Справа № 120/4931/25
Головуючий у 1-й інстанції: Жданкіна Наталія Володимирівна
Суддя-доповідач: Капустинський М.М.
20 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Капустинського М.М.
суддів: Шидловського В.Б. Сапальової Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, 2-й державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
Заявлені позовні вимоги обґрунтовуються протиправною бездіяльністю відповідачів щодо невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року, а також протиправністю дій відповідача щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.03.2018 по 01.10.2022.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 до 17.06.2021, враховуючи базовий місяць січень 2008 року.
Зобов'язано 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 17.06.2021, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період військової служби з 18.06.2021 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.06.2021 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 16.09.2022.
Зобов'язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області з урахуванням наведених у цьому рішенні висновків здійснити обрахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.07.2022 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, ГУ ДСНС, як відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
На обгрунтування заявленого вказав, що всупереч зазначеному в рішенні суду, правовий статус Позивача, як особи начальницького складу служби цивільного захисту, визначений Кодексом цивільного захисту України (далі - Кодекс ЦЗ).
Частиною 2 статті 125 Кодексу ЦЗ визначено, що порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення особам рядового та начальницького складу служби цивільного захисту регулюється вказаними вище Постановою КМУ №704 та Інструкцією МВС №623.
Отже, Позивач, при проходженні служби був особою, статус якої визначено та регулюється відповідно до положень Кодексу ЦЗ та інших спеціальних нормативно-правових актів в сфері цивільного захисту та, відповідно, не відносився до військовослужбовців Збройних Сил України.
В свою чергу, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області не є військовою частиною.
Наведене свідчить про формальність розгляду судом першої інстанції зазначеної справи.
Також, констатація судом факту, що визначені у справі відповідачі не здійснивши нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року вчинили дії, які виходячи з обставин справи є протиправними, - не відповідає дійсності та є безпідставним, а покладання зобов"язань на Головне управління, як відповідача, знову ж таки, в частині періодів, суперечить висновкам суду про те, що виплати грошового забезпечення Позивачу за період з 01.01.2016 по 17.06.2021 здійснювалися 2 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області на підставі наказів начальника ДПРЗ-2.
Крім того, базовий місяць січень 2008 року абсолютно не стосується періоду виплати індексації Позивачу з 01.03.2018 по 17.06.2021, як то визначено в судовому рішенні, як і незрозумілим є походження дати « 25.07.2022», оскільки з 16.09.2022 позивач був звільнений зі служби в запас Збройних Сил згідно наказу ГУ ДСНС у Вінницькій області від 15.09.2022 за №440/оп.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що наказом Управління ДСНС України у Вінницькій області від 01.06.2013 №39 (по о/с) старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено на посаду командира відділення - водія караулу 12 державної пожежно-рятувальної частини (м. Могилів-Подільський Могилів-Подільського району) 2 державного пожежно-рятувального загону Управління ДСНС України у Вінницькій області.
У подальшому, наказом Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 16.06.2021 №НС-117/47 перепідпорядковано з 17 червня 2021 року окремі державні пожежно-рятувальні частини 2 державного пожежно-рятувального загону, зокрема: 12 державна пожежно-рятувальна частина (м. Могилів-Подільський) перепідпорядкована в 5 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Вінницькій області.
Виплати грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 17.06.2021 здійснювалися ДПРЗ-2 на підставі наказів начальника ДПРЗ-2, а за період з 18.06.2021 по 16.09.2022 виплати здійснювались Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, оскільки ДПРЗ-5 перебував на фінансовому забезпеченні управління.
Наказом Головного управління ДСНС України у Вінницькій області від 15.09.2022 №440/оп (по о/с) старшого прапорщика служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено з посади командира відділення - водія караулу 12 державної пожежно-рятувальної частини (м. Могилів-Подільський) 5 державного пожежно-рятувального загону за станом здоров'я з 16.09.2022.
Представник позивача звернувся до ГУ ДСНС України у Вінницькій області із заявою, у якій просив нарахувати та виплатити позивачу за період з січня 2016 року по вересень 2022 року індексацію грошового забезпечення в повному обсязі, а саме за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 враховуючи базовий місяць з моменту підвищення посадового окладу 01 січня 2008 року, а за період з 01.03.2018 по 01.10.2022 з врахуванням вимог абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Однак ГУ ДСНС у Вінницькій області листом від 08.04.2025 відмовив у таких виплатах, посилаючись на вірний обрахунок нарахованих та виплачених в спірні періоди сум індексації грошового забезпечення.
Вважаючи таку поведінку відповідача протиправною позивач звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для задоволення позовних вимог частково.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, проте, не погоджується з правильністю визначення судом базових місяців як для обрахунку індексацій грошового забезпечення по наведеним у рішенні періодам, відносно яких на відповідачів покладено відповідні зобов"язання, знову ж таки, в частині періодів висновки суду є суперечливими, тому, відповідно до ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.
