Справа № 600/427/26-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Брезіна Т.М.
Суддя-доповідач - Курко О. П.
20 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Курка О. П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Боровицького О. А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,,
рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління фонду України в Чернівецькій області під час призначення ОСОБА_1 з 01.01.2026 р. пенсії за віком, в частині розрахунку розміру пенсії із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, а саме за 2014, 2015 та 2016 роки та доплату за понаднормативний стаж із застосуванням показника розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік " у розмірі 1074 гривен.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області провести з 01.01.2026 р. перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, що передують року звернення, а саме за 2023, 2024 та 2025 роки і доплату за понаднормативний стаж із застосуванням показника розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" у розмірі 2595 грн., з урахуванням виплачених сум.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в пенсійному фонді та з 03.02.2014 р. отримував пенсію за вислугу років за Законом № 1788-XII, а з 01.01.2026 р. позивача переведено з пенсії за вислугу років на пенсію за віком. (а.с. 13-14).
Матеріали справи містять копію розрахунку призначеної позивачу з 01.01.2026 р. пенсії за віком, який визначений на рівні 3385,02 грн. із яких: 3245,40 грн. - основний розмір пенсії за ст.27 Закону №1058, обчислений виходячи із тривалості страхового стажу та розміру заробітку (7532,90 грн. х 0,43083); 139,62 грн. - доплата за 13 років страхового стажу понад необхідних для жінок 30 років, встановлена згідно ч. 1 ст. 28 Закону №1058 з урахуванням ч. 3 ст. 42 Закону №1058 (1074,00 грн. х 13%). (а.с. 15-22).
Також матеріали спарив містять копію розрахунку страхового стажу позивача, який становить 43 роки 27 днів, а також копію трудової книжки НОМЕР_1 . (а.с. 8-12, 23).
13.01.2026 р. позивач звернувся до відповідача щодо перерахунку пенсії, однак, у листі від 11.02.2026 р. відповідач повідомив, що відсутні правові підстави для перерахунку пенсії. (а.с. 30-31).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 року (далі - Закон № 1058-ІV) за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
У відповідності до ч. 1 ст. 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп?Кс, де: П - розмір пенсії, у гривнях; Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях; Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
Згідно положень ч. 2 ст.40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до п.2 та п. 16 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України “Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 р. №1788-XII (далі - Закон №1788-XII). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Згідно з положеннями ч. 3 ст.45 Закону №1058-IV установлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
З аналізу зазначених вище норм законодавства вбачається, що ч.3 статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Однак, у випадку із заявою позивача мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, а тому має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії (пенсії за віком).
Суд звертає увагу, що позивачу з 01.01.2026 р. призначено пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV. До цього позивачу було призначено пенсію за вислугу років, відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII від 05.11.1991 р., який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Отже, для призначення пенсії за віком відповідно до Закону №1058-ІV позивач звернувся вперше 01.01.2026 року.
Згідно з п. 11 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії. У разі зарахування після призначення пенсії за вислугу років на роботу, яка дає право на цей вид пенсії, виплата пенсії припиняється і поновлюється з дня, що слідує за днем звільнення з роботи.
Таким чином, судом встановлено, що позивач під час призначення з 01.01.2026 р. пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV мав право на застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення позивача для призначення пенсії за віком, а саме за 2023-2025 роки. Однак, відповідачем протиправно не застосовано вказаний показник середньої заробітної плати.
Застосована правова позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року (справа №577/2576/17), Верховного Суду у постанові від 31 липня 2019 року (справа №720/208/17), постанові від 18 серпня 2020 року (справа №263/6611/17) та у постанові від 25.03.2025 р. (справа №380/3740/24).
Щодо проведення перерахунку доплати за понаднормативний стаж із застосуванням показника розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік", суд зазначає наступне.
Згідно з абз. 1 та 2 ч.1 ст.28 Закону №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. У разі виплати застрахованій особі довічної пенсії, передбаченої цим Законом, пенсії або аналогічної виплати, встановленої в інших державах, мінімальний розмір пенсії за віком у солідарній системі встановлюється з урахуванням зазначених сум.
За кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
На підставі матеріалів справи встановлено, що станом на 30.12.2025 р. страховий стаж позивача складає 43 роки. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1% становить 0,43. Доплата за 13 роки понаднормового стажу визначено пенсійним органом в сумі 139,62 гривень. Відповідачем було застосовано прожитковий мінімум працюючих осіб в сумі 1074 гривень.
Однак, суд звертає увагу, що у зв'язку із переведенням позивача з пенсії за вислугою на пенсію за віком з 01.01.2026 р., понаднормовий стаж повинен розраховуватись, з урахуванням абз.1 ч.1 ст.28 Закону № 1058-VІ, де 13 років понаднормового стажу становлять 13 %. При цьому, під час призначення позивачу пенсії за віком 01.01.2026 р. підлягає застосуванню прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність станом на момент призначення пенсії - 01.01.2026 р.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить 2595 гривень.
Таким чином, доплата позивача за 13 років понаднормового стажу з 01.01.2026 р. повинна була бути розрахована наступним чином: 2595 грн х 13 % = 337,35 гривень. Поряд із цим, відповідачем протиправно та необґрунтовано застосовано під час призначення пенсії позивача обрахунок доплати за понаднормативний стаж із застосуванням показника розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, виходячи із суми 1074 грн (визначений згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік), а не 2595 грн, визначеного станом на 01.01.2026 року.
На підставі вказаного суд встановив, що під час призначення позивачу пенсії за віком з 01.01.2026 р., відповідачем незаконно та безпідставно розраховано пенсію із застосуванням показників середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарних роки, а саме за 2014, 2015 та 2016 роки та доплату за понаднормативний стаж із застосуванням показника розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб згідно Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік " у розмірі 1074 грн, а відтак такі дії суд визнає протиправними.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Курко О. П.
Судді Ватаманюк Р.В. Боровицький О. А.