Україна
провадження № 2/361/5941/24, cправа № 361/11378/24
05.03.2026
«05» березня 2026 року місто Бровари Броварського району Київської області
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого - судді Василишина В.О.,
за участю секретаря судових засідань - Бас Я.В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
в с т а но в и в:
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьківських прав щодо дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування вимог зазначається, що у 2011 році позивач став проживати однією сім'єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 . Від спільного проживання у них народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Після народження першого сина ОСОБА_2 займалася вихованням дитини, та доглядом за ним, вела домашнє господарство. У 2015 році її поведінка змінилася, вона стала іноді вживати спиртні напої, не реагуючи на численні зауваження та застереження. Після народження другого сина, відповідач почала відверто зловживати алкоголем, аморально поводитися, нехтувати своїми батьківськими обов'язками, а саме не присвячувала дітям належної уваги, не турбувалася про їхнє здоров'я та харчування та не займалася їх вихованням. З 2018 року сторони припинили спільне проживання та ведення спільного господарства. Старший син ОСОБА_5 залишився проживати з батьком, молодшого сина ОСОБА_6 відповідач забрала з собою та стала проживати у своєї матері. У 2018 році ОСОБА_2 після вживання спиртних напоїв заснула, при цьому малолітній ОСОБА_6 самостійно вийшов з дому та пішов гуляти, небайдужі люди помітили дитину та викликали працівників поліції, дитина невдовзі була передана позивачу. З того часу менший син проживає спільно з позивачем та його батьками.
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня
2019 року, постановленою у справі № 361/6623/19, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 850 грн. 00 коп.
Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 17 грудня 2019 року № 1314 місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено з батьком ОСОБА_1 .
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2021 року, постановленим у справі № 361/1653/21, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/5 частки усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 березня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 впродовж тривалого часу свідомо та умисно ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню дітей, не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не забезпечує повноцінним харчуванням, не формує у дітей культурно-гігієнічних навичок, не спілкується та не навідує синів. З підстав позбавлення відповідача батьківських прав позивач звернувся до суду.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2024 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 26 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_7 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у підготовчому засіданні позовні вимоги визнала, у подальшому у судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.
Третя особа Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області як орган опіки та піклування у судове засідання представника не направив, подав до суду клопотання про розгляд справи без представника третьої особи.
Вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
З матеріалів справи вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Бровари Київської області народився ОСОБА_3 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Броварського міськрайонного управління юстиції у Київській області. Батько - ОСОБА_1 . Мати - ОСОБА_2 .
ІНФОРМАЦІЯ_5 у місті Бровари Київської області народився ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Броварським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області. Батько - ОСОБА_1 . Мати - ОСОБА_2 .
Постановою Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня
2019 року, постановленою у справі № 361/6623/19, ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі - 850 грн. 00 коп.
Рішенням виконавчого комітету Броварської міської ради Броварського району Київської області від 17 грудня 2019 року № 1314 місце проживання малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначено з ОСОБА_1 , враховуючи інтереси дітей.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 14 вересня 2021 року, постановленим у справі № 361/1653/21, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/5 частки усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 02 березня 2021 року і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до розрахунку згідно з виконавчим листом № 361/1653/21 від 07 вересня
2022 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей заборгованість станом на 01 серпня 2024 року складає 128 484 грн. 70 коп.
З матеріалів справи вбачається, що станом на 14 лютого 2025 року ОСОБА_2 перебуває в Єдиному реєстрі боржників у категорії стягнення аліментів.
Згідно з довідкою № BRB00000024 від 07 серпня 2024 року ОСОБА_1 працює в ТОВ «БРАЗ» з 18 липня 2023 року, на даний час займає посаду налагоджувальника ковальсько-пресового устаткування, дохід за період з 01 лютого 2024 року по 31 липня 2024 року склав 127 234 грн. 89 коп.
З характеристики, виданої ТОВ «БРАЗ», на ОСОБА_1 , 1985 року народження, вбачається, що він позитивно характеризується за місцем роботи, старанний, розсудливий, дисциплінований.
З характеристик, виданих на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що увагу до навчання та виховання синів приділяє батько ОСОБА_1 , приймає участь в житті класу, завжди відвідує батьківські збори та відкликається на будь-які прохання класовода.
