про відмову у відкритті апеляційного провадження
Справа № 240/14136/25
20 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Томчука А.В.
суддів: Драчук Т. О. Савицької Н.В. ,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року позов задоволено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2026 визнано неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2026.
Цією ж ухвалою апеляційну скаргу апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано апелянту протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб:
- подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску;
- надання доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
06.04.2026 до Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшла заява Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2026. В обґрунтування поданої заяви апелянт зазначає, що військова частина залучена до участі у веденні бойових дій та виконує відповідні бойові завдання. Більше того представники відповідача залучаються до наданню командуванню консультацій щодо дотримання норм міжнародного гуманітарного права, а постійне переміщення підрозділів у зв'язку із службовою необхідністю та тривалі відключення електроенергії, нестабільний доступ до інтернету, унеможливлюють своєчасну підготовку процесуальних документів та подання таких до суду. Також зазначає, що у зв'язку із службовими обов'язками юридичний радник (група юридичного радника) перебуває безпосередньо на основному командному пункті бригади з метою правового забезпечення роботи командування та штабу бригади.
З огляду на викладене, апелянт просить суд поновити Військовій частині НОМЕР_1 строк на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2026.
Також у заяві апелянт просить відстрочити сплату судового збору у зв'язку із відсутністю на рахунках військової частини коштів для сплати такого.
Розглянувши заяву апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження та ознайомившись із наданими ним матеріалами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, з огляду на наступне.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Право на апеляційне оскарження реалізується у спосіб подання в установленому порядку апеляційної скарги, форма та зміст якої також визначається процесуальним законом.
Умовою прийнятності апеляційної скарги до розгляду є її відповідність вимогам щодо форми і змісту, які визначені у статті 296 КАС України, а також дотриманні термінів її подачі, обов'язковому поданні переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, в тому числі і в частині сплати судового збору.
За приписами статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, процесуальне законодавство встановлює порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС України щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Отже, встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов'язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції 13.02.2026 в порядку письмового провадження. Отже, кінцевим строком апеляційного оскарження є 16.03.2026.
Апеляційна скарга через систему Електронний суд подана відповідачем до суду 30.03.2026.
Встановивши невідповідність апеляційної скарги вимогам статті 296 КАС України, Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.04.2026 визнав неповажними причини пропуску Військовою частиною НОМЕР_1 строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2026. При цьому відповідачу запропоновано в десятиденний строк усунути недоліки апеляційної скарги у спосіб, зокрема подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав для поновлення такого строку та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
При цьому звернувшись до апеляційного суду із заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання вимог ухвали від 03.04.2026, Військова частина НОМЕР_1 у такій заяві повторно наводить причини пропуску відповідного строку на оскарження судового рішення аналогічні тим, що були визнані неповажними.
Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, для поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, необхідно встановити наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, які об'єктивно перешкоджали особі вчасно подати апеляційну скаргу.
Водночас, правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску такого строку чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин їх недотримання - вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об'єктивно нездоланними на час перебігу строків звернення до суду.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документа повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
За частиною першою статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Обов'язок доведення обставин, з якими сторона пов'язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Строк звернення до суду, як одна зі складових гарантії «права на суд», може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій - гарантія забезпечення рівності сторін та інших учасників справи (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19).
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Поряд із цим, Військова частина НОМЕР_1 у заяві, поданій на виконання вимог ухвали від 03.04.2026, повторює аргументи щодо пропуску строку подання апеляції, вважаючи оцінку апеляційного суду формальною.
Водночас колегія суддів погоджується з аргументами апелянта, що введення в Україні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Разом з тим. суд апеляційної інстанції уважає за необхідне зазначити, що введення на території України воєнного стану не зупиняє перебіг процесуальних строків у судових справах, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку. Лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.
Натомість, суд визнає, що наведені обставини могли ускладнити подання апеляційної скарги, однак скаржник не довів їхнього реального впливу на неможливість своєчасного оскарження. Враховуючи, що Військова частина НОМЕР_1 не підтвердила належними та допустимими доказами наявність конкретних обставин, у тому числі й пов'язаних із участю відповідача у бойових діях, які унеможливили звернення до суду апеляційної інстанції в межах визначеного КАС України строку, колегія суддів зауважує на необґрунтованості підстав пропуску строку на апеляційне оскарження з цих причин.
Також суд вважає, що приналежність до складу Збройних Сил України, залучення військовослужбовців частини до бойових завдань за призначенням не можуть бути поважними підставами для поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки Військова частина НОМЕР_1 юридична особа зі штатом працівників, зокрема і працівників штабу, які готують та подають апеляційні скарги та які не входять до складу військовослужбовців, виконуючих бойові завдання.
Доказів існування інших непереборних обставин, які перешкоджали апелянту скористатись правом на звернення з апеляційною скаргою у межах визначеного КАС України строку, автор апеляційної скарги не зазначає та не надає.
В свою чергу, жодних нових обставин, доказів або додаткового обґрунтування, які б могли свідчити про поважність причин пропуску строку та усували раніше встановлені судом недоліки апеляційної скарги, апелянтом наведено не було.
Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що апелянтом не доведено наявності обставин, що перешкоджали йому звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 295 КАС України, та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення, причини пропуску строку апеляційного оскарження зазначені у поданому клопотання не є поважними, а тому суд не знаходить підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13.02.2026.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи зазначене, оскільки наведені апелянтом підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі.
Керуючись ч. 3 ст. 298, п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року.
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2026 року.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами надіслати скаржнику.
Копію ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Суддя-доповідач Томчук А.В.
Судді Драчук Т. О. Савицька Н.В.