Справа № 240/15288/25 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Гурін Дмитро Миколайович
Суддя-доповідач - Ватаманюк Р.В.
14 квітня 2026 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Ватаманюка Р.В.
суддів: Курка О. П. Боровицького О. А. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Олексієнко О.В.,
позивача: ОСОБА_1 ,
представника позивача: Кирилюка В. Л.,
представника відповідача: Малої І. Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкових вимог та рішення про застосування штрафних санкцій,
позивач звернувся із позовом до Житомирського окружного адміністративного суду в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, податкові вимоги та рішення про застосування штрафних санкцій.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 22.01.2026 позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282412407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4139995,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282262407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 3341902,13 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282272407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 278491,84 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282282407, яким ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 472,79 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282392407, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03 грудня 2024 року №0282302407, яким до ОСОБА_1 застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 03 грудня 2024 року №0282312407, якою ОСОБА_1 донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 72734,20 грн.
Визнано протиправною та скасовано рішення Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.12.2024 №0282352407 про застосування штрафних санкцій до ОСОБА_1 в розмірі 36367,10 грн.
Визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) від 05 лютого 2025 року №Ф-0491-0630 У, якою ОСОБА_1 донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нараховані штрафні санкції на суму 109101,18 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетний асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь ОСОБА_1 41240,51 грн на відшкодування витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Зазначив при цьому, що за наявності доказів направлення контролюючим органом документів рекомендованим листом з повідомленням про вручення за податковою адресою позивача, обов'язок щодо належного повідомлення вважається виконаним у спосіб, прямо передбачений п. 42.2 ст. 42 ПК України.
Фактичне неотримання відправлення з причин неявки адресата до відділення поштового зв'язку, його відсутності за адресою або закінчення строку зберігання не може бути поставлено в залежність від зазначення номера телефону на конверті, оскільки така вимога не встановлена жодною нормою чинного законодавства.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач вказує про обгрунтованість рішення суду першої інстанції та просить залишити його без змін.
Зазначив, що відповідач не навів жодних доводів та спростувань аргументів позивача щодо самої суті її господарської діяльності та правомірності складання щодо позивача оскаржуваних податкових повідомлень рішень, вимог про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій, що додатково свідчить про обґрунтованість позовної заяви.
Також вказано, що відповідач не надав жодних спростувань щодо порушенням порядку відправлення листів, неналежному заповненню усіх реквізитів адресата, зокрема номеру телефону, що мало наслідком неповідомлення позивача про факт надходження на її ім'я поштової кореспонденції.
Крім того, в апеляційній скарзі відповідач не зазначив, чому позивача не було повідомлено про перевірку та необхідність надання первинних документів іншими можливими засобами зв'язку, а саме телефоном або на електронну адресу, які були відомі відповідачу у тому числі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив суд задовольнити її повністю.
Позивач та представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем 25.10.2019, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер НОМЕР_1 та з 25.10.2019 була взята на облік як платник податків в Головному правлінні ДПС у Житомирській області.
Основний вид діяльності: 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Відповідно до витягу з Реєстру платників єдиного податку №190625340173 від 31.10.2019 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 була зареєстрована з 25.10.2019 платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5% до доходу без реєстрації ПДВ.
04.08.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №23050060003044152 про припинення ФОП ОСОБА_1 реєстрації фізичної особи-підприємця за власним рішенням.
У зв'язку із припиненням підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 на підставі ст.20, п.75.1.2 п.75.1 ст.75, 78.1.7 п.78.1 ст.78, ст.79, ст.82 Податкового кодексу України, ст.13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та доповідної записки управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Житомирській області від 03.09.2024 №7394/06-30-24-7, ГУ ДПС у Житомирській області було видано наказ №2115-п від 05.09.2024 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_1 з 10.10.2024 тривалістю 5 робочих днів з питань дотримання законодавства щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 25.10.2019 по 04.08.2020 та правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 25.10.2019 по 04.08.2020, як фізичної особи-підприємця.
За результатами проведеної з 10.10.2024 по 16.10.2024 документальної позапланової невиїзної перевірки відповідачем було складено акт від 23.10.2024 №22089/06-30-24-07/ НОМЕР_2 , за висновками якого позивачем було порушено:
-пп.49.18.5 п.49.18 ст.49, пп.«в» п.176.1 ст.176, п.177.11 ст.177 Податкового кодексу України у зв'язку з неподанням до контролюючого органу ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік та додаток Ф2 до неї з граничним терміном подання до 04.09.2020 включно;
- пп."а" п.176.1 ст.176, п.177.10 ст.177, п.44.1 та п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481 у зв'язку з відсутністю книги обліку доходів та витрат від здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 за період з 01.01.2020 по 04.08.2020;
- пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.1 ст.44, п.177.2 ст.177, п.177.4 ст.177, пп.177.4.5 п.177.4 ст.177, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, пп.5, пп.6 п.6 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, які ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, у зв'язку із заниженням в періоді з 01.01.2020 по 04.08.2020 загального оподатковуваного доходу в сумі 14852898,31 грн, що призвело до заниження в періоді з 01.01.2020 по 04.08.2020 чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 14852898,31 грн, що призвело до заниження в періоді з 01.01.2020 по 04.08.2020 податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 2673521,70 грн, в тому числі в 2020 році в сумі 2673521,70 грн;
- пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України, п.1 Порядку ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 №579, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №801/27246 у зв'язку з встановленням неведення ФОП ОСОБА_1 обліку доходів в періоді з 25.10.2019 по 31.12.2019;
- п.293.1 ст.293 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що ФОП ОСОБА_1 у періоді, що перевірявся, не застосовано ставку єдиного податку в розмірі 5 відсотків до доходу, отриманого від реалізації продукції на загальну суму 4700000,00 грн, в т.ч. у 2019 році в сумі 4700000,00 грн та не задекларовано суму перевищення граничного обсягу доходу в сумі 2521,53 грн;
- п.2 ч.2 ст.6, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку з незбереженням ФОП ОСОБА_1 первинних документів за період з 25.10.2019 по 04.08.2020, відповідно до яких здійснювався облік виплат (доходу) застрахованим особам та нарахування єдиного внеску в даних періодах;
-п.1 ч.2 ст.6, п.2 ч.1 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку із заниженням за період з 01.01.2020 по 04.08.2020 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу у розмірі 22,00% на загальну суму 72734,20 грн, в т.ч за 2020 рік в сумі 72734,20 грн;
- п.181.1 ст.181, п.183.1 та п.183.4 ст.183 Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не зареєструвалася в обов'язковому порядку з 11.12.2019 платником податку на додану вартість при перевищенні загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, нарахованої (сплаченої) їй протягом останніх 12 календарних місяців, 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість);
- п.181.1 ст.181, п.183.1, п.183.2, п.183.4 п.183.10 ст.183, абз.«а» п.185.1, ст.185, абз.«а» п.186.1 ст.186, абз.«а» п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України, у зв'язку з нереєстрацією в обов'язковому порядку ФОП ОСОБА_1 з 25.10.2019 по 04.08.2020 платником податку на додану вартість при перевищенні нею загальної суми від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з розділом V ПКУ, нарахованої (сплаченої) їй протягом останніх 12 календарних місяців, 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), в результаті чого занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість, яке сплачується до державного бюджету на загальну суму 3312396 грн, у т.ч. за грудень 2019 року у сумі 341816 грн, за січень 2020 року у сумі 448240 грн, за лютий 2020 року у сумі 479059 грн, за березень 2020 року у сумі 502051 грн, за квітень 2020 року у сумі 473326 грн, за травень 2020 року у сумі 559049 грн, за червень 2020 року у сумі 508455 грн;
- пп.162.1.1. п.162.1 ст.162, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.3. п.164.1 ст.164, пп.1.1 та пп.1.2 п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у зв'язку з тим, що заниженням ФОП ОСОБА_1 в періоді з 25.10.2019 по 04.08.2020 чистого оподатковуваного доходу на загальну суму 14852898,31 грн призвело до заниження в даному періоді військового збору, що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного року, в сумі 222793,47 грн, в тому числі в 2020 році в сумі 222793,47 грн;
- пп."а" п.176.1 ст.176, п.177.10 ст.177, 296.1.1 п.296.1 ст.296, п.44.1 та п.44.3 ст.44, п.85.2 ст.85 Податкового кодексу України, п.1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 №481, зі змінами та доповненнями, у зв'язку з ненаданням ФОП ОСОБА_1 для проведення документальної позапланової перевірки первинних та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування, реєстраційних та дозвільних документів за період з 01.01.2020 по 04.08.2020.
