Справа № 120/3568/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Томчук А.В.
Суддя-доповідач - Слободонюк М.В.
20 квітня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Слободонюка М.В.
суддів: Канигіної Т.С. Кузьмишина В.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року позов задоволено. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 07.01.2024 № 023830030933.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з дати звернення із заявою про призначення пенсії, тобто з 02.01.2025.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 , сплачений судовий збір в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Апелянт зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та дійшов помилкового висновку про наявність у позивача права на призначення пенсії, оскільки позивач не надав належних документів, що підтверджують участь у бойових діях та проходження військової служби, а суд першої інстанції безпідставно визнав такі обставини доведеними.
До суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від представника позивача, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість судового рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивач у січні 2025 року звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій відповідно до пункту 4 статті 115 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV.
За принципом екстериторіальності вказану заяву було розглянуто ГУ ПФУ у Волинській області та прийнято рішення від 07.01.2024 № 023830030933 про відмову у призначенні пенсії за віком як учаснику бойових дій через відсутність необхідних документів, а саме заявником не подано документи про проходження військової служби, копії довідки про безпосередню участь від 26.11.2014 № 378 в АТО/ООС, передбачених Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документів військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації не вказано військове (спеціальне) звання.
Не погоджуючись із відмовою відповідача, позивач звернувся до суду.
Приймаючи оскаржуване судове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що на дату звернення із заявою про дострокове призначення пенсії за віком позивач досяг віку 55 років, мав необхідний страховий стаж більше 25 років та мав статус учасника бойових дій, отже ОСОБА_1 відповідав умовам, передбаченим пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV та мав право на дострокову пенсію за віком, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
У відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Відповідно до ст. 8 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону від 09.07.2003 № 1058-ІV).
Пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 10-1 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Положеннями частини 1 статті 44 Закону № 1058-IV встановлено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду України та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина п'ята статті 45 Закону № 1058-IV).
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює Постанова Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (далі -Порядок 22-1).
Положеннями пункту 2.1 Порядку № 22-1 визначено перелік документів, що подають разом із заявою про призначення пенсії.
Так, відповідно до підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1, до заяви про призначення пенсії додаються документи, що посвідчують спеціальний статус особи, зокрема, посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637), а для осіб з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", або яким встановлено статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20, 21 статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", також документи, на підставі яких встановлено статус учасника бойових дій, визначені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року № 413 (у разі призначення пенсії учасникам бойових дій згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону).
Аналіз положень підпункту 5 пункту 2.1 Порядку 22-1 дозволяє дійти висновку про те, що посвідчення учасника бойових дій та довідка про період (періоди) участі у бойових діях або в антитерористичній операції в районах її проведення визначено як альтернативні документи, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку, як учаснику бойових дій.
Такий правий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 340/576/19 та від 17.01.2023 у справі № 580/8208/21.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач 02.01.2025 звернувся до пенсійного органу з заявою про призначення дострокової пенсії за віком як УБД.
Разом з заявою надав документи, зокрема, копію Посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 від 25.06.2015 та довідку від 26.11.2024 № 378 про безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у період із 06.06.2014 по 07.07.2014, із 02.09.2014 по 11.09.2014.
Разом з цим, пенсійний орган відмовив ОСОБА_1 у призначенні відповідного виду пенсії у зв'язку з відсутністю у заявника необхідних документів, що передбачені Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій, або документів військових частин (органів, підрозділів) підприємств, установ та організацій про безпосередню участь в обороні України у зв'язку з військовою агресією РФ.
Щодо вказаного, колегія суддів зазначає наступне.
Правовий статус ветеранів війни визначений Законом України від 22.10.1993 № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон № 3551-XII), відповідно до статті 5 якого учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.
Згідно з положеннями статті 6 Закону № 3551-XII, учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).
Відповідно до пункту 3 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 № 302, відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, інваліди війни, учасники війни.
Учасникам бойових дій (стаття 6 зазначеного Закону) видаються посвідчення з написом "Посвідчення учасника бойових дій" та нагрудний знак "Ветеран війни - учасник бойових дій".
Посвідчення учасника бойових дій" і нагрудний знак видаються органами Міноборони, СБ, МВС за місцем проживання ветерана. (пункт 7 вказаного Положення).
Пунктом 2 цього Положення встановлено, що посвідчення є документом, що підтверджує статус ветеранів війни та інших осіб, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII, на основі котрого надаються відповідні пільги і компенсації.
Колегія суддів звертає увагу, що законодавством чітко визначено розмежування повноважень між органами, які надають статус учасника бойових дій, та органами Пенсійного фонду України. Повноваження щодо встановлення факту участі особи у бойових діях, перевірки відповідних обставин та прийняття рішення про надання такого статусу покладено виключно на уповноважені комісії, які діють відповідно до Порядку № 413. Натомість органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями щодо повторної перевірки обставин участі особи у бойових діях чи оцінки правомірності надання їй відповідного статусу.
Єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує статус особи як учасника бойових дій та надає право на користування передбаченими законом пільгами, є посвідчення учасника бойових дій.
Як встановлено матеріалами справи, позивачем надано копію посвідчення серії НОМЕР_1 від 25.06.2015, яке є чинним, не скасованим та не визнаним недійсним у встановленому законом порядку. За таких обставин будь-які сумніви відповідача щодо участі позивача у бойових діях є безпідставними та виходять за межі наданих йому повноважень.
Додатково колегія суддів враховує, що довідкою від 26.11.2024 № 378 підтверджено безпосередню участь позивача в антитерористичній операції у визначені періоди, що узгоджується із наявним у нього статусом учасника бойових дій та лише підтверджує вже встановлений компетентним органом юридичний факт.
З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що позивач, звертаючись 02.01.2025 до територіального органу Пенсійного фонду України, подав усі необхідні документи для призначення дострокової пенсії за віком, у тому числі документ, який посвідчує його спеціальний статус як учасника бойових дій. Відтак, висновки відповідача про відсутність належних підтверджуючих документів є необґрунтованими.
Враховуючи, що належність позивача до осіб зі статусом учасника бойових дій не оскаржувалась, посвідчення не скасовано, а тому є чинним, позивач має право на реалізацію передбачених законом пільг, у тому числі на призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону № 1058-IV.
За встановленими обставинами справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент звернення за призначенням пенсії позивач досяг встановленого віку, мав необхідний страховий стаж та підтверджений у встановленому законом порядку статус учасника бойових дій, а відтак відповідав усім умовам для призначення дострокової пенсії за віком.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Оскільки, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 315, ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 16 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Головуючий Слободонюк М.В.
Судді Канигіна Т.С. Кузьмишин В.М.