Справа № 749/387/26
Номер провадження 1-кп/749/54/26
15 квітня 2026 року Сновський районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сновськ кримінальне провадження, відомості якого внесено до ЄРДР за № 62026100150000095 від 21.01.2026 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
У провадженні судді Сновського районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 перебуває кримінальне провадження № 62026100150000095 від 21.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Прокурор ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою терміном на 60 днів, посилаючись на те, що ризики, які враховувалися при обранні запобіжного заходу, станом на теперішній час не зменшились та виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою. Ухвалою слідчого судді Сновського районного суду Чернігівської області від 23.03.2026 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25.04.2026 із визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав повністю та просив задовольнити, вказавши, що ризики, передбачені п.п.1,,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду, незаконний вплив на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню та вчинення інших кримінальних правопорушень - не зменшились і виправдовують подальше тримання ОСОБА_4 під вартою, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Захисник ОСОБА_5 вирішити клопотання прокурора на розсуд суду та просив відкласти судове засідання, посилаючись на намір обвинуваченого продовжити військову службу.
Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити або скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно з положеннями ст. ст. 176-178, 183, 184, 194 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, санкція якого передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочину, передбаченого статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України підставою для застосування або продовження запобіжного заходу є наявність обґрунтованих ризиків того, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені цією нормою.
Оцінюючи надані стороною обвинувачення доводи, суд враховує тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, характер обвинувачення, стадію судового розгляду, а також дані про особу обвинуваченого.
Судом встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:
1) ризик переховування від органів досудового розслідування та суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) - обґрунтовується тяжкістю інкримінованого злочину, безальтернативністю покарання у вигляді позбавлення волі, а тому обвинувачений може намагатися уникнути кримінальної відповідальності за інкріміноване діяння, в тому числі шляхом переховування від органів досудового розслідування та у подальшому суду;;
2) ризик перешкоджання кримінальному провадженню (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України) - обґрунтовується можливістю обвинуваченого створити штучні докази та підбурювати осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до надачі завідомо неправдивих показань;
4) продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачений обвинувачується (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України). Зазначений ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_4 продовжує вчиняти триваючий злочин, ухиляючись від виконання військового обов'язку: після прибуття 25.02.2026 до відділення поліції № 2 (м. Сновськ) Корюківського районного відділу поліції та висловлення наміру повернутися до військової частини - до військової частини не повернувся, здійснив втечу від Військової служби правопорядку та на момент розгляду клопотання перебуває вдома. Таким чином, знаходячись на волі, обвинувачений може продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому обвинувачується.
Суд вважає, що зазначені ризики не зменшились та є реальними і обґрунтованими. Наявних у матеріалах кримінального провадження даних достатньо для висновку про те, що обвинувачений ОСОБА_4 у разі звільнення з-під варти може ухилятися від суду, та продовжувати протиправну діяльність.
Відсутні дані про те, що обвинувачений не може утримуватися в місцях попереднього ув'язнення, у тому числі за станом здоров'я.
Суд враховує положення ст. 183 КПК України, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, однак у даному випадку більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання встановленим ризикам.
З огляду на викладене, а також враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та продовження обвинуваченому ОСОБА_4 строку тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Згідно пункту другого частини 5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частина 7 ст.182 КПК України вказує на те, що у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За змістом частин 4,5 ст. 202 КПК України підозрюваний, обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення, під вартою в якому знаходиться підозрюваний, обвинувачений, негайно здійснює розпорядження про його звільнення з-під варти та повідомляє про це усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю, а якщо застава внесена під час судового провадження, - прокурора та суд. Перевірка документа, що підтверджує внесення застави, не може тривати більше одного робочого дня.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про відмову у продовженні строку тримання під вартою, про скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на інший запобіжний захід, про звільнення особи з-під варти у випадку, передбаченому частиною третьою статті 206 цього Кодексу, або у випадку закінчення строку дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою підозрюваний, обвинувачений повинен бути негайно звільнений, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Частиною 3 ст.182 КПК України передбачено, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов'язків. У разі внесення застави згідно з ухвалою слідчого судді, суду щодо особи, стосовно якої раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, передбачені цією частиною роз'яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув'язнення.
При визначенні розміру застави суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, передбачених ч. 5 ст. 407 КК України, які за змістом ст. 12 КК України відносяться до тяжких злочинів.
Таким чином відповідно до приписів наведених статей визначений розмір застави у 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (66560 грн.) залишається без змін.
Разом з тим, у судовому засіданні захисником ОСОБА_5 заявлено про відкладення судового засідання для отримання від військової частини згоди на проходження обвинуваченим військової служби.
Оскільки, отримання від командування військової частини відповідних документів щодо можливості проходження ОСОБА_4 військової служби є суттєвою обставиною, що свідчить про готовність обвинуваченого до належного виконання покладених на нього процесуальних обов'язків та повернення до виконання військової служби, суд вважає за необхідне відкласти судове засідання для надання стороні захисту можливості отримати від командування військової частини відповідні документи та подати їх до суду.
Керуючись ст.ст. 176, 183, 193,194, 372,376 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» терміном на 60 (шістдесят) діб.
Строк дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 визначити з 25 квітня 2026 року по 23 червня 2026 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі двадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок, яка може бути внесена як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області; ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України, місто Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом її дії.
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення, негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.
На підставі частини 5 статті 194 Кримінального процесуального кодексу України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, наступні обов'язки:
-прибувати до прокурора, слідчого, слідчого судді та суду за кожним викликом;
-не відлучатися з території Корюківського району Чернігівської області без дозволу слідчого, прокурора;
-повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Судове засідання у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, відкласти на 06 травня 2026 року на 12-00 год.
Викликати в судове засідання прокурора, захисника, доставити обвинуваченого.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена протягом п'яти днів з моменту її проголошення до Чернігівського апеляційного суду, а обвинуваченому, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 20 квітня 2026 року.
Суддя ОСОБА_1