Щодо правового статусу Позивача на який вказує відповідач, то колегія суддів зазначає, що відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, у тому числі, порядок проходження служби цивільного захисту, соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту, врегульовані нормами Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI.
Відповідно до частини першої статті 101 Кодексу цивільного захисту України служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Частиною першою статті 115 Кодексу цивільного захисту України визначено, що держава забезпечує соціальний та правовий захист осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, працівників органів управління та сил цивільного захисту і членів їхніх сімей відповідно до Конституції України, цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Згідно зі статтею 125 Кодексу цивільного захисту України держава гарантує достатнє грошове забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту з метою створення умов для належного та сумлінного виконання ними службових обов'язків. Порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» передбачено виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20.07.2018 №623 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - Інструкція №623).
Відповідно до пунктів 2-4 розділу І Інструкції №623 грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання.
Грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується особам рядового і начальницького складу, які: займають посади осіб рядового і начальницького складу, передбачені штатами в апараті Державної служби України з надзвичайних ситуацій (далі - ДСНС), її територіальних органах та підрозділах Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, навчальних закладах цивільного захисту, наукових установах та інших підрозділах, в яких особи рядового і начальницького складу проходять службу цивільного захисту (далі - органи управління (підрозділи)); навчаються в закладах вищої освіти цивільного захисту (далі - навчальні заклади); перебувають у розпорядженні відповідних керівників органів управління (підрозділів).
Пунктом 14 розділу І Інструкції №623 встановлено, що індексація грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється в порядку та розмірах, установлених чинним законодавством України.
Згідно зі статтею 18 Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-ХІІ).
Статтею 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Статтею 6 Закону №1282-ХІІ визначено, що порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 06 лютого 2003 р. №491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з п.4 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру.
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону, підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Визначаючись щодо застосування при обрахунку індексації грошового забезпечення базового місяця - січень 2008 року, суд враховує наступне.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078 в редакції, що вступила в силу з 01.12.2015, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Верховний Суд у справах №400/1118/21 (постанова від 26.01.2022) і №420/3593/20 (постанова від 20.04.2022) розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку №1078 указав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.
Одночасно з цим, Суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Зрештою на основі аналізу наведених норм Суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.
Правовідносини у наведених справах і у цій справі є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.
У цьому контексті суд звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Указана постанова була чинна з 01.01.2008 до 01.03.2018.
Після прийняття КМ України постанови №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою затверджено схему тарифних розрядів за основними типовими посадами осіб офіцерського складу Збройних Сил України, базовим місяцем для нарахування військовослужбовцям індексації став березень 2018 року.
На законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений у січні 2008 року (постанова КМ України №1294 від 07.11.2007 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб") та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 (постанова КМ України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб").
Таким чином, базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки у проміжку січня 2008 року - березня 2018 року посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Тобто з 01.01.2016 по 28.02.2018 базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення є січень 2008 року.
Як вже наголошувалось судом вище, позивач проходив службу у 2 державному пожежно-рятувальному загоні Управління ДСНС України у Вінницькій області, зокрема, в період з 01.01.2016 по 17.06.2021.
Виплати грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 17.06.2021 здійснювалися ДПРЗ-2 на підставі наказів начальника ДПРЗ-2 та за період з 18.06.2021 по 16.09.2022 виплати здійснювались Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області.
Із матеріалів справи, зокрема довідок про грошове забезпечення за 2016, 2017, 2018 роки слідує, що ДПРЗ-2 в період 01.01.2016 по 28.02.2018 здійснило позивачу виплату індексації грошового забезпечення в квітні 2016 року, червні 2016 року, а також в грудні 2018 року. При цьому, при обрахунку індексації позивачу враховуючи базовий місяць (місяць підвищення) січень 2016 року, у зв'язку з чим розмір індексації в період з жовтня 2017 року по жовтень 2018 року становив 0,00 грн., що вочевидь є неправомірним.
Апеляційний суд враховує, що посадовий оклад позивача змінився лише в березні 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців. Отже, відповідно до положень Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
Враховуючи, що виплати грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 17.06.2021 здійснювалися 2 державним пожежно-рятувальним загоном Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, а з 18.06.2021 року Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, то, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач (ДПРЗ-2) та відповідач ГУ ДСНС у Вінницькій області не здійснивши нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення саме за період з 01.01.2016 року по 17.06.2021 року та з 18.06.2021 року по 18.02.2018 року, відповідно, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, тим самим діяли протиправно. Тому, з метою захисту порушеного права позивача на отримання в повному обсязі індексації грошового забезпечення у період з 01.01.2016 по 28.02.2018, колегія суддів доходить висновку про необхідність зобов'язання лише відповідача - ДПРЗ-2 ГУ ДСНС у Вінницькій області здійснити нарахування та виплату такої індексації із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, з врахуванням виплачених сум.
Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо частини позовних вимог про виплату позивачу індексації-різниці згідно абз.3,4,5 пункту 5 Порядку №1078 за період з 01.03.2018 по 01.10.2022, то колегія суддів зважає на наступне.
Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
За змістом абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суми індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078.
Разом з тим, відповідно до вимог Закону України "Про індексації грошових доходів населення" та Порядку №1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
В даному випадку судом з'ясовано, що відповідачі: ДПРЗ-2 та ГУ ДСПН у Вінницькій області, здійснюючи обрахунок позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.06.2021 та з 18.06.2021 по 16.09.2022, відповідно, (спірні у цій справі періоди), враховували лише норми абзаців першого, другого пункту 5 Порядку №1078, згідно з якими у разі підвищення тарифних ставок (окладів) значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (тобто розпочав виплату індексації з листопада 2018 року.
Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 (пункти 104-109 цієї постанови) зазначено коло обставин, які підлягають встановленню на виконання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а саме: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
При цьому розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.2023 року). В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби (пункт 108 постанови Верховного Суду від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21).
Дані правові висновки в подальшому неодноразово підтримувались Верховним Судом і в інших постановах від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 12 квітня 2023 року по справі №560/13302/21, від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, від 22 червня 2023 року по справі №520/6243/22.
Застосовуючи означені правові висновки Верховного Суду до обставин цієї справи суд зважає на те, що розрахунок індексації грошового забезпечення не був здійснений відповідачами у відповідності з наведеним вище порядком, що, власне, випливає із письмового відзиву ГУ ДСНС на позовну заяву.
Натомість, здійснюючи обрахунок позивачу індексації грошового забезпечення з березня 2018 року по вересень 2022 року, ДПРЗ-2 та ГУ ДСНС у Вінницькій області, кожен у певному періоді, фактично врахував лише норми абзаців першого та другого пункту 5 Порядку № 1078 та безпідставно оминув норми абзаців 4, 5, 6 п. 5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність/відсутність підстав для виплати позивачу індексації його грошового забезпечення у місяці підвищення доходу (березень 2018 року), не встановив, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення такого доходу, у зв'язку з чим дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати останньому такої індексації грошового забезпечення. Відповідно допустив протиправну бездіяльність.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ДПРЗ-2 необхідно зобов'язати нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 18.02.2018 по 17.06.2021, враховуючи базовий місяць січень 2008 року та ГУ ДСНС здійснити обрахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 25.07.2022 відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
Крім того, оскільки як встановлено, виплати грошового забезпечення позивачу за період з 01.01.2016 по 17.06.2021 здійснювалися за місцем служби позивача у ДПРЗ-2 на підставі наказів начальника ДПРЗ-2, а за період з 18.06.2021 по 16.09.2022 виплати здійснювались Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, оскільки ДПРЗ-5, де в зазначений період проходив службу позивач, перебував на фінансовому забезпеченні ГУ ДСНС, то зазначені відповідачі, кожен відповідно до визначених періодів, повинні були здійснювати обрахунок та виплату індексації грошового забезпечення відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
При цьому колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що оскільки позивач з 16.09.2022 згідно наказу ГУ ДСНС у Вінницькій області від 15.09.2022 за №440/оп був звільнений зі служби в запас Збройних Сил, то, у задоволенні вимоги позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 17.09.2022 по 01.10.2022 правомірно відмовлено.
Також, колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що оскільки позивач в межах цього спору не ставить питання щодо обчислення конкретної суми щомісячної індексації-різниці, обрахованої згідно зазначеного вище порядку, тому суд за наслідками вирішення цього спору самостійно не здійснює обрахунок такої індексації за спірний період з 01.03.2018 по 16.09.2022, позаяк обов'язок вчинення таких дій в силу вимог Порядку №1078 покладається на відповідача.
Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення щодо вимоги позивача про нарахування та виплату індексації з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, то суд зазначає, що згідно з пунктом 1 Порядку №44 цей порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №44 грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби. Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Пункти 4, 5 Порядку №44 визначають, що виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення. Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Як уже зазначалось судом раніше, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
При цьому нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".
Враховуючи зазначене вище колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку №44. Відтак позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови - про задоволення позову частково.
У силу п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Згідно зі ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області задовольнити частково.
Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08 січня 2026 року скасувати.
Прийняти нову постанову якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період військової служби з 01.01.2016 до 28.02.2018, без врахування базового місяця - січень 2008 року, та щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 17.06.2021.
Зобов'язати 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, враховуючи базовий місяць січень 2008 року, та, з урахуванням наведених у цьому рішенні висновків, здійснити обрахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 17.06.2021 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області щодо неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при обрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.06.2021 по 16.09.2022.
Зобов'язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області з урахуванням наведених у цьому рішенні висновків здійснити обрахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 18.06.2021 по 16.09.2022 із врахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44.
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 20 квітня 2026 року
Головуючий Капустинський М.М.
Судді Шидловський В.Б. Сапальова Т.В.