Справа № 361/4626/22
Провадження № 2/361/499/24
23.03.26
26 березня 2026 р. м.Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області у складі -
головуючої судді - Писанець Н.В.,
при секретарі - Михальовій М.В.,
представника заявника - Шевченко Т.В.,
представника відповідача - Собчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Броварського міськрайонного суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Іваненко Олег Валерійович про визнання іпотеки припиненою -
В провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області знаходилась вищевказана цивільна справа. В обґрунтування позовних вимог, представником позивача адвокатом Шевченко Т.В. зазначено, що 22.09.2006 року між АПБ «Аваль», який у подальшому змінив назву на АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/04/01/2584. Також 22.09.2006р. між вищевказаними особами, з метою забезпечення виконання зобов'язань по вказаному Кредитному договору, укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Іваненком О.В. за реєстровим №4494. Відповідно до умов вказаного договору, предметом іпотеки є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 22.09.2006р., а також п.1.1.договору іпотеки встановлено зобов'язання і вимога щодо повернення кредиту та сплати 14% річних з 22.09.2006р. по 22.09.2024р. у сумі: 60 000,00 доларів США та 104 641,65 доларів США відсотків періодичними платежами згідно графіку погашення та умов договору. Також, 30.04.2009р. між Банком та позичальником укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014/04/01/2584 від 22.09.2006р., відповідно до умов якого, сторони дійшли згоди врегулювати поточну заборгованість позичальника в умовах кризових явищ в економіці України, строк сплати якої настав у сумі 708,68 доларів США. При цьому, фактична заборгованість за сумою кредиту збільшується на суму заборгованості за процентами, у зв'язку з чим, відбувається зміна строку погашення заборгованості та таке збільшення не супроводжується видачею кредитних коштів позичальнику.
Після чого, у 2011 році Банк направив ОСОБА_1 вимогу про дострокове погашення кредиту та звернувся із позовом до суду про стягнення заборгованості. Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2012р. у справі №1007/9082/2012 з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто 81 308,18 доларів США, що у еквіваленті по курсу НБУ становить 649481,61 грн. Після чого, 05.11.2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області у вищевказаній справі було видано виконавчий лист на примусове виконання судового рішення, отриманий Банком 19.11.2013р. При цьому, правом звернення до виконавчої служби за примусовим виконанням листа - Банк не скористався та пропустив строки цього звернення.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2018р. було відмовлено Банку у видачі дублікату виконавчого листа №1007/9082/2012 та поновленні строку для його пред'явлення до примусового виконання.
Також зазначено, що листом Національного Банку України №20-0010/45256 від 20.08.2018р. вказано про відсутність інформації у кредитному реєстрі щодо кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед банківськими установами України.
11.01.2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено відмовити Банку у вимозі повторного отримання дублікату виконавчого листа та поновленні строку для його пред'явлення до примусового виконання.
Після чого, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/8597/18 були задоволені позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/04/01/2584 від 22.09.2006р. Вказане судове рішення було скасовано Постановою Київського апеляційного суду від 02.02.2021р. та у позовних вимогах було відмовлено на підставі пропуску Банком строку позовної давності.
На підставі наведеного, та вважаючи, що кредитний договір припинив свою дію з дати направлення вимоги про його дострокове погашення, а іпотечний договір є похідним від кредитного договору, представник позивача просить суд визнати припиненою іпотеку за договором іпотеки, укладеним 22.09.2006р. між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 , а також припинити та скасувати державну реєстрацію обтяжень та відповідні записи про обтяження іпотекою та заборону її відчуження з одночасним зняттям обтяжень іпотеки та заборони.
Присутня у судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.
Присутній у судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав, підтримав зміст та обгрунтування поданого відзиву, згідно якого вбачається, що між сторонами існують визначені кредитним договором №014/04/01/2584 від 22.09.2006р. правовідносини та заборгованість, визначена рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2012р. у справі №1007/9082/2012 у розмірі 81 308,18 доларів США, яка є непогашеною на даний момент ОСОБА_1 . Вважає посилання представника позивача про відсутність заборгованості за вказаним договором - на лист Національного Банку України №20-0010/45256 від 20.08.2018р. - некоректним, оскільки відсутність інформації про кредитні операції позичальника в кредитному реєстрі НБУ - не свідчить про відсутність заборгованості по даному кредитному договору в цілому перед Банком. Вважає, що будь-які охоронні зобов'язання, які випливають з основного зобов'язання, не повинні припиняти дію зобов'язань, які забезпечують основне зобов'язання, яке залишилось невиконаним. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сповіщені належним чином про час та дату розгляду справи відповідачі -до зали суду не направили своїх представників, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило.