На підставі акта перевірки від 23.10.2024 №22089/06-30-24-07/ НОМЕР_2 щодо ОСОБА_1 відповідачем винесено:
- податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №0282412407, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 4139995,00 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №0282262407, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 3341902,13 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №0282302407, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 340,00 грн за неподання ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік (граничний термін подання - 04.09.2020);
- податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №0282272407, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на суму 278491,84 грн;
- податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №0282392407, яким застосовано штрафні санкції у розмірі 1020,00 грн за ненадання для проведення документальної позапланової перевірки первинних та інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування, реєстраційних та дозвільних документів за період з 25.10.2019 по 04.08.2020;
- податкове повідомлення-рішення від 03.12.2024 №0282282407, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб на суму 472,79 грн;
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2024 №0282312407 про донарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 72734,20 грн;
- рішення від 03.12.2024 №0282352407 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 36367,10 грн.
Крім того, 05.02.2025 Головним управлінням ДПС у Житомирській області було винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) Ф-0491-0630 У, якою ОСОБА_1 донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нараховані штрафні санкції на загальну суму 109101,18 грн.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з п.291.2 ст.291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.
Відповідно до п.291.3 ст.291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Згідно з пп.2 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку: друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень. Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи;
Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначено ст.299 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.299.1 Податкового кодексу України реєстрація суб'єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.
Згідно з п.299.2 ст.299 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку
Згідно з пп.1 пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої і другої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулося таке перевищення.
Стосовно визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2024 №0282262407, №0282272407, №0282282407, №0282412407 суд зазначає наступне.
На сторінці 18 акта перевірки від 23.10.2024 №22089/06-30-24-07/ НОМЕР_2 податковий орган зазначив, що на підставі інформації, що міститься в АІС «Податковий блок», а саме з виторгів по РРО встановлено, що обсяг отриманих доходів від реалізованої продукції за 4 квартал 2019 року становив 5002521,53 грн, в т.ч. за листопад 2019 року 2499602,61 грн, за грудень 2502918,92 грн. Тобто платником було перевищено граничний обсяг доходу для ІІІ групи платників єдиного податку, встановлений пп.3 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України (5002521,53 - 5000000,00 = 2521,53 грн). Враховуючи вищевказане, ФОП ОСОБА_1 у відповідності до пп.3 п.298.2.3 ст.298 Податкового кодексу України в періоді з 01.01.2020 по 04.08.2020 не мала права перебувати на спрощеній системі оподаткування.
На сторінці 21 акта перевірки щодо нарахування та сплати єдиного податку також зазначено, що в порушення вимог п.292.1, п.292.6 ст.292, п.293.3 ст.293, п.295.3 ст.295, п.296.7 ст.296 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 до складу доходу не включила в повному обсязі доходи від реалізованої продукції у сумі 4700000,00 грн, в т.ч. у 2019 році в сумі 4700000,00 грн, що призвело до заниження єдиного податку в сумі 235000,00 грн, в т.ч. в 2019 році в сумі 235000,00 грн, та не задекларувала суму перевищення граничного обсягу доходу в сумі 2521,53 грн.
Також у зв'язку з вищевказаними висновками контролюючого органу про те, що позивач мала перейти на загальну систему оподаткування з 01.01.2020, на сторінці 15 акта перевірки від 23.10.2024 №22089/06-30-24-07/ НОМЕР_2 вказано, що в порушення п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 занижено чистий оподаткований дохід за період з 01.01.2020 по 04.08.2020 на загальну суму 14852898,31 грн, в тому числі в 2020 році в сумі 14852898,31 грн.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що заниження в періоді з 01.01.2020 по 04.08.2020 чистого оподаткованого доходу на загальну суму 14852898,31 грн призвело до заниження в періоді з 01.01.2020 по 04.08.2020 податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 2673521,70 грн, в тому числі в 2020 році в сумі 2673521,70 грн, військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, в сумі 222793,47 грн, у тому числі в 2020 році в сумі 222793,47 грн, податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 2864684,04 грн.
Суд не погоджується з такими доводами податкового органу виходячи з наступного.
01.11.2019 між ТОВ «ЄРМАК ГОЛД», як Комітентом, та ФОП ОСОБА_1 , як Комісіонером, було укладено договір комісії №01-11/19-56 (далі - Договір комісії), п.1.1 якого передбачає, що згідно цього договору Комісіонер бере на себе зобов'язання від свого імені та за рахунок Комітента за обумовлену винагороду здійснити продаж третім особам Товару, що належить Комітенту, в кількості, асортименті за цінами, визначеними у накладних на кожну партію товару, що передається на комісію. Комітент бере на себе зобов'язання виплатити комісійну винагороду, визначену умовами цього договору.
Відповідно до п.1.2 Договору комісії у відносинах із третіми особами Комісіонер діє від свого імені.
Згідно з пунктом 1.3 Договору комісії товари, передані Комісіонеру, с власністю Комітента до моменту їх продажу Комісіонером третій особі (споживачеві).
Пункт 1.4 Договору комісії передбачає, що в порядку і на умовах, визначених цим Договором, Комітент зобов'язується передавати Комісіонеру заморожені напівфабрикати, продукція ТМ «Продукти Єрмоліно», згідно з асортиментним переліком, який вказується в накладній, що складається при передачі товару на комісію, та у відповідності до умов цього Договору.
Пунктом 1.5.1 Договору комісії визначено, що Комісіонер робить продаж товарів на своєму ринку. Під «ринком Комісіонера» в цьому Договорі розуміється торгові точки, розташовані в місті Житомир та Житомирській області.
Розмір комісійної винагороди та порядок її виплати встановлені в розділі 2 Договору комісії.
Зокрема, пунктами 2.1-2.5 Договору комісії визначено, що Комітент зобов'язується виплачувати Комісіонеру комісійну винагороду у розмірі 18-30% від суми проданого товару. Розмір винагороди визначається у звітах Комісіонера.
Виплата комісійної винагороди здійснюється Комітентом за фактично проданий товар.
