вул. Димитрія Ростовського, 35, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, тел. (063)069-85-65, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua
"19" березня 2026 р. Справа № 370/482/25
Провадження № 2/370/153/25
Макарівський районний суд Київської області у складі
головуючої судді Сініциної О.С.,
із секретарем судового засідання Гребінською Н.П., Снитко А.А.,
Коростильовою Н.Ю., Прохоровою А.О.
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача, адвоката Прокопенка М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду у селищі Макарові Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області про позбавлення батьківських прав
До Макарівського районного суду Київської області 25 лютого 2025 року
ОСОБА_1 , в особі представника, адвоката Прокопенка Максима Сергійовича звернулася до суду з позовною заявою про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно їхнього малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов обґрунтований тим, що у період з 2012 року до грудня 2017 року позивач та відповідач проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
У сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 .
З 2017 року відносини між сторонами почали погіршуватися, через те, що відповідач почав зловживати спиртними напоями, зраджувати з іншими жінками, відмовився шукати роботу та утримувати свою сім'ю. Під час чергової суперечки ОСОБА_2 зібрав свої речі та повідомив позивача, що залишає її разом з дитиною та більше проживати з ними не бажає, залишив будинок та поїхав у невідомому напрямку.
Відповідач з 2017 року свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не надає на утримання свого сина матеріальної допомоги, не цікавиться дитиною, участі у його житті не приймає, не спілкується з ним та не переймається його побутом. Місце знаходження відповідача позивачу не відоме. Дитина проживає разом з позивачем та знаходиться на повному утриманні матері.
Суд ухвалою від 07 березня 2025 року прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи постановив здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 15 травня 2025 року. Встановив відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву відповідно до статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Тією ж ухвалою, суд зобов'язав Службу у справах дітей Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області надати висновок про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно малолітнього сина.
У зв'язку із неможливістю визначення місця реєстрації (перебування) відповідача, ОСОБА_2 повідомлений про розгляд справи через оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України.
Суд 15 травня 2025 року відклав підготовче засідання на 11 липня 2025 року.
За заявою представника позивача, адвоката Прокопенка М.С. розгляд справи відкладено на 29 вересня 2025 року.
За заявою представника Служби у справах дітей, у зв'язку з неможливістю надання висновку про доцільність/недоцільність батьківських прав, розгляд справи відкладено на 24 листопада 2025 року.
Представник Служби у справах дітей Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі. Надав суду висновок щодо доцільності позбавлення батьківським прав ОСОБА_2 відносно малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд відклав судові засідання на 09 грудня 2025 року та 10 лютого 2026 року
Суд ухвалою від 10 лютого 2026 року закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті на 19 березня 2026 року.
У судовому засіданні позивач та її представник, адвокат Прокопенко М.С. позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений через оголошення на веб-порталі судової влади України, причини неявки не повідомив, клопотань та заперечень суду не надав.
Представник Служби у справах дітей Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.
Суд, заслухавши думку та пояснення позивача, дослідив письмові докази наявні у матеріалах справи, оцінив їх у сукупності, дійшов до таких висновків.
У сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , видане 07 лютого 2014 року виконавчим комітетом Липівської сільської ради Макарівського району, актовий запис № 2).
Батьками дитини записані: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_1 .
Як зазначила позивач, а відповідач не скористався своїм процесуальним правом заперечити, з 2017 року останній свідомо самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не надає на утримання свого сина матеріальної допомоги, не цікавиться дитиною, участі у його житті не приймає, не спілкується з ним та не переймається його побутом.
Відповідно до довідки № 6 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб виданої Макарівською селищною радою від 14 лютого 2025 року, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 у частці 3/5 належить ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності, на підставі договору дарування посвідчений приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області Лисенко Л.В., № 4047 від 10 жовтня 2008 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності нерухомого майна № 20965945 від 18 листопада 2008 року, серія НОМЕР_4.
Зі змісту акта обстеження матеріально-побутових умов проживання сім'ї
ОСОБА_1 , складеного 18 лютого 2025 року старостою Липівського старостинського округу у присутності спеціаліста І категорії та сусідки ОСОБА_5 , вбачається, що
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (мати), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (син) та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (син) зареєстровані та мешкають за адресою: АДРЕСА_1 . Діти проживають разом із матір'ю та знаходяться на її утриманні.
