Справа № 369/3624/15-ц
Провадження №6/369/164/26
19.03.2026 року м. Київ
Києво-Святошинського районного суду Київської області у складі:
головуючої судді Козак І.А.,
при секретарі Кавун Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», про заміну сторони стягувача у виконавчому листі -
У жовтні 2025 року до суду надійшла заява Товариства обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» про заміну вибулого стягувача: Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на правонаступника: ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у виконавчому листі: №369/3624/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», до боржника 1 ОСОБА_1 та заміну вибулого стягувача: Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» на правонаступника: ТОВ «ДЕБТ ФОРС» у виконавчому листі: №369/3624/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК», до Боржника 2 - ОСОБА_2 .
Заява обґрунтована тим, що 28.07.2015 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив рішення по справі: №369/3624/15-ц про стягнення з боржника(ів): на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заборгованості за кредитним договором: № 014/3796/73/12994.
22.02.2023 року між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» було укладено Договір № 22-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС», а ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 014/3796/73/12994.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 22-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 22.02.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом Боржники, зазначених у Додатках №1 та № 3 до цього Договору (надалі також Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору № 22-02/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 22.02.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді.»
У відповідності до пунктів 5.6.2 та 7.2 Договору № 22-02/23 про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги від 22.02.2023 року Сторони в підтвердження виконання п. 7.1 договору уклали Акт зарахування зустрічних однорідних вимог (додається у додатках) у відповідності до ст. 601 Цивільного кодексу України.
17.05.2023 року між ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» та ТОВ «ДЕБТ ФОРС» (Заявником) було укладено Договір № 17-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «КАМПСІС ФІНАНС» відступило ТОВ «ДЕБТ ФОРС», а ТОВ «ДЕБТ ФОРС» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, в тому числі за Кредитним договором № 014/3796/73/1299.
У відповідності до п. 2.1 Договору № 17-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 17.05.2023 року: «За цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Первісний кредитор відступає шляхом продажу Новому кредитору належні Первісному кредитору, а Новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Первісного кредитора до боржників, надалі за текстом Боржники, зазначених у Додатках №№1 та № 3 до цього Договору (надалі також Реєстр Боржників), включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників, за Договорами позики (Кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом «Основні договори», надалі за текстом Права вимоги. Новий кредитор сплачує Первісному кредитору за Права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим Договором».
Відповідно до п. 5.2 Договору № 17-05/23 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 17.05.2023 року: «Права вимоги вважаються відступленими (переданими) Первісним кредитором та набутими (прийнятими) Новим кредитором в день належного підписання Сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді.»
На виконання п. 7.1 Договору № 17-05/23 про відступлення прав вимоги від 17.05.2023 року ТОВ «ДЕБТ ФОРС» проведено оплату відповідно до платіжної інструкції, що заявник додає у додатках до цієї заяви.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце проведення засідання повідомлялися належним чином. Клопотань про відкладення до суду не надходило.
Однак, у поданій заяві директор ТОВ «ДЕБТ ФОРС» - Костюченко М.І. розгляд заяви про заміну сторони на правонаступника просив здійснити без участі представника заявника.
Відповідно до ч.3 ст.442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Ураховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснити розгляд справи без фіксування судового розгляду цивільної справи за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали поданої заяви, суд дійшов висновку.
Судом встановлено, що 28.07.2015 Києво-Святошинський районний суд ухвалив рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/3796/73/12994 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Вердикт Капітал».
22.02.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Кампсіс Фінанс» укладено договір відступлення права вимоги № 22-02/23. За цим договором «Вердикт Капітал» передав, а «Кампсіс Фінанс» набув право вимоги заборгованості за кредитними договорами, включаючи цей кредит.
Перехід прав вимоги відбувся з моменту підписання акту приймання-передачі реєстру боржників.
Розрахунки між сторонами підтверджені, зокрема, актом зарахування зустрічних однорідних вимог (відповідно до ст. 601 ЦК України).