Виплата комісійної винагороди здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Комісіонера протягом 5 (п'яти) банківських днів із моменту підписання Сторонами відповідного звіту Комісіонера та Акту приймання-передачі наданих послуг за умови виконання Комісіонером умов п.2.4 цього Договору.
Право на винагороду Комісіонер отримує з моменту отримання грошових коштів Комітентом за проданий на комісії товар, а також з урахуванням подання звіту в строк, передбачений п.3.1 цього Договору.
Комітент, з моменту повного розрахунку, зробленого Комісіонером за проданий товар, проводить звіряння взаємних розрахунків з останнім і робить йому оплату винагороди.
З огляду на вищевказані положення договору комісії від 01.11.2019 №01-11/19-56 при укладанні договору комісії на реалізацію товару комісіонер отримує товар від комітента для його подальшої передачі третім особам. Отримавши товар від комітента, комісіонер не набуває статусу власника цього товару, а є лише зобов'язаною особою щодо передачі такого товару третім особам за укладеними з ними правочинами.
Також п.10.1 Договору комісії визначено термін дії Договору до 31.12.2020, але у будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за Договором.
Відповідно до ст.1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно з ч.3 ст.1012 Цивільного кодексу України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Частина 1 статті 1013 Цивільного кодексу України передбачає, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Відповідно до ст.1018 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
Відповідно до пункту 291.2 статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності
Згідно з пунктом 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 291.4.3 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на листопад, грудень 2019 року) визначено, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, серед них, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень.
Статтею 292 Податкового кодексу України регламентовано порядок визначення доходів та їх склад для платників єдиного податку першої - третьої груп.
Відповідно до підпункту 1 пункту 292.1 статті 292 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на час здійснення Позивачем підприємницької діяльності) доходом платника єдиного податку фізичної особи - підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності
Пунктом 292.4 статті 292 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на час здійснення позивачем підприємницької діяльності) визначено, що у разі надання послуг, виконання робіт за договорами доручення, комісії, транспортного експедирування або за агентськими договорами доходом є сума отриманої винагороди повіреного (агента).
Згідно з підпунктом 14.1.202 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.
Тобто, кошти отримані від реалізації товарів, надання послуг за договорами комісії вважаються доходом повіреного (агента) лише в частині суми отриманої винагороди.
У постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі №820/3092/16 викладено наступний висновок: «З аналізу наведених норм вбачається, що операції з отримання позивачем від комітента грошових коштів для передачі цих коштів продавцю в якості оплати за придбаний позивачем за дорученням і за рахунок комітента товар не є операціями з реалізації товару, внаслідок якої позивачем отримується доход. Отже, обсяг доходу підприємця, що є платником єдиного податку і здійснює свою діяльність як комісіонер, що вчиняє за дорученням і за рахунок комітента правочин з придбання товару, складається лише із сум винагороди, яка за період, що перевірявся, не перевищила розмір, визначений пунктом 291.4 статті 291 Податкового кодексу України».
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду зазначеній у постанові від 17.07.2020 у справі №826/8493/18.
Також Верховний Суд у постанові від 31.07.2018 у справі №810/3897/14 зазначив, що "кошти, які надійшли до комісіонера відповідно договору комісії, не є його власністю, оскільки підлягають обов'язковій передачі третій особі, а тому ці кошти не є виручкою від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт) чи доходом суб'єкта підприємницької діяльності, а відтак такі кошти не можуть бути включені до складу виручки від реалізації продукції платником податку - фізичною особою-підприємцем. До складу виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) у даному випадку може бути включена лише сума комісійної винагороди.
Аналогічна позиція Верховного Суду зазначена також у постанові від 16.04.2019 у справі №1170/2а-3023/12.
Крім того, у постанові від 18.10.2023 у справі №160/11905/21 Верховний Суд вказав «Отже, з урахуванням зазначених положень чинного законодавства України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що доходом комісіонера є не вся виручка, яка надходить фізичній особі-підприємцю від продажу товару, а лише сума комісійної винагороди, яка належить йому по праву згідно з договором комісії. За установлених у справі обставин. Суд уважає вірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що до оподатковуваного доходу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за 2018-2019 рр. належать лише суми комісійної винагороди, отриманої від ТОВ «Єрмак Голд» на виконання договору комісії від 16.07.2018 №16-07/18-47, що допускаються, для платників єдиного податку 3 групи та не перевищують встановлений розмір 5000000,00 грн».
Також, згідно з пунктом 6.2 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, не визнаються доходами такі надходження від інших осіб, як сума надходжень за договором комісії, агентським та іншим аналогічним договором на користь комітента, принципала, тощо.
Відповідно до пункту 7 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290, дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) - загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо). Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг наданих знижок, вартості повернутих раніше проданих товарів, доходів, що за договорами належать комітентам (принципалам тощо), та податків і зборів.
Платники єдиного податку першої - третьої груп ведуть облік у порядку, визначеному підпунктами 296.1.1 - 296.1.3 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України.
Згідно з пп.296.1.1 п.296.1 ст.296 Податкового кодексу України (у редакції, чинній станом на час здійснення Позивачем підприємницької діяльності) платники єдиного податку першої і другої груп та платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які не є платниками податку на додану вартість, ведуть книгу обліку доходів шляхом щоденного, за підсумками робочого дня, відображення отриманих доходів.
На час здійснення позивачем підприємницької діяльності діяв Порядок ведення книги обліку доходів платників єдиного податку першої і другої груп та платників єдиного податку третьої групи, які не є платниками податку на додану вартість, затверджений наказом Міністерства фінансів України «Про затвердження форм книги обліку доходів і книги обліку доходів і витрат та порядків їх ведення» від 19.06.2015 №579, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.07.2015 за №800/27245 (далі - Порядок №579).
Відповідно до п.6 Порядку №579 платник податку заносить до книги відомості в такому порядку; 1) у графі 1 зазначається дата запису; 2) у графах 2-6 щоденно відображається дохід від провадження господарської діяльності, що оподатковується за ставками, встановленими відповідно до пункту 293.2 та підпункту 2 пункту 293.3 статті 293 глави 1 розділу XIV ПКУ, із сумарним підсумком за місяць, квартал, рік, зокрема отримана сума коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (окремо в готівковій та безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі; 4) у графі 3 вказується сума повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати; 5) у графі 4 зазначається скоригована сума доходу за продані товари, виконані роботи, надані послуги на суму повернутих коштів за продані товари, виконані роботи, надані послуги та/або передплати та розраховується як різниця граф 2 і 3; 6) у графі 5 вказується вартість безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг); 7) у графі 6 відображається загальна сума доходу як сума граф 4 і 5; 8) у графах 7 і 8 відображаються відповідно вид та сума доходу, що оподатковується за ставкою 15% відповідно до підпунктів 1-5 пункту 293.4 статті 293 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України.
Отже, у разі отримання доходу в готівковій або безготівковій, матеріальній або нематеріальній формі фізичною особою-підприємцем - платником єдиного податку запис в Книзі здійснюється окремими рядками за підсумками робочого дня, протягом якого отримано дохід, у гривнях. Доходом платника єдиного податку фізичної особи-підприємця є дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій), матеріальній або нематеріальній формі, визначеній п.292.3 ст.292 Податкового кодексу України.
