Справа № 369/4246/26
Провадження № 2/369/10297/26
Іменем України
20.04.2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючої судді Дубас Т.В.,
при секретарі Тимощук К.О.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги,
Комунальне підприємство «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення 18 230,00 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка складається із наступного: за послугу з управління багатоквартирним будинком 5 748,54 грн., за послугу централізованого постачання холодної води та водовідведення 3 070,57 грн., за постачання гарячої води 234,00 грн та за послуги з централізованого опалення 9 176,89 грн.
Свої вимоги позивач мотивував тим, що згідно довідки Ф-3, відповідач зі своєю родиною проживає в квартирі АДРЕСА_1 , з 1990 року, є власником 1/3 частки квартири і користується житлово-комунальними послугами, що включають в себе: послуги з управління багатоквартирним будинком, послуги за поводження з побутовими відходами, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, послуги з постачання гарячої води та з постачання теплової енергії (централізоване опалення).
Відповідно до Статуту Комунальне підприємство «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області має договірні відносини з виконавцями комунальних послуг суб'єктами господарювання, які надають комунальні послуги споживачам в межах територіальної громади міста Вишневе та веде облік і нарахування платежів за надані послуги в межах територіальної громади міста Вишневе, в тому числі: для Комунального підприємства «Вишнівськводоканал» - проводить нарахування плати за послуги з централізованого холодного водопостачання та централізованого водовідведення; для Комунального підприємства «Вишнівськтеплоенерго» - проводить нарахування плати за послуги з постачання теплої енергії (централізоване опалення) та за послуги з постачання гарячої води.
Позивач щомісяця до 10 числа, наступного за розрахунковим, надавав відповідачу рахунки на оплату наданих житлово-комунальних послуг, в яких вказувався розмір заборгованості. Для досудового врегулювання спору відповідачу 12.01.2026 року було направлено попередження про примусове стягнення заборгованості, яке не дало позитивного результату.
Відповідач не в повному обсязі здійснював оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, в зв'язку з чим за період з 01.03.2023 року по 01.02.2026 року утворилась заборгованість в сумі 18 230,00 грн заборгованості за житлово-комунальні послуги, яка складається із наступного: за послугу з управління багатоквартирним будинком 5 748,54 грн., за послугу централізованого постачання холодної води та водовідведення 3 070,57 грн., за послуги з постачання гарячої води 234,00 грн та за послуги з централізованого опалення 9 176,89 грн.
Тому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 18 230,00 грн та судовий збір.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06.03.2026 року у справі було відкрито позовне провадження та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали на подання відзиву та заперечень щодо розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату час та місце слухання справи сповіщений належним чином. У заяві від 09.03.2026 просив суд проводити розгляд справи за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами. Проти винесення заочного рішення не заперечував. Причини неявки не повідомив. Будь-яких інших заяв, клопотань станом на час прийняття рішення до суду не надходило.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце слухання справи сповіщена належним чином, причини неявки не повідомила.Поряд з цим, рекомендоване повідомлення та конверт повернулися до суду із відміткою АТ «Укрпошта» «за закінченням терміну зберігання».
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Відповідачем не використано право на подання відзиву, заяв, заперечень та письмових пояснень по суті справи.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників в силу ч. 2ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до положень ч. 8ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 3 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до ч. 1-5ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, не подав відзив, а позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.
У відповідності до ч. 5ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Так, КЦС ВС у Постанові від 30 вересня 2022 року № 761/38266/14 (61-1091св21) роз'яснив, що якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, Якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з'явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з'явились всі учасники такої справи.
Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 20.04.2026 року заяву представника позивача КП «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області - Волинської О.А., задоволено частково та провадження у справі в частині позовних вимог КП «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області до ОСОБА_2 , яка є співвласником квартири, про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги закрито.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що згідно довідки форми №3 від 23.02.2026 року, відповідач ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1 , з 1990 року.
Як вбачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 424987362 від 01.05.2025 майно, реєстраційний номер № 2473184532080, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 (2/3 частка), ОСОБА_3 (1/3 частка) та ОСОБА_1 (1/3 частка).
