Іменем України
20 квітня 2026 року м. Кропивницький
справа № 387/973/25
провадження № 22-ц/4809/904/26
Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Мурашка С.І., Чельник О.І.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши за правилами спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Галайчук Ганна Сергіївна, на ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області (суддя Солоненко Т.В.) від 17.02.2026,
1. Короткий зміст позовних вимог
17.06.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») звернулося з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» зазначило наступне: 23.11.2021 між ТОВ «Селфі Кредит» та відповідачкою був укладений Кредитний договір № 124419, відповідно до умов якого відповідачці було надано грошові кошти у розмірі 5 000,00 грн строком на 30 днів із процентною ставкою 1,90% на день.
29.02.2024 між ТОВ «Селфі Кредит» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» був укладений Договір факторингу № 29022024.
Відповідно до Реєстру боржників № 1 від 29.02.2024 до Договору факторингу № 29022024 від 29.02.2024, позивач набув право вимоги до відповідачки про стягнення заборгованості у загальному розмірі 13 930,00 грн, з яких 5 000,00 - заборгованість за основною сумою боргу, 8 930,00 грн - заборгованість за відсотками.
2. Короткий зміст судових рішень
2.1) 15.10.2025 Добровеличківський районний суд Кіровоградської області ухвалив заочне рішення, яким, з урахуванням ухвали суду від 17.11.2025 про виправлення описки, позов ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 задовольнив у повному обсязі та стягнув з відповідачки на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 13 930,00 грн та судовий збір у розмірі 3 028,00 грн.
2.2) 17.02.2026 Добровеличківський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу, якою у задоволенні заяви про поновлення відповідачці процесуального строку звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення відмовив, а заяву про перегляд заочного рішення залишив без розгляду.
Суд першої інстанції мотивував свою ухвалу тим, що копію заочного рішення відповідачка отримала 15.11.2025, а тому встановлений законом строк звернення відповідачки до суду про перегляд заочного рішення суду сплинув через 20 днів. У встановлений строк вона до суду з відповідною заявою не звернулася, період пропуску строку становить більш ніж три місяці, а долучені до клопотання про поновлення пропущеного строку документи, підтверджуючі хворобу та смерть чоловіка відповідачки, не доводять поважність причин пропуску строку, оскільки жоден з них за часом безпосередньо не стосується, встановленого ч. 2, 3 ст. 284 ЦПК України, строку.
Окрім того, суд вважав, що доказів неможливості звернення відповідачки до суду із заявою про перегляд заочного рішення саме з моменту отримання нею такого рішення, тобто після 15.11.2025, надано не було, тому підстав для поновлення строку на подання заяви у даній справі відсутні.
3. Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги
ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Галайчук Ганна Сергіївна, подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2026 про відмову у поновленні строку на звернення до суду скасувати та постановити нову, якою зазначений строк поновити.
В обґрунтування апеляційної скарги відповідачка зазначила, що суд першої інстанції неповно та формально оцінив надані нею докази, неправильно застосував норми процесуального права та безпідставно дійшов висновку про відсутність поважних причин пропуску.
Окрім того, суд не врахував, що застосування процесуальних строків має здійснюватися з урахуванням принципу пропорційності, забезпечення реального доступу особи до правосуддя та не може бути надмірно формалізованим. Суд не надав належної оцінки обставинам, на які посилається відповідачка, зокрема, тяжка хвороба чоловіка, необхідність постійного догляду за ним, його смерть та пов'язаний із цими подіями тяжкий психологічний стан.
Апелянтка також звертає увагу суду на те, що поновлення процесуального строку не порушить баланс інтересів сторін, адже не вирішує спір по суті, а лише створить умови для повноцінного розгляду справи. За таких обставин, відповідачка вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
4. Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», від імені якого діє представник за довіреністю - Макарова Людмила Володимирівна, надісланий на адресу суду 14.04.2026.
У ньому позивач повністю погодився з ухвалою суду першої інстанції, зазначивши, що суд при її постановленні не допустив порушень матеріального чи процесуального права, тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.
Позивач зазначив, що відповідачка не навела обґрунтованих доводів та не надала належних доказів, які б підтверджували поважні причини пропуску процесуального строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, відтак вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.