Таким чином, до оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за договором комісії від 01.11.2019 №01-11/19-56 за 2019-2020 рр. належать лише суми комісійної винагороди, отриманої від ТОВ «Єрмак Голд».
При цьому, у IV кварталі 2019 році ФОП ОСОБА_1 за договором комісії було отримано наступну комісійну винагороду.
У листопаді 2019 року, відповідно до видаткових накладних (на комісію) №6507 від 07.11.2019, №6642 від 14.11.2019, №6767 від 21.11.2019, №6900 від 30.11.2019 у листопаді 2019 року позивач отримала від ТОВ «Єрмак Голд» за договором комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 товар на суму 2724122,40 грн.
При цьому, згідно звіту комісіонера про реалізацію товару ТОВ «Єрмак Голд» по виконанню договору комісії з Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 від 30.11.2019 позивачем відповідно до ст.3 Договору комісії за період з 01.11.2019 по 30.11.2019 було реалізовано товару на загальну суму 2499602,62 грн. Сума комісійної винагороди склала 524916,56 грн.
Залишок товару відповідно до інвентаризаційного звіту на 01.12.2019 склав 48 найменувань на суму 224519,79 грн.
Актом приймання-передачі наданих послуг по Договору комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 за листопад 2019 року, складеним 30.11.2019 Комітент підтвердив, що вартість послуг Комісіонера, наданих Комітенту за листопад 2019 року складає 524916,56 грн, послуги надано в повному обсязі, жодних претензій до якості наданих послуг немає.
Водночас, у листопаді 2019 року відповідно до банківської виписки Комітент здійснив оплату комісійної винагороди у розмірі 100000,00 грн. 21.11.2019, що також підтвердили ТОВ «Єрмак Голд» та ФОП ОСОБА_1 актом звірки взаєморозрахунків станом за листопад 2019 року. Заборгованість по комісійній винагороді станом на 30.11.2019 у ТОВ «Єрмак Голд» перед позивачем становила 424916,56 грн.
У грудні 2019 року, відповідно до видаткових накладних (на комісію) №7136 від 05.12.2019, №7252 від 12.12.2019, №7378 від 19.12.2019, №7500 від 26.12.2019, №7734 від 31.12.2019 у грудні 2019 року позивач отримала від ТОВ «Єрмак Голд» за договором комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 товар на суму 2539580,35 грн.
При цьому, згідно звіту комісіонера про реалізацію товару ТОВ «Єрмак Голд» по виконанню договору комісії з ФОП ОСОБА_1 від 31.12.2019 позивачем відповідно до ст.3 Договору комісії за період з 01.12.2019 по 31.12.2019 було реалізовано товару на загальну суму 2502918,89 грн. Сума комісійної винагороди склала 525612,97 грн.
Залишок товару відповідно до інвентаризаційного звіту на 01.01.2020 склав 48 найменувань на суму 2661181,22 грн.
Актом приймання-передачі наданих послуг по Договору комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 за грудень 2019 року, складеним 31.12.2019. Комітент підтвердив, що вартість послуг Комісіонера, наданих Комітенту за грудень 2019 року, складає 525612,97 грн, послуги надано у повному обсязі, жодних претензій до якості наданих послуг немає.
Водночас, у грудні 2019 року відповідно до банківської виписки Комітент здійснив оплату комісійної винагороди у розмірі 200000,00 грн. 09.12.2019, що також підтвердили ТОВ «Єрмак Голд» та ФОП ОСОБА_1 . Актом звірки взаєморозрахунків станом за грудень 2019 року. Заборгованість по комісійній винагороді станом на 31.12.2019 у ТОВ «Єрмак Голд» перед позивачем становила 750529,53 грн.
Отже, дохід ФОП ОСОБА_1 за листопад 2019 року та грудень 2019 року становив 300000,00 грн, а не 5002521,53 грн, як про це було зазначено відповідачем в акті перевірки, протиправно включивши у дохід ФОП ОСОБА_1 всю оплату за проданий нею по договору комісії товар, належний ТОВ «Єрмак Голд», а не лише комісійну винагороду.
Суму доходу у розмірі 300000,00 грн за 2019 рік також було зазначено у поданій позивачем податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за період: 2019 рік, яка отримана відповідачем 28.01.2020.
Таким чином, до оподатковуваного доходу ФОП ОСОБА_1 за 2019 рік (зокрема, за листопад і грудень, в які вона здійснювала підприємницьку діяльність) належали лише суми комісійної винагороди, отриманої від ТОВ «Єрмак Голд» на виконання договору комісії від 01.11.2019 №01-11/19-56 у розмірі 300000,00 грн, який відповідно не перевищував встановлений для платників єдиного податку 3 групи річний ліміт доходу в розмірі 5 млн. грн. та відповідно ФОП ОСОБА_1 могла і надалі перебувати на спрощеній системі оподаткування (3 група зі ставкою 5% до доходу без реєстрації ПДВ), у тому числі і з 01.01.2020 без обов'язку переводитись на загальну систему оподаткування.
Крім того, позивачем було сплачено у повному обсязі єдиний податок із вищевказаного доходу у розмірі 15000,00 грн, а саме 29.11.2019 до бюджету було перераховано єдиний податок за листопад 2019 року у розмірі 5000,00 грн та 27.12.2019 до бюджету було перераховано єдиний податок за грудень 2019 року у розмірі 10000,00 грн, що підтверджується відповідними банківськими виписками.
З огляду на вищевказане, є безпідставними висновки контролюючого органу щодо того, що ФОП ОСОБА_1 не включила до складу доходу доходи від реалізованої продукції у сумі 4700000,00 грн, занизила суму єдиного податку, що підлягав сплаті до бюджету у розмірі 235000,00 грн, не задекларувала суму перевищення граничного обсягу доходу в сумі 2521,53 грн, а також щодо того, що з 01.01.2020 ФОП ОСОБА_1 не могла перебувати на спрощеній систему оподаткування.
Стосовно своєчасного, достовірного та повного нарахування і сплати податків та зборів ФОП ОСОБА_1 у 2020 році слід зазначити наступне.
У січні 2020 року за договором комісії відповідно до видаткових накладних (на комісію) №52 від 09.01.2020, №183 від 16.01.2020, №304 від 23.01.2020, №435 від 31.01.2020 у січні 2020 року позивач отримала від ТОВ «Єрмак Голд» за договором комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 товар на суму 2217721,45 грн.
При цьому, згідно звіту комісіонера про реалізацію товару ТОВ «Єрмак Голд» по виконанню договору комісії з ФОП ОСОБА_1 від 31.01.2020 позивачем відповідно до ст.3 договору комісії за період з 01.01.2020 по 31.01.2020 було реалізовано товару на загальну суму 2241199,15 грн. Сума комісійної винагороди склала 493063,81 грн.
Залишок товару відповідно до інвентаризаційного звіту на 31.01.2020 склав 38 найменувань на суму 237703,51 грн.
Актом приймання-передачі наданих послуг по договору комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 за січень 2020 рік, складеним 31.01.2020. Комітент підтвердив, що вартість послуг Комісіонера, наданих Комітенту за січень 2020 рік складає 493063,81 грн, послуги надано в повному обсязі, жодних претензій до якості наданих послуг немає.
