Справа № 560/7974/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
20 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому просив:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області №220750001278 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за віком у зв'язку із врахуванням заробітної плати за 60 місяців до 01.07.2000.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії із врахуванням архівної довідки від 21.01.2021 № 9, архівної довідки від 18.06.2021 №179/1/5200 про заробітну плату для обчислення пенсії, врахувавши при цьому періоди роботи ОСОБА_1 з 26.08.1983 по 01.12.1986 та з листопада 1987 по листопад 1989 до страхового стажу.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу, що в силу вимог ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Проаналізувавши вимоги та підстави апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи в їх сукупності, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 05.12.2020 отримує пенсію за віком, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
18.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою про перерахунок пенсії щодо зміни періоду 60 місяців до 01.07.2000.
Для проведення перерахунку пенсії позивачем надано, зокрема, довідку про заробітну плату від 21.01.2021 № 9, видану АО «КРК Рибфлот ФОР» м.Калінінград Російської Федерації за період роботи з 26.08.1983 по 04.12.1986 та довідку про заробітну плату від 18.06.2021 №179/1/5200, видану Галузевим державним архівом Міністерства оборони України за період роботи у військовій частині № НОМЕР_1 з листопада 1987 року по листопад 1989 року.
Відповідно до положень пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 в редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 № 13-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №220750001278 від 23.12.2024 відмовлено ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи з 26.08.1983 по 04.12.1986 згідно довідки від 21.01.2021 № 9, та за період з листопада 1987 року по листопад 1989 року згідно з довідкою від 18.06.2021 №179/1/5200, оскільки відсутні первинні документи, які підтверджують достовірність сум заробітної плати у довідках за періоди роботи з серпня 1983 по грудень 1986 та з листопада 1987 по грудень 1989, крім того, відсутній акт перевірки вище зазначених довідок.
03.03.2025 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою щодо обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати до 01.07.2000.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області № 4008-3107/О-03/8-2200/25 від 24.03.2025 надано роз'яснення щодо обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати до 01.07.2000.
За документами пенсійної справи позивача страховий стаж становить 27 років 2 місяці 19 днів, коефіцієнт страхового стажу - 0,27167.
Розмір пенсії ОСОБА_1 обчислено із середньомісячного заробітку 5856,28 грн, врахованого за період роботи з 01.07.2000 по 31.07.2020 (згідно даних, що містяться в системі персоніфікованого обліку), індивідуальний коефіцієнт для обчислення заробітку становить 0,64222.
Розмір пенсії позивача станом на 01.03.2024 становить 2725,00 грн. та її розрахунок наступний: 9118,81 грн (середня заробітна плата у галузях економіки України за 2018-2020 роки) х 0,64222 (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати) = 5856,28 грн (середньомісячний заробіток для обчислення пенсії) х 0,27167 (коефіцієнт страхового стажу) = 1590,98 грн (розмір пенсії за віком) + 135,00 грн (доплата до пенсії з 01.03.2022) + 100,00 грн (доплата до пенсії з 01.03.2023) + 100,00 грн (доплата до пенсії з 01.03.2024) + 167,02 грн (доплата до мінімальної пенсійної виплати, 2093,00 грн) + 632,00 (доплата особам, яким не виповнилось 70 років) = 2725,00 грн.
Вважаючи рішення відповідачів щодо відмови у перерахунку пенсії відповідно до наданих довідок про заробітну плату протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно із ч.1 ст.40, абз.2 п.2 ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися і до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до положень п.1, 3-6, 8 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306, дія цього Порядку поширюється на таких осіб, що до 1 липня 1998 року отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, зокрема, тих, що працювали в сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Для обчислення пенсії із врахуванням заробітної плати (доходу), що виплачена за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, особа звертається із заявою до відповідного управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті в якому зберігається пенсійна справа особи - у разі подання заяви особою, якій вже призначено пенсію; за місцем подання заяви про призначення пенсії - у разі звернення особи за призначенням пенсії.
