Номер провадження: 22-ц/813/5907/26
Справа № 522/14815/21
Головуючий у першій інстанції Свячена Ю. Б.
Доповідач Громік Р. Д.
про відмову у відкритті апеляційного провадження
20.04.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді - Громіка Р.Д.,
суддів - Сегеда С.М., Комлевої О.С.,
ознайомившись з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
встановив:
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2023 року позовні вимоги ТОВ «Цикл Фінанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення на предмет іпотеки задоволено частково.
Не погодившись з вищезазначеним судовим рішенням, 24 березня 2026 року адвокат Бочевар М.П., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в електронній формі через електронний кабінет, подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження.
02 квітня 2026 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшли матеріали цивільної справи №522/14815/21.
Розглянувши матеріали справи, апеляційний суду дійшов висновку про відмову у відкриті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2023 рокуз наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить поновити строк на подання апеляційної скарги, з тих підстав, що на судове засідання, призначене 28.12.2023 ОСОБА_1 суд не повідомляв (в матеріалах справи відсутні повідомлення судом сторін на 28.12.2023), оскаржуване рішення суду від 28.12.2023 суд ОСОБА_1 не направляв (в матеріалах справи є лише повідомлення про направлення копії рішення сторонам, т.с. 4, а.с. 61) та рішення суду ОСОБА_1 після оголошення не отримував. 04 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із заявою про видачу йому копії рішення суду від 28.12.2023, та яку ОСОБА_1 отримав 16 березня 2026 року.
Із матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено 28 грудня 2023 року.
Дійсно, як зазначає представник скаржника з текстом оскаржуваного рішення скаржник ознайомився 25 лютого 2026 року під час ознайомлення з матеріалами справи, що підтверджується відповідною відміткою на заяві про ознайомлення з матеріалами справи (т. 4, а.с.110).
Проте, скаржник подав апеляційну скаргу на зазначене рішення суду лише 24 березня 2026 року, тобто після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
Згідно з ч. 3 ст. 354 ЦПК України строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Так, по-перше, щодо посилання скаржника про те, що про судове засідання, призначене на 28 грудня 2023 року ОСОБА_1 суд першої інстанції не повідомляв, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду-протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду -якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2)на ухвали суду -якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили (частина друга статті 358 ЦПК України) (див. постанову Верхового Суду від 04 червня 2025 року у справі №477/735/16-ц).
Аналіз вказаної правової норми дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Виключенням з цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученої до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
Такі висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 28 лютого 2024 року у справі №733/112/20 (провадження №61-16703св23) та від 06 березня 2024 року у справі №953/5340/21 (провадження №61-16122св23).
У межах річного строку з дня складення повного судового рішення може бути поновлено строк на апеляційне оскарження з інших поважних причин будь-яким заявникам, а особам, не повідомленим про розгляд справи, - і поза межами річного строку.
Тобто річний преклюзивний строк для поновлення строку на апеляційне оскарження не поширюється на учасників справи, не повідомлених про розгляд справи.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 вересня 2024 року у справі №490/9587/18 (провадження N 14-29цс24) зазначено, що особа, не повідомлена про розгляд справи (пункт 1 частини другої статті 358 ЦПК України), - це особа, яку не сповістили про наявність судового провадження у справі і яка, відповідно, не знала/не могла знати про розгляд справи.
Також у постановах Верховного Суду від 27 січня 2021 року у справі №201/13990/15 (провадження №61-22496св19), від 29 січня 2021 року у справі №308/2739/16 (провадження №61-9648св19), від 21 червня 2023 року у справі №202/32361/13 (провадження №61-3546св23) зазначено, що під неповідомленням особи про розгляд справи розуміються випадки, коли учасник справи взагалі ніяким чином не повідомлявся судом і не знав про наявність справи у провадженні суду. Однак до таких випадків не може бути віднесено неповідомлення особи про окреме судове засідання у справі, навіть якщо в цьому засіданні було ухвалено рішення (за умови, що матеріалами справи безспірно підтверджується факт обізнаності особи про розгляд судом справи та її участь у ній).