Водночас, у січні 2020 року відповідно до банківської виписки Комітент здійснив оплату комісійної винагороди у розмірі 224916,56 грн. 08.01.2020, що також підтвердили ТОВ «Єрмак Голд» та ФОП ОСОБА_1 актом звірки взаєморозрахунків станом за січень 2020 року. Заборгованість по комісійній винагороді станом на 31.01.2020 у ТОВ «Єрмак Голд» перед позивачем становила 1018676,78 грн.
У лютому 2020 року за договором комісії, відповідно до видаткових накладних (на комісію) №648 від 06.02.2020, №754 від 13.02.2020, №878 від 20.02.2020, №1027 від 29.02.2020 у лютому 2020 року позивач отримала від ТОВ «Єрмак Голд» за договором комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 товар на суму 2408513,95 грн.
При цьому, згідно звіту комісіонера про реалізацію товару ТОВ "Єрмак Голд" по виконанню договору комісії з ФОП ОСОБА_1 від 29.02.2020 позивачем відповідно до ст.3 договору комісії за період з 01.02.2020 по 29.02.2020 було реалізовано товару на загальну суму 2397295,07 грн. Сума комісійної винагороди склала 527404,92 грн.
Залишок товару відповідно до інвентаризаційного звіту на 01.03.2020 склав 38 найменувань на суму 245741,26 грн.
Актом приймання-передачі наданих послуг по договору комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 за лютий 2020 року, складеним 29.02.2020 Комітент підтвердив, що вартість послуг Комісіонера, наданих Комітенту за лютий 2020 року складає 527404,92 грн, послуги надано в повному обсязі, жодних претензій до якості наданих послуг немає.
Водночас, у лютому 2020 року відповідно до банківської виписки Комітент здійснив оплату комісійної винагороди у розмірі 525612,97 грн. 06.02.2020 заборгованість по комісійній винагороді станом на 29.02.2020 у ТОВ «Єрмак Голд» перед позивачем становила 1020468,73 грн.
У березні 2020 року за договором комісії, відповідно до видаткових накладних (на комісію) №1264 від 05.03.2020, №1357 від 12.03.2020, №1455 від 19.03.2020, №1604 від 31.03.2020 у березні 2020 року позивач отримала від ТОВ «Єрмак Голд» за договором комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 товар на суму 2496261,75 грн.
При цьому, згідно звіту комісіонера про реалізацію товару ТОВ «Єрмак Голд» по виконанню договору комісії з ФОП ОСОБА_1 від 31.03.2020 позивачем відповідно до ст.3 договору комісії за період з 01.03.2020 по 31.03.2020 було реалізовано товару на загальну суму 2513042,73 грн. Сума комісійної винагороди склала 552869,41 грн.
Залишок товару відповідно до інвентаризаційного звіту на 01.04.2020 склав 38 найменувань на суму 240179,09 грн.
Актом приймання-передачі наданих послуг по договору комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 за березень 2020 року, складеним 31.03.2020 Комітент підтвердив, що вартість послуг Комісіонера, наданих Комітенту за березень 2020 року, складає 552869,41 грн, послуги надано в повному обсязі, жодних претензій до якості наданих послуг немає.
Водночас, у березні 2020 року відповідно до банківської виписки Комітент здійснив оплату комісійної винагороди у розмірі 493063,81 грн 05.03.2020, що також підтвердили ТОВ «Єрмак Голд» та ФОП ОСОБА_1 актом звірки взаєморозрахунків станом за березень 2020 року. Заборгованість по комісійній винагороді станом на 31.03.2020 у ТОВ «Єрмак Голд» перед позивачем становила 1080274,33 грн.
У квітні 2020 року за договором комісії, відповідно до видаткових накладних (на комісію) №1855 від 09.04.2020, №1924 від 16.04.2020, №2022 від 23.04.2020, №2139 від 31.04.2020 у квітні 2020 року позивач отримала від ТОВ «Єрмак Голд» за договором комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 товар на суму 2366523,15 грн.
При цьому, згідно звіту комісіонера про реалізацію товару ТОВ «Єрмак Голд» по виконанню договору комісії з ФОП ОСОБА_1 від 30.04.2020 позивачем відповідно до ст.3 договору комісії за період з 01.04.2020 по 30.04.2020 було реалізовано товару на загальну суму 2366628,30 грн. Сума комісійної винагороди склала 686322,16 грн.
Залишок товару відповідно до інвентаризаційного звіту на 01.05.2020 року склав 38 найменувань на суму 240073,97 грн.
Актом приймання-передачі наданих послуг по договору комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 за квітень 2020 року, складеним 30.04.2020 Комітент підтвердив, що вартість послуг Комісіонера, наданих Комітенту за квітень 2020 року, складає 686322,16 грн, послуги надано в повному обсязі, жодних претензій до якості наданих послуг немає.
Водночас, у квітні 2020 року відповідно до банківської виписки Комітент здійснив оплату комісійної винагороди у розмірі 527404,92 грн 02.04.2020, що також підтвердили ТОВ «Єрмак Голд» та ФОП ОСОБА_1 актом звірки взаєморозрахунків станом за квітень 2020 року. Заборгованість по комісійній винагороді станом на 30.04.2020 у ТОВ «Єрмак Голд» перед позивачем становила 1239191,57 грн.
У травні 2020 року за договором комісії, відповідно до видаткових накладних (на комісію) №2302 від 07.05.2020, №2384 від 14.05.2020, №2477 від 21.05.2020, №2602 від 28.05.2020, №2667 від 31.05.2020 у травні 2020 року позивач отримала від ТОВ «Єрмак Голд» за договором комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 товар на суму 2788613,25 грн.
При цьому, згідно звіту комісіонера про реалізацію товару ТОВ «Єрмак Голд» по виконанню договору комісії з ФОП ОСОБА_1 від 31.05.2020 позивачем відповідно до ст.3 договору комісії за період з 01.05.2020 по 31.05.2020 було реалізовано товару на загальну суму 2795246,53 грн. Сума комісійної винагороди склала 782669,05 грн.
Залишок товару відповідно до інвентаризаційного звіту на 31.05.2020 склав 38 найменувань на суму 233440,68 грн.
Актом приймання-передачі наданих послуг по договору комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 за травень 2020 року, складеним 31.05.2020 Комітент підтвердив, що вартість послуг Комісіонера, наданих Комітенту за травень 2020 року, складає 782669,05 грн, послуги надано в повному обсязі, жодних претензій до якості наданих послуг немає.
Водночас, у травні 2020 року відповідно до банківської виписки Комітент здійснив оплату комісійної винагороди у розмірі 552869,41 грн 04.05.2020, що також підтвердили ТОВ «Єрмак Голд» та ФОП ОСОБА_1 актом звірки взаєморозрахунків станом за травень 2020 року. Заборгованість по комісійній винагороді станом на 31.05.2020 у ТОВ «Єрмак Голд» перед позивачем становила 1468991,21 грн.
У червні 2020 року за договором комісії, відповідно до видаткових накладних (на комісію) №2863 від 04.06.2020, №2928 від 10.06.2020, №3027 від 18.06.2020, №3147 від 25.06.2020, №3225 від 30.06.2020 у червні 2020 року позивач отримала від ТОВ «Єрмак Голд» за договором комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 товар на суму 2566964,00 грн.