Ухвалою суду від 09.05.2024р. було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача АТ «Райффайзен Банк» щодо заміни відповідача правонаступником АТ «Оксі Банк» у зв'язку з незгодою позивача. Вказане судове рішення було залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 29.08.2024р.
Розглянувши справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі поданих доказів, суд дійшов висновку, що позивачем обов'язок по доведенню її позовних вимог не виконано та не надано належних та допустимих доказів на їх підтвердження.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За нормами статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У судовому засіданні встановлено, що 22.09.2006 року між АПБ «Аваль», який у подальшому змінив назву на АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №014/04/01/2584.
22.09.2006р. між вищевказаними особами було укладено Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Київської області Іваненком О.В. за реєстровим №4494. Відповідно до умов вказаного договору, предметом іпотеки є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу від 22.09.2006р., а також п.1.1.договору іпотеки встановлено зобов'язання і вимога щодо повернення кредиту та сплати 14% річних з 22.09.2006р. по 22.09.2024р. у сумі: 60 000,00 доларів США та 104 641,65 доларів США відсотків періодичними платежами згідно графіку погашення та умов договору.
30.04.2009р. між Банком та позичальником укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №014/04/01/2584 від 22.09.2006р.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2012р. у справі №1007/9082/2012 з ОСОБА_1 на користь АТ «Райффайзен Банк Аваль» стягнуто 81 308,18 доларів США, що у еквіваленті по курсу НБУ становить 649481,61 грн. Після чого, 05.11.2013 року Броварським міськрайонним судом Київської області у вищевказаній справі було видано виконавчий лист на примусове виконання судового рішення.
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 19.09.2018р. було відмовлено Банку у видачі дублікату виконавчого листа №1007/9082/2012 та поновленні строку для його пред'явлення до примусового виконання.
11.01.2019 року Броварським міськрайонним судом Київської області ухвалено відмовити Банку у вимозі повторного отримання дублікату виконавчого листа та поновленні строку для його пред'явлення до примусового виконання.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області у справі №361/8597/18 були задоволені позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №014/04/01/2584 від 22.09.2006р. Вказане судове рішення було скасовано Постановою Київського апеляційного суду від 02.02.2021р. та у позовних вимогах було відмовлено на підставі пропуску Банком строку позовної давності.
У судовому засіданні встановлено, що між сторонами існують визначені кредитним договором №014/04/01/2584 від 22.09.2006р. правовідносини та заборгованість, визначена рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 27.12.2012р. у справі №1007/9082/2012 у розмірі 81 308,18 доларів США- є непогашеною на даний момент ОСОБА_1
19.12.2023р. між АТ «Райффайзен Банк» та АТ «Оксі Банк» укладено договір №114/2-65 про відступлення права вимоги, в тому числі за кредитним договором №014/04/01/2584 від 22.09.2006р. і за договором іпотеки №014/04/01/2584 від 22.09.2006р.
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п'ята статті 3 Закону України «Про іпотеку»). Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору (пункт 1 частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку»).
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Кредитор має право порушувати питання про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України за період невиконання судового рішення. Однак таке право кредитора виникає в силу Закону, а не договору. Визнання судами у цій справі припиненими зобов'язань за кредитним договором та іпотеки за іпотечним договором не припинило правовідносин сторін кредитного договору і не припинило зобов'язання в цілому та не позбавило кредитора права на отримання сум, визначених статтею 625 ЦК України, однак вказані правовідносини та зобов'язання продовжують існувати в силу Закону, а не договору, тоді як договірні зобов'язання є припиненими, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц (провадження № 14-254цс19).
Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для визнання іпотеки припиненою.
Разом з тим, відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою.
Стаття 514 ЦК України передбачає, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У даній справі, позивач, будучі обізнаним про відступлення права вимоги, яке перейшло від відповідача АТ «Райффайзен Банк» до його правонаступника АТ «Оксі Банк» - не звернулась з такими вимогами до останнього, що суд вважає окремою підставою для відмови у задоволенні позову, що передбачено вимогами ст.. 51 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10-13, 76-81, 141, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 274, 352 ЦПК України, суд-
Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Райффайзен Банк», реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції, приватний нотаріус Броварського міського нотаріального округу Іваненко Олег Валерійович про визнання іпотеки припиненою.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Писанець Н.В.