5. Порядок розгляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду, зазначену в п. 10 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу (ухвала суду першої інстанції про відмову у поновленні пропущеного процесуального строку), розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи викладене, справа переглядається судом апеляційної інстанції за наявними у ній матеріалами без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) та без проведення судового засідання і його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Згідно з ч. 4, ч. 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова в такому випадку не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.
6. Встановлені судом першої інстанції обставини:
15.10.2025 Добровеличківський районний суд Кіровоградської області ухвалив заочне рішення у цивільній справі № 387/973/25, за позовом ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором. Проте у резолютивній частині заочного рішення суд вказав таке: «Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №08347-08/2023 укладеного 07.08.2023 у розмірі 18300 гривень 00 копійок (вісімнадцять тисяч триста гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 4000,00 грн; заборгованість за відсотками - 14300,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
В порядку п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАС комбанк»);
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ».
17.11.2025 Добровеличківський районний суд Кіровоградської області постановив ухвалу про виправлення описки, допущеної у заочного рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15.10.2025 у цивільній справі № 387/973/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме викладено резолютивну частину повного тексту заочного рішення суду в наступній редакції: «Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором №124419 про надання споживчого кредиту укладеного 23.11.2021 у розмірі 13930 гривень 00 копійок (тринадцять тисяч дев'ятсот тридцять гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5000,00 грн; заборгованість за відсотками - 8930,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» витрати зі сплати судового збору у розмірі 3028 гривень 00 копійок (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
В порядку п. 4. ч. 5 ст. 265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_1 у АТ «ТАС комбанк»);
відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ».
11.02.2026 представник відповідачки - адвокат Галайчук Ганна Сергіївна звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення та просила поновити відповідачці процесуальний строк на вчинення цієї процесуальної дії у зв'язку з тяжкими сімейними обставинами, а саме: цілодобовим доглядом за тяжкохворим чоловіком та його смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 . На підтвердження цих обставин до заяви долучила: свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 від 06.01.2026, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 від 14.01.1991, виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 4851 від 15.04.2024, консультаційний висновок спеціаліста від 24.12.2025, висновок комп'ютерної томографії органів грудної та черевної порожнини від 26.12.2025.
7. Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Переглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги за наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним нормам закону, а тому вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню.
8. Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення
8.1. Норми права та їх джерела, практика їх застосування
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача (ч. 1 ст. 284 ЦПК України).
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч. 2 ст. 284 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду (ч. 3 ст. 284 ЦПК України).
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин (ч. 4 ст. 284 ЦПК України).
8.2. Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції
У статті 284 ЦПК України чітко закріплюються строки, протягом яких відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення, а саме: протягом 30 днів з дня проголошення або 20 днів після отримання рішення, якщо воно не було вручене в день проголошення.
Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (п. 6 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (ч. 1 ст. 120 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 127 ЦПК України).
Отже, право відповідача на поновлення пропущеного ним строку зверненя до суду із заявою про перегляд заочного рішення передбачене ч. 1 ст. 127 та ч. 3, ч. 4 ст. 284 ЦПК України, але воно виникає за умови доведеності ним відповідними доказами причин попуску строку, які суд визнав поважними.
Метою встановлення строків є надання визначеності у реалізації суб'єктами правовідносин своїх прав та обов'язків. З настанням або закінченням відповідного строку пов'язане виникнення, зміна чи припинення правовідносин.
Строк як відрізок часу обмежує дію суб'єктивних прав та обов'язків. Водночас процесуальний строк - це встановлений законом або визначений судом проміжок часу, протягом якого суд або учасники судового процесу мають право або зобов'язані вчинити певну процесуальну дію чи сукупність таких дій.
Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу.
Отже, запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, іншою заявою чи клопотанням обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновкищодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 73-74 своєї постанови від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20 зазначила, що інститут процесуальних строків є наскрізним та міжгалузевим інститутом процесуального права, а положення глави 6 «Процесуальні строки» розділу І «Загальні положення» ЦПК України застосовуються до всіх видів проваджень, на всіх стадіях цивільного судочинства, а також поширюються на процедури заочного розгляду цивільних справ, крім випадків, коли відповідними главами встановлені спеціальні правила. Так само мають бути застосовані й загальні положення ЦПК Українищодо подання та розгляду клопотань про поновлення процесуальних строків, якщо відповідною главою, присвяченою заочному розгляду, це питання прямо не врегульовано. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати загальні положення ЦПК України, а саме статтю 127 цього Кодексу, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Крім того, у справі № 756/11081/20 Велика Палата Верховного Суду нагадала, що загалом згідно з практикою ЄСПЛ при застосуванні процедурних правил варто уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом, та порушення принципу правової визначеності (справи «Волчлі проти Франції», «ТОВ «Фріда» проти України»).
