесуальних рішень судді окремо або разом з кінцевим процесуальним рішенням по кримінальному провадженню з наведенням мотивів такої незгоди, а заперечення на ухвалу суду, що не підлягає оскарженню, можна включити до апеляційної скарги на рішення суду за наслідками розгляду справи.
Беззаперечно, інститут відводу судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Інститут відводу покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді в результатах розглянутої справи.
Водночас, такий інститут не є інструментом перегляду процесуальних питань суддею чи мотивів їх ухвалення в процесі розгляду справи.
При розгляді заяви про відвід, суд, що її розглядає, не наділений повноваженнями встановлювати та перевіряти обставини справи, зазначені у клопотанні сторони, правильність висновків суду при постановленні ним своїх процесуальних рішень, давати оцінку його діям.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (Заява № 21722/11), зазначається, що як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 Рішення).
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
У справі «Фей проти Австрії» ЄСПЛ вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Стосовно об'єктивного критерію Європейський суд з прав людини також вказує, що необхідно перевірити чи існували переконливі факти, які б могли свідчити про його безсторонність. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44; та рішення у справі «Ферантелі та Сантанжело проти Італії» (Ferrantelli and Santangelo v. Italy), від 7серпня 1996 poку, п. 58).
Судом встановлено, що відсутні порушення суб'єктивного та об'єктивний критеріїв, доказів таких порушень суду не надано.
Наведені обвинувачуваним підстави для відводу судді ОСОБА_8 не є обставинами, що відповідно до ст. 75 КПК України виключать участь судді в кримінальному провадженні, оскільки зводяться до незгоди з ходом судового засідання, яким керує головуючий у справі, порядком вчинення процесуальних дій з прийнятими суддею в судовому засіданні процесуальними рішеннями водночас не наводить підстав, які викликають обґрунтовані сумніви у неупередженості судді.
Разом з тим, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з процесуальним розглядом, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Проаналізувавши зміст викладеного та співставивши його зі встановленими обставинами, посиланнями та твердженнями обвинуваченого, викладеними в заяві про відвід судді , суд не вбачає підстав для задоволення відводу, оскільки упередженість судді не підтверджується. Незгода обвинуваченим при вирішенні процесуальних питань суддею не може бути розцінена як прояв упередженості суду. Інших обставин, які б викликали сумнів в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_8 , не встановлено.
Керуючись статтями 75, 80, 81, 369-372 КПК України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_7 про відвід судді Миронівського районного суду Київської області ОСОБА_8 від розгляду кримінального провадження ЄУН 371/547/26.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1