Справа № 372/6243/24
Провадження 1-кс-655/26
ухвала
Іменем України
20 квітня 2026 року Обухівський районний суд Київської області в складі судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши заяву адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді,
ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернуся до суду із заявою про відвід слідчого судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_5 від розгляду клопотання про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024111230001817 від 13.09.2024 року.
Свою заяву мотивував тим, що існують обставини, які викликають сумніви в неупередженості даного слідчої судді ОСОБА_5 . У провадженні слідчого судді ОСОБА_5 , розглядались і розглядаються інші клопотання про зняття арешту в кримінальному провадженні № 12024111230001817 від 13.09.2024 року, які адвокат направляв з тих самих підстав і тих самих обставинах в інтересах ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 . Дії слідчого судді ОСОБА_5 під час розгляду клопотань, які подавались не одноразово і вже розглядались слідчим суддею ОСОБА_5 , про зняття арешту в інтересах ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , мають ознаки упередженості до сторони захисту, та відстоювання інтересів сторони обвинувачення, а саме слідчих Обухівського РУП ГУНП в Київській області, та прокурорів які здійснюють процесуальне керівництво. Під час розгляду клопотань про скасування арешту, жодного разу не приймали участі в його розгляді слідчі, або прокурор в провадженні яких знаходиться кримінальне провадження № 12024111230001817 від 13.09.2024 року, в рамках якого був накладений арешт, при цьому в хвалі про відмову в задоволенні клопотання слідчий суддя посилається на обставину, яка начебто встановлена під час судового розгляду, а саме проведення слідчих дій з майном на яке накладено арешт. На яких підставах слідчій суддя прийшов до такого висновку, при відсутності в судовому засіданні слідчого, або прокурора не відомо. При цьому зазначаючи що скасування арешту з майна до закінчення проведення досудового розслідування може зашкодити досягненню мети кримінального провадження. Також вищевказаний факт порушує засади змагальності в кримінальному провадженні, позбавляючи сторону захисту спростувати доводи сторони обвинувачення, ставити питання, при цьому що пройшов рік після накладання арешту на майно, частина майна повернута, будь яких слідчих дій з вищевказаними особами не проводилось та т.і, що вказано як обставини скасування арешту, але слідчий суддя не надає оцінку вказаним обставинам. Вказані факти підтверджує однотипність ухвалених судових рішень, за результатами розгляду клопотань про скасування арешту. Будь якої оцінки обставинам викладеним в клопотанні, про зняття арешту, слідчий суддя не наводить, а лише констатує суттєве значення арештованого майна для досягнення мети кримінального провадження. За таких обставин, вважаємо дії слідчого судді ОСОБА_5 такими що викликають сумнів у його неупередженості, та виключають його участь в кримінальному провадженні.
Сторони до судового засідання не з'явилися, повідомлені належним чином про дату та час розгляду заяви про відвід.
В провадженні слідчого судді Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_5 , розглядається клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в кримінальному провадженні № 12024111230001817 від 13.09.2024 року.
Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя безумовно підлягає відводу, визначений п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 75 КПК України та ст. 76 КПК України.
Разом із зазначеним, згідно п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження, а також за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим - з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.
Згідно з п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Тобто, наявність у осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, заперечень, сумнівів щодо правильності та відповідності процесуальних дій судді протягом розгляду та судових рішень чинному законодавству України не можуть бути підставою згідно з ст.ст.75,76 КПК України для відводу судді, всі ці заперечення можуть бути викладені цими особами в апеляційній скарзі, у разі незгоди з прийнятим судовим рішенням.
Відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією України і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про безсторонність суду.
Аналогічні вимоги щодо гарантування захисту прав, свобод та інтересів кожного у розумні строки незалежним, безстороннім та справедливим судом передбачені і у ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Практика Європейського Суду з прав людини свідчить, що право на безсторонній суд включає як об'єктивні, так і суб'єктивні елементи (рішення у справах «П'єрсак проти Бельгії»; «Де Куббер проти Бельгії»). Об'єктивний критерій безсторонності полягає в тому, щоб встановити, чи існували при розгляді справи факти, які ставлять під сумнів незалежність судді. Таких у заяві про відвід захисником наведено не було.
Суб'єктивний критерій безсторонності полягає у відсутності упередженості або тенденційності в поведінці судді при розгляді конкретної справи. За загальним правилом існує презумпція особистої безсторонності доти, доки не доведено інше. Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Якщо з'являються сумніви щодо цього, то для відводу судді в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України).
Таким чином, визначені заявою про відвід судді доводи, не знайшли свого підтвердження під час розгляду такої заяви, суду не надано будь-яких доказів, які б свідчили про упередженість слідчого судді ОСОБА_5 в межах кримінального провадження № 12024111230001817 від 13.09.2024 року.
Враховуючи викладене, вважаю, що доводи заяви не узгоджуються із дійсними обставинами справи.
Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтею 9 Конституції України, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», статями 2, 7, 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», суддя -
У задоволені заяви адвоката ОСОБА_3 , що діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід судді - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1