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо (абз. 2 п. 7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.10.2020 у справі № 901/32/20).
У пунктах 32, 33 постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.12.2025 у справі № 565/1545/24 вказано, що на суд першої інстанції покладався обов'язок надати оцінку поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення через призму своїх дискреційних повноважень та за результатами розгляду такого питання прийняти відповідне рішення. Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
У цій справі, яка переглядається в апеляційному порядку, суд першої інстанції відмовив у задоволенні клопотання відповідачки про поновлення процесуального строку, мотивуючи своє рішення тим, що заочне рішення було ухвалене 15.10.2025, копію рішення відповідачка отримала 15.11.2025, у встановлений ч. 3 ст. 284 ЦПК України строку із заявою по перегляд заочного рішення та поновлення строку не звернулася, а звернулася лише 11.02.2026.
Апелянтка не погоджується з висновком суду першої інстанції про неповажність наведених нею причин пропуску строку для звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення, та зазначає, що наведені нею обставини були поважними, однак суд оцінив їх надто формально, тому дійшов неправильного висновку, відмовляючи у задоволенні заяви.
У скарзі вона повторила свої доводи поважності причин пропуску строку, що не мала ані фізичної, ані моральної можливості своєчасно його оскаржити та подати свої заперечення у зв'язку з надзвичайно тяжкими сімейними обставинами. На момент розгляду справи її чоловік перебував у тяжкому стані, потребував постійного догляду та цілодобового піклування з її боку. ІНФОРМАЦІЯ_3 чоловік відповідачки помер, його смерть стала глибокою трагедією та тяжким моральним ударом для неї, після чого вона тривалий час перебувала у стані емоційного виснаження та не могла реагувати на події, що відбувалися навколо неї, зокрема, вживати заходів щодо захисту своїх прав у судовому порядку, лише в лютому 2026 року частково оговталася від пережитого горя та звернулася до адвокатського бюро за наданням правничої допомоги. Таким чином, відповідачка пропустила процесуальний строк через виняткові життєві обставини, які не залежали від її волі.
На підтвердження своїх слів, відповідачка до заяви долучила та подала до суду першої інстанції письмові докази: свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_4 від 06.10.2026 (а. с. 94); свідоцтво про шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_1 серії НОМЕР_5 від 14.01.1991 (а. с. 95); виписку із медичної карти стаціонарного хворого № 4851 від 15.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні з 01.04.2024 по 15.04.2024 (а. с. 96); консультаційний висновок лікаря-онколога від 24.12.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 встановлена підозра на центральний рак лівої легені з наявністю внутрішньогрудної лімфаденопатії, метастатичне ураження окремих хребців, кісток тазу (а. с. 98); висновок комп'ютерної томографії органів грудної та черевної порожнини від 26.12.2025, відповідно до якого у ОСОБА_3 виявили метастатичне ураження наднирників та кісток скелета (а. с. 99).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 2 ст. 89 ЦПК України).
Колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали, зокрема щодо оцінки доказів, адже суд в основу свого рішення поклав лише хронологію створення письмових доказів, наданих відповідачкою та констатував, що всі вони були створені поза строком, встановленим законом для звернення відповідачки із заявою про перегляд заочного рішення, який суд визначив з 15.11.2025 до 05.12.2025.
Як вже було вказано вище, заочне рішення суд постановив 15.10.2025, а тому з 16.10.2025, розпочався перебіг відповідно до ч. 2 ст. 284 ЦПК України 30-денного строку для звернення відповідачки до суду із заявою про перегляд заочного рішення, який сплинув 14.11.2025.
З огляду на те що копія заочного рішення суду була вручена відповідачці лише 15.11.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R068022875306 (а. с. 63), то на підставі ч. 3 ст. 284 ЦПК України вона мала право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, шляхом подання такої заява протягом двадцяти днів з дня вручення їй повного заочного рішення суду.