До заяви додаються документи, що підтверджують виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи.
У разі коли у пенсійній справі особи зберігається довідка про заробітну плату (дохід) чи інші документи, що підтверджують факт отримання заробітної плати (доходу) за результатами роботи, така довідка чи документи можуть використовуватися для перерахунку пенсії за рішенням управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі в місті.
Підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, що зазначаються у довідці, може бути: законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, яким на момент виплати особі заробітної плати (доходу) було передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи; цивільно-правовий договір.
Заробітна плата (дохід), що підлягає зарахуванню до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, визначається шляхом ділення суми заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців виконання такої роботи.
При цьому, відповідно до змісту п.2.10. Порядку подання та оформлення документів для призначення і (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили і своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за і встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Пунктами 1 та 2 частини першої статті 64 Закону №1058-IV встановлено, що виконавча дирекція Пенсійного фонду та її територіальні органи мають право: отримувати безоплатно від органів державної влади, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання і від фізичних осіб - підприємців відомості, пов'язані з нарахуванням, обчисленням та сплатою страхових внесків, а також інші відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та іншими законами України; проводити планові та позапланові перевірки документів для оформлення пенсії, виданих підприємствами, установами та організаціями, а також поданих відомостей про застрахованих осіб, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсійні виплати.
Пунктом 4.7 Порядку №22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії встановлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що органи Пенсійного фонду України здійснюють призначення та перерахунок пенсії саме на підставі тих документів, які надані заявником до органу, що здійснює призначення/перерахунок пенсії та вимагають всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів.
При прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності). Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих документів і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Отже, органи Пенсійного фонду мають право перевіряти обґрунтованість видачі, в даному випадку довідок про заробітну плату для обчислення пенсії та достовірність відомостей, зазначених у таких довідках.
Матеріалами справи підтверджено, що для проведення перерахунку пенсії позивачем надано, зокрема, довідку про заробітну плату від 21.01.2021 № 9, видану АО «КРК Рибфлот ФОР» м.Калінінград Російської Федерації за період роботи з 26.08.1983 по 04.12.1986 та довідку про заробітну плату від 18.06.2021 №179/1/5200, видану Галузевим державним архівом Міністерства оборони України за період роботи у військовій частині № НОМЕР_1 з листопада 1987 року по листопад 1989 року.
Вказаними довідками підтверджено заробіток позивача за вказані періоди роботи. У довідках вказано суми заробітної плати з розшифровкою, періоди роботи та зазначені підстави для їх видачі.
Крім того, у довідці від 21.01.2021 № 9, видану АО «КРК Рибфлот ФОР» м.Калінінград вказано, що внески до Пенсійного фонду відраховувались.
Між тим, судом першої інстанції обґрунтовано зауважено, що зазначені довідки відповідають формі, встановленій у додатку 5 Порядку №22-1, в редакції, чинній на час видачі цих довідок.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону №1058-ІV якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Питання пенсійного забезпечення громадян України, які працювали на території РФ, регулювалися Угодою про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, відповідно до якої пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць Угоди здійснюється за нормами законодавства держави, на території якої вони проживають. Ця угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди (стаття 5 Угоди). Обчислення пенсій проводиться з заробітку (доходу) за періоди роботи, які враховуються до трудового стажу.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають. Вказана Угода підписана Україною та російською федерацією та відповідно, була обов'язкова для застосування в спірний період державними органами вказаних держав.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Згідно частини 3 статті 6 цієї Угоди обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії.
Зазначеною Угодою визначено стаж, який підлягає безумовному врахуванню при призначенні пенсії, і відповідно, заробіток за такий період також підлягає включенню при обчисленні пенсії.
При цьому, ч.2 ст.13 Угоди передбачає, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26.03.2008 визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13.03.1992 встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди.
Отже, наведені положення зазначених вище Угод передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, враховується при встановленні права на пенсію і її обчисленні. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалася трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться за законодавством держави, на території якого вони проживають. При цьому обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу.