При цьому, згідно звіту комісіонера про реалізацію товару ТОВ «Єрмак Голд» по виконанню договору комісії з ФОП ОСОБА_1 від 30.06.2020 позивачем відповідно до ст.3 договору комісії за період з 01.06.2020 по 30.06.2020 було реалізовано товару на загальну суму 2561068,05 грн. Сума комісійної винагороди склала 717099,08 грн.
Актом приймання-передачі наданих послуг по договору комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 за червень 2020 року, складеним 30.06.2020 Комітент підтвердив, що вартість послуг Комісіонера, наданих Комітенту за червень 2020 року, складає 717099,08 грн, послуги надано в повному обсязі, жодних претензій до якості наданих послуг немає.
Водночас, у червні 2020 року відповідно до банківської виписки Комітент здійснив оплату комісійної винагороди у розмірі 686322,16 грн 01.06.2020, що також підтвердили ТОВ «Єрмак Голд» та ФОП ОСОБА_1 актом звірки взаєморозрахунків станом за червень 2020 року. Заборгованість по комісійній винагороді станом на 30.06.2020 у ТОВ «Єрмак Голд» перед позивачем становила 1499768,13 грн.
У липні 2020 року за договором комісії, протягом липня 2020 року ФОП ОСОБА_2 не надавала послуги з продажу третім особам товару, що належить Комітенту.
Відповідно до видаткової накладної про повернення Комітенту (на комісії) №110 від 01.07.2020 у липні 2020 року позивач відвантажила (повернула) ТОВ «Єрмак Голд» за договором комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 товар на суму 245046,50 грн.
Також відповідно до банківської виписки у липні 2020 року Комітент здійснив оплату комісійної винагороди Комісіонеру у наступних розмірах: 01.07.2020 у розмірі 782669,05 грн, 27.07.2020 у розмірі 717099,08 грн, що також підтвердили ТОВ «Єрмак Голд» та ФОП ОСОБА_1 актом звірки взаєморозрахунків станом за липень 2020 року. Заборгованість по комісійній винагороді станом на 31.07.2020 у ТОВ «Єрмак Голд» перед позивачем була відсутня.
Отже, за договором комісії №01-11/19-56 від 01.11.2019 у 2020 році ФОП ОСОБА_1 отримала наступний дохід у вигляді комісійної винагороди: у січні 2020 року - 224916,56 грн; у лютому 2020 року - 525612,97 грн; у березні 2020 року - 493063,81 грн; у квітні 2020 року - 527404,92 грн; у травні 2020 року - 552869,41 грн; у червні 2020 року - 686322,16 грн; у липні 2020 року - 1499768,13 грн. Всього разом: 4509957,96 грн.
Також, крім доходу за договором комісії, ФОП ОСОБА_1 було отримано наступний дохід у 2020 році: 27.05.2020 у розмірі 100,00 грн - оплата за ЕККА Екселліо DP-25, 24.07.2020 у розмірі 900,00 грн - оплата за касові апарати, 24 07.2020 у розмірі 24.07.2020 у розмірі 26678,00 грн - оплата за обладнання.
Отже, у 2020 році загальний дохід ФОП ОСОБА_1 складав 4537635,96 грн, що не перевищував встановлений для ФОП-платників єдиного податку 3 групи ліміт доходу. Вказана сума доходу також вказана позивачем у Книзі обліку доходів.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до звітів Комісіонера позивач реалізувала товар належний ТОВ «Єрмак Голд» за 2019 - 2020 роки на загальну суму 19877001,30 грн. Згідно з актом звірки взаєморозрахунків між позивачем та ТОВ «Єрмак Голд» щодо виплати Комітенту коштів за проданий товар за договором комісії заборгованість станом на липень 2020 року відсутня, тобто позивачем було виплачено ТОВ «Єрмак Голд» кошти за реалізований товар повністю у вищевказаному розмірі, жодні грошові кошти, належні ТОВ «Єрмак Голд» за договором комісії, не залишилися у розпорядженні позивача, будь-якого додаткового доходу позивачем отримано не було.
Згідно правової позиції Верховного Суду в аналогічній справі, викладеної у постанові від 18.10.2023 у справі №160/11905/21: «Підпунктом 4 пункту 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 №148, визначено, що готівкова виручка (готівка) - сума фактично одержаної готівки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), а також від операцій, що безпосередньо не пов'язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.
Згідно з пунктом 14 вказаного Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, банкам і фізичним особам-підприємцям ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) не встановлюються.
Відтак, колегія суддів Верховного Суду погоджується також із висновком судів першої та апеляційної інстанції, про те, що для позивача як фізичної особи-підприємця, відсутні строки здавання готівкової виручки (готівки)».
Також слід вказати, що згідно з вказаними відомостями щодо розміру отриманого доходу та у відповідності до норм Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 було подано відповідні податкові декларації платника податку - фізичної особи-підприємця: за І квартал 2020 року (отримана контролюючим органом 22.04.2020), де обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 5%, визначений у розмірі 1243593,34 грн, а сума податку за ставкою 5% - 62179,67 грн; за півріччя 2020 року (отримана контролюючим органом 04.08.2020 року), де обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 5%, наростаючим підсумком визначений у розмірі 3010289,83 грн, а сума податку за ставкою 5% - 150514,49 грн (при цьому, сума доходу за підсумками поточного звітного періоду складала 1766696,49 грн, а сума єдиного податку, яка підлягала сплаті за підсумками поточного звітного періоду складала, 88334,82 грн); за три квартали 2020 року (отримана контролюючим органом 25.08.2020), де обсяг доходу, що оподатковується за ставкою 5%, наростаючим підсумком визначений у розмірі 4537635,96 грн, а сума податку за ставкою 5% - 226881,80 грн (при цьому, сума доходу за підсумками поточного звітного періоду складала 1527346,13 грн, а сума єдиного податку, яка підлягала сплаті за підсумками поточного звітного періоду складала 76367,31 грн).
Відповідно позивачем було сплачено єдиний податок у 2020 році у наступних розмірах, що підтверджується банківськими виписками за відповідні періоди: 30.01.2020 за січень 2020 року у розмірі 11245,83 грн; 28.02.2020 за лютий 2020 року у розмірі 26280,65 грн; 05.03.2020 за березень 2020 року у розмірі 24653,19 грн; 03.04.2020 за квітень 2020 року у розмірі 26370,25 грн; 05.05.2020 за травень 2020 року у розмірі 27643,47 грн; 01.06.2020 за червень 2020 року у розмірі 34321,11 грн; 01.07.2020 за липень 2020 року у розмірі 39133,45 грн; 27.07.2020 за липень 2020 року у розмірі 1378,90 грн; 28.07.2020 за липень 2020 року у розмірі 35754,95 грн; 31.07.2020 за липень 2020 року у розмірі 100,00 грн.
При цьому, в редакції Закону №540-ІХ від 30.03.2020, який набрав чинності 02.04.2020, пп.291.4.3 п.291.4 ст.291 Податкового кодексу України вказував, що суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 7000000 гривень.
Тобто, з 02.04.2020 обсяг доходу, який не міг бути перевищений платником єдиного податку III групи протягом календарного року, був підвищений до 7000000,00 грн.