17.05.2023 ТОВ «Кампсіс Фінанс» уклало аналогічний договір відступлення № 17-05/23 з ТОВ «Дебт Форс», за яким передало цьому товариству право вимоги за тим самим кредитним договором.
Перехід прав також відбувся після підписання акту приймання-передачі, а ТОВ «Дебт Форс» здійснило оплату згідно з платіжними документами.
Відповідно до ст. 512 ЦКУкраїни кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги)», згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.
Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.
У зв'язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов'язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.
Виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, внаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбаченестаттею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи-правонаступника.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановленізакономстрокові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першоїстатті 26 Закону № 606-XIV). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Верховним Судом у постанові від 08.02.2022 у цивільній справі № 2-7763/10 зроблено наступні висновки. Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятоїстатті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можнаставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Однак заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першоюстатті 2 ЦПК України, в межахстадій судового процесу. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 15 березня 2023 року по справі № 761/19851/17 послався на постанову від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20). Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 01 лютого 2023 року по справі № 2-3266/11 дійшов висновку, що у процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого провадження.За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчсого провадження правонаступником є неможливою, Завідсутності підстав для поновлення строків для виконання виконавчого листа, правонаступник не може бути замінений у виконавчогму провадженні , яке не здійснюється або у виконавчому документі строк пр'яд'явлення до виконання чкого закінчився.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року, справа № 2-7763/10 вирішила, що у випадку закінчення виконавчого провадження заявник, що звертається з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, повинен поставити перед судом питання щодо відновлення виконавчого провадження (оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження). За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання. Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 606-ХІУ). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред'явлення до виконання наказу) означатиме, що стягувач після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшитицей строкна невизначенийтермін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства прав.
Разом з тим, суд звертає увагу, що заявник просить здійснити заміну сторони саме у виконавчому листі, а не у відкритому виконавчому провадженні.
Однак положення статті 442 ЦПК України передбачають заміну сторони саме у виконавчому провадженні як процесуальному правовідношенні, а не внесення змін до виконавчого документа як такого.
За наявності відкритого виконавчого провадження належним способом захисту прав правонаступника є звернення із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, а не виконавчого листа.
Виконавчий лист є документом, що підтверджує право на примусове виконання рішення, однак заміна сторони у ньому окремо від виконавчого провадження законом не передбачена у випадку, коли таке провадження вже відкрито та здійснюється.
Суд, дослідивши подану заяву та додані до неї матеріали, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, на виконання рішення суду було видано два виконавчі листи. Водночас до заяви про заміну сторони у виконавчих листах заявником долучено лише один виконавчий лист, який пред'являвся до виконання раніше та містить відповідні відмітки про виконання рішення, тоді як щодо іншого виконавчого листа надано лише інформацію з автоматизованої системи виконавчих проваджень про завершення виконавчого провадження.
При цьому заявником не надано належних та допустимих доказів існування відкритого або незавершеного виконавчого провадження за виконавчими листами, а також не зазначено обставин щодо їх пред'явлення до виконання.
Суд враховує, що відповідно до вимог законодавства строк пред'явлення виконавчого листа до виконання становить три роки. Як убачається, виконавчі листи було видано у 2015 році, а відтак імовірно строк пред'явлення їх до виконання сплив.
Заявник не навів доводів та не надав доказів поновлення такого строку у встановленому законом порядку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відсутні правові підстави для заміни сторони у виконавчому листі, оскільки заявником не доведено наявність виконавчого провадження або можливість його відкриття; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив і не поновлений; відповідний виконавчий лист фактично втратив можливість примусового виконання.
У зв'язку з викладеним, заява ТОВ «Дебт Форс» є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 512, 514, ЦК України, ст.ст.2, 55, 258-260, 442 ЦПК України, ст.ст.4, 15 ЗУ «Про виконавче провадження» суд
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», про заміну сторони стягувача у виконавчому листі №369/3624/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до боржника 1 ОСОБА_1 відмовити.
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Кампсіс Лігал», про заміну сторони стягувача у виконавчому листі №369/3624/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» до Боржника 2 - ОСОБА_2 відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Ірина КОЗАК