Провадження № 2/359/1998/2026
Справа № 359/13171/25
про залишення позовної заяви без руху
21 січня 2026 року м. Бориспіль
Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Муранова-Лесів І. В., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на утримання майна,-
встановив :
06 листопада 2025 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від представника позивача ОСОБА_3 надійшла вищезазначена позовна заява.
Зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , що підтверджується інформацією Відділу реєстрації місця проживання ВК Бориспільської міської ради, яка надійшла до суду 21 січня 2026 року.
Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Вивченням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 - 177 Цивільного процесуального кодексу України, а саме : до позовної заяви не долучено докази сплати судового збору у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір».
Так, відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України «Про судовий збір» визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. п. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 2025 року, ставка судового збору встановлюється за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (1331,20 гривень) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (16640,00 гривень).
Відповідно до п. 13) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються : учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
З чого вбачається, що при подачі позову про стягнення грошових коштів на утримання майна позивач не звільнений від сплати судового збору, оскільки справа не пов'язана з порушенням прав позивача як учасника бойових дій, та не звільняється від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Крім того слід зазначити, що ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 567/79/23 справу № 567/79/23 повернуто на розгляд Третій судовій палаті Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
При цьому зазначено, що з відкритими та загальнодоступними даними Офіційного вебпорталу парламенту України, у березні 2020 року у Верховній Раді України зареєстрований проєкт Закону про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України).
До проєкту цього Закону було надано пояснювальну записку та висновки комітетів Верховної Ради України з яких вбачається, що метою цього законопроєкту було усунення суперечності, що буде сприяти приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність до вимог принципів верховенства права та правової визначеності. А саме запропоновано внести зміни до Закону України «Про судовий збір» в частині викладення пункту 13 частини першої статті 5 зазначеного Закону в такій редакції: «учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у всіх справах незалежно від характеру порушених прав».
Проте Верховна Рада України не прийняла Закон про внесення зміни до статті 5 Закону України «Про судовий збір» (щодо сплати судового збору при захисті прав учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності та Героїв України). Тобто законодавець чітко визначив свою позицію щодо спірного питання.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.
Частиною 1 ст. 136 ЦПК України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 ЦПК України з підстав, зазначених у ч. 1 цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
При цьому заявник повинен викласти обставини та зазначити докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Судовий збір слід сплатити за наступними реквізитами : отримувач коштів - ГУК уКиїв.обл/Бориспіл.міс/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37955989, Банк отримувача - Казначейство України(ел. адм. подат.) , Код банку отримувача (МФО) - 899998 , Рахунок отримувача - UA908999980313141206000010778, Код класифікації доходів бюджету - UA908999980313141206000010778, Код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Згідно із ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При таких недоліках вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху та надати строк для усунення вище зазначених недоліків.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України,
ухвалив:
позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів на утримання майна - залишити без руху та надати строк 10 (десять) днів з дня отримання позивачем копії ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
У разі не усунення зазначених недоліків, позовна заява буде вважатись не поданою та повернута позивачу.
Ухвала самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Муранова-Лесів