Відтак, кошти, які надійшли до комісіонера відповідно до договору комісії, не є виручкою від реалізації продукції (товарів, послуг, робіт) чи доходом суб'єкта підприємницької діяльності, а обсяг доходу підприємця, що є платником єдиного податку і здійснює свою діяльність як комісіонер, що вчиняє за дорученням і за рахунок комітента правочин з продажу товару, складається лише із сум комісійної винагороди. Позивачем у 2020 році за договором комісії було отримано доходу лише на суму 4509957,96 грн, а також 27678,00 грн - з інших джерел, разом 4537635,96 грн, а не на суму 14852898,31 грн, як про це було зазначено контролюючим органом в акті перевірки, включивши до доходу ФОП ОСОБА_1 також оплату за проданий нею по договору комісії товар, належний ТОВ «Єрмак Голд».
Отже, у 2020 році ФОП ОСОБА_1 також не було перевищено обсяг доходу, за якого ФОП може перебувати на третій групі спрощеної системи оподаткування, єдиний податок був нарахований та сплачений у повному обсязі та своєчасно, відтак, жодних зобов'язань щодо переходу на загальну систему оподаткування у позивача не виникало. Так само, хибними є висновки контролюючого органу щодо заниження ФОП ОСОБА_1 чистого оподатковуваного доходу та відповідно про заниження податку на доходи фізичних осіб, військового збору, що підлягають сплаті до бюджету, а також податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
На підставі вищевказаного, спірні податкові повідомлення-рішення від 03.12.2024 №0282262407, №0282272407, №0282282407, №0282412407 є протиправними, оскільки позивач не перевищувала граничного обсягу доходу, встановленого на 2020 рік, а тому такі податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.
Стосовно визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.12.2024 №0282302407, суд зазначає наступне.
В акті перевірки (сторінки 8 та 9) контролюючим органом вказано, що за результатами встановлених порушень Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 згідно з пп.3 п.298.2.3 ст.298 Податкового кодексу України не мала права перебувати в періоді з 01.01.2020 по 04.08.2020 на спрощеній системі оподаткування, а повинна була здійснювати господарську діяльність в даному періоді загальній системі оподаткування.
Перевіркою дотримання встановленого порядку подання до контролюючих органів податкових декларацій встановлено, що в порушення вимог пп.49.18.5. п.49.18 ст.49, пп.«п» п.176.1 cт.176, п.177.11 cт.177 Податкового кодексу України ФОП ОСОБА_1 не подано до контролюючого органу ліквідаційну податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2020 рік та додаток Ф2 до неї з граничним терміном подання до 04.09.2020 включно.
У ході перевірки встановлено також встановлено неведення ФОП ОСОБА_1 обліку доходів та витрат в періодах з 01.01.2020 по 04.08.2020, а саме неведення Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрав спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність в періодах з 01.01.2020 по 04.08.2020.
Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу виходячи з наступного.
Як вже було зазначено, судом було встановлено, що ні у 2019 році, ні у 2020 році ФОП ОСОБА_1 не було перевищено встановлені Податковим кодексом України граничні ліміти, за яких фізична особа-підприємець не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, відтак ФОП ОСОБА_1 мала законне право перебувати на 3 групі єдиного податку зі ставкою 5% без реєстрації ПДВ в період з 25.10.2019 по 04.08.2020, обов'язку здійснювати підприємницьку діяльністю на загальній системі оподаткування у ФОП ОСОБА_1 не виникало.
Як наслідок, у позивача були відсутні обов'язки подання до контролюючого органу ліквідаційної податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік та додатка Ф2 до неї з граничним терміном подання до 04.09.2020 включно, а також ведення Книги обліку доходів та витрат, які ведуть фізичні особи-підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, що свідчить про протиправний характер податкового повідомлення-рішення від 03.12.2024 №0282302407 та наявність підстав для його скасування.
Крім того, у матеріалах справи наявна Книга обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість), яку перебуваючи на спрощеній системі оподаткування вела ФОП ОСОБА_1 .
Крім того, відповідно до п.294.6 ст.294 Податкового кодексу України у разі державної реєстрації припинення юридичних осіб та державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контролюючим органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.
Нормами Податкового кодексу України не передбачено подання ліквідаційної звітності для фізичних осіб, які перебували на спрощеній системі оподаткування.
Отже, фізичні особи, щодо яких до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, мають подати податкові декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця востаннє за податковий (звітний) квартал, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені пп.49.18.2 п.49.18 ст.49 Кодексу, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.
Так як в III кварталі 2020 року, а саме 04.08.2020, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис про припинення ОСОБА_1 реєстрації як фізичної особи-підприємця, у відповідності до вимог законодавства 25.08.2020 ОСОБА_1 подала до контролюючого органу останню податкову декларацію за три квартали, де наростаючим підсумком з початку 2020 року визначила отриманий нею дохід.
Стосовно визнання протиправною та скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2024 №0282312407, від 05.02.2025 №Ф-0491-0630 У та рішення про застосування штрафних санкцій від 03.12.2024 №0282352407, суд зазначає наступне.
Згідно висновків контролюючого органу, зазначених в акті перевірки (сторінки 24 та 25) ФОП ОСОБА_1 не мала права перебувати у період з 01.01.2020 по 04.08.2020 на спрощеній системі оподаткування, а повинна була здійснювати господарську діяльність в даному періоді на загальній системі оподаткування.
Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22% встановлено заниження ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2020 по 04.08.2020 суми єдиного внеску, нарахованого з чистого оподатковуваного доходу з урахуванням максимальної величини, на загальну суму 77929,50 грн, в т.ч. за 2020 рік в сумі 77929,50 грн.
При цьому, на сторінці 26 акта перевірки зазначено, що в порушення п.1 ч.2 ст.6, п.3 ч.1 ст.7, ч.2 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено завищення ФОП ОСОБА_1 в період з 01.01.2020 по 04.08.2020 суми єдиного внеску, нарахованого з самостійно визначених сум доходу на який нараховується єдиний внесок у розмірі 22% з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску та розміру мінімального страхового внеску, на загальну суму 5195,30 грн, в тому числі за січень -лютий 2020 року в сумі 1039,06 грн, за червень - серпень 2020 року в сумі 1039,06 грн.
Отже, з огляду на вказані висновку акта перевірки податковий орган донарахував ОСОБА_1 єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 72734,20 грн (77929,50 - 5195,30), винісши відповідну вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2024 №0282312407, а також рішення від 03.12.2024 №0282352407 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в сумі 36367,10 грн.
Суд не погоджується з такими висновками контролюючого органу, з огляду на наступне.
Як вже було встановлено судом та підтверджено відповідними доказами, ні у 2019 році, ні у 2020 році ФОП ОСОБА_1 не було перевищено встановлені Податковим кодексом України граничні ліміти, за яких фізична особа-підприємець не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, відтак, ФОП ОСОБА_1 мала законне право перебувати на III групі єдиного податку зі ставкою 5% без реєстрації ПДВ в період з 25.10.2019 по 04.08.2020, обов'язку здійснювати підприємницьку діяльністю на загальній системі оподаткування у ФОП ОСОБА_1 не виникало.