Вказуючи про те, що відповідачка пропустила цей строк, оскільки до 05.12.2025 до суду із заявою не звернулася, суд не дав оцінки тому, що 15.11.2025 відповідачка отримала повний текст заочного рішення з суттєвими описками, оскільки у мотивувальній частині рішення вказано про стягнення заборгованості з іншої особи, а не з ОСОБА_1 , за іншим кредитним договором та в зовсім інших сумах, ніж ті вимоги, які до неї висунув позивач.
Це могло створити враження у відповідачки про помилковість направлення їй цього рішення суду.
Суд виправив описки (фактично змінивши резолютивну частину рішення) ухвалою від 17.11.2025, яку відповідачці була вручена 29.11.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № R068027831234 (а. с. 64).
Цю обставину (допущену судом помилку у формі описку), яка могла вплинути на процесуальну поведінку відповідачки, суд не врахував при оцінці перебігу строку, встановленого ч. 3 ст. 284 ЦПК України, та причин його пропуску.
Крім того, суд не врахував, що ч. 3 ст. 284 ЦПК України містить спеціальну норму, яка встановлює спеціальний строк на звернення до суду із заявою про поновлення строку, встановленого ч. 2 цієї статті Кодексу, з однієї лише підстави - невручення повного заочного рішення суду у день його проголошення.
Проте закон не містить вичерпного переліку підстав для поновлення пропущеного учасником справи процесуального строку. На це вказує, зокрема, зміст ч. 4 ст. 284 ЦПК України.
Саме на явність інших причин (тривала тяжка хвороба чоловіка та зрештою його смерть) посилалася відповідачка, звертаючись до суду із заявою про перегляд заочного рішення та поновлення пропущеного нею процесуального строку.
Констатуючи те, що письмові докази наведених позивачкою обставин, з якими вона пов'язувала пропуск нею строку звернення до суду із заявою, були створені або до початку перебігу строку звернення до суду, або після його закінчення, тобто до 15.10.2025 чи після 05.12.2025, суд діяв суто формально та не врахував, що ці докази підтверджують період тривалої тяжкої онкологічної хвороби чоловіка відповідачки, який охоплює також строк для подання заяви про перегляд заочного рішення у цій справі, та зрештою настання його смерті.
Навіть якщо відповідачка не надала до суду доказів того, що продовж строку на подання заяви про перегляд заочного рішення вона безпосередньо здійснювала догляд за своїм тяжкохворим чоловіком, це не спростовує презумпцію добросовісності виконання нею своїх обов'язків перед іншим з подружжя, встановлених ст. ст. 15, 55, 90 СК України, а також не вказує на те, що вона не здійснювала догляд за своїм чоловіком продовж усього періоду його хвороби.
Крім того, суд не дав оцінки доводам позивачки про те, що вона сама перебувала у певному психологічному стані, обумовленому хворобою її чоловіка, який впливав на здатність приймати рішення щодо своєї процесуальної поведінки у цій справі, розумінні наслідків вчинення/невчинення процесуальних дій.
Суд не дав обґрунтованої оцінки того, чи могли ці обставини унеможливлювати або істотно ускладнювати для відповідачки подання заяви про перегляд заочного рішення у визначений законом строк.
Суд також не дав оцінку тій обставині, що відповідачка звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення через менш ніж через три з половиною місяці з дати, коли вона отримала повний виправлений текст цього рішення, та через один місяць і шість днів з дати смерті її чоловіка. Зважаючи на це, суд мав оцінити розумність цих строків, добросовісність відповідачки, пропорційність періоду попуску нею строку праву на справедливий судовий розгляд справи та принципу остаточності рішення суду.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що висновок місцевого суду про відсутність поважних причин пропуску відповідачкою процесуального строку є недостатньо вмотивованим та не відповідає обставинам справи.
За таких обставин, ухвала суду підлягає скасування з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 374 та п. 3 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.
Суд першої інстанції при постановлені оскарженої ухвали формально оцінив доводи ОСОБА_1 про поважність причин пропуску процесуального строку, лише перерахувавши їх та зазначивши, що вони не є поважними. Суд не надав оцінку тому, чи такі причини могли об'єктивно впливати на можливість звернення відповідачки до суду.
Таким чином, колегія суддів апеляційного суду встановила, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, а отже доводи апеляційної скарги відповідачки є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, суд
Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якої діє представник - адвокат Галайчук Ганна Сергіївна, задовольнити.
Ухвалу Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 17.02.2026 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.
Головуючий О. Л. Карпенко
Судді: С. І. Мурашко
О. І. Чельник