До матеріалів справи долучена довідка старости Липівського старостинського округу Макарівської селищної ради № 49 від 24 лютого 2025 року, з якої вбачається, що відповідач ОСОБА_2 з 2012 року до грудня 2017 року фактично мешкав без реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 разом із співмешканкою ОСОБА_1 . На цей час місце мешкання ОСОБА_2 не відоме.
Зі змісту характеристики Липівської гімназії Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області ОСОБА_3 є учнем 5 класу та характеризується позитивно. Дитина мешкає з мамою, яка бере активну участь у шкільному та особистому житті сина, спілкується з вчителями, приймає участь у загальношкільних та класних батьківських зборах. Мама приділяє належну увагу навчанню та вихованню дитини. Стосунки з мамою доброзичливі. Фізичного та психологічного насилля до дитини в сім'ї не виявлено.
Крім того, суд встановив, що позивач офіційно працевлаштована та має стабільний дохід, за місцем проживання та місцем роботи характеризується позитивно, що підтверджується довідкою про доходи № ПК000000030 від 18 лютого 2025 року виданою
ТОВ «Подорожник Київ», характеристиками старости Липівського старостинського округу Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області від 18 лютого 2025 року
№ 48 та ТОВ «Подорожник Київ» відповідно.
Згідно із висновком Служби у справах дітей та сім'ї Макарівської селищної ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету Макарівської селищної ради від 21 жовтня 2025 року № 898, служба у справах дітей та сім'ї вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , відносно його малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зокрема, у висновку зазначено, що ОСОБА_1 повідомила, що проживала у цивільному шлюбі з ОСОБА_2 , не довгий час, після розірвання відносин дитина залишилася проживати з нею. Батько жодної участі у вихованні, навчанні сина не приймає, матеріально не забезпечує, аліменти на утримання дитини не сплачує.
На засіданні комісії дитина повідомила, що батька не пам'ятає, не знає та не спілкується з ним.
ОСОБА_2 на засідання комісії не з'явився, хоча був повідомлений належним чином. Своїми вчинками ОСОБА_2 самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків по відношенню до малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У рішенні у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, Європейським судом з прав людини наголошено, що між інтересами дітей та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (пункт 54).
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до частин п'ятої та шостої статті 19 Сімейного кодексу України, орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Статтею 150 Сімейного кодексу України встановлені обов'язки батьків щодо виховання та розвитку дитини, зокрема, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток , забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно із частиною четвертою статті 155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Частиною першою статті 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно зі статтею 166 Сімейного кодексу України позбавлення батьківських прав є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування необхідно вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 Сімейного кодексу України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо і лише при наявності вини у діях батьків.
Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Згідно із пунктом 1 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Статтями 18, 27 Конвенції про права дитини встановлено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки, або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Пунктом 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року
№ 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» передбачено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов'язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини. Це означає, що позбавлення батьківських прав допускається лише, коли змінити поведінку батьків в кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини в діях батьків.
Частиною другою статті 166 Сімейного кодексу України визначено, що особа позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
З огляду на викладене, приймаючи рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, з метою забезпечення належного захисту дитини, суд вважає, що під час розгляду справи знайшли підтвердження обставини, що відповідач протягом тривалого часу, починаючи з 2017 року не піклується свого сина, не турбується про нього, не виявляє ніякого інтересу до фізичного і духовного розвитку дитини, його навчання, підготовки до самостійного життя, не повідомив про місце свого перебування, що є умисним ухиленням від виконання ним батьківських обов'язків. Ураховуючи думку дитини ОСОБА_3 , який висловив її під час засідання комісії, поведінку відповідача ОСОБА_2 , який знав про засідання комісії служби у справах дітей та про розгляд справи у суді, однак жодних заперечень чи пояснень суду не надав, тож суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та таким, які слід задовольнити.
Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 211,20 грн стягнути з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 76, 81, 206, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Служба у справах дітей Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області про позбавлення батьківських прав.
Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_3 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )судовий збір у розмірі 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося - з дати складання повного його тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 31 березня 2026 року.
Інформація сторін:
- ОСОБА_1 : адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
- ОСОБА_2 , адреса мешкання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
- Служба у справах дітей Макарівської селищної ради Бучанського району Київської області: адреса розташування: вулиця Димитрія Ростовського, будинок 30, селище Макарів, Бучанський район, Київська область, 08001, код ЄДРПОУ 43915184.
Суддя О.С. Сініцина