Відтак, відповідно до п.4 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній станом на час здійснення позивачем підприємницької діяльності) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Згідно з п.2 та п.3 ч.1 ст.7 вищевказаного Закону для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини 1 статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
Для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, єдиний внесок нараховується на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Абзацом першим ч.5 ст.8 вищевказаного Закону встановлено, що єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Отже, оскільки ФОП ОСОБА_1 могла перебувати на спрощеній системі оподаткування у період з 01.01.2020 по 04.08.2020, визначення нею сум ЄСВ, які підлягали сплаті до бюджету здійснювалося у відповідності з вимогами п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». У Позивача не було обов'язку щодо визначення єдиного внеску з суми чистого оподатковуваного доходу відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», як про це заявляє відповідач.
При цьому слід вказати, що після внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення здійснення позивачем діяльності, як фізичною особою-підприємцем 05.08.2020 ОСОБА_1 було подано контролюючому органу ліквідаційний звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (Форма №Д5 (річна)), де було визначено нарахування ЄСВ у період з 01.01.2020 по 31.08.2020 у розмірі 1039,06 грн за кожен такий місяць (22 відсотки від мінімального розміру заробітної плати - мінімальний страховий внесок).
Відповідно до банківських виписок за 2020 рік позивачем було вчасно та у повному розмірі здійснено сплату такого ЄЄВ, зокрема 15.01.2020 було сплачено ЄСВ за січень 2020 року у розмірі 1039,06 грн, 14.02.2020 було сплачено ЄСВ за лютий 2020 року у розмірі 1039,06 грн; 13.03.2020 було сплачено ЄСВ за березень 2020 року у розмірі 1039,06 грн; 30.04.2020 було сплачено ЄСВ за квітень 2020 року у розмірі 1039,06 грн; 15.05.2020 було сплачено ЄСВ за травень 2020 року у розмірі 1039,06 грн; 15.06.2020 було сплачено ЄСВ за червень 2020 року у розмірі 1039,06 грн; 31.07.2020 було сплачено ЄСВ за липень 2020 року у розмірі 1039,14 грн; у серпні 2020 року було сплачено ЄСВ за серпень 2020 року у розмірі 1039,06 грн (сплата ЄСВ у серпні 2020 року підтверджується також актом перевірки).
Отже, ФОП ОСОБА_1 , як особа, яка мала законне право перебувати на спрощеній системі оподаткування, своєчасно і в повному обсязі відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» нарахувала та сплатила єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у 2020 році.
З огляду на викладене, вимога про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2024 №0282312407 та рішення про застосування штрафних санкцій від 03.12.2024 №0282352407, прийняті ГУ ДПС у Житомирській області є протиправними та підлягають скасуванню.
Окрім того, підлягає визнанню протиправною та скасуванню вимога Головного управління ДПС у Житомирській області про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0491-0630 У від 05.02.2025, якою ОСОБА_1 донараховано єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та нараховані штрафні санкції на загальну суму 109101,18 грн, оскільки дана вимога фактично об'єднала суми недоїмки з ЄСВ та штрафу, визначених у вимозі про сплату боргу (недоїмки) від 03.12.2024 №0282312407 та рішенні про застосування штрафних санкцій від 03.12.2024 №0282352407 відповідно (72734,20 + 36 367,10). Та, оскільки такі акти індивідуальної дії є протиправними, то підлягає також визнанню протиправною та скасуванню і нова вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0491-0630 У від 05.02.2025.
Стосовно доводів позивача про неповідомлення відповідачем про проведення перевірки та ненадання ФОП ОСОБА_1 документів щодо господарської діяльності та відповідно прийнятого з цих підстав податкового повідомлення-рішення від 03.12.2024 №0282392407, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (п.42.5 ст.42 Податкового кодексу України).
Таким чином, законодавець передбачив два окремих випадки, коли документи вважаються належним чином врученими платнику податків: надіслані за адресою платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення (що і було зроблено відповідачем у спірному випадку) або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
У даному випадку відповідачем призначена і проведена документальна позапланова невиїзна перевірка, тобто невиїзна перевірка проводиться не за місцезнаходженням платника податків.
Водночас, незважаючи на визначену пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України необов'язковість присутності платника податків під час проведення документальних невиїзних перевірок, останній має право бути присутнім, що також узгоджується із приписами підпункту 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України.
Приписами пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків має право, зокрема: представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника; бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків.
Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень чи документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення.
Платник податків має бути ознайомлений у встановлені строки та спосіб з наказом на перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення такої перевірки до її початку.
В той же час відповідач не повідомив ОСОБА_1 про проведення перевірки, чим позбавив її можливості надати відповідні пояснення та документи, на спростовання висновків акта перевірки.
Як вбачається з відповідні на адвокатський запит, відповідач надіслав ОСОБА_1 наказ про проведення перевірки, а також запит про надання первинних документів рекомендованим відправленням №0600959677465, а також надав копію відповідного конверта.
На конверті міститься наклейка зі штрих-кодом поштового оператора, поштові реквізити відправника (відповідача) та одержувача ( ОСОБА_1 ). В частині, що стосується відповідача міститься його номер телефону, однак в частині, що стосується ОСОБА_1 - такий номер телефону відсутній, що свідчить про порушення відповідачем порядку формування, заповнення та відправки рекомендованої кореспонденції ОСОБА_1 , а саме наказу про проведення перевірки та запиту на надання первинних документів.
Крім того, представник позивача посилається на те, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, так само як і в реєстраційних документах, що подавалися до податкових органів, номер телефону ОСОБА_1 був вказаний, тобто відповідач не був позбавлений можливості вказати номер телефону позивача при оформленні поштового відправлення.
Також, ОСОБА_1 не отримувала у жодний інший спосіб повідомлень від поштового оператора про надходження на її ім'я рекомендованих листів від відповідача.
Усі відправлення відповідача поверталися з причин закінчення терміну зберігання, що є закономірним, оскільки ОСОБА_1 жодним чином не повідомлялася про надходження на її ім'я кореспонденції.
Крім того, незважаючи на наявність в офіційних реєстрах, у томі числі в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відомостей про номер телефону та електронну адресу ОСОБА_1 , відповідач не вжив жодних інших заходів для повідомлення позивача про проведення перевірки щодо неї та необхідності надання первинних документів.
У сукупності наведені факти свідчить, що ОСОБА_1 не отримувала відповідні листи не через свою недобросовісну поведінку, а через порушення, допущені відповідачем при відправці листів, що унеможливило поштового оператора повідомити ОСОБА_1 про факт надходження на її ім'я відповідного поштового відправлення, а також щодо необхідності його отримання.
Відтак колегія суддів приймає пояснення представника позивача про те, що відповідач порушив порядок відправки позивачу наказу про перевірку, оскільки допустив порушення Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ № 270 від 05.03.2009 (п. 73) в частині заповнення інформації про позивача, а саме не вказав його номер телефону. Відсутність номеру телефону на конверті унеможливило повідомлення позивача про факт надходження поштової кореспонденції від відповідача, та, як наслідок, бути обізнаним про перевірку та надати відповідні документи.
Отже, відповідачем було порушено вимоги законодавства щодо порядку проведення перевірки, що, як наслідок, зумовлює протиправність прийнятих за її результатами податкових повідомлень-рішень, податкових вимог та рішення про застосування штрафних санкцій.
Разом з тим суд враховує, що відповідачем не наведено жодних доводів та обґрунтувань щодо господарської діяльності позивача та підстав складання щодо позивача оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимог про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій.
Оскільки доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 квітня 2026 року.
Головуючий Ватаманюк Р.В.
Судді Курко О. П. Боровицький О. А.