Колегією суддів встановлено, що ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 27 серпня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ПАТ «Місто Банк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та вирішено провести підготовче засідання в залі судових засідань №210, в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Балківська, 33, о 08 годині 50 хвилин «20» жовтня 2021 року (т.1 а.с.53-54).
Вказану ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2021 року відповідач ОСОБА_1 отримав 04 жовтня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення (т.1 а.с.56).
Більше того, скаржник був присутнім у судовому засіданні 20 жовтня 2021 року (т.1 а.с.59-60), також ознайомлювався з наступною датою розгляду справи - 25 листопада 2021 року о 09:20 годині (т. 1 а.с.61).
Крім того 08 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси із зустрічною позовною заявою до ТОВ «Цикл Фінанс», ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання недійсним додаткової угоди до кредитного договору №73/Ф/USD від 12 лютого 2007 року (т.1 а.с.88-94).
Проте, вподальшому 22 листопада 2021 року від відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення зустрічної позовної заяви від 19 жовтня 2021 року без розгляду та повернення сплаченого судового збору (т.1 а.с.103-104).
Також колегія суддів зазначає, що у судовому засідання 08 лютого 2022 року від імені відповідача ОСОБА_1 у судовому засідання брав участь ОСОБА_5 , та вподальшому був ознайомлений з наступною датою розгляду справи (т.1 а.с.170-171)
Наведені вище відомості, що містяться у матеріалах справи, свідчать про те, що ОСОБА_1 був обізнаний про перебування цієї справи у провадженні суду першої інстанції, з моменту отримання 04 жовтня 2021 року ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 27 серпня 2021 року про відкриття провадження, крім того тривалий час активно брав участь у розгляді справи, а тому суд апеляційної інстанції доходить висновку, що ОСОБА_1 є особою, яка була обізнана про розгляд справи, а тому його твердження щодо неповідомлення його про призначення розгляду справи саме на 28 грудня 2023 року не можуть бути враховані як підстава для поновлення строку на апеляційне оскарження.
По-друге, в апеляційній скарзі не зазначено жодних обставин непереборної сили внаслідок виникнення яких був пропущений строк на апеляційне оскарження.
Так, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України визначено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Європейський суд з прав людини у справі «Устименко проти України» (Ustimenko v. Ukraine), заява № 32053/13 від 29 жовтня 2015 року, вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (пункт 46 рішення).
Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, насамперед належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року).
Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Аналіз вказаних процесуальних норм дає підстави для висновку, що сплив річного строку з дня складання повного тексту судового рішення є підставою для відмови у відкритті провадження незалежно від причин пропуску строку на апеляційне оскарження, тобто законодавець імперативно встановив процесуальні обмеження для оскарження судового рішення зі спливом річного строку.
Доводи апеляційної скарги щодо поважності пропуску строку на апеляційне оскарження не підлягали оцінці судом, оскільки строк, передбачений частиною другою статті 358 ЦПК України, є присічним.
Більше того, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 квітня 2023 року в справі №301/2320/15-ц зазначено, що: «з огляду на імперативний характер частини другої статті 358 ЦПК України (у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги) та присічність річного строку, визначеного вказаною процесуальною нормою, який поновленню не підлягає, суд позбавлений за таких обставин можливості оцінювати поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, а тому у суду апеляційної інстанції були відсутні правові підстави для з'ясування поважності причин пропуску, поновлення строку на апеляційне оскарження та відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою вказаної особи, поданою після спливу річного строку з дня постановлення оскаржуваного рішення».
Так, до апеляційної скарги не додано жодних доказів, які свідчили б про вчинення відповідачем усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги.
Враховуючи вищезазначене, а також імперативний характер ч. 2 ст. 358 ЦПК України та те, що річний строк, визначений вказаною процесуальною нормою, є присічним і поновленню не підлягає, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.
На підставі наведеного, керуючись ч.2 ст.358 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 28 грудня 2023 року у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді Одеського апеляційного суду Р.Д. Громік
С.М. Сегеда
О.С. Комлева