Згідно з висновком орган опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З висновку вбачається, що родина ОСОБА_1 та ОСОБА_2 потрапила у поле зору Служби у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області, коли малолітній ОСОБА_6 на тривалий період часу був залишений без нагляду дорослих, у результаті чого самостійно залишив помешкання та був зупинений сторонніми особами у кілометрі від будинку. Наказом Служби № 01-10-547 від 23 вересня 2019 року малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_4 взято на облік дітей, які опинилися в складних життєвих обставинах у зв'язку з ухиленням батьків, або осіб, які їх замінюють від виконання своїх обов'язків, проте 23 грудня 2019 року дітей знято з обліку у зв'язку зі зникненням підстав. 18 лютого 2025 року ОСОБА_2 написала заяву, що не заперечує проти позбавлення батьківських прав, будучи присутньою на засіданні комісії з питань захисту прав дитини повідомила, що змінила свою позицію.
Згідно з частиною першою статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім'я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Згідно з частинами першою, другою, шостою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров'я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов'язків відповідно до закону.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.
Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Статтею 164 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. Тобто, перелік підстав позбавлення батьківських прав є вичерпним.
Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на орган опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов'язків.
Отже, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Пунктом 15 Постанови визначено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від
18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.
У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява
№ 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
При розгляді даної справи по суті встановлено, що відповідач свідомо та умисно впродовж тривалого часу ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню та утриманню синів: ОСОБА_4 та ОСОБА_4 ,тобто не піклується про їх фізичний і духовний розвиток, не забезпечує необхідним харчуванням, медичним доглядом та взагалі не цікавиться та не спілкується з дітьми, має заборгованість зі сплати аліментів. У свою чергу, висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав є достатньо обґрунтованим, а тому суд погоджується з ним. Відповідач ОСОБА_2 визнала пред'явлені до неї позовні вимоги, визнання нею позову приймається судом, так як не порушує прав та законних інтересів інших осіб. Свідоме ухилення від виконання нею батьківських обов'язків підтверджується зібраними у справі доказами. Судом враховується, що з грудня 2019 року місце проживання дітей визначено з батьком. Через невиконання відповідачем обов'язку щодо утримання дітей, позивач у 2021 році звернувся до суду з позовом про стягнення аліментів.
З даним позовом позивач звернувся до суду у листопаді 2024 року. При винесенні даного рішення суд також враховує, що ухилення ОСОБА_2 від виконання батьківських обов'язків є свідомим та тривалим. Наявності у ОСОБА_2 будь-яких перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми не встановлено. Сторони у справі та їх спільні діти проживають у місті Бровари, при цьому бажання спілкуватися зі своїми дітьми, брати участь у їх вихованні відповідач не виявляє, байдужа до їх життя в цілому. Як на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, так і під час розгляду справи по суті, відповідач ОСОБА_2 не пояснила причину ухилення від виконання обов'язків, що трактується судом як відсутність поважних причин та свідчить про наявність відповідного умислу. Враховуючи зібрані у справі докази, позбавлення відповідача батьківських прав відповідає інтересам дітей. Існування будь-яких корисливих інтересів в учасників справи судом при розгляді даної справи не встановлено. Позов пред'явлений з метою захисту інтересів дітей.
З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість даного позову та його задоволення.
При зверненні до суду з даним позовом позивач ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі - 1 211 грн. 20 коп.
Відповідно до статті 141 ЦПК України стягненню з відповідача по користь позивача підлягає судовий збір у розмірі - 1 211 грн 20 коп.
Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, Броварський міськрайонний суд Київської області,
Позов - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відносно її дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі - 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Роз'яснити ОСОБА_2 положення статті 169 Сімейного кодексу України про те, що вона має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав після усунення умов, які стали підставою для позбавлення її батьківських прав й за умови, що дитина за той час не буде усиновлена, а також якщо на час вирішення питання судом про поновлення батьківських прав дитина не досягне повноліття.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 );
відповідач - ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 );
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Виконавчий комітет Броварської міської ради Броварського району Київської області (місцезнаходження: 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вулиця Героїв України, будинок № 15; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04054932).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, то зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя В.О.Василишин