Відповідач користується житлово-комунальними послугами, що включають в себе: послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води.
Відповідач користується та споживає всі види комунальних послуг, при цьому не в повному обсязі здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, в зв'язку з чим за період з 01.03.2023 року по 01.02.2026 року утворилась заборгованість в сумі 18 230,00 грн., в тому числі: за послуги з управління багатоквартирним будинком 5 748,54 грн, за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення 3 070,57 грн, за постачання гарячої води 234,00 грн, за послуги з централізованого опалення 9 176,89 грн.
Спірні правовідносини виникли у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг і регулюються, зокрема, Законом України від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон).
Відповідно до п.5 ч. 1ст.1 Закону, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Згідно ч.1ст.12 Закону, надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1ст. 901 ЦК України).
Частина 1ст.13 Закону, передбачає, що Договір про надання комунальної послуги укладається між виконавцем відповідної послуги та споживачем або особою, яка відповідно до договору або Закону укладає такий договір в інтересах споживача, або з управителем багатоквартирного будинку з метою постачання електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.
Згідно п. 5 ч. 2ст. 7 Закону, споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Частина 1ст. 9 Закону, передбачає, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Порядок користування приміщеннями, а також утримання житлових будинків визначається Правилами користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572 в редакції від 14.01.2009 року і ст. ст. 20, 21 Закону України від 24.06.2004р. «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до яких власник або споживач, зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або Законом та інше.
У постанові Верховного Суду від 26 вересня 2018 року була висловлена позиція про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Відповідно до вимог ч. 6ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.
Відповідно до п. 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення, п. п. 4, 17, 29 Правил надання населенню послуг з газопостачання, споживачі зобов'язані своєчасно оплачувати надані їм житлово-комунальні послуги (опалення, постачання холодної та гарячої води, водовідведення та газопостачання) та витрати на утримання будинку і прибудинкової території пропорційно загальної площі квартири, згідно Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869.
Згідно п. 7 «Правил користування приміщеннями житлових будинків», затверджених Постановою КМУ № 45 від 24 січня 2006 року «Про внесення змін до постанови Кабміну від 08 жовтня 1992 року № 572», власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, установлених статтею 526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Статтею 360 ЦК України, передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно з ч. 1ст. 543 ЦК України, у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Крім того, відповідно до ч. 3 вказаної статті солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі.
Також, згідно з ч. 4ст. 544 ЦК України, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.
Згідно ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо боржник не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, за правилами ч. 1ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив.
Стаття 76 ЦПК України, визначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Стаття 81 ЦПК України, визначає що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем по справі були порушені обов'язки щодо оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, а тому вимоги позивача підлягають до задоволення.
У силуст.141 ЦПК України, судові витрати, суд покладає на відповідача.
Керуючись ст.ст.4, 5, 12, 76-82, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, заборгованість за надані житлово-комунальні послуги за період з 01.03.2023 року по 01.02.2026 року в сумі 18 230,00 грн (вісімнадцять тисяч двісті тридцять гривень), яка складається із заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком 5 748,54 грн (п'ять тисяч сімсот сорок вісім гривень п'ятдесят чотири копійки), заборгованості за послугу централізованого постачання холодної води та водовідведення 3 070,57 грн (три тисячі сімдесят гривень п'ятдесят сім копійок), заборгованості за послуги з постачання гарячої води 234,00 грн (двісті тридцять чотири гривні) та заборгованості за послуги з централізованого опалення 9 176,89 грн (дев'ять тисяч сто сімдесят шість гривень вісімдесят дев'ять копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , на користь Комунального підприємства «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3 328,00 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень).
Заочне рішення може бути переглянуто Києво-Святошинським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач: Комунальне підприємство «Управління міським господарством» Вишневої міської ради Києво-Святошинського району Київської області, ЄДРПОУ 34778905, адреса місцезнаходження: вул. Зелена, буд. 2, м. Вишневе, Бучанський р-н, Київська обл., 08132, р/р НОМЕР_1 в АТ КБ «Приватбанк»
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий 25.08.2005, адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя Тетяна ДУБАС