справа № 361/3901/25
провадження № 3/361/1333/25
13.03.2026
13 березня 2026 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Анікушин В.М., за участю адвоката
Процика Д.Г., розглянувши адміністративну справу, що надійшла від інспектора сектору адміністративної практики Броварського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),-
15 березня 2025 року, о 02 годині 12 хвилин, поблизу будинку № 20 по вулиці Олега Онікієнка в місті Броварах Київської області ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Subaru Legacy», н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови), від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер та в закладі охорони здоров'я відмовився, що зафіксовано на нагрудний відеорєєстратор № 854577. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП.
Захисник зазначив, що ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнає, оскільки транспортним засобом за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення не керував.
Захисник Процик Д.Г. просив провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки ОСОБА_1 на момент приїзду працівників поліції не був водієм, вимога на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння є не обґрунтованою, дії працівників поліції носили провокативний характер щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння. Доказів того що ОСОБА_1 керував транспортним засобом матеріали справи не містять, а останній цей факт заперечує, що підтверджує свідок ОСОБА_2 , який знаходився на місці оформлення адміністративного матеріалу разом з ОСОБА_1 , просив даного свідка опитати.
Свідок ОСОБА_2 пояснив, що 15 березня 2025 року він з ОСОБА_1 поверталися на автомобілі, яким керував ОСОБА_1 , додому в село Княжичі з Броварів, де вони відпочивали в парку Перемога. В районі Торгмашу вони зупинилися, оскільки була повітряна тривога і над районом, де вони знаходилися, літали дрони -шахеди. Через де-який час до них під'їхали поліцейські, які запропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, не пам'ятає чи останній відмовився, проте його точно не доставляли до лікарні на огляд.
Дослідивши матеріали справи, опитавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідка ОСОБА_3 , думку адвоката Процика Д.Г., оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Зі змісту частини першої статті 266 КУпАП, оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння.
Відповідно до пункту 2 Розділу І «Загальні положення» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. У пункті 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, ряд з яких виявлені поліцейським у ОСОБА_1 та були підставою для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте, ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився, що утворює склад інкримінованого йому правопорушення.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, незважаючи на не визнання останнім вини, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 271821 від 15 березня 2025 року, направленням до закладу охорони здоров'я та актом огляду, згідно з яким ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння і від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився, відеозаписом обставин оформлення адміністративного матеріалу, поясненнями свідка ОСОБА_3 , з яких вбачається факт керування автомобілем ОСОБА_1 за обставин, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд визнає зазначені докази належними та допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог статті 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України № 1413/27858 від 11 листопада 2015 року.
Так, на відеозаписі долученого до матеріалів справи зафіксовано ОСОБА_1 , який перебуває за кермом автомобіля та не заперечує факт керування ним автомобіля, пояснює, що їхав в село Княжичі та зупинився щоб перечекати атаку російських дронів. Відтак, суд вважає, що факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за обставин наведених у протоколі серії ЕПР1 № 271821 від 15 березня 2025 року доведено поза розумним сумнівом. Відсутність фіксації руху авто, на переконання суду, не спростовує цей факт, оскільки він підтверджений самим водієм ОСОБА_1 , як вбачається з відеозапису. Надалі, під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 намагався запропонувати поліцейським неправомірну вигоду, однак поліцейські повідомили йому про кримінальну відповідальність за такі дії. Також ОСОБА_1 на пропозицію поліцейських відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння. Стосовно аргументів захисника, що поліцейські спровокували вчинення правопорушення ОСОБА_1 , то суд вважає їх необгрунтованими з огляду на таке. Провокація правопорушення - це умисні дії, зокрема, поліцейських, які спрямовані на штучне створення умов, що спонукають іншу особу вчинити правопорушення, яке вона не вчинила б самостійно. Разом з цим, відеозаписом долученим до матеріалів не підтверджуються провокативні дії поліцейських, які змусили або спонукали водія відмовитися від проходження огляду на стан сп'яніння. Поліцейськи лише запропонували пройти такий огляд у встановленому законом порядку, що є виконанням їх повноважень, а не провокацією вчинення правопорушення.
Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення судом не встановлено.
Враховуючи, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, а тому на нього слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів.
Водночас відповідно до вимог статті 40-1 КУпАП, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп., сплату якого передбачено пунктом 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір».
Керуючись пунктами 2, 5 статті 24, статтями 27, 30, 221, 283-285 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 665 грн 60 коп.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова може бути звернута до примусового виконання протягом трьох місяців з наступного дня після набрання законної сили.
Суддя В.М. Анікушин