Водночас, слід врахувати, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Аналогічний висновок сформований Верховним Судом у постановах від 27.02.2020 в справі №577/2688/17, від 05.03.2020 в справі №227/4978/16-а та від 26.03.2020 в справі №264/2643/17.
Стосовно несплати страхових внесків роботодавцем відповідно до довідки про заробітну плату від 18.06.2021 №179/1/5200, видану Галузевим державним архівом Міністерства оборони України за період роботи у військовій частині № НОМЕР_1 з листопада 1987 року по листопад 1989 року, суд зазначає, що несплата в повній мірі страхових внесків за спірний період або не відображення сум відрахувань страхових внесків не може братись до уваги, оскільки саме страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а тому позивачка не може нести відповідальність за неналежне виконання обов'язку зі своєчасності сплати страхових внесків до органу пенсійного фонду підприємством, де вона працювала.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 607/1967/17, згідно з якою особа не може відповідати за несвоєчасну виплату заробітної плати та несплату страхових внесків, а наявність заборгованості по заробітній платі та несплата страхувальником страхових внесків у спірний період не може бути підставою для неврахування заробітку під час обчислення пенсії.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неврахування наданих позивачем довідок про заробітну плату є порушенням його конституційних прав на отримання належного пенсійного забезпечення.
У постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 687/975/17 зазначено, що відсутність посилання чи наявність неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Отже, виявлені недоліки не можуть мати своїм наслідком відмову у перерахунку пенсії позивача з урахуванням заробітної плати на підставі вказаних довідок.
Так, право особи на пенсійне забезпечення не може ставитись в залежність від наявності конкретного документу, оскільки збереження таких відомостей не може контролюватись пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність.
Крім того, орган Пенсійного фонду дійсно наділений повноваженнями проводити перевірки обґрунтованості видачі підприємствами документів необхідних для призначення пенсії, проте неможливість проведення такої перевірки не може бути підставою для неврахування відповідного документу, оскільки чинне законодавство відповідних положень не містить.
У ситуації, що склалася у спірних правовідносинах відповідач фактично відповідальність за неможливість проведення перевірки довідок переклав на позивача, що є не припустимим та не відповідає принципам верховенства права.
Враховуючи вищезазначене, позивач не несе відповідальність за правильність складання відповідних довідок про заробітну плату для обчислення пенсії. Зазначені обставини є такими, що позивач не може їх самостійно усунути, виправити, вплинути на їх зміст чи в інший спосіб підтвердити періоди роботи, за які нараховувалась заробітна плата, а отже, такі обставини не можуть впливати на реалізацію його права на перерахунок пенсії.
Підсумовуючи наведене, з огляду на приписи ч.2 ст.2 КАС України, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області №220750001278 від 23.12.2024 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії з врахуванням заробітної плати за період роботи з 26.08.1983 по 04.12.1986 згідно довідки від 21.01.2021 № 9, та за період з листопада 1987 року по листопад 1989 року згідно з довідкою від 18.06.2021 №179/1/5200, необхідно визнати протиправним та скасувати.
Разом з тим, слід зауважити, що позивач перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Частиною 4 статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мапи місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Отже, з метою запобігання порушення прав позивача на належний йому розмір пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав позивача, порушене право позивача належним чином відновлене у спосіб зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням заробітної плати, зазначеної у довідці від 21.01.2021 № 9, виданій АО «КРК Рибфлот ФОР» м. Калінінград Російської Федерації за період роботи з 26.08.1983 по 04.12.1986, та довідці про заробітну плату від 18.06.2021 №179/1/5200, виданій Галузевим державним архівом Міністерства оборони України за період роботи у військовій частині № НОМЕР_1 з листопада 1987 року по листопад 1989 року, з урахуванням виплачених сум.
Таким чином, на думку колегії суддів апеляційної інстанції, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 07 листопада 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.