Справа № 240/21153/25
Головуючий у 1-й інстанції: Чернова Ганна Валеріївна
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
20 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Сапальової Т.В. Шидловського В.Б.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, у якому, згідно уточненого адміністративного позову, просив:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку та виплати пенсії з 01.02.2021 відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про грошове забезпечення від 06.08.2025 № 10464 для перерахунку пенсії з урахуванням оновленого грошового забезпечення станом на 01.01.2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити з 01.02.2021 року перерахунок та з 13.08.2025 доплату та подальшу виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 51, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обчисливши розмір пенсії на підставі наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про грошове забезпечення від 06.08.2025 №10464 для перерахунку пенсії з урахуванням розміру грошового забезпечення визначеного станом на 01.01.2021.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року Визнано неповажними підстави, вказані представником позивача у заяві від 26 лютого 2026 року про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії та у її задоволенні відмовлено.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії залишено без розгляду в частині позовних вимог з 01.02.2021 по 12.08.2025 включно.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що порушені права позивача можуть бути захищені судом з 13.08.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого положеннями ч.2 ст.122 КАС, а не з 01.02.2021, як просить позивач, у зв'язку із чим суд вважав за необхідне залишити без розгляду позовні вимоги за період з 01.02.2021 до 12.08.2024 відповідно до статті 123 КАС.
Не погодившись з прийнятим судовим рішенням (ухвалою від 03.03.2026) позивачем у справі до суду подано апеляційну скаргу в якій з підстав порушення судом матеріального та процесуального права просив скасувати оскаржену ухвалу, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції в частині позовних вимог за період з 01.02.2021 по 12.08.2025.
Представник відповідача правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених ст.308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Згідно вимог ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до вимог ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вимогами ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
КАС України містить загальні норми, якими врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовані правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).
Частинами першою, четвертою статті 63 Закону №2262-ХІІ установлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393" затвердив Порядок №45, який визначає алгоритм дій, який повинні вчинити, зокрема, територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ, було звільнено зі служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.
Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно із частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Зміст даної статті дає підстави дійти до висновку, що строкового обмеження стосовно як перерахунку так і виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії у визначеному чинним законодавством розмірі з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17, у постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі №280/1931/19, від 02 жовтня 2020 року у справі №826/1285/16.
Таким чином, до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі не проведення перерахунку з вини державних органів, уповноважених здійснювати перерахунок пенсії.
Така ж правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2024 року у справі № 320/13686/23.
Отже, право на перерахунок пенсії виникає на підставі збільшення грошового забезпечення військовослужбовців (в тому числі посадового окладу і окладу за військове звання), що зумовлює виникнення обов'язку у органу, що уповноважений на видачу довідок видати таку довідку. У випадку ж не видачі такої довідки уповноваженим на те органом, за особою зберігається право на перерахунок пенсії без обмеження будь-яким строком.
Враховуючи те, що саме у зв'язку з отриманням довідки наданої ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки про грошове забезпечення від 05.05.2025 №10464, виданої станом на станом на 01.01.2021, у відповідача виник обов'язок здійснити відповідний перерахунок пенсії позивача з 01.02.2021, і пенсійний орган не вчинив таких дій, то право позивача на перерахунок пенсії не може бути обмежено будь-яким строком.
Відтак, у Відповідача у зв'язку з отриманням зазначеної довідки виник обов'язок перерахувати пенсію Позивача з 01.02.2021 року. Тобто саме станом на 01.02.2021 року Відповідач зобов'язаний був здійснити перерахунок пенсії, тобто вчинити розрахункову дію по визначенню розміру пенсії.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про неможливість обмеження шестимісячним строком звернення до суду, у межах якого позивач у даному випадку може реалізувати своє право на захист в питанні перерахунку пенсії.
Крім того, як слідує з матеріалів справи, безпосередньо лист про відмову в перерахунку пенсії датовано 19.08.2025 року за №29433-29125/К-02/80600/25, тому, саме з моменту отримання відмови Позивачу стало відомо про порушення його права на перерахунок пенсії. Зазначене в свою чергу вказує на безпідставність доводів суду першої інстанції про пропуск позивачем встановленого ст.122 КАС України строку.
Колегія суддів також зазначає, що у цій справі відсутні підстави для застосування правових висновків, викладених у постанові від 08.10.2025 у справі №560/12997/24, на яку посилається суд першої інстанції, оскільки в зазначеній справі Суд застосував правові висновки, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.12.2020 у справі №510/1286/16-а та у постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, які ґрунтуються на інших фактичних обставинах.
Натомість, як уже зазначалось, у даній справі спірні правовідносини регулюються Законом №2262-XII, який містить спеціальне правове регулювання, зокрема частину третю статті 51, що прямо передбачає у випадку зміни складових грошового забезпечення, зокрема у зв'язку зі збільшенням прожиткового мінімуму, обов'язок держави здійснити перерахунок пенсії з моменту виникнення відповідних законодавчих підстав незалежно від звернення пенсіонера. Такий обов'язок має імперативний характер і, у разі його невиконання з вини органів Пенсійного фонду України, виключає можливість обмеження реалізації права на перерахунок пенсії процесуальними строками звернення до суду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 03 лютого 2026 року у справі №560/17663/24, від 24.02.2026 у справі №560/4441/25.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про залишення без розгляду позовної заяви в частині позовних вимог за період із 01.02.2021 по 12.08.2025 ОСОБА_1 .
Наведені в апеляційній скарзі доводи є суттєвими та дають підстави вважати, що суд першої інстанції діяв не у спосіб, визначений процесуальним законом.
Колегія суддів також враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
За цих умов, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а висновки суду про наявність підстав для залишення без розгляду позову передчасними.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року про залишення без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії - скасувати.
Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Сапальова Т.В. Шидловський В.Б.